Вирок № 63565958, 19.12.2016, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/3608/15-к

Провадження № 1-кп/520/236/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2016 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Федулеєвої Ю.О.

при секретарі - Орлової Ю.Є., Шерстюк С.М., Марченко Я.А.

за участю прокурорів - Притули Є.С., Кузьмичова В.Г., Макарової Н.П.

потерпілого - ОСОБА_1

захисників обвинувачених - адвокатів - Троянди О.Л., Судакова В.В., Дмитрієва В.П.

обвинувачених - ОСОБА_5, ОСОБА_6,

ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 42014160000000438 від 22.09.2014 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Одеси, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, неодруженого, на утримані неповнолітні діти ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м. Одеса, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, одруженого, на утримані неповнолітня дитина ІНФОРМАЦІЯ_9, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4, проживаючого за адресою: АДРЕСА_5, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України;

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_12, уродженця м. Одеси, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, пенсіонера, інваліда 2 групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Наказом № 456 від 10.07.2014 ОСОБА_6 призначено на посаду оперуповноваженого в ОВС відділу боротьби з корупцією УБОЗ ГУМВС України в Одеській області.

Згідно з ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» він є працівником правоохоронного органу, на якого ч. 2 ст. 19 Конституції України, покладено обов'язки діяти лише в межах повноважень та способом, які передбачені Конституцією України та Законами України. Також, він є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, передбаченим ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 № 3206-VІ.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» ОСОБА_6 працюючи на посаді оперуповноваженого в ОВС відділу боротьби з корупцією УБОЗ ГУМВС України в Одеській області є працівником спеціального підрозділу по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ України.

У своїй діяльності ОСОБА_6 керується Конституцією України, Законами України «Про міліцію», «Про засади запобігання і протидії корупції», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, нормативними актами Міністерства внутрішніх справ України, Загальною декларацією з прав людини, та іншими нормативно правовими актами.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про міліцію» працівник міліції зобов'язаний:

-виявляти та припиняти адміністративні правопорушення, здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких законом покладено на органи внутрішніх справ;

-виявляти причини й умови, що сприяють вчиненню правопорушень, вживати в межах своєї компетенції заходів до їх усунення;

-приймати і реєструвати заяви й повідомлення про кримінальні та адміністративні правопорушення, своєчасно приймати по них рішення.

ОСОБА_5 наказом № 411 від 10.08.2011 призначено на посаду старшого оперуповноваженого в ОВС відділу боротьби з корупцією УБОЗ ГУМВС України в Одеській області.

Згідно з ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» він є працівником правоохоронного органу, на якого ч. 2 ст. 19 Конституції України, покладено обов'язки діяти лише в межах повноважень та способом, які передбачені Конституцією України та Законами України. Також, він є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, передбаченим ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 № 3206-VІ.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» ОСОБА_5 працюючи на посаді старшого оперуповноваженого в ОВС відділу боротьби з корупцією УБОЗ ГУМВС України в Одеській області є працівником спеціального підрозділу по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ України.

У своїй діяльності ОСОБА_5 керується Конституцією України, Законами України «Про міліцію», «Про засади запобігання і протидії корупції», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, нормативними актами Міністерства внутрішніх справ України, Загальною декларацією з прав людини, та іншими нормативно правовими актами.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про міліцію» працівник міліції зобов'язаний:

-виявляти та припиняти адміністративні правопорушення, здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких законом покладено на органи внутрішніх справ;

-виявляти причини й умови, що сприяють вчиненню правопорушень, вживати в межах своєї компетенції заходів до їх усунення;

-приймати і реєструвати заяви й повідомлення про кримінальні та адміністративні правопорушення, своєчасно приймати по них рішення.

ОСОБА_8 постановою правління Пенсійного Фонду України № 30-1 від 13.10.2011, наказами Пенсійного фонду України № 498-0, № 499-0 від 13.10.2011, наказом № 278-о від 17.10.2011 призначений на посаду начальника головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Наказом голови правління Пенсійного фонду України № 499-0 від 13.10.2011 ОСОБА_8 присвоєно 7 ранг державного службовця у межах 4 категорії посад.

Приміткою до статті 368 КК України визначено, що службовими особами, які займають відповідальне становище, у статті 368 цього Кодексу є посади яких згідно із статтею 25 Закону України «Про державну службу» віднесені до четвертої категорії та керівники управлінь, у зв'язку з чим, начальник головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ОСОБА_8 є особою, яка займає відповідальне становище та відповідно до п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення.

У своїй діяльності ОСОБА_8 керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міністерства соціальної політики України, дорученнями Міністра соціальної політики України, його першого заступника та заступника, наказами Фонду та постановами правління Фонду, дорученнями Голови правління Фонду, актами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування та іншими нормативно правовими актами.

Відповідно до п. 3.3. «Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 11-2 від 27.06.2002 начальник управління:

-здійснює керівництво Управлінням, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності, очолює колегію, організовує та забезпечує її роботу;

-здійснює добір кадрів в Управління, формує кадровий резерв на відповідні посади;

-призначає на посади та звільняє з посад за погодженням з Фондом начальників структурних підрозділів Управління; інших державних службовців та працівників Управління, заступників начальників управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, присвоює їм ранги державних службовців, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до відповідальності;

-у межах своєї компетенції видає накази з питань діяльності Управління, які є обов'язковими для виконання працівниками Управління та підвідомчими органами, без доручення підписує документи від імені Управління.

Так судом встановлено, що оперуповноважений в ОВС відділу боротьби з корупцією УБОЗ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_6 та старший оперуповноважений в ОВС відділу боротьби з корупцією УБОЗ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_5 у відповідності до ст. 5 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» на початку вересня 2014 року здійснили перевірку виконання Головним управлінням пенсійного фонду України в Одеській області вимог цього закону щодо спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, пов'язаних із виконанням функцій держави.

Під час перевірки ОСОБА_6 та ОСОБА_5 отримали відомості від Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області, що 03.04.2014 начальником управління Пенсійного фонду України в Овідіопольському районі Одеської області призначено ОСОБА_1

При цьому ОСОБА_6 та ОСОБА_5 стало відомо, що ОСОБА_1 призначено на державну службу усупереч ст. 12 Закону України «Про державну службу», оскільки рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 08.07.2013 його визнано винним у вчиненні корупційного адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП.

З урахуванням того, що вчинене ОСОБА_1 правопорушення у відповідності до ч. 1 п. 5 ст. 30 Закону України «Про державну службу» є підставою для припинення державної служби у ОСОБА_6 та ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди у розмірі 5000 доларів США від ОСОБА_1 за невжиття заходів реагування відповідно до ст. 10 Закону України «Про міліцію».

Одразу ОСОБА_6 та ОСОБА_5, будучи обізнаними про форми та методи викриття злочинної діяльності, з метою реалізації свого злочинного умислу, діючи з корисливих мотивів, розробили план до реалізації якого вирішили залучити начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ОСОБА_8

Так, ОСОБА_5 повинен був шляхом погроз схилити ОСОБА_8 до співучасті в одержанні неправомірної вигоди.

ОСОБА_8 відводилась роль пособника, який порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод повинен був сприяти в одержанні ОСОБА_6 та ОСОБА_5 неправомірної вигоди від ОСОБА_1

ОСОБА_6 в свою чергу повинен був організувати завуальоване одержання неправомірної вигоди через посередників, які не були обізнані про спілний з ОСОБА_5 злочинний план.

Отриману неправомірну вигоду ОСОБА_6 та ОСОБА_5 мали намір розділити між собою через деякий час після одержання посередниками та переконавшись в тому, що їх не викрито правоохоронними органами.

З метою реалізації спільного з ОСОБА_6 злочинного умислу, 16.09.2014, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, у м. Одеса по вул. Канатна, 83, ОСОБА_5, перебуваючи у службовому кабінеті ОСОБА_8 повідомив про свої наміри ініціювати звільнення та притягнути до відповідальності ОСОБА_1 за порушення ст. 12 Закону України «Про державну службу», запевнивши його, що відповідальність за це буде нести кадровий підрозділ Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та безпосередньо ОСОБА_8

З метою уникнення даних негативних наслідків та невжиття відповідних заходів ОСОБА_5, діючи умисно згідно розробленого плану, з корисливих мотивів, запропонував ОСОБА_8 роль пособника, який порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод повинен був сприяти в одержанні ним та ОСОБА_6 неправомірної вигоди від ОСОБА_1 у розмірі 5000 доларів США.

ОСОБА_8 сприймаючи погрози ОСОБА_5 щодо відповідальності за порушення ст. 12 Закону України «Про державну службу» погодився виконувати роль пособника в одержанні працівниками міліції неправомірної вигоди від ОСОБА_1 у розмірі 5000 доларів США.

Одразу ОСОБА_8, діючи згідно розробленого ОСОБА_6 та ОСОБА_5 плану, викликав на 17.09.2014 до свого службового кабінету ОСОБА_1, про що повідомив ОСОБА_5

У подальшому, 17.09.2014, приблизно о 10 год., ОСОБА_5, діючи умисно з корисливих мотивів за попередньою змовою з ОСОБА_6, перебуваючи у службовому кабінеті ОСОБА_8 за адресою м. Одеса по вул. Канатна, 83, під час зустрічі з ОСОБА_1 запевнив останнього про наявність підстав для ініціювання його звільнення та притягнення до відповідальності за вчинене ним правопорушення. При цьому ОСОБА_5 діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_1, що відповідні заходи вони не вживатимуть за умови передачі неправомірної вигоди у сумі 5000 доларів США.

У продовження спільного злочинного умислу, 24.09.2014, близько о 13 год., ОСОБА_8 діючи умисно та виконуючи роль пособника, зустрівся у своєму службовому кабінеті з ОСОБА_1, де шляхом висловлення погроз звільнення із займаної посади, наполягав на виконанні вимог працівників УБОЗ ГУМВС України в Одеській області щодо передачі неправомірної вигоди.

Надалі, 24.09.2014 приблизно о 16 год. ОСОБА_8, діючи за планом ОСОБА_6 та ОСОБА_5, організував останньому зустріч з ОСОБА_1, під час якої ОСОБА_5 знову нагадав йому про виявлені порушення Закону та наполягав на передачі неправомірної вигоди.

Сприймаючи погрози ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 про звільнення та притягнення до відповідальності як реальні, ОСОБА_1 не бажаючи настання негативних наслідків у вигляді звільнення з державної служби, вимушений був погодитись на передачу вказаним особам неправомірної вигоди.

На виконання вимог ОСОБА_5 та ОСОБА_6, 29.09.2014 приблизно о 14 год. ОСОБА_1 прибув до службового кабінету ОСОБА_8 і повідомив про наявність раніше обумовлених 5000 доларів США, про що останній повідомив ОСОБА_5

З метою конспірації та уникнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, 29.09.2014 приблизно о 15 год. ОСОБА_8 за вказівкою ОСОБА_5, організував у службовому кабінеті зустріч ОСОБА_1 з ОСОБА_6, під час якої останній виконуючи відведену йому роль, з метою прикриття спільної з ОСОБА_5 злочинної діяльності, дав вказівку ОСОБА_1 передати неправомірну вигоду службовим особам ТОВ ВКФ «Тірас» у м. Одеса по вул. Люстдорфська дорога, 140а, де його очікував не обізнаний про вищезазначений злочинний план директор цього підприємства ОСОБА_10, який є батьком ОСОБА_6

Виконуючи вимогу ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, 29.09.2014, приблизно о 16 год. ОСОБА_1 прибув до бухгалтерії ТОВ ВКФ «Тірас» і за вказівкою ОСОБА_11 передав бухгалтеру ОСОБА_12 грошові кошти у сумі 5 000 доларів США для їх подальшої передачі ОСОБА_6

Таким чином, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 діючи за пособництва ОСОБА_8 здійснили усії дії необхідні для доведення до кінця свого злочинного умислу та отримали від ОСОБА_1 неправомірну вигоду у розмірі 5 000 доларів США, що за курсом НБ України складає 64 540 гривень 88 копійок, однак розпорядитися ними не встиглиу зв'язку з тим, що їх злочинну діяльність було викрито правоохоронними органами.

Обвинувачений ОСОБА_6 свою вину не визнав, та пояснив, що на початку вересня 2014 року його викликав до себе в кабінет начальник відділу боротьби з корупцією УБОЗ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_13 і дав вказівку, щоб він зробив запит в Пенсійний фонд України в Одеській області на надання копій документів особової справи начальника пенсійного фонду Овідіопольського району ОСОБА_14 ОСОБА_13 пояснив, що нібито в особовій справі відсутня декларація про доходи або нібито внесені туди недостовірні відомості. ОСОБА_13 сказав зробити лише запит і, якщо інформація підтвердиться, то буде проведена в подальшому перевірка. Він пояснив ОСОБА_13, що лише зробить запит, але не буду займатися даним питанням, так як збирається звільнятися з органів внутрішніх справ, в зв'язку з сімейним положенням. Після цього він надрукував запит і віддав його ОСОБА_13, який підписав запит у керівництва і дав йому завести в канцелярію Пенсійного фонду України в Одеській області, що він і зробив. Після цього він забрав відповідь на запит, на його думку навіть два рази забирав відповідь, так як перший раз не встигли зробити все копії документів особової справи ОСОБА_1 Копії документів він віддав ОСОБА_13 Після цього, приблизно 25 або 26.09.2014 року він звернувся до співробітника відділу УБОЗ ОСОБА_5 і попросив познайомити його з начальником Пенсійного фонду України в Одеській області ОСОБА_8, так як він звільнявся і у нього були питання по оформленню пенсії і також питання по пенсії батьків, на що ОСОБА_5 відповів згодою, оскільки особисто знав ОСОБА_8 Про те, що ОСОБА_5 знає начальника ОСОБА_8 він дізнався не пам'ятає від кого, може від заступника відділу Тищенко, так як його кабінет був поруч. ОСОБА_5 пообіцяв призначити зустріч з ОСОБА_8 на наступному тижні і швидше за все в понеділок, так як був кінець тижня. Після цього, приблизно в обід або після обіду він подзвонив ОСОБА_5 на телефон і запитав що там з їх клієнтом, маючи на увазі начальника Пенсійного фонду ОСОБА_8, тобто зустріч з ним, на що ОСОБА_5 сказав що передзвонить. Через деякий час ОСОБА_5 йому подзвонив і повідомив, що ОСОБА_8 чекає його у себе в приміщенні Пенсійного фонду України в Одеській області. Дійсно, він прибув в пенсійний фонд України в Одеській області і повідомивши секретарю, що прийшов від ОСОБА_5, ОСОБА_8 відразу вийшов до нього і вони пройшли в якийсь кабінет. У кабінеті вони познайомилися (представився ОСОБА_6), він йому розповів, що його хвилюють питання по оформленню його пенсії та по отриманню пенсій батьками. ОСОБА_8 залишив свій номер телефону, а він йому свій. Також в процесі розмови ОСОБА_8 запитав чим він буде займатися на пенсії, на що він пояснив, що буде допомагати батьку на фірмі «Тірас» продавати житло на вторинному ринку, також розповів, що фірма займається будівництвом і керує нею його батько. В кінці розмови ОСОБА_8 сказав, що у нього є знайомий, який шукає офіс або квартиру в Київському районі і, що можливо зараз приведе його та попросив щоб він розповів куди їхати. Після цього ОСОБА_8 пішов з кабінету і через хвилин 5-10 зайшов з якимось чоловіком та він пояснив чоловіку куди їхати на фірму. Того чоловіка він бачив вперше і не знав хто він, і як звуть. Той чоловік не міг зрозуміти куди їхати і довелося довго пояснювати і навіть креслити схему як потрапити на фірму «Тірас». Будь-яких питань чоловік не ставив йому і вони не спілкувалися більше. Після цього чоловік вийшов з кабінету, а він попрощався з ОСОБА_8 і сказав, що найближчим часом заїде до ОСОБА_8 для того, щоб останній виділив йому досвідченого співробітника Пенсійного фонду. Після цього він поїхав в сторону свого місця проживання, офіс «Тірас» знаходиться навпроти його будинку. Під'їхавши до офісу фірми «Тірас» він спілкувався з товаришем з приводу продажу йому офісу під дитячий комплекс і поглядав на вхід в приміщення, де перебувала фірма, але людини, якій він розповів ще не було видно. Тоді він подзвонив, на його думку, ОСОБА_8 і повідомив, що чоловіка ще немає і щоб ОСОБА_8 набрав його, може заблукав. Через деякий час (хвилин 5-10) він ще спілкувався з товаришем і бачив як той чоловік підходив до входу офісного центру. На його думку він, точно не пам'ятає, зателефонував ОСОБА_8 та сказав, що все добре, маючи на увазі те що людина від нього прибула. Але він це стверджувати не може, пройшло багато часу. Своєму батькові з приводу людини, яка прийде і буде дивитися офіс або квартиру він не сказав, так як не додзвонився. Ближче до вечора його визвали терміново на роботу, повідомивши що за ним приїхали працівники СБУ і збираються заарештувати. Біля роботи його чекали працівники СБУ, в супроводі яких він поїхав до слідчого ОСОБА_34. Про те, що у цієї людини прізвище ОСОБА_1 він не знав, бачив вперше, та йому було все одно хто буде дивитися чи купувати офіс або квартири. Зі співробітником УБОЗ ОСОБА_15 з приводу запиту він не спілкувався. Перевірка УБОЗ ГУМВС Пенсійного фонду не проводилася, оскільки не було матеріалів ЖЄО або ЕРДР, в Пенсійний фонд України в Одеській області лише був наданий запит на перевірку інформації про знаходження декларації про доходи. Про те, що ОСОБА_1 був притягнутий раніше по адміністративній корупції він не знав, та й в його особовій справі цих даних не було.Вважає, що звинувачення проти нього сфальсифіковано. Обшук в офісі, де були вилучені грошові кошти в сумі 5000 дол. США був проведений незаконно працівниками СБУ та прокуратури. Аудіо і відео записи є незаконними, так як не були наданні в суд копія постанови та рішення суду про проведення оперативних заходів і копії документом на підставі чого було винесено рішення апеляційного суду на проведення НСРД, аудіо і відео записі не є доказами злочинної

діяльності, так як ніхто на записах не вимагав і не говорив про гроші з громадянином ОСОБА_1.

Обвинувачений ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснив, що вину в скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, визнає в повному обсязі. Він розуміє, що йому відвели роль пособника, яку він фактично виконав. Виконав цю непорядну для нього роботу порадами ОСОБА_1 швидше вирішити проблему з працівниками міліції будь-якими шляхами, фактично порадивши йому дати гроші працівникам поліції, які у нього їх вимагали, чим сприяв вчиненню злочину, про що шкодує та розкаюється. Якби була можливість повернути час назад, він би не став так робити. Не може зрозуміти, чого він так злякався, коли ОСОБА_5 сказав, що у нього, як керівника, також будуть проблеми у зв'язку із ситуацією з ОСОБА_1. Тим більше, він розумів, що йому відведена роль пособника. Спочатку він навіть і не знав, яку суму грошових коштів вимагають у ОСОБА_1, але це суті справи не змінює. Він хотів позбавитися від раптово виниклої проблеми, а отримав куди більш серйозну проблему. Втратив роботу. Став обвинуваченим. На жаль, нічого вже не повернеш. Він розуміє, що повинен був призначити службову перевірку по цьому факту і діяти по закону. Якщо ОСОБА_1 прийняли незаконно, необхідно було звільнити його, тим більше, що він його на роботу не приймав. Прийом на роботу ОСОБА_1 здійснив його заступник. Також він пояснив, що його неодноразово допитував слідчий, і він завжди давав показання про те, що трапилося і як все відбувалося. Коли стала відомою інформація з приводу ОСОБА_1 він злякався. Злякався, що особисто матиме проблеми, як керівник, коли ОСОБА_5 повідомив йому, що ОСОБА_1 прийнятий на роботу до їхнього управління незаконно. Щодо подій вересня 2014 року ОСОБА_16 повідомив наступне: 16 вересня 2014 року до нього в кабінет прийшов ОСОБА_5, який розповів йому, що його підлеглий ОСОБА_1 незаконно прийнятий на роботу, оскільки притягувався з порушення ст. 12 Закону України «Про державну службу», тому він і начальник відділу кадрів особисто нестимуть відповідальність за прийом його на роботу. Хоча він і не підписував наказу про прийом ОСОБА_1 на роботу, так як останнього прийняв на роботу його заступник, він не хотів проблем та розголосу, негативних наслідків. ОСОБА_5 він зателефонував близько 17 год. та викликав ОСОБА_1 до свого кабінету на ранок наступного дня. 17 вересня 2014 року зранку приїхав ОСОБА_1, якому він розповів про те, що дізнався від ОСОБА_5 напередодні. Потім приїхав і ОСОБА_5, якому він зателефонував і повідомив, що ОСОБА_1 у нього в кабінеті. ОСОБА_5 при ньому розповідав ОСОБА_1, що у нього можуть бути проблеми, через те, що ОСОБА_1 був незаконно прийнятий на роботу. Він сказав ОСОБА_1, щоби той закрив питання з робітниками міліції, розуміючи, що у нього вимагатимуть грошові кошти і залишив його з ОСОБА_5 наодинці для розмови з цього приводу. 24 вересня 2014 року близько 13:50 год. в його кабінет прийшов ОСОБА_1 і сказав, що він продає машину і у нього скоро буде 5 000 доларів США. Зі слів ОСОБА_1 в цей день він зрозумів розмір суми грошових коштів, котру у ОСОБА_1 вимагають, не зважаючи на те, що ОСОБА_5 особисто цього не озвучував. Він не хотів знати, яку суму грошових коштів назвали ОСОБА_1, навмисне залишивши їх наодинці у себе в кабінеті для розмови. Також він повідомив, що просто боявся проблем для себе та кадровика, якщо буде скандал щодо незаконного прийняття ОСОБА_1 на роботу. Тому, він чітко повідомив ОСОБА_1, що або звільняйся, або вирішуй питання з міліцією, щоб вони не приходили до нього, розуміючи, що підштовхує ОСОБА_1 до дачі грошей працівникам міліції. Того ж дня, близько 16 год. до нього в кабінет знову прийшов ОСОБА_1 ОСОБА_5 на той час вже був у нього в кабінеті, так як він йому зателефонував та повідомив, що знає, що ОСОБА_1 вже має частину грошей, тому попрохав щоб ОСОБА_5 приїхав та переговорив з ОСОБА_1 особисто, що вони наодинці й зробили. 29 вересня 2014 року приблизно після обіду ОСОБА_1 прийшов до нього і він запитав, чи зібрав ОСОБА_1 необхідну суму грошових коштів, котру йому назвали працівники міліції. ОСОБА_1 повідомив, що зібрав необхідні 5000 доларів США і хотів залишити їх йому для передачі ОСОБА_5, на що він категорично відмовився, так як вони йому не призначалися і він взагалі не хотів їх бачити, доторкатися. Крім того, він взагалі був не радий, та побоявся що вліз в цю історію. Він зателефонував ОСОБА_5 і повідомив, що вони повністю готові. В свою чергу ОСОБА_5 повідомив, що хвилин через 20 приїде його співробітник, що і сталося. До нього на роботу приїхав співробітник міліції ОСОБА_17 та сказав ОСОБА_1 куди йому необхідно відвезти гроші. ОСОБА_17 телефонував після того, як ОСОБА_1 пішов, повідомивши, що останній зник, та просив дізнатися де він та повідомити йому. Він зрозумів, що ОСОБА_1 поїхав з грошима та не доїхав до місця, куди йому сказали їх привезти. Проте пізніше, близько 17 год. йому знову зателефонував ОСОБА_17 та повідомив, що все нормально. Він також повідомив, що розуміє те, що погодився бути пособником в отриманні ОСОБА_5 та ОСОБА_17 у ОСОБА_1 неправомірної вигоди у розмірі 5000 доларів США, однак він це зробив не з корисливих спонукань або в надії отримати гроші, а виключно через страх скандалу на роботі, в зв'язку з фактами, котрі йому повідомив ОСОБА_5 Він був впевнений, що ОСОБА_1 був прийнятий на роботу законно та думки про те, що щось може бути не в порядку з документами у нього не було. Також він повідомив, що хотів просто спокійно допрацювати до пенсії, щоб його не звільнили в зв'язку з проблемами ОСОБА_1 Також просив суд врахувати, що він допоміг слідству розкрити вказане кримінальне правопорушення, щиросердечно розкаявся, протягом всього слідства і в суді давав правдиві показання, повністю визнав свою вину, особисто не вимагав грошових коштів у потерпілого, що потерпілий і підтвердив на допиті в судовому засіданні. Відповідаючи на запитання в ході судового розгляду ОСОБА_8 також повідомив, що ОСОБА_5 та ОСОБА_17 не проводилася перевірка згідно вимог закону України «Про очищення влади». ОСОБА_5 зазначав, що у них є оперативна інформація щодо незаконності прийняття ОСОБА_1 на роботу та що йому загрожує складання протоколу через вказану ситуацію, що він розцінив як тиск відносно себе. Крім складання протоколу, йому також загрожувало звільнення з роботи. Також повідомив, що про жодні консультації та запити відносно громадянина ОСОБА_18 мови ніколи не йшло. Такожповідомив, що ніколи він не вів будь яких переговорів ні з ОСОБА_1 ні з ОСОБА_6 про придбання, чи взяття в аренду будь яких приміщень. ОСОБА_6 не розповідав, що його батько займаться нерухомістью.

службовому кабінеті ОСОБА_8 за адресою м. Одеса по вул. Канатна, 83, під час зустрічі з ОСОБА_1 запевнив останнього про наявність підстав для ініціювання його звільнення та притягнення до відповідальності за вчинене ним правопорушення. При цьому ОСОБА_5 діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_1, що відповідні заходи вони не вживатимуть за умови передачі неправомірної вигоди у сумі 5000 доларів США. Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що вину в пред'явленому обвинуваченні повністю не визнає з наступних підстав. Ніякої перевірки Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області ним у вересні 2014 року, як особисто так і разом з ОСОБА_6, взагалі не здійснювалось. Він дійсно у цей період часу здійснював перевірку за дорученням начальника ГУ МВС України в Одеській області від 09.09.2014 р., та від 16.09.2014 р. щодо дотримання норм корупційного законодавства на той час голови Біляївської РДА ОСОБА_18 16.09.2014 року, ним особисто відносно ОСОБА_18 надано до Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області запит від 15.09.2014 р. для встановлення сумісного працевлаштування останнього на інших посадах, але у зв'язку зі стислими строками виконання цього доручення, та тим що ОСОБА_19 ним було викликано до УБОЗ ГУ МВС України в Одеській області для надання пояснень на 17.09.2014 р., він попросив на той час начальника Пенсійного фонду ОСОБА_8 цей запит по можливості виконати терміново. Так як раніше між ним та ОСОБА_8 склалися нормальні ділові стосунки, без будь-яких порушень чинного законодавства України (він звертався до нього за допомогою в роз'ясненні Пенсійного законодавства України, стосовно ветеранів МВС, які звільнялися та звільнилися з органів внутрішніх справ на пенсію), ОСОБА_8 не відмовив йому в допомозі і на цей раз, та попросив трохи зачекати у нього в кабінеті. Під час знаходження в кабінеті ОСОБА_8, а це приблизно 40 хвилин не більше, вони розмовляли на різні теми. Під час розмови ОСОБА_8 розповів, що на даний час в Головному управлінні пенсійного фонду здійснюються якась перевірка, а також надійшов якийсь запит з УБОЗ ГУ МВС України в Одеській області, стосовно його співробітника на надання певних документів. Що це за співробітник, які документи витребовують, та його фамілію він не називав. Також він повідомив, що у зв'язку з перевіркою не бажав би будь-яких питань до Головного управління пенсійного фонду в Одеській області, пов'язаннях з порушенням законодавства України. Він спитав у чому полягає питання, на що ОСОБА_8 відповів що до кінця і сам не розуміє, а питання пов'язано нібито з порушеннями при призначенні його співробітника на посаду, при проведенні спецперевірки. Не порушуючи законодавства, враховуючи, що міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана виявляти причини умови, що сприяють вчиненню правопорушень, вживати в межах своєї компетенції заходів до їх усунення, брати участь у правовому вихованні населення, він пояснив ОСОБА_8 що питання перевірки стосовно призначення на посаду в державний орган регулюються ст. 11 Закону України «Про засади та запобігання протидії корупції», який діяв на той час, але будь якої відповідальності за порушення цієї норми статті в адміністративному кодексі України не існує. Після чого він сказав ОСОБА_8, що взагалі не розуміє в чому справа, і чому потрібно турбуватися з цього приводу. Отримавши відповідь на його запит стосовно ОСОБА_18, він направився до виходу. ОСОБА_8 проводив його до ліфту, і вже прощаючись він запропонував йому, щоб ОСОБА_8 дав розпорядження відділу кадрів, згідно ст. 22 Закону України «Про засади та запобігання протидії корупції», та відповідно до його норм які регламентують діяльність Пенсійного фонду провести службову перевірку, та прийняти законне рішення, або викликати цього співробітника, щоб останній надав якісь пояснення, а мабуть і документи, які підтверджували або спростовували б виникле непорозуміння. Також він повідомив ОСОБА_8, що на теперішній час корупційне законодавство не врегульовано, та якщо у нього виникнуть якійсь питання пов'язані з трактовкою норм Закону України «Про засади та запобігання протидії корупції» він завжди буде радий йому прийти на допомогу, дотримуючись при цьому закону. Тому твердження сторони обвинувачення, що ним до ОСОБА_8 застосовувалися погрози, щодо притягнення його та співробітників кадрового підрозділу Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області до відповідальності за порушення ст. 12 Закону України «Про державну службу», є припущенням, яке не знайшло свого підтвердження ні на досудовому слідстві, ні в судовому засіданні. Твердження сторони обвинувачення щодо того, що йому стало відомо у той період часу про те, що ОСОБА_1 притягувався до корупційного адміністративного правопорушення за ст. 172-7 КУпАП та з цього приводу є рішення Овідіопольського районного суду Одеської області, є припущенням. Стосовно твердження сторони обвинувачення щодо того, що 17.09.2014 р. приблизно о 10 годині він зустрівся в кабінеті ОСОБА_8 та запропонував ОСОБА_1 вирішити питання про не притягнення останнього до відповідальності за умови передачі йому неправомірної вигоди у вигляді грошей в сумі 5000 доларів США, цього взагалі не відбувалось так як 17.09.2014 р. о 10 години він знаходився в службовому приміщенні УБОЗ ГУ МВС України в Одеській області за адресою м. Одеса, вул. Осіпова, 23 у своєму службовому кабінеті №108, де в нього було призначено допит ОСОБА_18 24.12.2014 р., він знаходився на робочому місті в службовому приміщенні УБОЗ ГУ МВС України в Одеській області, хто розмовляв з ОСОБА_1 та пропонував вирішити його питання за вказану в обвинуваченні суму 5000 доларів США йому не відомо. З яких підстав ОСОБА_1 його оговорює, йому також не відомо. 24.09.2014 р. йому зателефонував громадянин, який представився ОСОБА_1 та запропонував з ним зустрітися, і вирішити його питання. Також ОСОБА_1 повідомив, шо його направив до нього ОСОБА_8 В зв'язку з тим, що з ОСОБА_1 він раніше не зустрічався, і взагалі не мав поняття, що за людина йому телефонує, він вирішив передзвонити ОСОБА_8, та з'ясувати для чого той надав його телефон не знайомій йому особі і які питання він повинен з ним вирішувати. Коли він зателефонував ОСОБА_8, останній повідомив йому, що питання стосуються його співробітника про якого він йому розповідав, коли він був у нього останній раз 16.09.2014 р.. та висловив прохання, щоб він під'їхав до нього. Він припустив, що у ОСОБА_8 виникли якісь юридичні запитання пов'язані з тією людиною і він не може з ними розібратися, тому погодився приїхати до нього. У цей же день він прибув до службового кабінету ОСОБА_8, де останній висловив прохання, щоб він переговорив з його підлеглим, тому що йому тяжко розібратися в корупційному законодавством, і він не може прийняти правильне рішення відносно цього чоловіка. Він сказав, що йому незручно буде з ним розмовляти, тому що він його взагалі не знає, але якщо ця допомога потрібна особисто ОСОБА_8, то він погоджується. При цьому він запитав ОСОБА_8 про що йде мова. ОСОБА_8 сказав, що наскільки йому відомо, на ОСОБА_1 раніше, ще до його призначення на посаду в пенсійному фонді Одеської області, СБУ складався адміністративний протокол, але він про це при призначенні ОСОБА_1 на посаду нічого не знав. Він повідомив ОСОБА_8, що якщо складався протокол, то повинно бути рішення суду і якщо воно вступило в закону силу, то в спецперевірці має бути відмітка. ОСОБА_8 сказав, що таких відміток не має. У цей час до кабінету зайшов чоловік який не представився, але він так зрозумів, що це був ОСОБА_1, після чого ОСОБА_20 вийшов з кабінету. ОСОБА_1 замість того, щоб розповісти в чому полягає його проблема, несподівано для нього почав розмову про те, що йому потрібно щось продати, для вирішення його питання, що потрібно чогось зачекати до понеділка. Не розуміючи взагалі, чого той від нього хоче, він відмовився від подальшої розмови з ним. Вийшовши до коридору він сказав ОСОБА_8, що його підлеглий вів себе дуже не адекватно, а подекуди його дії та висловлювання перетинали межі діючого законодавства України. Також він повідомив ОСОБА_8, що в нього є прохання більше цього чоловіка з ним не пов'язувати, і що не в його компетенції вирішувати його питання, якщо у нього дійсно є якийсь сумнів з приводу того, чи був складений протокол відносно ОСОБА_1 чи, ні, та ці питання також пов'язані с перевіркою яку здійснює УБОЗ. Єдине що він міг порадити йому, це все ж зробити службову перевірку відносно ОСОБА_1, попросити останнього надати ОСОБА_8, будь які документи стосовно складеного протоколу. ОСОБА_8 сказав йому, що спробує переговорити с ОСОБА_1, щоб той в разі наявності у нього цих документів надав їх у понеділок тобто 29.09.2014 р. Він сказав ОСОБА_8, що займатися цією справою не буде, якщо той бажає, то він спробує зв'язатися з ініціатором перевірки, і то тільки у разі якщо дійсно УБОЗ проводить перевірку за цім фактом, а також у разі якщо останній, тобто ініціатор, буде бажати цього. Ні про яку передачу йому неправомірної вигоди від ОСОБА_1 мови не йшло. Ні яких пропозицій, обіцянок ОСОБА_1 від нього не отримував. 26.09.2014 р. у вечірній час, коли він знаходився у своєму службовому кабінеті, до нього звернувся колега з його відділу ОСОБА_6 з проханням допомогти йому зустрітися з начальником Головного управління пенсійного фонду України, для того щоб з'ясувати якісь питання пов'язані з його пенсійним забезпеченням. Він пояснив йому, що в цьому немає питань, але в зв'язку з тим, що це був вечір п'ятниці, тобто не робочий час держструктур, він відповів що це можливо зробити вже тільки в понеділок, тобто 29.09.2014 р. 29.09.2014 р. зранку йому зателефонував заступник начальника відділу корупції УБОЗ ГУ МВС України в Одеській області ОСОБА_22, та висловив побажання звернутися від його імені до начальника пенсійного фонду в Одеській області ОСОБА_8 з особистим питанням. Зателефонувавши ОСОБА_8 він поцікавився, чи може він проконсультувати по пенсійним питанням його колегу, на що той погодився. Також у цей день, приблизно в обід, він організував зустріч ОСОБА_6 з ОСОБА_8, як він і обіцяв 26.09.2014 року ОСОБА_6, однак з яким конкретно питанням останній звернувся до ОСОБА_8 йому відомо не було. Про події які відбувалися в подальшому та відображені в обвинувальному акті вперше йому стало відомо тільки 21.11.2014р. У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що знайомий особисто тільки з ОСОБА_8, спілкувались по роботі. Під час подій працював на посаді начальника управління Пенсійного Фонду в Овідіопольському районі. Приблизно у вересні 2014 року ОСОБА_8 в телефонному режимі повідомив про те, що в правоохоронних органах є інформація відносно нього, тому він повинен був з'явитись у ОСОБА_8 Наступного дня він приїхав до ОСОБА_8, який сказав, що в правоохоронних органах є документи на нього, тому треба вибирати або звільнення, або йти до правоохоронних органів та з ними вирішувати це питання. Після цього, точну дату не пам'ятає, відбулась друга зустріч у кабінеті ОСОБА_8, який запропонував йому поспілкуватися з ОСОБА_5, якого представив як співробітника правоохоронних органів. Він погодився. ОСОБА_5 запропонував йому заплатити 5000 доларів, у зв'язку з тим, що у нього знаходяться компроматні матеріали. Суму грошових коштів написав олівцем на папері, не озвучуючи. Він сказав, що йому треба подумати декілька днів. Потім ОСОБА_8 викликав його декілька раз та квапив. Після цього він звернувся в правоохоронні органи, де написав заяву. ОСОБА_8 сказав про те, що у нього в наявності немає таких грошових коштів, потрібно продати машину, після чого він розрахується. Через декілька днів ОСОБА_8 в черговий раз його запросив та сказав, щоб він швидше вирішував питання. Також на зустрічі був присутній ОСОБА_5, який його теж квапив. Через деякий час він приїхав до ОСОБА_8 та повідомив про те, що він приготував грошові кошти. Там також знаходився ОСОБА_6, який почав пояснювати куди треба поїхати та завезти грошові кошти, намалював схему. Він поїхав у фірму «Тірас», де йому потрібно було звернутися до ОСОБА_23. Коли він зайшов до кабінету, ОСОБА_23, розмовляючи по телефону, показав на жінку, якій потрібно було передати грошові кошти. Він віддав їй грошові кошти, які вона перерахувала, та пішов. Грошові кошти він взяв у борг. Співробітники правоохоронних органів перед цим переписали номера купюр. Також відповідаючи на запитання пояснив, що ОСОБА_8 грошові кошти не показував, але коли прийшов до нього сказав про те, що приніс грошові кошти у сумі 5000 доларів. Безперечно вважає що ОСОБА_8 та ОСОБА_5 діяли спільно, ОСОБА_8 йому погрожував, що якщо не вирішить питання то він його звільнить. Щодо пояснень ОСОБА_6, що він його направив в офіс фірми, «Тірас», так як він хотів купити чи арендувати приміщення не відповідає дійсності, жодного разу вони про це не спілкувалися., також йому не було відомо, що батько ОСОБА_6 працює в цьому офісу, також йому і не було відомо, чим займається фірма «Тірас». Свідок ОСОБА_12 пояснила, що знайома тільки з ОСОБА_6, іноді його бачила, так як він є сином директора фірми, у якій вона працює. Приблизно восени 2014 року, точну дату не пам'ятає, коли вона вранці знаходилась на роботі, комерційний директор ОСОБА_24 зайшов до бухгалтерії та сказав про те, що можливо принесуть заставу за офіс. Хто саме повинен принести грошові кошти не сказав. Крім неї сиділи ще секретар та бухгалтер. Через деякий час прийшов чоловік та спитав ОСОБА_11 ОСОБА_11 в той момент розмовляв по телефону та вказав чоловіку рукою куди потрібно віддати грошові кошти. Чоловік передав їй грошові кошти у розмірі 5000 доларів, які вона перерахувала та поклала у сейф, та пішов. Ніяких документів про отримання грошей не оформлювала, і йому не передавала, офісне приміщення йому не показувала. Для чого і для кого він приніс гроші не запитувала. Ключі від сейфу крім неї мала головний бухгалтер ОСОБА_25 Для кого були гроші не знає. У судовому засіданні свідок ОСОБА_26 пояснила, що працює в Головному управлінні Пенсійного фонду в Одеській області, з обвинуваченим ОСОБА_8 знайома по роботі, він був її начальником. ОСОБА_5 бачила один раз в управлінні. Приблизно у вересні 2014 року її визвав ОСОБА_8, та сказав, що надійшов запит з правоохоронних органів, тому потрібно зробити копію особової справи ОСОБА_1 Особові справи зберігаються у відділі кадрів. Оригінал особової справи вона залишила в кабінеті у ОСОБА_8 В кабінеті був присутній також співробітник УБОЗ. Не пам'ятає чи була присутня під час перевірки особової справи. Співробітник УБОЗ цікавився довідками по очищенню влади, які були присутні у справі. Не було відомо про те, що ОСОБА_1 притягувався до відповідальності за корупційні діяння. Запит на отримання особистої справи вона не бачила. Свідок ОСОБА_27 пояснила в судовому засідані, що на час подій працювала у фірмі «Тірас» на посаді секретаря. З обвинуваченими не знайома особисто, ОСОБА_6 бачила декілька разів, коли він заходив до свого батька, який є директором «Тірас». Приблизно у кінці вересня 2014 року вона знаходилась на роботі, допомагала директору ОСОБА_11 проводити виборчу компанію. Комерційний директор зранку сказав, що до офісу повинен прийти чоловік та принести завдаток за офіс, суму не назвав. Прийшов чоловік до офісу, шукав ОСОБА_28, йому відповіли що такого немає і що є ОСОБА_23. ОСОБА_23 говорив по телефону у цей час та показав чоловіку рукою на стіл ОСОБА_29 Чоловік підійшов до ОСОБА_29, але чим він там займався не бачила. Через декілька хвилин чоловік вийшов. Свідок ОСОБА_25 в судовому засідані пояснила, що працювала головним бухгалтером у фірмі «Тірас». З обвинуваченим ОСОБА_6 знайома, так як він є сином директора фірми «Тірас», з обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_8 не знайома. Приблизно у кінці вересня 2014 року вона знаходилась на роботі. Зайшов ОСОБА_24, який був одним із засновників фірми, та сказав, що може прийти інвестор на придбання офісу, який принесе завдаток. До обіду чоловік не прийшов, а їй потрібно було уїхати по своїм справам. Коли вона поїхала, в кабінеті залишилися ОСОБА_27 та ОСОБА_12. Приїхала к кінцю робочого дня, кабінет був закритий, вона зайшла. Приблизно ще півгодини попрацювала, потім взяла з сейфу всі грошові кошти, точну суму не пам'ятає, там були гривні та долари, поклала в сумку. Коли вона виходила з офісу до неї підійшли невідомі їй люди, та почали питати що у неї знаходиться у сумці. Потім зайшли до офісу, попросили відкрити всі сейфи, перевірили сумку, переписали номера купюр та провели обшук. Після цього поїхала до прокуратури для допиту. Грошові кошти, які забирає з сейфу, до ранку зберігає у себе вдома, а вже потім здає в банк. Ключі від сейфу має лише вона та ОСОБА_12. ОСОБА_12 їй нічого не казала про грошові кошти.

Крім показів обвинувачених, потерпілого та свідків, вина обвинувачених підтверджується також безпосередньо дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами та документами, а саме:

- листом УСБУ в Одеській області № 65/4 - 6970 від 19.09.2014 року, згідно якого в ході здійснення заходів з протидії корупції та організованій злочинності в органах влади та місцевого самоврядування Одеського регіону отримано інформацію про факт протиправної діяльності з боку посадової особи ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області та невстановленої особи ГУ МВС в Одеській області;

- поясненнями ОСОБА_1 від 19.09.2014 року, в яких він вказує на факт протиправної поведінки відносно нього з боку ОСОБА_8, та невідомого йому раніше співробітника ГУ МВС в Одеській області на ім'я ОСОБА_27;

- рапортом о/у УСБУ в Одеській області ОСОБА_30 від 19.09.2014 року, згідно якого у встановленому законом порядку отримано інформацію, стосовно можливого факту протиправної діяльності з боку начальника Управління пенсійного фонду в Одеській області ОСОБА_8 та невстановленої особи ГУ МВС в Одеській області;

- рапортом прокурора відділу прокуратури Одеської області Кологрьової С.А. про виявлення кримінального правопорушення від 22.09.2014 року, згідно якого при вирішенні матеріалів, які надійшли з ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області виявлено, що група осіб державного органу Одеської області здійснює готування до отримання неправомірної вигоди у розмірі 5000 доларів США шляхом вимагання від громадянина ОСОБА_1;

- витягом з кримінального провадження № 42014160000000438, згідно якого 22.09.2014 року до ЄРДР було внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 368 КК України;

- протоколом огляду місця події від 29.09.2014 року з додатком у вигляді картки пам'яті марки «Transcend», на якій збережено запис огляду місця події, згідно якого було проведено огляд напроти будівлі бізнес-центру «Вузівський», який має сім поверхів, за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 140а, а саме: кабінету бухгалтерії № 2422 ТОВ ВКФ «Тірас» за робочим столом ОСОБА_25, а також особистої сумочки ОСОБА_25, в ході проведення якого виявлено та вилучено грошові кошти у сумі: 16 200 гривень, 506 доларів США, 2800 гривень, 380 євро, 5000 доларів США, які були поміщені та опечатані у поліетиленовому прозорому пакеті;

- заявою ОСОБА_25 від 29.09.2014 року, згідно якої ОСОБА_25 надає згоду слідчому Арсенюку О.В. та працівникам УСБУ в Одеській області на проведення огляду її робочого кабінету № 2422, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 140а, а також огляду її сумки;

- заявою ОСОБА_8 від 29.09.2016 року, згідно якої останній надає згоду на проведення процесуального огляду його мобільного телефону - IMEI НОМЕР_1;

- протоколом процесуального огляду мобільного телефону «Самсунг» сірого кольору GT-C3520, IMEI НОМЕР_1, з сім-карткою «Київстар» - 8938003990219488865F (тел. НОМЕР_12) від 01.10.2014 року, згідно якого було виявлено наступні дані: у розділі «Исходящие» - з'єднання з телефоном НОМЕР_2; у розділі «Входящие» з'єднання з телефонами НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4; у розділі «Пропущеные» з'єднання з телефоном НОМЕР_2;

- протоколом за результатами проведення негласного розшукового заходу за кримінальним провадженням № 42014160000000438 від 29.09.2014 року з додатком у вигляді оптичного диску DVD-R № 65/4/385 від 29.09.2014 року, згідно якого в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мережі - абонентського номеру - НОМЕР_5 відносно невстановленої особи, зафіксовано факт телефонних розмов та їх зміст між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 24.09.2014 року о 15:12:01, ОСОБА_32 та ОСОБА_5 24.09.2016 року о 15:21:59, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 24.09.2014 року о 15:54:50, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 29.09.2014 року о 11:06:43, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 29.09.2014 року о 13:16:35, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 29.09.2014 року о 14:40:51, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 29.09.2014 року о 14:42:02, чоловіком на ім'я ОСОБА_37 та ОСОБА_5 29.09.2014 року о 14:58:20;

- протоколом за результатами проведення негласного розшукового заходу за кримінальним провадженням № 42014160000000438 від 30.09.2014 року з додатком у вигляді оптичного диску DVD-R № 65/4/384 від 29.09.2014 року, згідно якого в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мережі системи «Київстар ДмиЕсЕм» - абонентського номеру - НОМЕР_15 відносно ОСОБА_8, зафіксовано факт телефонних розмов та їх зміст між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 29.09.2014 року о 15:21:59, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 29.09.2014 року о 11:06:43, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 29.09.2014 року о 14:40:51, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 29.09.2014 року о 16:13:25, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 29.09.2014 року о 16:37:21;

- протоколом за результатами проведення негласного розшукового заходу за кримінальним провадженням № 42014160000000438 від 30.09.2014 року з додатком у вигляді оптичного диску DVD-R № 65/4/385 від 29.09.2014 року, згідно якого в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мережі - абонентського номеру - НОМЕР_6 відносно невстановленої особи, отримані фактичні дані про злочин та особу та зафіксовано їх зміст;

- протоколом вручення грошових коштів від 29.09.2014 року, згідно якого старшим о/у ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області ОСОБА_33 в присутності начальника 1 відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області ОСОБА_9, на виконання постанов прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_31 про проведення контролю за вчиненням злочину №21/2-2763т від 22.09.2014 року та постанови про використання заздалегідь ідентифікованих засобів №21/2-2762т від 22.09.2014 року, ОСОБА_1, в присутності понятих вручено грошові купюри номіналом 100 доларів, на загальну суму 5000, необхідні для отримання доказів злочинної діяльності та повного викриття схеми, пов'язаної з вимаганням неправомірної вигоди посадовими особами ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області та ГУ МВС України в Одеській області;

- протоколом за результатами проведення негласного розшукового заходу за кримінальним провадженням № 42014160000000438 від 30.09.2014 з додатками у вигляді чотирьох оптичних дисків DVD-R №№ 65/4/380 від 24.09.2014 року, 65/4/381 від 24.09.2016 року, 65/4/386 від 29.09.2016 року, 65/4/387 від 29.09.2016 року, згідно якого в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дїі -аудіо-, відео контроля особи, відносно ОСОБА_8, зафіксовано факт зустрічей та зміст розмов між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 24.09.2014 року о 13:49, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 24.09.2014 року о 16:16 в робочому кабінеті ОСОБА_8, ОСОБА_1 та ОСОБА_8 29.09.2014 року о 14:36:06, ОСОБА_1 та ОСОБА_8 29.09.2014 року о 15:24:46, факт приходу ОСОБА_1 до кабінету бухгалтерії ТОВ «Тірас» за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 140а, будівля бізнес-центру «Вузівський», в якому перебували дві жінки та чоловік та розмови між ними 29.09.2014 року о 16:32;

- протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 30.09.2014 року, згідно якого зафіксовано факт зустрічі та зміст розмови між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 24.09.2014 року о 13:49; факт телефонної розмови та її зміст між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 29.09.2014 року о 15:21:59; факт телефонної розмови та її зміст між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 24.09.2014 року о 15:54:50; факт зустрічі та зміст розмови між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 у кабінеті ОСОБА_8 24.09.2014 року о 16:16; факт телефонної розмови та її зміст між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 29.09.2014 року о 11:06:43; факт телефонної розмови та її зміст між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 29.09.2014 року о 13:16:35; факт зустрічі та зміст розмови між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 29.09.2014 року о 14:36:06; факт зустрічі та зміст розмови між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 29.09.2014 року о 15:24:46; факт телефонної розмови та її зміст між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 29.09.2014 року о 16:13:25; факт перебування ОСОБА_1 у кабінеті бухгалтерії ТОВ «Тірас» за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 140а, будівля бізнес-центру «Вузівський», в якому перебували дві жінки та чоловік та розмови між ними 29.09.2014 року о 16:32; факт телефонної розмови та її зміст між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 29.09.2014 року о 16:37:21; факт затримання 29.09.2014 року о 18:01 на виході з приміщення бізнес-центру «Вузівський» співробітниками УСБУ в Одеській області громадянки ОСОБА_25, після чого слідчим першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області ОСОБА_34 розпочато огляд місця події;

- листом УСБУ від 30.09.2014 року № 65/4-7210 прокурору відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_38., згідно якого встановлено співробітника ГУ МВСУ в Одеській області ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, який займає посаду старшого оперуповноваженого в ОВС УБОЗ ГУ МВСУ в Одеській області;

- запитом начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю в Одеській області ОСОБА_35.(виконавець ОСОБА_6.) від 05.09.2014 року № 32/5985 до начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ОСОБА_8 про надання завірених копій документів;

- наказом в.о. начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ОСОБА_36 про призначення ОСОБА_1 на посаду начальника управління Пенсійного фонду України в Овідіопольському районі Одеської області від 03.04.2014 року № 93-ос;

- листом голови Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області від 11.03.2014 року № 506/01/01-31/787, яким погоджено призначення ОСОБА_1 на посаду начальника управління Пенсійного фонду України в Овідіопольському районі Одеської області;

- листом заступника Голови правління Пенсійного фонду України від 01.04.2014 року № 8619/07-10, яким погоджено призначення ОСОБА_1 на посаду начальника управління Пенсійного фонду України в Овідіопольському районі Одеської області;

- протоколом процесуального огляду мобільного телефону «Самсунг» чорного кольору GT-S5620 Imei: НОМЕР_13, з сім-карткою «Ace Card» - (тел. НОМЕР_7) від 01.10.2014 року, вилученого під час огляду місця події 29.09.2014 року у ОСОБА_25, згідно якого в розділі «Исходящие» виявлені наступні дані: з'єднання з телефоном НОМЕР_3, який записаний у телефонній книзі як «ОСОБА_6», з'єднання з телефоном НОМЕР_8, який записаний у телефонній книзі як «ОСОБА_12», з'єднання з телефоном НОМЕР_9, який записаний у телефонній книзі як «ОСОБА_6», з'єднання з телефоном НОМЕР_9, який записаний у телефонній книзі як «ОСОБА_6»;

- ухвалою апеляційного суду Одеської області про надання дозволу на використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні від 14.11.2014 року, якою надано дозвіл на використання даних (інформації), які зафіксовані у протоколах № № 65/4-7208, 65/4-7163, 65/4-7164, 65/4-7166, 65/4-7207 про проведення негласних слідчих (розшукових) дій;

- протоколом процесуального огляду CD-R диску «Verbatium» від 20.11.2014 року, вилученого на підставі ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до документів, які містять охоронювану законом таємницю, згідно якого було виявлено трафіки телефонних розмов ОСОБА_6 з контактного номеру мобільного телефону НОМЕР_10 та ОСОБА_5 з номеру мобільного телефону НОМЕР_14, за період з 01.09.2014 року по 10.10.2014 року;

- протоколом процесуального огляду CD-R диску «Patron» з печаткою ПАТ «МТС Україна» №11 від 21.11.2014 року, вилученого на підставі ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до документів, які містять охоронювану законом таємницю, згідно якого було виявлено трафіки телефонних розмов ОСОБА_6 з контактного номеру мобільного телефону НОМЕР_3, за період з 01.09.2014 року по 10.10.2014 року;

- протоколом процесуального огляду CD-R диску «Patron» «KS 2755» від 12.01.2015 року, вилученого на підставі ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до документів, які містять охоронювану законом таємницю, згідно якого було виявлено трафіки телефонних розмов ОСОБА_8 з контактного номеру мобільного телефону НОМЕР_11, за період з 01.09.2014 року по 10.10.2014 року.

Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, встановив доведеність винуватості ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України за кваліфікуючими ознаками - одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе, за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дії з використанням наданої влади та службового становища, предметом якого була неправомірна вигода у значному розмірі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_8 за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України за кваліфікуючими ознаками - пособництво в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе, за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дії з використанням наданої їй влади та службового становища, предметом якого була неправомірна вигода у значному розмірі, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Так, одержання неправомірної вигоди - це отримання (набуття, приймання) службовою особою такої вигоди для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення цією службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.

Згідно ч. 5 ст. 27 КК України, пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усунення перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховувати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, слідчи злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину.

Як вбачається з безпосередньо досліджених в ході судового розгляду доказів, протиправні дії ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 почали здійснювати починаючи з 16.09.2014 року, будучи при цьому службовими особами. Розпочавшись з 16.09.2014 року злочин тривав до фактичної передачі неправомірної вигоди, а саме до 29.09.2014 року. Суд бере до уваги факт наявності наказів про звільнення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 29.09.2014 року зі служби МВС за власним бажанням, однак вказує, що даний склад злочину є триваючим, тому факт звільнення на питання кваліфікації даного протиправного діяння не впливає.

З дотриманням вимог ч. 1 ст. 22 КПК України, згідно якої, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, суд надає належну правову оцінку доводам сторони захисту в частині визнання недопустимими ряду доказів, наданих суду стороною обвинувачення.

Так, суд залишає поза увагою та визнає безпідставними доводи сторони захисту в частині відсутності в протоколі вручення грошових коштів від 29.09.2014 року підпису ОСОБА_1, в зв'язку з чим має місце порушення правил складання і засвідчення протоколу слідчої та іншої процесуальної дії, що викликає сумнів у вірогідності викладених у ньому відомостей і тягне за собою недопустимість використання його у кримінальному провадженні, зважаючи на те, що при безпосередньому дослідженні вказаного протоколу в судовому засіданні підпис ОСОБА_1 та інших учасників процесуальної дії у протоколі наявні були.

Суд також залишає поза увагою та визнає безпідставними доводи сторони захисту в частині визнання недопустимості протоколу вручення грошових коштів від 19.09.2014 року, в зв'язку з не відкриттям стороною обвинувачення постанови прокуратури Одеської області про проведення контролю за вчиненням злочину від №21/2-2763т від 22.09.2014 року та постанови про використання заздалегідь ідентифікованих засобів №21/2-2762т від 22.09.2014 року, на підставі яких було складено вищевказаний протокол виходячи з наступного.

Згідно п. 5.9. Наказу про затвердження Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні від 16.11.2012 року, після завершення проведення негласних слідчих (розшукових) дій грифи секретності МНІ щодо їх проведення підлягають розсекреченню на підставі рішення прокурора, який здійснює повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, з урахуванням обставин кримінального провадження та необхідності використання матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій як доказів після проведення таких дій, у випадку, якщо витік зазначених відомостей не завдасть шкоди національній безпеці України.Згідно п. 5.30 вказаного Наказу, до розсекречених матеріалів доступ надається разом з іншими матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, прокурором за результатами проведення контролю за вчиненням злочину, було розсекречено та відкрито протокол про результати контролю за вчиненням злочину, а також протокол вручення грошових коштів, які є доказами у кримінальному провадженні. З урахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що прокурором дотримані вимоги КПК України та вищевказаного Наказу, оскільки ті матеріали кримінального провадження, які використовуються в рамках даного кримінального провадження як докази прокурором відкриті та надані стороні захисту для ознайомлення. Крім того суд акцентує увагу на тому, що стороною захисту в ході всього судового розгляду справи жодних клопотань до суду та прокурора про відкриття вказаних постанов прокуратури Одеської області не надходило.

З вищевказаних мотивів, суд залишає без задоволення доводи сторони захисту в частині визнання недопустимими протоколів від 30.09.2014 року, за результатами проведення негласного розшукового заходу. Крім того суд вказує, що засекречування вказаних ухвал здійснювалося не органами прокуратури, а Апеляційним судом Одеської області, тому питання розсекречення та відкриття вказаних ухвал відноситься до компетенції Апеляційного суду Одеської області. При цьому суд звертає увагу на те, що стороні захисту були відкриті та надані суду для безпосереднього дослідження ухвали Апеляційного суду Одеської області від 14.11.2014 року про надання дозволу на використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні, що є підтвердженням отримання доказової інформації законним шляхом.

Щодо тверджень сторони захисту про неотримання ОСОБА_6 та ОСОБА_5 безпосередньо від ОСОБА_1 неправомірної вигоди, суд вказує, що способи одержання неправомірної вигоди можуть бути різними і для кваліфікації цього злочину значення не мають. Зміст способу одержання неправомірної вигоди полягає у безпосередньому наданні неправомірної вигоди службовій особі, її близьким родичам чи членам сім'ї, передачі її через посередника чи третіх осіб.

В частині доводів сторони захисту щодо надання ОСОБА_1, в порушення вимог ст. 383 КК України, завідомо неправдивих відомостей та в частині можливого вчинення співробітниками УСБУ в Одеській області службового злочину, суд залишає вказані питання без розгляду, оскільки дані питання, згідно норм національного законодаства не відносяться до компетенції суду.

Твердження сторони захисту, щодо не підтвердження в судовому засіданні факту повідомлення ОСОБА_8 особисто ОСОБА_5, що ОСОБА_1 прибув до його службового кабінету з необхідною сумою грошових коштів в сумі 5000 доларів США не відповідають дійсності, так як в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 особисто підтвердив, що коли була зібрана необхідна сума грошових коштів у розмірі 5000 доларів, він по телефону повідомив ОСОБА_5 про це. Вказане також підтверджується протоколом за результатами проведення негласного розшукового заходу - зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мережі - абонентського номеру «НОМЕР_5», яким зафіксовано факт та зміст телефонної розмови між ОСОБА_8 та ОСОБА_5, що відбулася 29.09.2014 року о 14:40:51.

В частині доводів сторони захисту про незрозумілість яким способом службовими особами СБУ та прокуратури унікально ідентифіковано абонента спостереження та його номери мобільного зв'язку до 24.09.2016 року та які дані було використано для отримання ухвал Апеляційного суду Одеської області від 22.09.2014 року та 23.09.2014 року, в чому на думку сторони захисту можуть вбачатися допущення істотних порушень прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України під час звернення слідчого до суду, суд зазначає, що вирішення вказаних питань відноситься до компетенції суду вищої інстанції. Давати ж правові висновки рішенням суду Апеляційної інстанції суд першої інстанції позбавлений процесуальної можливості.

Таким чином, суд ввжає, що не визнання вини обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_5 є лише митою, уникнення від кримінальної відповідальності за скоєний злочин. Покази обвинуваченого ОСОБА_8 який визнав свою вину в повному обсязі, та потерпілого ОСОБА_1 в повному обсязі узгоджуються з дослідженими в судовому засідані доказами. Так в судовому засідані при безпосередньому досліджені доказів негласних слідчих (розшукових) дій, встановлено, що 24.09.2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_32 відбулася розмова, під час якої ОСОБА_1 повідомив, ОСОБА_20, що у нього вже є 500, а 5000 будуть в понеділок. В цей же день 24.09.2014 року відбулася телефона розмова між ОСОБА_1 та ОСОБА_5, в ході якої ОСОБА_1 ставить до відома ОСОБА_5, разговор який відбувся між ним та ОСОБА_1. Також ОСОБА_20 доводить до відома ОСОБА_5 про часткове вирішення проблеми ОСОБА_1, та просить підїхати ОСОБА_5. 24.09.2014 року в 16.16 відбулася зустріч між ОСОБА_5 та ОСОБА_1, під час якої ОСОБА_5 мабуть чогось побоючись просить ОСОБА_1, винести барсетку в пріємну. Пі час вказаної розмови ОСОБА_1 просить ОСОБА_5 дати йому відстрочку, пояснюючи, що він продає автомобіль дружини і йому дали 500 доларів аванс, а 5000 передадуть в понеділок. 29.09.2014 року відбулася телефона розмова між ОСОБА_16 та ОСОБА_5, під час якої ОСОБА_5 запитав, що наш товариш, не дзвонив, на що ОСОБА_20 повідомив, що … наш товариш буде к 14 годинам. Також ОСОБА_16 повідомляє ОСОБА_5, що ОСОБА_1 нервує та питає про гарантії, на що ОСОБА_5 повідомляє, що якщо б він не бігав по тім закладам вони б дали йому 100 процентів. 29.09.2014 року в 13:16:35 відбувся телефоний дзвінок, а саме ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_5, та цікавився… що цей повинен був приїхати сьогодні. ОСОБА_5 відповів… він мені відзвониться наш головний товариш в 14 годин. 29.09.2014 о 14 годин 36 хвилин згідно дослідженого запису до кабінета ОСОБА_8 приходить ОСОБА_1. ОСОБА_8 задає йому питання … ну що все зібрав, на що ОСОБА_1 відповідає …да всі 5000 доларів, одразу ж ОСОБА_8 дзвонить ОСОБА_5 та повідомляє, що вони готові, на що ОСОБА_5 повідомляє, що через 20 хвилин підїде людина. В цей же день в 15:24:46 ОСОБА_1 приходить до кабінета та зустрічається з Парадовским, який і розяснює останньому як проїхати до фірми «Тирас». Досліджені в судовому засідані докази вказують на послідовні узгоджені між собою дії обвинувачених, направлені саме на отримання незаконної винагороди.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин кримінального провадження, керуючись нормами національного законодавства України та практики Європейського суду з прав людини, суд кваліфікує дії ОСОБА_6 та ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 368 КК України, а дії ОСОБА_8 за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

Обставин, передбачених ст. 66 КК України, які пом'якшують покарання обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 судом не встановлено.

Обставинами, передбаченими ст. 66 КК України, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_8 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, та те що він є інвалідом 2 групи.

Обставин, передбачених ст. 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченим ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 судом не встановлено.

Зважаючи на те, що до ст. 368 КК України та ст. 75 КК України, за якими кваліфіковано дії обвинувачених неодноразово вносилися зміни, суд, з урахуванням ст. 5 КК України, зазначає, що при кваліфікації діянь обвинувачених застосовує ст. 368 КК України в редакції, яка діяла на момент вчинення злочину, а саме в редакції від 13.05.2014 року, та ст. 75 КК України, в редакції від 13.04.2012 року.

У справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005 року), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005 року), ЄСПЛ зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 Рішення від 16.10.2008 року), Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Таким чином, вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченим ОСОБА_6, та ОСОБА_5 суд, з дотриманням вимог ст.ст. 65, 66-68 КК України, Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 та практики ЄСПЛ, враховуючи характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, особу винних, які свою вину у вчиненні злочину не визнали та всіляко заперечував свою причетність до злочину, а також їх вік, сімейний стан, освіту, стан здоров'я, відсутність даних щодо притягнення обвинуваченого до адміністративної та кримінальної відповідальності, вважає за необхідне призначити обвинуваченим покарання у вигляді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах з конфіскацією майна. На підставі ст. 54 КК України, суд також важає за необхідне позбавити ОСОБА_6 та ОСОБА_5 звання підполковник міліції.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_8, суд враховує, що згідно ч. 4 ст. 68 КК України, при призначенні покарання співучасникам злочину, суд, керуючись положеннями статей 65-67 цього Кодексу, враховує характер та ступінь участі кожного з них у вчиненні злочину. З дотриманням вимог ст. ст. 65, 66-68 КК України та Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 та практики ЄСПЛ, враховуючи характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характер та ступінь участі обвинуваченого у вчиненні злочину, а саме те, що останній фактично виконував роль пособника у вчиненні злочину, конкретні обставини справи, особу винного, який щиро розкаявся у вчиненому злочині та активно сприяв його розкриттю, а також його вік, сімейний стан, освіту, стан здоров'я, відсутність даних щодо притягнення обвинуваченого до адміністративної та кримінальної відповідальності, вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі. При цьому, вищевказані обставини, дозволяють суду зробити висновок про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, тому суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання з застосуванням ст. 75 КК України із звільненням від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму ВСУ «Про призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7, якщо додаткове покарання у виді конфіскації майна за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов'язковим, то у разі прийняття рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням воно не застосовується, оскільки статеттю 77 КК України передбачено вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені у такому випадку, серед яких конфіскація майна відсутня. Таким чином суд не може призначити ОСОБА_8 додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 366, 367, 368 - 371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

Визнати винним, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 3 (три) роки з конфіскацією майна. На підставі ст. 54 КК України, позбавити ОСОБА_6 звання підполковник міліції.

Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили обрати у вигляді домашнього арешту, зобов'язавши його знаходитись за місцем постійного мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 22:00 до 07:00 год.

Визнати винним, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 3 (три) роки з конфіскацією майна. На підставі ст. 54 КК України, позбавити ОСОБА_5 звання підполковник міліції.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили обрати у вигляді домашнього арешту, зобов'язавши його знаходитись за місцем постійного мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_2, у період часу з 22:00 до 07:00 год.

Визнати винним, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_12, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на 2 (три) роки.

Покласти на ОСОБА_8 згідно до ст. 76 КК України обов'язки:

-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили обрати у вигляді особистого зобов'язання.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення через Київський районний суд м. Одеси.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити засудженим та прокурору.

Суддя Федулеєва Ю. О.