Постанова № 63577232, 29.11.2016, Лисичанський міський суд Луганської області

справа 415/4692/16-п

провадження № 3/415/877/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2016 р. м. Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Старікова М.М.. розглянувши матеріали справи, що надійшли від Управління патрульної поліції в м. Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Рубіжне Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, не інваліда, одруженого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3. вул. ОСОБА_2. 1 10/35.

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП

ВСТАНОВИЛА:

З протоколу про адміністративне правопорушення від 03.09.2016 року, складеного інспектором взводу поліції УПП в м. Сєвєродонецьк, Лисичанськ. Рубіжне Департаменту патрульної поліції, вбачається, що 03.09.2016 року о 21 годині 10 хвилин в місті Лисичанськ по вул. Менделєєва навпроти «Креди Гриколь» банку, водій ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом, який належить ОСОБА_3 - автомобілем марки TOYOTA COROLLA, державний номерний знак ВВ 6100 AB. в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9а ПДР України.

ОСОБА_1 у судовому засіданні винним себе у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.І КУпАГІ не визнав та пояснив, що автомобіль марки TOYOTA COROLLA, державний номерний знак ВВ 6100 AB належить його вітчиму ОСОБА_3 03.09.2016 року о 21 годині 10 хвилин він з товаришем ОСОБА_4, який був у нього в гостях, вирішили поїхати поставити автомобіль в гараж, перед цим він вживав спиртне. Він попросив, щоб його товариш сів за кермо автомобілю. ОСОБА_4 погодився, вони їхали по вулиці Шкільній, яка являється другорядною, потім повернули на головну дорогу - вулицю Менделєєва, коли повертали він помітив, що його товариш, який був за кермом авто не поступився дорогою автомобілю поліції RENAULT DASTER, який рухався по головній дорозі. Після чого він сказав товаришу, щоб він зупинявся, співробітники поліції теж зупинилися, після зупинки він сказав ОСОБА_4. щоб той пересів з водійського сидіння на заднє, а сам сів на місце водія, він злякався, що автомобіль цей його вітчима, а при порушенні ПДД за кермом був ОСОБА_4 У момент пересадки автомобіль був не заведений і потому він покотився назад, оскільки вони його не поставили на ручник і так як на цій дорозі був схил машина покотилася та зіткнулася з автомобілем поліції. Вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП визнав, вважав, що він не порушив п. 10.9 ПДР України, який саме пункт Правил дорожнього руху він порушив він не знає. На місці ДІЇ І співробітники поліції йому не пропонували пройти огляд на стан сп'яніння, потому повезли в медичний заклад, пояснення він давав після проходження медичного огляду. Після медичного огляду повернулись на місце ДТП він і ОСОБА_4 давали пояснення, записував патрульний, пояснення записувались з його слів, при цьому він стверджував, що за кермом був його товариш ОСОБА_4і., ніякого впливу зі сторони поліцейських не було і він підписав свої покази, зі скаргами па дії поліції не звертався. ОСОБА_4 теж опитували, але інші поліцейські, чому в матеріалах справи немає його показів він не знає.

