Постанова № 63570712, 20.12.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/8383/16-п Головуючий у 1 інстанції Ченцова С. М. Провадження № 33/795/287/2016 Категорія - ст. 130 ч.1 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2016 року місто Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області в складі:

Головуючого - судді Демченка О.В.,

за участю особи, яка притягуєть до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, захисника адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 листопада 2016 року,

в с т а н о в и в:

Вказаною постановою, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючий менеджером з продажу ТОВ «Омега-Автопоставка» м. Харків, проживаючий ІНФОРМАЦІЯ_2,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 275 грн. 60 коп.

Судом ОСОБА_1 було визнано винним в тому, що він 20 серпня 2016 року о 01 год. 12 хв. в м. Чернігові по вул. Алексеєва, 48, керуючи автомобілем марки «Мersedes Benz», номерний знак WI 712 EL, на вимогу працівників поліції, в присутності двох свідків, відмовився пройти огляд на стан алкогольного спяніння в установленому порядку, за допомогою приладу «Драгер» чи у лікаря нарколога, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі, заперечуючи свою вину в скоєнні правопорушення ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану ним постанову.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що 20 серпня 2016 року дійсно вживав незначну кількість алкоголю, проте був лише пасажиром у автомобілі, що йому належить. Додатково зазначив, що сів за кермо авто лише коли його товариш, який на той момент керував транспортним засобом, запідозрив несправність керма, при цьому проїхавши незначну відстань зупинив автомобіль і вони з товаришем вийшли перекурити. Саме в цей момент під'їхали співробітники поліції, які почувши запах алкоголю запропонували прийти тест. Враховуючи, що на той момент, як зазначає автор скарги, фактично був пасажиром, то відмовився від проходження огляду за допомогою приладу «Драгер».

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу і просив змінити постанову суду з зазначених в скарзі підстав. Його позицію підтримав і адвокат ОСОБА_2, який наполягав на відсутності фактів, які б свідчили про керування автотранспортом ОСОБА_1

Дослідивши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю доказів, перевірених в судовому засіданні.

А саме: складеним протоколом про адміністративне правопорушення АП2 №405254 (а.с.3), письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.5,6) з яких вбачається, що в їхній присутності ОСОБА_1 відмовився проходити медичне освідування, рапортом інспектора поліції ОСОБА_5 (а.с.7), відеозаписом з нагрудної відеокамери №00294, що долучений на СД-диску до матеріалів справи (а.с.21). Зокрема, з наданого в судове засідання відеозапису видно, що ОСОБА_1 відмовляється від проходження медичного огляду на стан алкогольного спяніння, при цьому його зовнішній вигляд, поведінка та мова подібні до особи, яка знаходиться в стані алкогольного спяніння. Інспектор поліції ОСОБА_5, будучи допитаною в засіданні апеляційного суду показала, що 20.08.2016 р. перебувала в складі поліцейського наряду на патрулюванні вулиць м. Чернігова. Наряд звернув вагу на автомобіль, який швидко рухався по вулиці, було вирішено перевірити документи його водія. Коли патрульні підїхали до автомобіля, то з місця водія вибіг чоловік, який був затриманий патрульними. Свідок ОСОБА_5 показала, що цією особою якраз і був ОСОБА_1, який пізніше відмовився від проходження медичного освідування і відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Оцінивши зазначені докази в їх сукупності, апеляційний суд переконався, що місцевий суд правильно прийшов до висновку, про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, а саме відмовився пройти огляд на стан алкогольного спяніння в установленому порядку в присутності двох свідків, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти у встановленому законом порядку медичний огляд для визначення стану спяніння. Не виконання такого обовязку з боку водія є грубим порушенням Правил дорожнього руху України.

Адміністративна відповідальність за ст. 130 ч.1 КУпАП настає за керування транспортними засобами в стані спяніння, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані спяніння, а так само ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан спяніння. ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності саме за таку відмову.

В засіданні апеляційного суду за клопотанням ОСОБА_1 були допитані свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які вказали, що ОСОБА_1 не перебував за кермом транспортного засобу в якості водія, тому притягнутий до адміністративної відповідальності неправомірно. Даючи оцінку показанням цих свідків, апеляційний суд вважає їх недостовірними, оскільки обидва вони являються зацікавленими в справі особами, знаходяться в дружніх стосунках з особою, яка притягнута до адміністративної відповідальності, 20.08.2016 р. знаходились в одній компанії.

А тому постанова суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 відповідає вимогам ст.ст. 280, 283 КУпАП, є законною та обґрунтованою.

Враховуючи, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, апеляційний суд приходить до висновку, що стягнення за адміністративне правопорушення накладено відповідно до положень ст. 33 КУпАП, та згідно санкції ст. 130 ч.1 КУпАП.

Таким чином доводи, викладені в апеляційній скарзі спростовуються матеріалами справи та не можуть бути прийняті до уваги.

За таких обставин підстав для зміни чи скасування постанови суду немає.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 листопада 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_8