Справа№ 583/3433/16-а
2-а/583/141/16
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2016 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого Олійник О.В.,
за участю секретаря Наливайкіної Н.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області про скасування постанов державного виконавця,
встановив:
10 листопада 2016 року Охтирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області (далі - Управління) звернулося до суду із вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області знаходиться виконавче провадження із примусового виконання виконавчого листа № 583/1151/16-а, виданого 09.08.2016 року Охтирським міськрайонним судом Сумської області, яким зобов'язано Охтирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області здійснити виплату пенсії у сумі 94 232,09 грн., що нарахована ОСОБА_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, його дружині ОСОБА_2 22.08.2016 року на адресу Управління надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №51959472 від 16.08.2016 року за вищевказаним виконавчим листом. Листом від 23.08.2016 року за №7779/10-11 Управління повідомило виконавчу службу про стан виконання рішення суду та направило довідку про здійснення нарахування на виконання рішення суду. 07.11.2016 року на адресу Управління надійшла постанова державного виконавця Тимофєєвої Т.І. від 28.10.2016 року про накладення штрафу на Охтирське об'єднане управління Пенсійного фонду України за невиконання рішення суду у встановлений державним виконавцем строк без поважних причин. 11.11.2016 року державним виконавцем повторно винесено постанову про накладення штрафу, яка отримана Управлінням 17.11.2016 року. 18.11.2016 року на адресу Управління надійшла постанова про стягнення виконавчого збору від 29.08.2016 року та постанова про стягнення витрат виконавчого провадження від 11.11.2016 року. Позивач із вказаними постановами не погоджується, вважає їх незаконними. Відповідач при винесенні постанов про накладення штрафу не врахував той факт, що невиконання судового рішення в частині виплати коштів є наслідком неможливості такого виконання з об'єктивних причин. Крім того, виплата коштів в сумі 94 232,09 грн., нарахованих ОСОБА_1, є доплатою до пенсії, а отже - періодичними платежами, та їх виплата повинна бути здійснена у порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Постановою КМУ від 03.09.2014 року №440. Тому у відповідності до п. 1, 3 ч. 5 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» за такими виконавчими документами виконавчий збір не стягується. Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що покладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для самостійного виконання. Але невиконання рішення суду зумовлене відсутністю фінансування з боку Державного бюджету та наявністю іншого порядку погашення вказаної заборгованості. Постанова про стягнення з Управління витрат виконавчого провадження також підлягає скасуванню, враховуючи вжиття позивачем всіх можливих заходів на виконання постанови Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20.05.2016 року до відкриття виконавчого провадження, що підтверджується протоколом індивідуального перерахунку від 26.07.2016 року, копія якого була надана ВДВС.
В зв'язку з чим, збільшивши позовні вимоги, просять скасувати постанову про накладення штрафу від 28.10.2016 року, постанову про накладення штрафу від 11.11.2016 року, постанову про стягнення виконавчого збору від 29.08.2016 року, постанову про стягнення витрат виконавчого провадження від 11.11.2016 року, винесені головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області Тимофєєвої Т.І. у виконавчому провадженні ВП №51959472.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала з підстав викладених в адміністративному позові, просила задовольнити.
Представник Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області в судове засідання не з'явився, надав суду письмові заперечення, в яких зазначено, що 16.08.2016 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №5195472 з примусового виконання виконавчого листа №583/1151/16-а, виданого 09.08.2016 року Охтирським міськрайонним судом Сумської області, про зобов'язання Охтирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області здійснити виплату пенсії у сумі 94 232,09 грн., що нараховані ОСОБА_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, його дружині ОСОБА_2 та надано строк для його виконання. 29.08.2016 року до відділу надійшов лист від Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області в якому вказано, що джерелом фінансування сум щомісячної основної та додаткової пенсії, неодержаних за життя ОСОБА_1, є державний бюджет, а не бюджет Пенсійного фонду. Виконання судових рішень про стягнення коштів державного бюджету, боржником за яким є орган державної влади, здійснюється із врахуванням особливостей передбачених Бюджетним кодексом України, Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 року, Порядку погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державою, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 року №440. В зв'язку з тим, що виконавчий лист №583/1151/16-а виданий на виконання рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області, яке набрало законної сили 14 липня 2016 року, дане рішення суду не підпадає для виконання відповідно до п. 3, 4 Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №440 від 03.09.2014 року. В зв'язку із невиконанням рішення суду в повному обсязі, державним виконавцем 28.10.2016 року розпочате примусове виконання виконавчого провадження та винесена постанова про накладення штрафу за невиконання рішення суду в розмірі 5100,00 грн. Через повторне невиконання боржником рішення суду, 11.11.2016 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 10 200,00 грн. Відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем 29.08.2016 року винесена постанова про стягнення виконавчого збору в розмірі 120 неоподатковуваних мінімумів, що становить 2040,00 грн. та керуючись ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» 11.11.2016 року винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 54,77 грн. В зв'язку з тим, що проведені всі виконавчі дії передбачені ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», 11.11.2016 року державним виконавцем згідно п. 11 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про закінчення виконавчого провадження. Вважають дії державного виконавця такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, в зв'язку з чим просять позов залишити без задоволення.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.
Згідно ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Судом встановлено, що постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області №583/1151/16-а від 20.05.2016 року зобов'язано Охтирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області здійснити виплату пенсії у сумі 94 232,09 грн., що нарахована ОСОБА_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, його дружині ОСОБА_2
За даним рішенням суду, яке набрало законної сили 14.07.2016 року, 09.08.2016 року Охтирським міськрайонним судом Сумської області виданий виконавчий лист.
12.08.2016 року даний виконавчий лист був звернений до виконання за заявою стягувача ОСОБА_2 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області.
16.08.2016 року головний державний виконавець відділу примусового виконання Тимофєєва Т.І. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №51959472, якою боржнику було надано семиденний строк для добровільного виконання рішення суду з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
23.08.2016 року Охтирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області листом повідомило державного виконавця про нарахування ОСОБА_2 94 232,09 грн. згідно рішення суду, та про те, що виконання судового рішення повинно здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету.
29.08.2016 року, в зв'язку з невиконанням боржником в наданий строк рішення суду, державним виконавцем на підставі ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999 року винесено постанову про стягнення з Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області виконавчого збору в сумі 2040,00 грн.
28.10.2016 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу, згідно якої за невиконання рішення суду на Охтирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області накладено штраф в розмірі 5100,00 грн.
За повторне невиконання рішення суду 11.11.2016 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 10200,00 грн.
11.11.2016 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 54,77 грн., які складаються з витрат на відправлення поштової кореспонденції 5,76 грн. простою кореспонденцією, 9,96 грн. з повідомленням, 1,65 грн. та 1,40 грн. обкладинка ВП, папір, 36 грн. послуга пов'язана з користуванням ЄДРВП.
11.11.2016 року державним виконавцем на підставі п. 11 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Постанови про накладення штрафів, виконавчого збору, витрат виконавчого провадження виведено в окремі виконавчі провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999 року (далі - Закон №606-XIV), який діяв на час відкриття виконавчого провадження, державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 5 статті 12 Закону №606-XIV, боржник зобов'язаний в триденний термін з дня надходження даної постанови письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником (або причини невиконання рішення з наданням підтверджуючих документів).
Згідно ч.1 ст.27 Закону №606-XIV, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону №606-XIV, у разі невиконання рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи.
Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.
Виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених відповідно до вимог цього Закону, за виконавчими документами, які підлягають негайному виконанню, а також у разі перерахування коштів стягувачу у випадку, передбаченому частиною другою статті 27 цього Закону, та у разі виконання рішень у порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Суд звертає увагу, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)» від 12.02.2015 внесенні зміни до Закону України «Про виконавче провадження», зокрема у статті 28 якого визначено, що виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом. Зазначена норма діяла на час виникнення спірних правовідносин.
З матеріалів справи вбачається, що для виконання рішення в добровільному порядку державним виконавцем визначено семиденний строк, який закінчився 23.08.2016 року.
Позивачем у визначений державним виконавцем для самостійного виконання рішення строк не було надано документального підтвердження повного виконання рішення.
Враховуючи, що підставою для стягнення з боржника виконавчого збору є факт ненадання ним документального підтвердження виконання рішення суду в строк, встановлений Законом України «Про виконавче провадження» для самостійного виконання рішення, незалежно від причин невиконання рішення суду, то відповідач правомірно виніс 29.08.2016 року постанову про стягнення виконавчого збору.
Посилання позивача на те, що виконавчий збір не підлягав стягненню на підставі п.п.1, 3 ч.5 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», так як виконувалося судове рішення про стягнення періодичних платежів, суд вважає безпідставними, оскільки у виконавчому листі № 583/1151/16-а не передбачалося стягнення платежів, натомість зобов'язано боржника вчинити певні дії - здійснити виплату пенсії у чітко визначеній сумі, тобто мало місце виконання рішення зобов'язального характеру.