Так, допитаний в судовому засіданні в якості свідка, відповідно до ст. 272 КУпАП, інспектор патрульної поліції ОСОБА_5 пояснив, що 03.09.2016 року він в складі екіпажу патрулювали свій квадрат на службовому автомобілі RENAULT DASTER, державний номерний знак 112070, їхали по вулиці Менделєєва по головній дорозі, з другорядної дороги виїхав автомобіль марки TOYOTA COROLLA не надавши перевагу їх автомобілю. Вони зупинили даний автомобіль, включивши проблискові маячки. Коли вони зупинилися позаду машини, автомобіль почав рухатись назад і скоїв наїзд на їх службовий автомобіль. Після чого вони вийшли з машини і підійшли до автомобіля правопорушника, побачили, що за кермом сидів ОСОБА_1, а позаду сидів його товариш ОСОБА_4 Водій ОСОБА_1 стверджував, що він не був за кермом, а за кермом був Загорулько AT, просто вони з товаришем помінялись містами. В процесі розмови з водієм вони помітили у нього ознаки алкогольного сп'яніння, після чого для встановлення стану алкогольного сп'яніння повезли останнього до медзакладу для здійснення огляду водія на стан сп'яніння. На питання суду відповів, що особисто він не пропонував водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці ДТП, тому що він був учасником ДТП.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка, відповідно до ст. 272 КУпАП. інспектор патрульної поліції ОСОБА_6. пояснив, що він на той час виконував обов'язки командира роги. Він 03.09.2016 року о 21 годині 00 хвилин був викликаний екіпажем в складі ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на місце ДТП по вул. Менделєєва м.Лисичанська, співробітники пояснили, що водій рухаючись заднім ходом зіткнувся з їх автомобілем. Він приїхав на місце ДТП, з'ясував чи опитували правопорушника, дізнався що у екіпажу поліцейських є відеозапис ДТП з відеореєстратора в службовій машині. При опитуванні водія ОСОБА_1 останній стверджував, що за кермом був не він, а його товариш, коли їх зупинили вони вирішили помінятися місцями, а коли мінялись, машина яка була не поставлена на ручник, покотилася назад. При складанні протоколу він не опитував товариша, на якого вказував порушник ОСОБА_1, дані його не встановлював. При опитуванні замітили, що ОСОБА_1 0.0 імовірно знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, так як мова в нього була нечітка, червоне обличчя, запах алкоголю з порожнини рота. На питання суду відповів, що особисто він не пропонував водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці ДТП, чи пропонував хтось з інших поліцейських огляд за допомогою алкотестера він не знає. Командир батальйону, який був на місці ДТП. сказав, що треба порушника ОСОБА_1 везти в медичний заклад для встановлення стан сп'яніння останнього. Друг його теж наполягав їхати в медичний заклад і вони їх повезли, результати огляд) на стан сп'яніння були задовільні. Зазначив, що пояснення ОСОБА_1 давав добровільно, ніякого тиску зі сторони патрульних не було, після складання пояснень ОСОБА_1 давали читати, заперечень і зауважень з його боку не було.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка, відповідно до ст. 272 КУпАП. інспектор патрульної поліції ОСОБА_8 пояснив, що 03.09.2016 року він з напарником ОСОБА_5 заступили на патрулювання і їхали по вул. Меделєєва м.Лисичанська по головній дорозі, під'їжджаючи до перехрестя з вул.Шкільною, яка являється другорядною дорогою, побачили, що справа виїхав автомобіль, не надавши перевагу їх автомобілю, який рухався по головній дорозі. Після чого вони прийняли рішення зупинити цей автомобіль, включивши проблискові маячки. Коли зупинили його, стали позаду, після чого автомобіль котитися назад і скоїв наїзд на їх автомобіль. Коли вони підійшли до даного автомобілю вийшов з двері водія ОСОБА_1, в процесі розмови замітили, що останній імовірно знаходиться у стані алкогольного сп'яніння,освідування ОСОБА_1 було проведено в медичному закладі, зазначив, що особисто він не пропонував пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою алкотестера, чи пропонував хтось з інших поліцейських огляд за допомогою алкотестера він не знає.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка, відповідно до ст. 272 КУпАП, ОСОБА_4 пояснив, що з ОСОБА_1 в нього дружні стосунки, підстав оговорювати його не мас. 03.09.2016 року приблизно о 21 годині йому подзвонив ОСОБА_1, попросив його поставити машину його вітчима у гараж, оскільки ОСОБА_1 знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, він теж перед цим вживав спиртне, про що ОСОБА_1 не знав але на прохання товариша він погодився. Поїхали ставити машину, за кермом був він, їхали по вул. Шкільної, яка являється другорядною дорогою, коли під'їхали до перехрестя вул. Шкільної та вул. Менделєєва, повернули на вул. Менделєєва, при цьому бачили, що проїжджала машина поліцейських, однак він не надав перевагу службовому автомобілю, який рухався по головній дорозі. Вони включили маячки, зупинилися, поліцейські стали позаду. При цьому вони вирішили помінятися місцями, оскільки в нього не було водійського посвідчення, він пересів на заднє сидіння. Коли мінялись місцями, двигун машини був заглушений, але оскільки не був вижатий ручник вона покотилася і вдарилася в машину поліцейських. Після чого вони вийшли з машини побачили ушкодження на машинах, підійшли співробітники поліції і стали з'ясовувати обставини ДТП. Він одразу ж сказав, що за кермом був він. але поліцейські йому не* повірили. На питання суду відповів, що пройти огляд на стан сп'яніння на місці ДТП їм не пропонували, повезли відразу в медичний заклад, пояснення в нього не відбирали, але на якомусь документі він ставив свій підпис.

При цьому суд. вислухавши пояснення ОСОБА_1, інспекторів ПП батальйону УШІ в м. Ссвєродонецьк. Лисичанськ, Рубіжне ДПП ОСОБА_5. ОСОБА_6, ОСОБА_8. свідка ОСОБА_4 та дослідивши письмові матеріали справи, а також всі обставини справи в їх сукупності, приходить до висновку, що органом поліції не надано достатніх, належних та допустимих доказів, які б підтверджувати наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.І КУпАП. виходячи з наступного.

Під час розгляду матеріалів справи, судом встановлено, що дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ознаками ст. 130 ч.І КУпАП, санкцією якої передбачено відповідальність за керування транспортним засобом від у стані алкогольного сп'яніння.

Таким чином:

об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

об'єктивною стороною є керування транспортними засобами особами в стані сп'яніння, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп'яніння, так само ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.

Встановлення у правопорушника стану сп'яніння здійснюється відповідно до Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом міністерства юстиції України від 09.11.2015 № 1452/735 на підставі його огляду, який проводиться згідно з вимогами вищезазначеної Інструкції працівниками поліції з використанням спеціальних технічних засобів та (або) працівниками медичних закладів.

Огляд водія (іншої особи) з використанням спеціальних технічних засобів проводиться в присутності двох свідків. До того ж працівник поліції одержує згоду особи на її огляд на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У разі відсутності такої згоди огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.

суб'єктом цього правопорушення є водії транспортних засобів.

суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Пунктами 6,7 зазначеної Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться:

поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних

технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні

технічні засоби):

лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункт\. який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).

Проте, як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення в порушення вимог закону, не мас доказів того, що правопорушнику перед пропозицією пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я співробітники поліції пропонували пройти його на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальних технічних засобів і він від нього відмовився чи висловив незгоду з його результатами.

В судовому засіданні встановлено, що посадовими особами Управління патрульної поліції був порушений порядок проходження огляду для встановлення стану алкогольного сп'яніння, який визначено статтею 266 КУпАП.

Згідно з ч. 5 ст. 266 КУпАП . огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Ст. 62 конституції України закріплює принцип судочинства - презумпцію невинуватості, відповідно до якого особа, яка притягується до відповідальності може бути визнана винною і покараною лише за умови, якщо її вина буде доведена в передбаченому законом порядку і встановлена рішенням суду. Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування на особу, яка притягується до відповідальності. Усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь.

Згідно ст.7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в звязку з

адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП- доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст.252 цього Кодексу зазначено, що орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практик} застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005р.. зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до положень ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнаються протиправні, винні (умисні або необережні) дії або бездіяльність, які посягають на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, а також встановлений порядок управління і які тягнуть за собою застосування адміністративно-правових санкцій.

Склад проступку включає в себе ознаки, які об'єднуються в чотири групи (елементи), що характеризують: - об'єкт адміністративного проступку, - об'єктивну сторону проступку; - суб'єкт адміністративного проступку: - суб'єктивну сторону проступку, і являють собою нерозривну єдність, і наявність яких обов'язкова для кваліфікації конкретного діяння.

При цьому, у випадку, коли хоча б один з елементів відсутній або ж - не відповідає тим властивостям, що передбачені відповідною статтею Особливої частини КУпАП. - указане діяння адміністративним проступком (правопорушенням) не являється.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України»,ст. 17Закону

України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обовязкова до застосування судами як джерело права.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободІ950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстроковим судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його права та обовязків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначив, що допустимість доказів є прерогативою національного права і за загальним правилом, саме національні суди уповноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а також збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

У судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт вчинення ч.І ст. 130 КУпАП. так як посадовими особами Управління патрульної поліції був порушений порядок проходження огляду для встановлення стану алкогольного сп'яніння та не представлено допустимих доказів, отриманих в порядку передбаченому КУпАП, які б встановлювали в діях ОСОБА_1 наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч.І ст. 130 КУпАП і винність останнього у його вчиненні.

З урахуванням наведеного, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, а також те, що усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь, суд приходить до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, не доведений, тому, при встановлених обставинах, слід провадження в даній справі про адміністративне правопорушення закрити, в звязку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 33, 36, 38, 130 ч.І. 221. 284. 285. 289. 294 КУпАП України. -

П О С ТАНОВИ Л А:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.І КУпАП. у відношенні ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд.

Суддя М.М.Старікова