Ухвала суду № 63575610, 14.12.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7914/16 Справа № 185/215/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Петешенкова М.Ю.

Категорія 59

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року м. Дніпро

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Петешенкової М.Ю.

суддів - Деркач Н.М., Макарова М.О.

при секретарі - Черкас Є.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ГРОУФ КАПІТАЛ» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 серпня 2016 року у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ГРОУФ КАПІТАЛ» до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про зняття обтяжень з нерухомого майна придбаного з прилюдних торгів,-

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2016 року ТОВ «Інвестиційна компанія «ГРОУФ КАПІТАЛ» звернулося до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що за результатом проведених 07 лютого 2014 року прилюдних торгів, придбало трикімнатну квартиру АДРЕСА_1.

При зверненні до нотаріуса ОСОБА_2 позивачу стало відомо про обтяження № 5012337 від 20 грудня 2006 року на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, накладеного приватним нотаріусом Донецького міського округу ОСОБА_3, та обтяження № 5473879 від 25 квітня 2014 року, накладеного ухвалою Калінінського районного суду м. Донецька від 18 березня 2014 року.

Враховуючи викладене, ТОВ «Інвестиційна компанія «ГРОУФ КАПІТАЛ» просило визнати дії ПАТ «Дельта Банк» щодо не здійснення припинення заборони за №5012337 на нерухоме майно неправомірними та зняти вищевказані обтяження.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 серпня 2016 року у задоволенні позову відмовлено (а.с.67-68).

В апеляційній скарзі ТОВ «Інвестиційна компанія «ГРОУФ КАПІТАЛ», посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду слід залишити без змін, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 20 грудня 2006 року між ОСОБА_4 та ПАТ «Укрпромбанк» укладений кредитний договір №445/зє-12-06. З метою забезпечення кредитних зобовязань між ОСОБА_4 та ПАТ «Укрпромбанк» укладений договір іпотеки № 445/зє-12-06/І, відповідно до якого позичальник передає в іпотеку трикімнатну квартиру АДРЕСА_2.

30 червня 2010 року ПАТ «Укрпромбанк» на підставі договору про передачу активів та кредитних зобовязань передав всі права та обовязки на користь ПАТ «Дельта Банк».

Відповідно до протоколу №0513484-1 від 07 лютого 2014 року про проведення прилюдних торгів по реалізації предмета іпотеки, трикімнатна квартира № 47, яка розташована в м. Донецьк проспект Дзержинського будинок №65, була придбана ТОВ «Інвестиційна компанія «Гроуфкапітал» (а.с. 12).

09 квітня 2014 року позивач звернувся до банку з заявою про зняття заборони відчуження майна (а.с.17).

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про іпотеку» обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації згідно Закону України «Про іпотеку», та їх обтяжень визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подається нотаріусу, яким вчинено таку дію.

Відповідно до ч. 9 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі придбання (передачі) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки, державна реєстрація припинення іпотеки проводиться на підставі заяви державного виконавця.

Згідно з ст. 74 Закону України «Про нотаріат», одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Нотаріус, який накладав заборону, знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки) (п. 5.1 Глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України віл 22 лютого 2012 року № 296/5).

Отже існує законодавчо визначений порядок припинення обтяження іпотечного майна.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду стосовно недоведеності вчинення позивачем передбачених законом дій щодо оформлення права власності на спірне майно не дають підстав вважати, що справа вирішена неправильно, оскільки зводяться до переоцінки доказів у справі і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ГРОУФ КАПІТАЛ» відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді: М.Ю. Петешенкова

ОСОБА_5

ОСОБА_6