Рішення № 63575703, 21.12.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 215/3020/16-ц 22-ц/774/2140/К/16

Справа № 215/3020/16-ц Головуючий у 1-ій інстанції

Провадження 22-ц/774/2140/К/16 ОСОБА_1

Категорія - 26 (ІV) Доповідач: Митрофанова Л.В.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 грудня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Митрофанової Л.В.,

суддів: Барильської А.П., Зубакової В.П.,

секретар: Чубіна А.В.

за участю: представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4 акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» - ОСОБА_5,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 20 вересня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

В липні 2016 року ОСОБА_2 звернувсядо ОСОБА_4 акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ОСОБА_6 «ПівнГЗК») з позовом про стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що працюючи протягом тривалого часу у відповідача в шкідливих умовах праці, він отримав професійні захворювання з діагнозами вібраційна хвороба та хронічне обструктивне захворювання легень, у зв'язку із чим висновком МСЕК від 19.05.2016 року йому первинно встановлено втрату професійної працездатності в загальному розмірі 50%, з них: 40% - по вібраційній хворобі та 10% по хронічному обструктивному захворюванню легень, а також встановлено третю групу інвалідності, починаючи з 25 квітня 2016 року по 01 травня 2017 року.

Позивач вважає, що у зв'язку з отриманими професійними захворюваннями йому спричинено моральну шкоду, а тому просив суд стягнути на його користь з ОСОБА_6 «ПівнГЗК» в рахунок відшкодування моральної шкоди 835200 грн.

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від20 вересня 2016 рокупозов ОСОБА_2 задоволено частково та на його користь з ОСОБА_6 «ПівнГЗК» стягнуто 30000 грн. моральної шкоди без стягнення податків та обовязкових платежів, а також на користь держави - судовий збір в розмірі 551,20 грн.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_6 «ПівнГЗК» ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, судом не враховано, що позивач добровільно працював тривалий час у шкідливих умовах праці та, оскільки причиною його професійних захворювань є тривалий час роботи в умовах впливу на організм шкідливих факторів, саме його дії стали причиною професійного захворювання, що свідчить про відсутність вини підприємстві у заподіянні моральної шкоди позивачу. Вважає, що факт заподіяння моральних страждань не підтверджений достовірними доказами, а розмір моральної шкоди, що визначений судом до стягнення, є необґрунтованим та значно завищеним, не відповідає засадам виваженості, розумності і справедливості, а також характеру і тривалості фізичних та моральних страждань позивача.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_6 «ПівнГЗК» підлягає частковомузадоволеннюз наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 протягом тривалого часу, впродовж 29 років 8 місяців, працюючи водієм автотранспортних засобів в карєрі підприємства відповідача, виконував роботи в умовах перевищення рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу.

Відповідно до медичного висновку лікарсько-експертної комісії Українського НДІ промислової медицини від 01.03.2016 року у позивача встановлені професійні захворювання з діагнозом: 1) вібраційна хвороба 2 ст. від дії загальної вібрації з периферичним ангіодистонічним синдромом, частими акроангіоспазмамим у поєднанні з вираженою полірадикулонейропатією, двобічним плечелопатковим періартрозом (ПФС 2 ст.) остеоартрозу в поєднанні з періартрозом ліктьових та колінних суглобів (ПФС 1-2 ст.), деформуючим артрозом дрібних суглобів кистей та трофічними порушеннями на кистях; 2) хронічне обструктивне захворювання легень 1 ст. (пиловий бронхіт 1 ст., емфізема легень 1 ст., група «А»), ЛН першого ступеню (а.с. 10-11).

Згідно п. 17 акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 01 квітня 2016 року причиною зазначених професійних захворювань є робота в умовах перевищення рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, які характеризувалися підвищенням параметрів загальної вібрації, аерозолю переважно фіброгенної дії та шуму (а.с. 17-19).

Висновком МСЕК від 19.05.2016 року ОСОБА_2 первинно встановлено втрату професійної працездатності в загальному розмірі 50%, з них: 40% - по вібраційній хворобі та 10% по хронічному обструктивному захворюванню легень, а також встановлено третю групу інвалідності, починаючи з 25 квітня 2016 року по 01 травня 2017 року (а.с. 21).

На підставі встановлених обставин суд першої інстанції дійшов висновку про відшкодування позивачу у звязку з отриманими ним на виробництві професійними захворюваннями моральної шкоди відповідачем, з вини, якого її й заподіяно.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України в «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Як вбачається з акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 01 квітня 2016 року, причиною професійних захворювань позивача є робота в умовах перевищення гранично допустимого рівня небезпечних і шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу.

Відповідно до п.19 зазначеного акту, конкретних посадових осіб, які відповідальні за виникнення професійного захворювання ОСОБА_2, встановити неможливо, враховуючи тривалість роботи позивача протягом 29 років 8 місяців в умовах впливу шкідливих виробничих факторів.

При цьому, не можливість встановити конкретних посадових осіб, які допустили порушення законодавства про охорону праці, гігієнічних регламентів і нормативів, не знімає з відповідача ПАТ «ПівнГЗК» обов'язку виконувати вимоги ч. 2 ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці» й нести відповідальність в законом вставленому порядку за їх невиконання.

Спростовуються й доводи представника відповідача щодо відсутності підстав відшкодування моральної шкоди ОСОБА_2, оскільки факт заподіяння моральної шкоди у зв'язку з отриманими ним професійними захворюваннями встановлений в судовому засіданні. Так, позивач час від часу змушений проходити стаціонарний курс лікування та періодичні обстеження, переносить щоденний фізичний біль та моральні переживання, позбавлений нормальних життєвих зв'язків, у зв'язку з тим, що професійні захворювання обмежують його життєву активність і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Посилання представника відповідача ОСОБА_6 «ПівнГЗК» в апеляційній скарзі на те, що позивач з власної волі протягом тривалого часу виконував роботу в шкідливих умовах праці, а відповідач забезпечував його засобами колективного та індивідуального захисту і скорочував час дії шкідливих факторів виробництва відповідно до норм законодавства, не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки здійснення відповідачем заходів для забезпечення працівникам безпечних умов праці, які не усунули впливу негативних факторів, не впливають на право позивача на відшкодування завданої моральної шкоди за умови доведеності такої шкоди.

Разом з тим колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що визначений судом першої інстанції розмір відшкодування моральної шкоди, стягнутої з відповідача на користь позивача, визначено ним, без урахування засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Зокрема, судом не враховано характер отриманого професійного захворювання, призначення повторного переогляду, що свідчить про можливе покращення стану здоровя позивача. При цьому колегія суддів прийнявши до уваги вказані обставини та з урахуванням засад розумності виваженості та справедливості, вважає за необхідне зменшити розмір стягнутої з відповідача на користь позивача суми коштів в рахунок відшкодування моральної шкоди з 30000 грн. до 5000 грн.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду має бути змінене в частині розміру стягнутої моральної шкоди.

Керуючись ст.303,307, п.3 ч.1 ст.309,313,314,316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» задовольнитичастково.

Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 20 вересня 2016 року в частині розміру моральноїшкоди, стягнутоїз ОСОБА_4 акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_2, змінити, зменшивши цей розмір з 30000 гривень до 5000 (пяти тисяч) гривень.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту йогопроголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: