Рішення № 63575715, 20.12.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/1013/15-ц 22-ц/774/1530/К/16

Справа № 177/1013/15-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/1530/К/16 ОСОБА_1

Категорія - 30 (ІУ) Доповідач Бондар Я.М.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 грудня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Бондар Я.М.,

суддів - Зубакової В.П., Митрофанової Л.В.,

секретар - Чубіна А.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі в порядку ч. 2 ст.197 ЦПК України за наявними у справі матеріалами та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 Автомобільних доріг в Дніпропетровській області, третя особа Дочірнє підприємство «Дніпропетроський облавтодор Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 Автомобільних доріг в Дніпропетровській області, третя особа Дочірнє підприємство «Дніпропетроський облавтодор Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 17.12.2014 року о 21.10 год., керуючи автомобілем «Дачія Логан», номерний знак НОМЕР_1 з житловим причіпом-фургоном «KARAVAN VILK», номерний знак ХТ 2117 рухався по автомобільній дорозі Кіровоград- Запоріжжя на 82 км+800 м. Під час руху здійснив наїзд на перешкоду на проїзній частині дороги у вигляді ями з гострими асфальтовими краями, близько 0,5 метра, яка була не видима через те, що наповнена дощовою водою і виглядала у світлі фар як невелика калюжа. Інспектором ВДАІ Криворізького РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_4 складено схему місця ДТП із зазначенням розташування ями , її розміру та характеристик.

Позивачу, як власнику пошкодженого транспортного засобу, в результаті дорожньо-транспортної пригоди завдано матеріальну шкоду у розмірі 148 425,51 грн., а також моральної шкоди, яка полягає в тому, що через ДТП йому причинені моральні страждання, які негативно впливають на його життя, здоровя, стосунки з близькими, також він закинув свою наукову та літературну діяльність. Розмір своїх душевних страждань оцінює в 296 851, 02 грн., які після уточнення позовних вимог просить суд стягнути з відповідача.

Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2016 року ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення його позовних вимог у повному обсязі.

Вказує на те, що суд не дав належної правової оцінки, що життя та здоровя людини є найвищою цінністю, тому забезпечення безпечного руху є обовязком держави.

Судом не надано оцінки, що ним надано докази спричинення матеріальної шкоди в результаті ДТП, розмір якого визначений експертом. Судом не враховано, що стан здоровя позивача після ДТП значно погіршився, на підтвердження чого надав довідки.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Виходячи з вимог частини 3 статті 27 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 303-1 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги та статті 67 ЦПК щодо строків процесуальних дій, а також зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку сторін та їх представників в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Позивач ОСОБА_2 та відповідачі належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується зворотніми поштовими повідомленнями про вручення судової повістки. Від представника відповідача Служби автомобільних дорог у Дніпропетровській області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку із не отриманням апеляційної скарги, однак колегія суддів не приймає до уваги дане посилання, оскільки воно протирічить письмовим матеріалам спарви. ОСОБА_5 судового повідомлення за вих. №8822 на адресу ОСОБА_3 автомобільних дорог надіслано повідомлення про час та місце розгляду апеляційної скарги із додатком копією апеляційної скарги ( а.с.33 том2) та згідно зворотнього поштового повідомлення, яке повернуто на адресу суду 30.09.2016 року, поштове повідомлення за вих.. №8822 вручено представнику Служби автомобільних дорог 27 вересня 2016 року ( а.с.35 том2).

Колегія суддів також вважає неповажною причину не прибуття представника третьої особи ДП «Дніпропетровський автодор» в судове засідання, у зв`язку із перебуванням в іншому судовому процесі. Сторони та їх представники не скористалися правом безпосередньої участі у судовому засіданні.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_2 є власником автомобіля Дачія Логан, 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та власником причіпу-фургону житлового, «KARAVAN VILK», номерний знак ХТ 2117 (а.с. 6).

17.12.2014 року о 21 годині 10 хвилин ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Дачія Логан», номерний знак НОМЕР_1 з житловим причіпом-фургоном «KARAVAN VILK», номерний знак ХТ 2117 рухався по автомобільній дорозі Кіровоград- Запоріжжя на 82 км+800 м., та здійснив наїзд на перешкоду на проїзній частині дороги у вигляді ями довжиною 1,2м шириною 0,5 м. Старшим інспектором ВДАІ Криворізького РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_6 в присутності ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 складено 17.12.2014 року схему місця дорожньо-транспортної пригоди. Відповідно до вказаної схеми автомобіль позивача на 82 км. + 800 м. автодороги Кіровоград-Запоріжжя отримав пошкодження переднього та заднього дисків, шин переднього та заднього правого колеса, а житловий причіп-фургон пошкодження передньої панелі (а.с. 7-8).

ОСОБА_5 із ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ОСОБА_5 вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема такі питання 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані ( пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6 ) як розподілити між сторонами судові витрати.

Проте суд першої інстанції не з'ясував у повній мірі всі обставини, які мають значення для справи, та не виконав усі вимоги цивільного судочинства, у зв'язку із чим рішення в даній справі неможна визнати законним і обґрунтованим.

Відмовляючи в задовленні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивачем ОСОБА_2 не доведено розміру матеріальної шкоди спричиненої дорожньо-транспортною пригодою.

Однак, колегія суддів не може погодитися із висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

ОСОБА_5 з ч.3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому матеріальної та моральної шкоди.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільних прав, має право на їх відшкодування, при цьому збитками є втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі. Збитки відшкодовуються в повному обсязі.

Стаття 1166 ЦК України визначає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 24 Закону України Про дорожній рух власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні. Власники доріг, керівні працівники дорожньо-експлуатаційних організацій несуть відповідальність, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася з їх вини.

Відповідно до ст. 11 Закону Про автомобільні дороги основними обов'язками органу державного управління автомобільними дорогами загального користування, серед іншого, є: розробка та реалізація заходів з безпеки дорожнього руху; забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів з нормативними технічними характеристиками і навантаженнями; організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами і нормами; виявлення аварійно-небезпечних місць (ділянок) та місць концентрації дорожньо-транспортних пригод на автомобільних дорогах і здійснення заходів щодо їх ліквідації; завчасне оповіщення користувачів автомобільних доріг про строки та порядок тимчасового обмеження або припинення руху транспортних засобів.

Стаття 13 Закону України Про автомобільні дороги, визначає, що саме орган державного управління автомобільними дорогами загального користування відповідає, серед іншого, за стан автомобільних доріг загального користування відповідно до діючих норм та фінансування; якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування; а також за відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом.

Пункт 11 Постанови КМ України від 30 березня 1994 р. N 198 Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони визначає, що власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані: відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.

ОСОБА_3 автомобільних доріг у Дніпропетровській області є підприємством, на яке державою покладено обов'язок по утриманню у належному стані та ремонту автомобільних доріг у Дніпропетровській області, в тому числі і автодороги Кіровоград-Запоріжжя. А у відповідності до договору підряду № ЕУд-2 про закупівлю послуг за рахунок коштів державного бюджету: 42.11.2 «Будування автомобільних доріг і автомагістралей, інших доріг, елементів доріг; злітно-посадкових смуг летовищ (послуги з експлуатації утримання автомобільних доріг державного значення загального користування у Дніпропетровській області» області від 10.01.2014 року, укладеного між ОСОБА_3 автомобільних доріг у Дніпропетровській області та ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» зобовязалося виконувати послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного та місцевого значення за рахунок державних коштів, в межах виділених фінансових ресурсів, згідно Планів - завдань та кошторисної документації, складеної на основі актів-дефектів, затверджених ОСОБА_3 автомобільних доріг України (а.с. 150-152).

ОСОБА_5 з вимогами частин першої та другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим права фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що законом не покладається на позивача обовязок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.

Факт отримання позивачем ОСОБА_2 пошкоджень транспортного засобу в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 17 грудня 2014 року об 21.00год. на автошляху Кіровоград-Запоріжжя 82км.+800 за участю автомобіля НОМЕР_2 з причепом «Саravans Wilk» транзитний номер 11ХТ2117. під керуванням гр..ОСОБА_2 зареєстровано в ЖЄО №3836 від 17.12.2014 року Криворізького РВ, доверено матеріалами спарви ( а.с. 7,8,9,66,69 том 1).

В звязку з вище викладеним, колегія суддів приходить до висновку, що невідповідність ділянки дороги, де мало місце ДТП, вимогам державних стандартів ( наявність пошкодження дорожного покриття розміром 1,2мх0,5м) є наслідком бездіяльності відповідача, який зобовязаний утримувати дороги у належному стані, а тому ДТП сталася з вини ОСОБА_3 автомобільних доріг Дніпропетровської області, яка несе відповідальність за шкоду, заподіяну у результаті ДТП, яка сталася у звязку із незадовільним станом дорожнього покриття має її відшкодовувати позивачу.

Посилання відповідача в запереченнях на позовну заяву, стосовно відсутності обовязку відшкодовувати шкоду завдану в результаті ДТП, у звязку із не складанням працівником Державтоінспекції МВС на посадову особу відповідальну за дану дільницю шляху протоколу про адміністративне правопорушення , передбаченого ст.140 КУпАП, як підставу для відмови в задоволенні позову, колегія суддів вважає безпідставним.

ОСОБА_5 ОСОБА_9 службової перевірки, затвердженої начальником ВДАІ Криворізького р-ну ГУМВС України у Дніпроептртовській області 30 грудня 2014 року стосовно інформації про ДТП,яка мала місце 17 грудня 2014 року, біля с.Тернівка на автошляху Кіровоград-Запоріжжя за участю позивача ОСОБА_10, прийнято рішення про направлення копії матеріалів інспектору ,який закріплений за даним напрямком роботи по організації дорожнього руху, для притягнення до адміністративної відповідальності посадової особи,яка відповідальна за утримання вулично-дорожньої мережі ( а.с.116 том.1).

Вирішуючи питання про доведеність позивачем ОСОБА_2 розміру матеріальної шкоди, колегія суддів виходить з наступного.

ОСОБА_5 з ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За положеннями ст. ст. 57, 58 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

ОСОБА_5 зі ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

ОСОБА_11 про вартість матеріального збитку від 19.02.2015 року, складеного ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт» убачається, що вартість матеріального збитку заподіяного автомобілю Дачія Логан, державний номер НОМЕР_1, станом на 19.02.2015 року складає 31 980, 99 грн. (а.с.10-24). Даний висновок узгоджується із переліком видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу Дачія Логан, отриманих унаслідок ДТП, зазначених у схемі місця ДТП інспектором ВДАІ з обслуговування Криворізького району, а саме пошкодження переднього та заднього правого колеса та диску ( а.с.8 том 1).

ОСОБА_9 про визначення вартості матеріального збитку причіпу-фургону житлового «KARAVAN VILK» від 25.03.2015 року, складеного ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт», убачається, що вартість матеріального збитку заподіяного власнику причепу станом на 25.03.2015 року складає 63 172,71 грн. Сума визначена з вартості дослідженого КТЗ до ДТП, оскільки з економічної точки зору відновлюваний ремонт є недоцільним (а.с. 29-33).

У схемі місця ДТП інспектором ВДАІ з обслуговування Криворізького району в переліку видимих ( зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу Причепу - фургону WILK», номерний знак 11ХТ 2117, отриманих внаслідок ДТП , зазначено пошкодження передньої панелі (а.с.8 том.1).

Колегія суддів не може погодитися із висновком суду першої інстанції стосовно недоведення матеріальної шкоди у звязку із здійсненням оцінки більше ніж через 2 місяці у м.Києві, оскільки це не спростовує факту наявності пошкоджень транспортних засобів від даної ДТП. А також, як убачається з матеріалів справи, транспортні засоби після ДТП були у пошкодженому стані та евакуйовані з місця ДТП евакуатором. Позивач ОСОБА_2 проживає у м.Києві, тому оцінку майнової шкоди здійснював за місцем свого проживання у м.Києві. Крім того, перший звіт вартості матеріального збитку датований 19 лютого 2015 року. Крім того, при підготовці до проведення експертного дослідження представником Укравтоекспертиза телеграмою викликався представник Служби автомобільних дорог у Дніпропетровської області, для чого був потрібен час. З урахуванням вихідних та святкових днів у січні 2015 року, колегія суддів вважає, що дані обставини не можуть бути підставою для відмови позивачу в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів вважає вищезазначені докази належними та допустимими в розумінні положень ст.ст. 57,58 ЦПК України, підтверджують розмір завданих позивачу в результаті ДТП шкоди.

ОСОБА_5 копії до прибуткового касового ордера № 56 від 24.02.2015 року за оцінку пошкоджень транспортного засобу Дачія Логан в розмірі ОСОБА_2 сплатив 1000,00 грн. (а.с. 9 зворот). ОСОБА_5 квитанції від 30.03.2015 року за визначення матеріального збитку причіпу-фургону житлового «KARAVAN VILK» ОСОБА_2 сплатив 500 грн. (а.с. 29).

ОСОБА_5 надання послуг № 1712/1 від 17.12.2014 року та чеку № 1712/1 за надання послуг з технічної допомоги та транспортування евакуатором ОСОБА_2 за евакуацію транспортних засобів KARAVAN VILK сплачено 1200 грн. (а.с. 25,27);

Рахунок-фактуру № AT -000000382 від 10 березня 2015 року ПАТ «АП 13060» на загальну суму 600, 00 грн. (а.с. 27 зворот), копію рахунку № RA0000928179 від 29.01.2015 року ТОВ «Inter cars Ukraine» на загальну суму 1 450,00 грн. (а.с. 28), товарний чек від 18 грудня 2014 року на суму 575 грн.( а.с.28), колегія суддів не приймає до уваги, оскільки позивач заявив вимоги про стягнення на його користь коштів на відшкодування матеріальної шкоди згідно висновку експерта. Тому фактично витрачені кошти на відновлювані роботи, які згідно квитанції та рахунків фактури позивач просить суд стягнути на його користь, колегія суддів вважає, що не підлягають задоволенню, оскільки це призведе до подвійного стягнення збитків.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Колегія суддів звертає увагу на доводи апеляційної скраги позивача стосовно неврахування судом спричинення йому немайнової шкоди в результаті ДТП. А саме, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася у пізній час доби, на автошляху поза населених пунктів, у холодну пору року, він пошкодив належний йому на праві власності одночасно два транспортні засоби - автомобіль та автопричіп, позивач був вимушений чекати приїзду працівників ДАЇ, у звязку із чим нервував, власне аварійна ситуація призвела до душевного хвилювання й стресу. Дані обставини підтверджуються наданими позивачем медичними довідками.

Виходячи з принципів розумності та справедливості, врахувавши, розяснення, викладені у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5), а також виходячи з того, що позивач зазнав душевних страждань у зв'язку з пошкодженням його майна, неможливістю нормального користування ним та необхідністю докладати додаткових зусиль для його нормалізації, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на його користь 5 000 грн в якості відшкодування моральної шкоди.

На підставі встановлених фактичних обставин справи, дослідивши докази, надані в їх обгрунтування, колегія суддів прийшла до висвноку, що рішення суду першої інстанції ухвалено із порушенням норм матеріального та процесуального законодавства, без повного урахування фактичних обставин справи, тому рішення суду на підставі п.п.1,3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задолвення позовних вимог ОСОБА_2 та стягнення із ОСОБА_3 Автомобільних доріг в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою 97853,61 грн., яка складається із вартості матеріального збитку за пошкоджений в результаті ДТП причіп фургон житловий марки WІLK -504, номерний знак 11ХТ2117 ( попередній знак НОМЕР_3) вартістю 63172,71 грн., вартості матеріального збитку власнику транспортного засобу DACIA LOGAN, державний номер №АА0815МТ, станом на 19 лютого 2015 р. 310\980,90 грн., вартості евакуатора 1200 грн., та витрат на провведення експертного оцінювання пошкодження транспортного засобу 1500грн. та у відшкодування моральної шкоди 5000 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягнується з відповідача в доход держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Як передбачено ч.5 ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно зміню розподіл судових витрат.

На підставі викладеного з відповідача ОСОБА_3 Автомобільних доріг в Дніпропетровській області в доход держави підлягає стягненню судовий збір виходячи з розміру задоволених позовних вимог за розгляд спарви в суді першої та апеляційної інстанції у розмірі 2054,91 грн., виходячи з розрахунку ( 978,53 + 978,53 х110%).

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.п.1, 4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2016 року скасувати та ухвалити у справі нове рішення.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 Автомобільних доріг в Дніпропетровській області, третя особа Дочірнє підприємство «Дніпропетровський облавтодор Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», про стягнення матеріальної та моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_3 Автомобільних доріг в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою 97853,61 грн., компенсацію моральної шкоди 5000 грн.

Стягнути із ОСОБА_3 Автомобільних доріг в Дніпропетровській області на користь держави судовий збір у розмірі 2054,91 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Я.М. Бондар

Судді: В.П. Зубакова

ОСОБА_12