Рішення № 63575771, 20.12.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/2357/16-ц 22-ц/774/2298/К/16

Справа № 212/2357/16-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження №22-ц/774/2298/К/14 суддя Дехта Р.В.

Категорія - 20 (ІІІ) Суддя - доповідач Зубакова В.П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді - Зубакової В.П.,

суддів Бондар Я.М., Митрофанової Л.В.

за участю секретаря - Гладиш К.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24 жовтня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» про визнання дій незаконними та зобовязання вчинити певні дії та за зустрічним позовом ОСОБА_2 акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» до ОСОБА_1 про стягнення збитків за спожиту, але необліковану електричну енергію.

Особи, які беруть участь у розгляді справи:

позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3,

представник відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» - ОСОБА_4, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» (надалі - ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО») про визнання дій незаконними та зобовязання вчинити певні дії, посилаючись на те, що 18.04.20016 року відповідачем було складено акт №118072 про порушення ст. 27 Закону України «Про електроенергетику», а протоколом засідання комісії від 19.04.2016 року на нього накладено стягнення у розмірі 69295,52 грн., з яким позивач не погоджується. Так, для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії необхідно було взяти сумарну кількість днів у періоді від дня набуття права власності на електроустановку (але не більше сумарної кількості днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення до дня усунення порушення), а не за останні три роки, як було нараховано відповідачем.

Уточнивши позовні вимоги, просив суд: визнати дії ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» по відключенню 18.04.2016 року як споживача послуг з електропостачання квартири АДРЕСА_1, від електричної мережі незаконними; визнати незаконним протокол № 209 засідання комісії постачальника електроенергії з розгляду складеного акта про порушення від 19.04.2016 року; скасувати оперативно-господарську санкцію, застосовану згідно рішення засідання комісії постачальника електроенергії з розгляду складеного акта про порушення, щодо нарахування ОСОБА_1 вартості недорахованої електроенергії у розмірі 69295.52 грн., оформленого протоколом № 209 від 19.04.2016 року; зобов'язати ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» поновити електропостачання квартири АДРЕСА_1.

У червні 2016 року ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» звернулося до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем ОСОБА_5 користування електричною енергією для населення, в сумі 69 295 грн. 52 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначило, що ОСОБА_1 є побутовим абонентом і на нього відкрито особовий рахунок № 6172017.

18 квітня 2016 року при перевірці контролерами ОСОБА_5 користування електричною енергією для населення (надалі ПКЕЕН) за адресою: АДРЕСА_2, де мешкає відповідач, виявлено порушення п. 48 ПКЕЕН самовільне підключення електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника приладом обліку прихованим шляхом без порушення схеми обліку. Самовільне підключення виконано дротом мідь від магістральних дротів з метою безоблікового споживання електроенергії. При контрольному огляді та без спеціальних технічних засобів дане порушення виявити неможливо. При включенні навантаження спожита електроенергія не враховується.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24 жовтня 2016 року, описки у якому виправлено ухвалою цього ж суду від 14 листопада 2016 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Зустрічні позовні вимоги ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користьПАТ «ДТЕКДНІПРООБЛЕНЕРГО»суму грошових коштів в розмірі 69295, 52 грн. в якості заборгованості за спожиту, але не обліковану електричну енергію.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користьПАТ «ДТЕКДНІПРООБЛЕНЕРГО»суму грошових коштів в розмірі 1378, 00 грн. в якості судових витрат по сплаті судового збору.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» та про задоволення його позову, посилаючись на неповне зясування обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Так, судом не враховано численні порушення ОСОБА_5 визначення обсягу та вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 року № 562 при нарахуванні збитків.

Висновок суду про те, що оскарження протоколу комісії по розгляду акту про порушення ПКЕЕН не передбачено законодавством є помилковим та суд не повинен був відмовляти з цих підстав у задоволенні його позову.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_3, які, кожен окремо, підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, представника відповідача «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» - ОСОБА_4, який заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив її відхилити, залишивши без змін рішення суду першої інстанції, як законне та обґрунтоване, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання дій незаконними та зобовязання вчинити певні дії, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем обрано невірний спосіб захисту своїх прав, оскільки акт та протокол комісії є документами, які не породжують права та обовязки та носять рекомендаційний характер, оскільки є різновидом претензії.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог заявлених ОСОБА_1 не відповідає вказаним вимогам.

За положенням ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

У статті 16 ЦК України визначений загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів, а також зазначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Варто враховувати, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про електроенергетику» споживач несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та ОСОБА_5 користування електричною і тепловою енергією, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (ст.11 Закону України «Про електроенергетику»).

Згідно із п.53 ОСОБА_5 користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357, якщо між споживачем і енергопостачальником не досягнуто згоди щодо користування електричною енергією, її оплати, збереження приладів обліку тощо, спірні питання вирішуються в установленому законодавством порядку.

Пунктами 6 та 7 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2006 року № 122 (далі Порядок), встановлено, що у разі відмови споживача відшкодувати збитки підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення збитків здійснюється у судовому порядку. Рішення енергопостачальника щодо визначення розміру та порядку відшкодування збитків, завданих йому внаслідок викрадення електричної енергії, може бути оскаржено в установленому законом порядку.

Згідно п.6.42 ОСОБА_5 користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ 31.07.1996 року № 28, споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі задоволення судом скарги споживача постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) скасовує відповідний акт про порушення.

Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта, визначення розміру коштів, належних до оплати, здійснення платежів вирішуються у судовому порядку (п.6.43 ОСОБА_5 НКРЕ).

Верховним Судом України у постанові № 6-4цс11 від 6.11.2011 року зроблено правовий висновок про те, що акт є лише фіксацію порушення, яке було виявлено під час проведення постачальником енергії перевірки дотримання ПКЕЕН, і згідно зі ст.57 ЦПК України є доказом, який у разі виникнення спору повинен оцінюватися судом відповідно до вимог ст.212 ЦПК України, і його оскарження не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту судом цивільних прав та інтересів особи.

Крім цього, Верховний Суд України визначаючи таку правову позицію, зазначив, що акт розглядається на засіданні комісії із запрошенням споживача, яка при доведеності зафіксованих актом обставин, від імені енергопостачальника та відповідно до ОСОБА_5 може визначити негативні для споживача наслідки.

Отже, Верховний Суд України у своєму рішенні встановив неможливість оскарження лише акту і вказав, що негативні наслідки наступають для споживача саме на підставі рішення комісії.

Враховуючи правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові № 6-4цс11 від 6.11.2011 року, вимоги ст.ст.3, 15 ЦПК України та ст.16 ЦК України, п.53 ПКЕЕН, п.6 та 7 Порядку, п.6.42 ОСОБА_5 НКРЕ, колегія суддів приходить висновку про можливість оскарження споживачем рішення комісії з метою захисту своїх прав та обовязків, оскільки останнє тягне за собою негативні наслідки для нього, а тому висновок суду щодо обрання позивачем невірного способу захисту своїх прав є помилковим і заявлені позовні вимоги мають бути розглянуті по суті.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному суді» №12 від 24жовтня 2008 року, суд апеляційної інстанції не позбавлений можливості встановити фактичні дані, які мають значення для вирішення спору, а також, застосувати норму матеріального права, яка має бути застосована до спірних правовідносин.

Як вже зазначалося вище, правовідносини у сфері постачання та споживання електроенергії регулюються ст. 714 ЦК України, ст. ст. 24-27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року (далі ПКЕЕН), Порядком визначення розміру і відшкодування збитків, завданих електропостачальнику внаслідок розкрадання електричної енергії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 122 від 8 лютого 2006 року, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ № 562 від 4 травня 2006 року (далі ОСОБА_5).

Відповідно до ПКЕЕН об'єктом споживання визначено житловий будинок, квартиру, що належить споживачу на праві власності або користуванні, а самовільним підключенням - споживання електричної енергії без укладання з енергопостачальником договору про користування електричною енергією або підключення з порушенням цих ОСОБА_5.

Так, пунктами 8, 9 ПКЕЕН передбачено, що прилади обліку електричної енергії мають бути придбані, встановлені, підключені енергопостачальником. Споживання електричної енергії без приладів обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушеннями в електроенергетиці є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; розкомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів; створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду та у виконанні робіт, пов'язаних з обслуговуванням об'єктів електроенергетики; порушення правил охорони електричних мереж; порушення правил користування енергією; насильницькі дії, які перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам об'єктів електроенергетики виконувати свої службові обов'язки; незабезпечення енергією споживачів, що не допускають порушень своїх обов'язків перед енергопостачальниками.

Так, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є споживачем електроенергії через приєднану електромережу, постачання якої до квартири АДРЕСА_3, здійснює ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО».

На підставі акту Н № 118072 про порушення ПКЕЕН від 18 квітня 2016 року, підписаного трьома представниками енергопостачальника та споживачем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2, зафіксовано порушення п. 48 ПКЕЕН, а саме: самовільне підключення електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника приладом обліку прихованим шляхом без порушення схеми обліку. Самовільне підключення виконано дротом мідь від магістральних дротів з метою без облікового споживання електроенергії. При контрольному огляді та без спеціальних технічних засобів дане порушення виявити неможливо. При включенні навантаження спожита електроенергія не враховується (а.с. 36).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 допущено порушення п. 48 ПКЕЕН з огляду на наступне.

Згідно п.53 ПКЕЕН в разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, в тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. В разі відмови споживача від підпису в акті, в акті робиться позначка про відмову від підпису.

На підставі акта енергопостачальник має право відключити споживача від електропостачання, а також визначити величину збитків, завданих йому протиправними діями споживача.

Акт про порушення ПКЕЕН розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника.

Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу.

У протоколі зазначається інформація про причетність споживача до порушення цих ОСОБА_5.

У разі причетності споживача до порушення ПКЕЕН у протоколі зазначаються: відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих ОСОБА_5 визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 р. N 562 (далі ОСОБА_5).

Акт Н № 118072 про порушення ПКЕЕН від 18 квітня 2016 року містить всі необхідні дані, що передбачені п.4.6 ОСОБА_5, а саме: параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; фазування приладу обліку на дату оформлення акта про порушення.

Переріз проводів та їх матеріал визначався спеціальним засобом вимірювання, який пройшов державну повірку, про що зазначено у акті, і при його складанні споживач не мав жодних зауважень у цій частині.

Акт підписано трьома представниками енергопостачальника та самим споживачем ОСОБА_1 без будь-яких зауважень (а.с. 36 - зворот), відповідає вимогам п. 53 ПКЕЕН та є дійсним, а тому доводи ОСОБА_1 щодо незаконності складання акту про порушення позивачем ПКЕЕН є безпідставними.

При цьому, при розгляді Акту Н № 118072 про порушення ПКЕЕН від 18 квітня 2016 року, комісія дійшла правильного висновку, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 сума в рахунок відшкодування завданої шкоди, розмір якої розраховано за період з 18.04.2013 року по 18.04.2016 року.

Так, відповідно до ч.3, 4 п. 53 ПКЕЕН розмір завданих енергопостачальнику збитків розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії за кількістю днів з дня останньої технічної перевірки приладу обліку до моменту усунення порушення за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків, але не більше терміну позовної давності. Розмір відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику внаслідок користування електричною енергією, обчислюється відповідно до ОСОБА_5.

Відповідно до підпункту 6 пункту 3.1. Методики, вона застосовується в разі виявлення такого порушення ПКЕЕН, як самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі поза засобами обліку електричної енергії.

Згідно з підп. "а" п.3.3. Методики розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється, зокрема, за кількістю днів, а саме, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 4, 6, якщо самовільне підключення було здійснено таким чином, що представники енергопостачальника могли виявити його при проведенні контрольного огляду засобу обліку, п. 3.1 ОСОБА_5 - з дня останнього контрольного огляду засобу обліку до дня усунення порушення, але не більше загальної кількості днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення. Якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази засобу обліку, порушив умови монтажу, здійснив самовільне підключення поза приладом обліку прихованою електропроводкою, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду засобу обліку не мали можливості, то споживачу робиться перерахунок за користування електричною енергією з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (у разі, якщо технічний огляд у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводився), але не більше ніж за три роки.

З огляду на наведене, якщо споживач допустив самовільне підключення поза приладом обліку прихованою електропроводкою, а представники постачальника електричної енергії не мали можливості виявити таке підключення під час проведення контрольного огляду засобу обліку, то розрахунок збитків здійснюється з урахуванням дати останньої технічної перевірки чи допуску в експлуатацію електроустановки споживача, але не більше ніж за три роки.

Матеріалами справи підтверджено, що 18 квітня 2016 року працівники ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» склали акт серії Н № 118072 про виявлення у споживача ОСОБА_1 порушення ПКЕЕН, які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду засобу обліку та без спеціальних технічних засобів не мали можливості виявити, а тому відповідно до ОСОБА_5 розмір відшкодування шкоди повинен розраховуватись за три останні роки, тобто з 18.04.2013 року по 18.04.2016 року, або ж з дати останньої технічної перевірки. Оскільки, технічні перевірки у період з 18.04.2013 року по 18.04.2016 року в квартирі позивача не проводились, енергопостачальник правомірно визначив розрахунковим період з 18.04.2013 року по 18.04.2016 року.

Колегія суддів вважає, що обчислюючи розмір відшкодування збитків за період з 18.04.2013 року по 18.04.2016 року, комісія у відповідності до пп. 4 п. 3.1, п. 3.2, пп. «б» п. 3.3, п. 3.5 ОСОБА_5 зі змінами чинними на час виникнення спірних правовідносин, вірно використала формулу 2.7 ОСОБА_5: W доб.с.п. = P с.п. х t вик.с.п., де P с.п. потужність самовільного підключення, яка визначається виходячи з допустимого тривалого струму, що може протікати по колу самовільного підключення. При цьому, P с.п. визначається за формулою 2.8. Методики (у разі підключення до однієї фази) та дорівнює І х U ном.фаз х cos?, та за формулою 2.9. Методики (у разі підключення до трьох фаз) та дорівнює 3 х І х U ном.фаз х cos?, де І сила струму, визначена, виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані в самовільному підключенні до мережі та допустимого тривалого струму, який може ними протікати (згідно з главою 1.3. ОСОБА_5 улаштування еклетроустановок), А; U ном.фаз номінальна напруга, кВ; cos? cos кута між фазною напругою Uфаз та струмом навантаження, який протікає тією самою фазою, що виміряний з дотриманням чинного законодавства у сфері метрології. У разі відсутності приладів, за допомогою яких визначається фактична величина cos?, cos? приймається рівним 1 (при активному навантаженні електроустановки споживача) або 0,9 (при змішаному навантаження). t вик.с.п. це час використання самовільного підключення, він приймається за 8 год. протягом доби.

Отже, розмір збитків вірно визначено у сумі 69295,52 грн. і доводи споживача щодо невірного застосування ОСОБА_5 фактично зводяться до вільного тлумачення її положень.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення комісії Криворізький міських електричних мереж ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО», оформлене протоколом №209 від 19.04.2016 року, відповідає обставинам справи, тобто дії ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» щодо предявлення ОСОБА_1 вимоги про стягнення збитків за спожиту, але необліковану електричну енергію, у розмірі 69295,52 грн. є правомірними.

Крім того, 18 квітня 2016 року, виявивши порушення ПКЕЕН, представники ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» відключили від електропостачання квартиру АДРЕСА_4 (а.с. 40), що передбачено п.53 ПКЕЕН (зокрема, в разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, в тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт підставі якого енергопостачальник має право відключити споживача від електропостачання).

Згідно п. 36 ПКЕЕН відновлення електропостачання споживача здійснюється протягом 3 днів у містах та 7 днів у сільській місцевості після усунення порушень і оплати споживачем заборгованості, витрат на повторне підключення та збитків, завданих енергопостачальнику.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 не сплатив збитки за спожиту, але необліковану електричну енергію, у розмірі 69295,52 грн., а тому відсутні підстави для задоволення його позовних вимог в частині зобовязання ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» поновити електропостачання до його квартири.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» про визнання дій незаконними та зобовязання вчинити певні діїзадоволенню не підлягають у звязку з їх недоведеністю, а тому апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду, на підставі п.4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, зміні в частині підстав відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Рішення суду в частині задоволення зустрічних позовних вимог ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим рішення суду в цій частині підлягає залишенню без змін.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі щодо позовних вимог ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО», фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці, проте, відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів особами, які беруть участь у розгляді справи, діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Керуючись ст.ст. 304, 307, п. 4 ч.1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24 жовтня 2016 року змінити в частині підстав відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» про визнання дій незаконними та зобовязання вчинити певні дії.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: