Вирок № 63571311, 21.12.2016, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

1 із 10 Справа №303/3134/16-к

Провадження №1-КП/303/314/16

Номер рядка статистичного звіту-18

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

В И Р О К

21 грудня 2016 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючої Маргитич О.І.

при секретарі Білак Е.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево кримінальне провадження №12014070040000249 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, раніше судимого:

-09 лютого 1989 року Мукачівським міським судом за частиною 2 статті 140 КК України (в редакції 1960 року) до позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців, з конфіскацією майна;

-30 травня 1990 року Мукачівським міським судом за частиною 1 статті 17, статті 81 КК України (в редакції 1960 року) до позбавлення волі строком на 3 роки, з конфіскацією майна. На підставі статті 42 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового поглинання за вироком від 09 лютого 1989 року, остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, з конфіскацією майна.;

-24 березня 1992 року Мукачівським міським судом за частиною 2 статті 140, частиною 3 статті 81 КК України (в редакції 1960 року) до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, з конфіскацією майна. На підставі статті 43 КК України, приєднано невідбуту частину покарання за вироком від 30 травня 1990 року, остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, посиленого режиму;

-03 квітня 1997 року Мукачівським міським судом за частиною 2 статті 86-1, частиною 2 статті 140 КК України (в редакції 1960р.) до позбавлення волі строком на 8 років посиленого режиму, з конфіскацією майна;

-21 жовтня 2002 року Мукачівським міським судом за частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 186, частиною 2 статті 190 КК України до позбавлення волі строком на 6 років;

-26 вересня 2012 року Мукачівським міськрайонним судом за частиною 2 статті 190, частиною 3 статті 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців. На підставі статті 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки;

- обвинуваченого за частинами 3,4 статті 185 КК України,-

з участю учасників кримінального провадження:

прокурора Митровка В.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

2 із 10

представника потерпілої ОСОБА_3 ОСОБА_4

потерпілої ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В:

22 січня 2014 року близько 09 години 00 хвилин ОСОБА_1, діючи умисно з корисливих спокушань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, за попередньою змовою із Особою №1 та Особою№2, які засуджені вироком Мукачівського міськрайонного суду від 30 травня 2016 року (далі Особа №1, Особа №2) на вчинення крадіжки, на автомобілі марки «Opel Vektra», за кермом якого знаходився Особа №1 по вказівці ОСОБА_1 приїхали до будинку №132 по вулиці Фрідяшівській в смт.Кольчино Мукачівського району, який належить потерплому ОСОБА_5.

Приїхавши до вказаного будинку потерпілого, та впевнившись, що власники відсутні, попередньо розподіливши між собою ролі кожного у вчиненні даного злочину, згідно яких, Особа №1 за вказівкою ОСОБА_1 залишився поруч з будинком у автомобілі та став стежити за тим, щоб їх злочинні дії не були помічені господарями будинку та іншими перехожими, а в разі небезпеки повинен був зателефонувати.

Після чого ОСОБА_1, діючи умисно з корисливих спонукань, реалізовуючи свої злочинні дії, спрямовані на таємне викрадення майна із будинку, разом з Особою №2, через огород зайшли на подвіря потерпілого, де, шляхом розбиття вікна на балконних дверях другого поверху вказаного будинку проникли всередину, звідки таємно викрали наступне майно та грошові кошти останнього, а саме: 120 доларів США, що у гривневому еквіваленті згідно довідки, виданої ПАТ «Комінвестбанком» за вих. №04-3/223 від 23 вересня 2015 року про офіційний курс валют станом на 23 січня 2014 року, становить 959 гривень 16 копійок; золоту чоловічу каблучку, вартість якої становить 3 492 гривні; телевізор марки «Soni KLV 32S550A», бувший в користуванні, вартість якого становить 3500 гривень; супутниковий ресивер марки «DІТ Р-330» бувший в користуванні, вартість якого становить 200 гривень; супутниковий ресивер марки «Огton 4060 СХ PLUS», бувший в користуванні, вартість якого становить 650 гривень; супутниковий ресивер марки «GIS2126», бувший в користуванні, вартість якого становить 600 гривень; маршрутизатор «ТР-LINK TL-WR841N», бувший в користуванні, вартість якого згідно становить 444 гривень.

Після чого, викрадене майно потерпілого помістили до автомобіля Особи №1 та виїхали з місяця вчинення злочину, заподіявши потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 9845 гривень 16 копійок.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за частиною 3 статі 185 КК України крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникнення у житло, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Крім цього, 10 травня 2015 року в період часу з 08 години 30 хвилин по 11 годину 00 хвилин в селі Клячаново Мукачівського району по вулиці Мукачівській Мировський Роман Павлович за попередньою змовою із Особою №3, яка засуджена вироком Мукачівського міськрайонного суду від 30 травня 2016 року (далі Особа №3), діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, шляхом віджиму металопластикового вікна на першому поверсі будинку №99 проникли в його середину, де зі спальної кімнати, яка розташована на другому поверсі будинку з тумбочки під телевізор, таємно викрали фотоапарат марки «Canon Digital», моделі « IXUS 50», s/n НОМЕР_1, вартість якого становить 450 гривень 00 копійок, відеокамеру марки «JVC», сірого кольору, моделі № GR-D725E s/n 072E0018, вартість якої становить 1355 гривень 00 копійок, та з кімнати, яка розташована поруч зі спальною кімнатою, з картонної

3 із 10

коробки, що знаходилась на кушетці, таємно викрали 7000 доларів США, що у гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу валют станом на 10 травня 2015 року, становить 144129 гривень 03 копійки; 1225 Євро, що згідно офіційного курсу валют станом на 10 травня 2015 року, становить 28302 гривень 26 копійок, а також 20000 гривень, чим спричинили потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 194236 гривень 29 копійок.

Вказані вище умисні дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за частиною 4 статті 185 КК України, крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло, вчинена у великих розмірах.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не визнав. Відмовився надавати будь-які показання мотивуючи тим, що не довіряє суду.

Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_1, його винуватість у повному обсязі пред'явленого обвинувачення підтвердилась у судовому засіданні. Таких висновків суд дійшов провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, виходячи з наступного.

Так, зокрема, щодо кримінального правопорушення вчиненого відносно потерпілого ОСОБА_5, обвинуваченим ОСОБА_1 його вина доведена показаннями потерпілого та дослідженими письмовими доказами.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5В підтвердив, що дійсно 22 січня 2014 року, зранку пішов на роботу, близько 20 години 00 хвилин повернувся додому і виявив крадіжку в своєму будинку №132 по вулиці Фрідяшівській в смт.Кольчино Мукачівського району. При цьому зазначив, що особи, які здійснили крадіжку проникли через балконне вікно на кухні та викрали 120 доларів США, золоту чоловічу каблучку, телевізор марки «Soni KLV 32S550A», бувший в користуванні, супутниковий ресивер марки «DІТ Р-330»,супутниковий ресивер марки «Огton 4060 СХ PLUS», бувший в користуванні, супутниковий ресивер марки «GIS2126», бувший в користуванні, маршрутизатор «ТР-LINK TL-WR841N», бувший в користуванні. Через деякий час, працівники міліції зателефонували йому і повідомили, що знайдено один з викрадених супутникових ресиверів.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердив, що дійсно засуджений ОСОБА_7 у 2015 році надав йому для ремонту роутер (маршрутизатор) білого кольору. Згодом, до нього додому прийшли працівники міліції, які попросили представити для огляду його супутниковий ресивер, після чого, вони з дружиною поїхали в відділення міліції, де довідались що для огляду необхідно предявити супутниковий ресивер, який надав для ремонту засуджений ОСОБА_7. Після чого, дружина поїхала додому і привезла супутниковий ресивер, наданий засудженим ОСОБА_7 Роутер (маршрутизатор) був оглянутий та вилучений, про що було складено відповідні процесуальні документи.