Також не заслуговують на увагу аргументи позивача про те, що не підлягає стягненню виконавчий збір, оскільки виконання рішення суду повинно було відбуватися згідно Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядку погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 року №440.
Позивач не надав суду доказів, що рішення суду виконується у порядку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Із заперечень державного виконавця проти позову вбачається протилежне, а саме, що рішення суду не виконувалося у такому порядку на тій підставі, що ухвалене після 01.01.2013 року, а у Порядку, затвердженому постановою КМУ 03.09.2014 року №440, виконуються виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" суб'єкти, які видані або ухвалені до 1 січня 2013 року.
При цьому позивач не оскаржував дії або бездіяльність державного виконавця щодо невиконання рішення у відповідності до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
Щодо постанови про стягнення витрат виконавчого провадження суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 42 Закону України «По виконавче провадження», кошти виконавчого провадження складаються з: виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; авансового внеску стягувача; стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
Згідно ч. 4 ст. 42 Закону України «По виконавче провадження», на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.
Таким чином, враховуючи, що у наданий строк позивачем рішення суду в повному обсязі виконано не було, державним виконавцем були викладені в постанові від 11.11.2016 року відповідні витрати, пов'язані із примусовим виконанням судового рішення, а тому постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження прийнята відповідачем в межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом України «Про виконавче провадження».
Стосовно постанов державного виконавця про накладення штрафів від 28.10.2016 року та від 11.11.2016 року за невиконання рішення суду без поважних причин, то суд зазначає наступне.
Згідно із частинами 1, 2 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, що діяла на момент винесення постанов про накладення штрафу, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Судом встановлено, що Охтирським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Сумської області нараховано ОСОБА_2 94 232,09 грн. пенсії на виконання постанови Охтирського міськрайонного суду Сумської області у справі № 583/1151/16-а. При цьому повідомило, що виконання судового рішення повинно здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету, а не Пенсійного фонду України.
Відповідно до підпунктів 3 та 8 пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління ПФУ від 22 грудня 2014 року № 28-2 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 р. за № 41/26486, чинного на час виникнення спірних відносин), Управління, відповідно до покладених на нього завдань крім іншого, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством; планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду.
Невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 30.06.2015 року (справа № 21-1044а15), у постанові від 03.11.2015 року (справа № 21-5099а15), від 24.03.2015 року №21-66а15.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області в частині скасування постанов про накладення на боржника штрафів підлягає задоволенню.
Суд погоджується з доводами представника позивача про те, що строк звернення до суду відповідно до ст.181 КАС України позивачем не пропущений, оскільки про постанови, що оскаржуються, позивач дізнався у листопаді 2016 року після отримання їх поштою, що підтверджено матеріалами справи.
Ухвалою суду від 14.11.2016 року позивачу відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем судовий збір сплачується за ставкою - 1 розмір мінімальної заробітної плати (1378 грн.).
Враховуючи те, що позов містив чотири вимоги немайнового характеру, при цьому задоволений на 50%, суд вважає за необхідне стягнути з позивача суму судового збору, який підлягав оплаті при зверненні до суду, пропорційно до задоволеної частини вимог, в сумі 1378,00 грн. за дві вимоги немайнового характеру пов'язаних між собою, а з відповідача стягнути в дохід держави судовий збір в сумі 1378 грн. пропорційно до частини позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено.
Відповідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про судовий збір", судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 161-163, 186 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України - задовольнити частково.
Скасувати постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Тимофєєвої Тетяни Іванівни ВП №51959472 від 28.10.2016 року про накладення штрафу у сумі 5100 грн. та від 11.11.2016 року про накладення штрафу повторно в сумі 10200 грн. на боржника Охтирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області судовий збір в сумі 1378,00 грн. за подання позову до Охтирського міськрайонного суду Сумської області, на рахунок: Одержувач: Охтирське УК/Охтирський район/ 22030101, Код одержувача 37981563, Банк одержувача: ГУДКСУ у Сумській обл., МФО:837013, р/р: 31213206700013, призначення платежу: Судовий збір, Код 26440802 Пункт 3.1.2.
Стягнути з Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області на користь держави 1378 грн. судового збору.
Постанову суду може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Охтирський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: О.В. Олійник
Судове рішення № 63567656, Охтирський міськрайонний суд Сумської області було прийнято 21.12.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 583/3433/16-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: