Ухвала суду № 63573437, 21.12.2016, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер № 201/2792/16-к

Номер провадження 1-кп/201/528/2016

УХВАЛА

про продовження запобіжного заходу

21 грудня 2016 року м. Дніпро

вул. Паторжинського 18-а

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

Головуючого судді - Ополинської І.Г.,

за участю секретаря - Геліч Н.В.,

прокурора - Таран К.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу та питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, обраного в рамках кримінального провадження, внесеного 15 лютого 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040650000667 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Донецьк, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 395, 185 ч. 2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження, внесене 15 лютого 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040650000667 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 395, 185 ч. 2 КК України.

В судовому засіданні судом відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України поставлено на обговорення питання доцільності продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою до спливу двомісячного терміну.

У судовому засіданні прокурор Таран К.О. висловила думку про доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на відсутність будь-яких даних, які б свідчили про зменшення ризиків, що враховувалися судом при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зокрема, можливість ОСОБА_1 переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, які ще не допитані у суді та вчинити інші кримінальні правопорушення та просила продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Водночас, з наведених підстав, заперечувала проти задоволення клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на інший, більш м'який запобіжний зхід.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 заперечував проти продовження відносно свого підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та, у в свою чергу, заявив клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на інший більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, мотивуючи свою позицію відсутністю наявності відповідних ризиків, на які посилався прокурор.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника у повному обсязі.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку про доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю мотивованою ухвалою скасовує, замінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Розглядаючи питання доцільності продовження відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до висновку про те, що на час здійснення судового провадження продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які враховувалися при обранні та подальшому продовженні останньому запобіжного заходу, зокрема, можливість обвинуваченого переховуватися від суду та вчинити інші кримінальні правопорушення.

При цьому, суд враховує, що обвинуваченому ОСОБА_1 органом досудового розслідування інкримінується вчинення кримінального правопорушення в період умовно-дострокового звільнення за попереднім вироком суду, а тому, у суду є обґрунтовані підстави вважати, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення, що, з урахуванням обставин, визначених у ст. 178 КПК України, свідчить про неможливість обрання більш м'якого запобіжного заходу, котрий, на думку суду, не зможе забезпечити виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків, а також запобігти зазначеним вище ризикам.

Водночас, суд не може залишити поза увагою і той факт, що обвинувачений ОСОБА_1 не має місця реєстрації, як і місця постійного проживання.

Крім того, при встановленні наведених ризиків, суд виходить з таких обставин, як вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 та покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим за вчинення інкримінованих злочинів.

Наведені обставини свідчать на підтвердження вищезазначених ризиків, які враховуються судом при вирішенні питання доцільності тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою.

Вирішуючи клопотання сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 з тримання під вартою на інший більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, суд вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки стороною захисту не наведено переконливих підстав для зміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_1, як і не надано доказів на підтвердження наявності у обвинуваченого постійного місця проживання та міцних соціальних зав'язків.

Отже, виходячи з положень ст. ст. 176, 178 КПК України, враховуючи наявність наведених вище ризиків та обставин, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 під час судового провадження, суд приходить до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому на строк, що не перевищує 60 днів, тобто до 18 лютого 2017 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 194, 331 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 з тримання під вартою на інший запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою - відмовити.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді тримання під вартою продовжити строком на 60 днів, тобто до 18 лютого 2017 року.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, є 18 лютого 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.Г. Ополинська