Допитаний в судовому засіданні (за клопотанням обвинуваченого) в якості свідка ОСОБА_7 підтвердив, що дійсно в січні 2014 року близько 09 години 00 хвилин за попередньою змовою із ОСОБА_8 та ОСОБА_1 на прохання останнього підїхали на його автомобілі марки «Opel Vektra», до будинку потерпілого ОСОБА_5 (№132 по вулиці Фрідяшівській в смт.Кольчино Мукачівського району). Впевнившись, що власники відсутні, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_8, пішли до будинку ОСОБА_5, він залишився в автомобілі. Повернувшись, ОСОБА_1 розподілив між ними викрадені речі.

4 із 10

Зазначене вище також підтверджується протоколом огляду місця події від 22 січня 2014 року за яким, в процесі огляду місця злочину будинку №132 по вулиці Фрідяшівській в селі Кольчино, Мукачівського району виявлено біля вікна кімнати крісло білого кольору, в середині якого зі слів потерпілого знаходились 120 доларів США , в іншій кімнати виявлено столик на якому знаходився телевізор «Soni» в тій же кімнаті на шафі виявлено кухонний ніж, який не належить потерпілому, також виявлено пошкоджене вікно в кухні(кімнаті). За результатами огляду вилучено 2 відбитки папілярних узорів з міжкімнатних дверей кімнати, 2 відбитки папілярних узорів з міжкімнатних дверей кухні, 2 сліди матерії, виявленої з внутрішньої сторони вікна кухні по місцю проникнення та 1 слід матерії з-під коробки коняка, один кухонний ніж, оброблений спецпорошком та один слід взуття виявлений на балконі.

Висновком експерта №23/242 від 06 червня 2015 року, визначено залишкову вартість маршрутизатора «ТР-LINK TL-WR841N» становить 444 гривень,телевізора «Soni KLV 32S550A» становить 3500 гривень, супутникового ресивера «DІТ Р-330» становить 200 гривень, супутникового ресивера «GIS2126» становить 600 гривень, супутникового ресивера «Огton 4060 СХ PLUS» - 650 гривень, чоловічої каблучки 585 проби вагою 4 грама становить 3492 гривень,

14 вересня 2015 року проведено слідчий експеримент з ОСОБА_7 (Особа №1), який в присутності понятих вказав на будинок потерпілого ОСОБА_5 та місце де за вказівкою обвинуваченого ОСОБА_1 зупинив свій транспортний засіб «Opel Vektra» і став чекати ОСОБА_1 та ОСОБА_8 (Особа №2), які попрямували до будинку ОСОБА_5 з метою вчинення крадіжки.

Протоколом огляду від 28 серпня 2015 року підтверджується, що (допитаний в якості свідка в судовому засіданні) ОСОБА_6 добровільно в присутності понятих видав роутер (маршрутизатор «ТР-LINK TL-WR841N») білого кольору, який попередньо для ремонту йому надав ОСОБА_7 (Особа №1) 16 вересня 2015 року, згідно протоколу огляду предметів , вказаний вище роутер та надана потерпілим картонна коробка від викраденого 22 січня 2014 року роутера (маршрутизатора «ТР-LINK TL-WR841N») оглянуті в присутності понятих.

Проте, ОСОБА_8, будучи допитаним в судовому засіданні (за клопотанням обвинуваченого) в якості свідка ствердив, що ОСОБА_1 ніколи крадіжок з ним не вчиняв. Крім того, зазначив, що бачив його тільки один раз навесні 2014 року кафе-ресторані «Корал», де вони втрьох разом з ОСОБА_7 фотографувались.

У свою чергу, його показання спростовуються твердженнями самого обвинуваченого, який в судовому засіданні під час допиту свідка ствердив, що навесні 2014 року (а саме в період з 01 березня 2014 року по 21 січня 2015 року) був затриманій та знаходився у Закарпатській установі виконання покарань №9 в місті Ужгород.

Щодо кримінального правопорушення, вчиненого відносно потерпілої ОСОБА_3, обвинуваченим ОСОБА_1 його вина доведена показаннями потерпілої та дослідженими письмовими доказами.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердила, що 10 травня 2015 року приблизно о 08 годині 45 хвилин виїхали зі свого дому №99 по вулиці Мукачівській в селі Клячаново Мукачівського району. Спочатку заїхали до дочки, яка проживає неподалік, а потім поїхали за онучкою в місто Сваляву. Повертаючись додому з онучкою, приблизно об 11 годині 00 хвилин, проїхали біля свого будинку, звернули увагу, що ворота зачинені. Повернувшись через декілька хвилин додому виявили, що ворота відчинені. Зайшовши в будинок, відразу розгубилися, оскільки всі речі були розкидані, через вікно в кухні потерпіла побачила двох осіб, які тікали в бік дороги (траси). Трохи заспокоївшись потерпіла виявила, що в неї зі спальної кімнати викрадено з тумбочки під телевізор фотоапарат та відеокамеру, з кімнати яка поруч викрадено гроші, а саме: 7000 доларів США, 1225 Євро та 20000 гривень.

Свідок ОСОБА_9 надав аналогічні показання додавши, що 10 травня 2015 року приблизно о 04 годині 00 хвилин прокинувся від собачого лаю, вийшовши на вулицю побачив, що неподалік їх будинку стоїть автомобіль темного кольору, біля нього чоловік, який відразу сів у транспортний засіб та поїхав. Зайшовши в будинок, через декілька хвилин знову почув собачий лай і вийшов на подвіря. Підійшовши до воріт, через щілину побачив підозрілих осіб, які

5 із 10

проходили повз його будинку. При цьому, свідок категорично ствердив, що це був ОСОБА_1 та ОСОБА_10 (Особа №3)

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показала, що 10 травня 2015 року приблизно о 09 годині 15 хвилин з вікна свого будинку №83 по вулиці Мукачівській в селі Клячаново Мукачівського району побачила як в напрямку будинку її бабусі ОСОБА_3 рухаються двоє невідомих людей - молодий чоловік та дівчина невисоко зросту, згодом довідалася, що в будинку бабусі сталася крадіжка. Через деякий час, слідчим було проведено впізнання осіб за її участі, де вона чітко впізнала серед предявлених для впізнання - ОСОБА_1 та ОСОБА_10 (Особа №3), як осіб, яких 10 травня 2015 року бачила біля свого будинку.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні ствердила, 10 травня 2015 року, приблизно о 09 годині 25 хвилин бачила, як двоє невідомих людей - молодий чоловік та дівчина невисоко зросту, наполегливо дзвонили в двері, заглядали на подвіря сусідів Булеца. Через хвилин 5-10 почула, собачий лай.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показав, що 10 травня 2015 року приблизно о 06 годині 00 хвилин виїжджаючи з дому на перехресті вулиць Мукачівська-Димитрова в селі Клячаново, Мукачівського району побачив автомобіль «BMW» темного кольору, в якому на передньому сидінні сиділи двоє молодих чоловіків. Транспортний засіб видався йому підозрілим, оскільки спочатку призупинився, потім рухався на малій швидкості в напрямку вулиці Мукачівська.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні, підтвердив, що знайомий з ОСОБА_1 В минулому році позичав йому кошти в сумі 3000 доларів США та надав йому номер телефону знайомого адвоката для захисту ОСОБА_10, яка, як зазначив ОСОБА_1П потрапила в халепу. Також, ствердив, що не боргує останньому коштів в сумі 500 гривень.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні ствердила, що знайома з ОСОБА_1 з дитинства на початку 2015 року він почав проживати в неї вдома по вулиці Пушкіна, 62/2 в місті Мукачево. На той час її чоловік ОСОБА_16 з нею не проживав, оскільки вони посварились. ОСОБА_1 проживав зі своїми малолітніми дітьми, догляд за ними здійснювала ОСОБА_10І.(Особа №3), яка інколи залишалась ночувати.

Крім того, даний свідок в судовому засіданні підтвердила, що 09 травня 2015 року ввечері ОСОБА_1 разом зі ОСОБА_10І.(Особа №3) виїхали з дому на автомобілі марки «BMW» темного кольору, пояснивши, що їдуть до колишньої дружини ОСОБА_1 Зранку після девятої години вони повернулися додому, були одягнуті в темному одязі. Після чого, ОСОБА_1 передав їй фотоапарат та відеокамеру попросив в неї 500 гривень, сказав, що на протязі тижня прийде людина, яка забере ці речі і поверне їй гроші. Однак, ніхто не приходив, ОСОБА_1 та ОСОБА_10 (Особа №3) не поверталися. 21 травня 2015 року прийшли працівники міліції з ухвалою суду на проведення обшуку, налякавшись вона сховала фотоапарат та камеру в шкільний рюкзак свого сина, оскільки здогадувалася що ці речі викрадені, так-як їй відомо про кримінальне минуле ОСОБА_1 Працівники, які здійснювали обшук, побачили сховані нею речі та вилучили їх.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснив, що внаслідок сімейних сварок більше ніж півтора року не проживає зі своєю дружиною ОСОБА_15 при цьому зазначив, що на початку 2015 року його дружина проживала з ОСОБА_1 в одній квартирі по вулиці Пушкіна 62/2 в місті Мукачево. 20 травня 2015 року свідок прийшов за вказаною адресою провідати своїх дітей і залишився ночувати, в той час ОСОБА_1 вдома не було. Зранку 21 травня 2015 року прийшли працівники міліції з ухвалою суду та провели обшук в ході якого вилучили фотоапарат, камеру, бінокль, електрошокер, речі та взуття. Все вилучене було описано та внесено до протоколу. Походження цих речей йому невідоме.

Також, свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_15 в судовому засіданні підтвердили, що ОСОБА_1 на початку 2015 року інколи керував транспортним засобом марки «BMW» темного кольору, однак, свідок ОСОБА_15 пояснила, що даний транспортний засіб йому не належав, оскільки був на іноземних номерних знаках, крім того, часто перебував на ремонті.

6 із 10

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні підтвердив, що біля двох років знайомий з ОСОБА_1 декілька разів ремонтував йому автомобіль, однак, марку належного йому транспортного засобу не памятає. В травні 2015 року ОСОБА_1 не звертався до нього з проханням ремонту автомобіля.

Зазначене вище також підтверджується протоколом огляду місця події від 10 травня 2015 року за яким, в процесі огляду місця злочину будинку №99 по вулиці Мукачівській в селі Клячаново Мукачівського району встановлено, що двері будинку зачинені та не пошкоджені, одне з пластикових вікон будинку відчинене та пошкоджене. Також, встановлено, що з тумби під телевізор, розташованої в одній із кімнати викрадено фотоапарат марки «Canon Digital», та відеокамеру марки «JVC» В наступній кімнаті виявлено картонну коробку (розміром 0.30х0.40) в якій, зі слів потерпілої ОСОБА_3, зберігались загорнуті в тканину грошові кошти, а саме: 7000 доларів США, 1200 Євро, та 20000 гривень. В процесі огляду також виявлено та вилучено два сліди взуття, три сліди тканини та один запаховий слід.

Згідно протоколу обшуку від 21 травня 2015 року в ході проведення обшуку по місцю тимчасового проживання ОСОБА_1 виявлено та вилучено фотоапарат марки «Canon Digital», та відеокамеру марки «JVC». В процесі огляду вилучених під час обшуку речей встановлено, що фотоапарат марки «Canon Digital», моделі «IXUS 50», s/n НОМЕР_1 містить фотознімки різних людей, як встановлено в судовому засіданні родичів потерпілої ОСОБА_3, відеокамера марки «JVC», сірого кольору містить номерний знак моделі GR-D725E s/n 072E0018.

Крім того, відповідно до постанови від 24 травня 2015 року картонні коробки та інструкції від фотоапарата марки «Canon Digital», моделі «IXUS 50», s/n НОМЕР_1 та відеокамери марки «JVC», сірого кольору, модель GR-D725E s/n 072E0018 надані потерпілою ОСОБА_3 та визнані речовими доказами по справі.

Згідно протоколу предявлення для впізнання за фотознімками від 08 червня 2015 року ОСОБА_11 впізнала ОСОБА_1, якого 10 травня 2015 року близько 09 години 00 хвилин разом з дівчиною (ОСОБА_10І.) бачила біля свого будинку. Також, згідно протоколу предявлення особи для впізнання від 22 травня 2015 року свідок ОСОБА_11, серед осіб предявлених для впізнання, впізнала за зростом, статурою, волоссям та рисами обличчя ОСОБА_10, яку бачила 10 травня 2015 року близько 09 години 00 хвилин біля свого будинку в селі Клячаново.

В судовому засіданні даний свідок підтвердила, що саме обвинуваченого ОСОБА_1 та ОСОБА_10 бачила10 травня 2015 року близько 09 години 00 хвилин біля свого будинку в селі Клячаново, які йшли в напрямку будинку потерпілої ОСОБА_3

Відповідно до протоколів предявлення для впізнання від 22 травня та 24 червня 2015 року , в ході проведення впізнання свідок ОСОБА_9 впізнав (за статурою, зростом, рисами обличчя, волоссям) серед осіб, предявлених для впізнання ОСОБА_1 та ОСОБА_10, як осіб, яких він бачив біля свого будинку 10 травня 2015 року близько 04 години 30 хвилин.

Згідно висновку експерта №23/169 від 05 червня 2015 року, визначено залишкову вартість фотоапарата марки «Canon Digital», моделі « IXUS 50», s/n НОМЕР_1 становить 450 гривень, відеокамери марки «JVC», сірого кольору, модель GR-D725E s/n 072E0018 - 1355 гривень.

Будучи допитаною в судовому засіданні, за клопотанням обвинуваченого в якості свідка, ОСОБА_10 надала протилежні покази, зазначивши, що в ніч з 09 та 10 травня 2015 року знаходилась у свідка ОСОБА_15 по вулиці Пушкіна в місті Мукачево. Опівночі за нею приїхали знайомі ОСОБА_18 Кабаштура (прізвисько Кабака) та Ференц (прізвисько Професор), сказали, щоб вона збиралась. Вийшовши на вулицю, свідок сіла в автомобіль (що належав ОСОБА_1), за кермом був Ференц, Кабаштура сидів на задньому сидінні. Вони разом поїхали в напрямку села Клячаново Мукачівського району. Заїхавши в село, зупинилися на розвилці, неподалік будинку сім»ї Булеца, після чого, вона з Кабаштурою вийшли з автомобіля і пішли в напрямку будинку потерпілої ОСОБА_3 Почувши лай собак та побачивши, що хтось ввімкнув ліхтар, налякалися і пішли в іншому напрямку. Приблизно о 08 годині 00 хвилин, коли потерпілі виїхали з дому, вона разом з Кабаштурою пішли до них додому, а Ференц залишився чекати в автомобілі. Підійшовши до будинку, перелізли через ворота. Після чого, Кабаштура викруткою

7 із 10

відкрив вікно і вони проникли в будинок. Кабаштура наказав їй чекати біля вікна і дивитись щоб ніхто не йшов. В будинку вони були біля 15 хвилин. Серед викрадених речей були фотоапарат та відеокамера. Після чого, вони сіли з Кабаштурою в автомобіль і поїхали з Ференцом в місто Мукачево, при цьому заїхали в місто з боку ОСОБА_19. Повертаючись додому до ОСОБА_15, заїхали за ОСОБА_1, який на той час перебував в сауні «Континент», розташованій в районі «Підгоряни». По дорозі автомобіль зламався, ОСОБА_1 з ними почав сваритися, потім вони всі разом на автомобілі приїхали до ОСОБА_15

Проте, показання даного свідка спрямовані на створення алібі обвинуваченому, при цьому не узгоджуються з показаннями інших свідків та зібраними під час досудового розслідування доказами.

Так, зокрема свідок ОСОБА_15 підтвердила, що в ніч з 09 на 10 травня 2015 року обвинувачений разом з ОСОБА_10 виїхали на автомобілі в невідомому напрямку та повернулися зранку вдвох, після чого ОСОБА_1 особисто передав їй (свідку) фотоапарат та відеокамеру попросив в неї 500 гривень, сказав, що на протязі тижня прийде людина, яка забере ці речі і поверне їй гроші.

Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_11 підтвердили що 10 травня 2015 року бачили в селі Клячаново Мукачівського району ОСОБА_1 та ОСОБА_10 Будучи допитаним в якості свідка ОСОБА_13 підтвердив, що 10 травня 2015 року зранку бачив у селі Клячаново автомобіль «BMW» темного кольору, тобто транспортний засіб - за описанням схожий на той, яким останнім часом користувався ОСОБА_1

Крім того, вироком Мукачівського міськрайонного суду від 30 травня 2016 року ОСОБА_10 засуджена за вчинення кримінального правопорушення, а саме таємного викрадення 10 травня 2015 року майна потерпілої ОСОБА_3, поєднаного з проникнення у житло, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах. В судовому засідання відмовилась надавати покази, при цьому ствердила, що обвинувачення їй зрозуміле вину визнала в повному обсязі, щиро розкаялась у вчиненому, просила врахувати, що на її утриманні знаходиться малолітня дитина, яку вона народила 31 березня 2016 року.

Разом з тим, підстав не довіряти показанням потерпілих, свідків, які є послідовними, стабільними, узгоджуються між собою та об'єктивно підтверджуються висновками судово-товарознавчих експертиз, протоколами предявлення для впізнання та протоколом проведення слідчого експерименту суд не вбачає. Крім того, будь-яких суперечок між потерпілими, свідками та обвинуваченим, які б давали підстави оговорювати обвинуваченого, раніше не виникало. Потерпілі, претензій матеріального характеру на час розгляду даного кримінального провадження не предявили.

Таким чином, невизнання вини обвинуваченого розцінюється судом, як спроба ввести в оману та уникнути кримінальної відповідальності за вчинене діяння, оскільки його вина підтверджується здобутими доказами та безпосередньо дослідженими під час судового слідства, а позиція обвинуваченого спростовуються сукупністю доказів у справі.

Відповідно до частини 2 статті 22 КПК України сторони мають рівні права на збирання та подання до суду доказів. Не дивлячись на зазначене, стороною захисту не надано суду будь-яких доказів на підтвердження доводів обвинуваченого.

Згідно вимог частини 1 статті 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до статті 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність, чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

8 із 10

З урахуванням наведеного вище, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 3 статті 185 КК України, крадіжка, - тобто таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникнення у житло, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Також, доведеною є його вина за частиною 4 статті 185 КК України тобто таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникнення у житло, вчинене за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах, повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд керується статтями 65-67 КК України.

Також судом беруться до уваги, роз'яснення, які містяться у п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» із змінами, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з кваліфікації злочинів, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, тощо).

Обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання ОСОБА_1 згідно статтей 66,67 КК України, судом не встановлено.

У відповідності до частини 4 статті 67 КК України якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує. Тому, посилання сторони обвинувачення на повторність та вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, як на обтяжуючі обставини не обґрунтовані та не підлягають застосуванню. Суд, також не приймає до уваги твердження сторони обвинувачення щодо вчинення злочину відносно особи (ОСОБА_3 -ІНФОРМАЦІЯ_5) похилого віку, оскільки похилий вік особи пов'язаний із досягнення нею 65 років.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує данні про особу, характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним, а також те що вчинені ним кримінальні правопорушення, передбачені частинами 3, 4 статті 185 КК України в силу статті 12 КК України є тяжкими.

В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченого суд враховує, що ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за корисливі злочини, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив умисні корисливі тяжкі злочини, ніде не працює, на обліку в Центрі зайнятості не перебуває, в ході судового розгляду був оголошений в розшук.

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи №197 від 15 вересня 2016 рокуМировський Р.П. психічним захворюваннями не страждав, а виявляє ознаки емоційно-лабільного розладу особистості, про що свідчать данні про порушення дисципліни в школі перебування на обліку в інспекції по справах неповнолітніх, лікування в дитячому відділенні обласної психіатричної лікарні в місті Берегово, неодноразові скоєнні правопорушень, нанесення само ушкоджень, емоційна лабільність, дратівливість, схильність до афективних спалахів. Психічні розлади ОСОБА_1 не досягають ступеня, що позбавляв би його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 повинен нести покарання, пов'язане з позбавленням волі, оскільки його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів не можливе без ізоляції від суспільства.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 скоїв декілька кримінальних правопорушень, то остаточне покарання належить призначити із застосуванням статті 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначеного за даним вироком, при визначенні розміру якого належить врахувати визнанні судом обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Крім цього, як зазначено вище вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 вересня 2012 року ОСОБА_1 засуджено за частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 190 КК України до трьох років шести місяців позбавлення волі. На

9 із10

підставі статті 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на три роки.

Частиною 4 статті 75 КК України визначено, що суд ухвалює звільнення засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до вимог частини 3 статті 78 КК України, у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину, суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 КК України

Виходячи зі змісту статті 71 КК України, правила призначення покарання за сукупністю вироків застосовуються у разі, якщо засуджений вчинив новий злочин у період після постановлення вироку в першій справі і до повного відбуття ним призначеного судом покарання.

Вказані вище кримінальні правопорушення щодо потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_3 обвинуваченим ОСОБА_1 вчинені в період іспитового строку, тому до призначеного цим вироком покарання, відповідно до статті 71 КК України, слід частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 вересня 2012 року.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів, що вказує на наявність обґрунтованого ризику вчинення ним інших кримінальних правопорушень, суд вважає необхідним до вступу вироку в законну силу залишити без змін запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно частини 5 статті 72 КК України зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє увязнення, провадиться з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

У строк попереднього ув'язнення включається строк тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження.

Таким чином, суд вважає за необхідне зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 у строк відбування покарання час попереднього ув'язнення, а саме з 17 липня 2016 року, тобто з моменту затримання та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в установі виконання покарань по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільні позови у справі не заявлено.

Суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави судові витрати за проведення судово-товарознавчих експертиз, які підлягають стягненню в порядку статтей 122,124-126 КПК України

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.374,376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним та призначити йому покарання за частиною 3 статті 185 КК України 4(чотири) роки позбавлення волі; частиною 4 статті 185 КК України 7(сім) років позбавлення волі.

Відповідно до статті 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначити ОСОБА_1 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк -7 (сім) років.

Відповідно до статті 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 вересня 2012 року у виді 6(шести) місяців позбавлення волі, остаточне покарання за сукупністю вироків призначити ОСОБА_1 7(сім) років 6(шість) місяців позбавлення волі.

10 із 10

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з 17 липня 2016 року.

Зрахувати обвинуваченому ОСОБА_1 у строк відбування покарання час попереднього ув'язнення, а саме з 17 липня 2016 року по день набрання цим вироком законної сили, у відповідності до вимог частини 5 статті 72 КК України.

Речові докази: маршрутизатор «ТР-LINK TL-WR841N» та картонну коробку до нього - повернути потерпілому ОСОБА_5; фотоапарат марки «Canon Digital», та відеокамеру марки «JVC» та картонні коробки до них - повернути потерпілій ОСОБА_3

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави -197 (сто девяносто сім) гривень 19 копійок судових витрат за проведення судово-товарознавчих експертиз.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана через Мукачівський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору.

Головуюча О.І.Маргитич