Рішення № 63568014, 21.12.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №580/385/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/1937/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 48

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Кононенко О. Ю.,

суддів - Бойка В. Б. , Ткачук С. С.

за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 12 жовтня 2016 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання дружини,

в с т а н о в и л а:

У березні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що з 1991 року по 2000 рік вона проживала у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем. Від спільного проживання мають повнолітнього сина, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є інвалідом дитинства 1 групи внаслідок психічного розладу, йому встановлена перша А група інвалідності безстроково. Оскільки син є інвалідом, він потребує її постійного стороннього догляду, у звязку з чим вона не має можливості працювати та матеріально утримувати себе. З відповідачем вони спільно не проживають, подружні відносини не підтримують. ОСОБА_5 матеріальної допомоги на її утримання добровільно не надає. Остаточно уточнивши вимоги, просила стягнути з відповідача на її користь аліменти у розмірі 1/6 частини його доходів.

Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 12 жовтня 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на її утримання, як такої, з якою проживає дитина-інвалід ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/6 частини з всіх видів заробітку відповідача щомісячно, починаючи з 24 березня 2016 року.

Стягнуто з ОСОБА_5 в дохід держави судовий збір в розмірі 551 грн. 21 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на незаконність і необґрунтованість рішення суду, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову позивачеві у позові. При цьому зазначає, що суд не врахував, що він є інвалідом ІІ групи та отримує пенсію, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Також вказує, що він є непрацездатним, регулярних доходів немає, потребує додаткових систематичних витрат на лікування у звязку із встановленою групою інвалідності, за рішенням суду сплачує аліменти на утримання сина в розмірі 30% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, а тому не може надавати матеріальну допомогу позивачу.

Сторони в установленому законом порядку повідомлені про час і місце розгляду справи, але в судове засідання не зявились.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, вказаним вимогам закону рішення суду не відповідає.

Згідно з ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що батьками ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Відповідно до довідки до акту МСЕК від 08 червня 2012 року, ОСОБА_6 встановлена перша А група інвалідності безтерміново.

Згідно з висновком лікарської комісії №236 від 13 липня 2012 року КУ Лебединської ЦРЛ ім.лікаря Зільберника, ОСОБА_6 є інвалідом І групи внаслідок психічного розладу, потребує постійного стороннього догляду.

Відповідно до довідки відділу освіти Лебединської районної державної адміністрації №01-20/745 від 13 липня 2012 року, ОСОБА_6 не навчався у жодному загальноосвітньому навчальному закладі.

Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 21 листопада 2012 року стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання повнолітнього непрацездатного сина, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 30% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, починаючи стягнення з 10 жовтня 2012 року, довічно.

Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 15 квітня 2013 року ОСОБА_6 визнаний недієздатним та призначено його опікуном ОСОБА_4

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_5 проживає один, утриманців не має, а тому може сплачувати аліменти на утримання позивача у звязку з доглядом за дитиною-інвалідом, у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходів), щомісяця, протягом усього часу проживання з дитиною-інвалідом.

Проте, з таким висновком суду погодитись не можна з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 88 СК України, якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною-інвалідом, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною-інвалідом та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає.

Відповідно до ст.ст. 10-11, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 є інвалідом ІІ групи, безстроково (а.с. 87).

З відомостей з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та утриманих податків від 08 листопада 2016 року №82269 вбачається, що відсутня інформація про доходи ОСОБА_5 (а.с. 91).

Згідно з інформацією управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області від 19 жовтня 2016 року, ОСОБА_5 перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію по інвалідності внаслідок загального захворювання як інвалід ІІ групи у розмірі 1230 (а.с. 62).

З довідки управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області №6851 від 04 листопада 2016 року вбачається, що ОСОБА_5 отримує пенсію з вирахуванням аліментів у розмірі 881 грн. (а.с. 90).

За встановлених обставин справи, колегія суддів вважає, що ОСОБА_5 не може сплачувати аліменти на утримання дружини, ОСОБА_4, оскільки сам він є інвалідом ІІ групи внаслідок загального захворювання безстроково, отримує мінімальну пенсію та сплачує аліменти на утримання повнолітнього сина, ОСОБА_6, у розмірі 30% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, інших доходів не має.

На вказані обставини суд першої інстанції уваги не звернув та безпідставно ухвалив рішення, яким стягнув з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти у розмірі 1/6 частини з всіх видів його доходу.

За таких обставин, рішення суду підлягає скасуванню на підставі п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову позивачу у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 309, ст. 313, ч. 2 ст. 314, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Лебединського районного суду Сумської області від 12 жовтня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на її утримання.

Рішення набрало законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді -