Рішення № 63564536, 14.12.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 465/4746/13 Головуючий у 1 інстанції: Гулієва М.І.

Провадження № 22-ц/783/1286/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 М. М.

Категорія: 59

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючої судді - Шандри М.М.

суддів Савуляка Р.В., Струс Л.Б.

секретаря Симця В.І.

з участю ОСОБА_2, представника ОСОБА_3

ОСОБА_4,

представника Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури

Львівської області ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 01 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, визнання угоди недійсною, визнання дій по укладенні угоди протиправними, визнання недійсними актів, стягнення сплачених коштів та моральної шкоди, обєднаним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6, третіх осіб: ОСОБА_7, Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області, адвоката ОСОБА_8 про визнання договору неукладеним,-

ВСТАНОВИЛА :

Позивач ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом про визнання недійсними актів та стягнення матеріальної і моральної шкоди.

13.01.2007 року його мати ОСОБА_7 уклала угоду з адвокатом ОСОБА_2, згідно якої, він зобовязався надати послуги захисника по кримінальний справі про обвинувачення ОСОБА_6 Статтею 2 угоди передбачено усне та письмове консультування, складання необхідних процесуальних документів, надання консультаційних послуг під час досудового слідства з моменту розірвання угоди з попереднім адвокатом, розірвання угоди з попереднім адвокатом, особиста участь у судовому засіданні під час розгляду судом кримінальної справи. Однак, адвокат не виконав умов угоди, зокрема, лише двічі надав усні консультації ОСОБА_6 в СІЗО, загальною тривалістю 02 год. 35 хв., єдиний процесуальний документ, який він склав це клопотання про дозвіл на побачення з підзахисним, в судовому засіданні адвокат участі не приймав. ОСОБА_7 повністю виконала свої зобовязання згідно угоди передала оригінали документів, які вимагав адвокат, оплатила винагороду в сумі 1500 грн., а також згідно акту від 16.01.2007 року оплатила адвокату 1 год. консультаційних послуг в сумі 200грн.

ОСОБА_9 переліку послуг, які в дійсності ним отримані та розцінок їх вартості, визначених ОСОБА_2, оплачена сума перевищує вартість наданих послуг на 684 грн., які мають бути повернуті. Відсутність адвоката в судових засіданнях від дня укладення угоди 13.01.07 року до моменту розірвання з ним угоди 19.07.11 року завдала матеріальну шкоду, яка полягала у необхідності звернення до іншого юриста та моральну шкоду, оскільки він розраховував на захист у судових засіданнях з допомогою адвоката, однак такий захист ОСОБА_2 припинив здійснювати після 20.02.2007 року.

Про надані послуги адвокат склав ОСОБА_9, жоден з яких не відповідає дійсності, не відображає реально наданих послуг. Перші три акти підписані його матірю, хоча вона не є процесуальною особою. В актах №№ 4, 5 зафіксовано консультації тривалістю 12 год., хоча в дійсності їх було 02 год. 35хв., про свідчить відповідь СІЗО. До нього з проханням підписати акти адвокат не звертався, хоча послуги захисника він мав надавати позивачу ОСОБА_6 та 19.07.11 року він в односторонньому порядку розірвав угоду з захисником.

Просить визнати недійсними акти від 13.01.07 року, 31.01.07 року, 01.02.07 року, 07.02.07 року, 21.02.07 року та від 23.02.07 року, стягнути з відповідача матеріальну та моральну шкоду.

В подальшому позовні вимоги неодноразово уточнювались та згідно позовної заяви про збільшення позовних вимог від 06.11.14 року позивачі, крім зазначеного вище, вказали, що 21.02.2007 року ОСОБА_7 надіслала адвокату ОСОБА_2 заяву про розірвання угоди, так як була незадоволена тим, що її син безпідставно тривалий час перебуває під вартою. В процесі розгляду даного спору їм стало відомо, що відповідач згідно вироку Сихівського районного суду м.Львова від 14.06.05р. був засуджений до 2 років обмеження волі та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік за шахрайство, постановою Сихівського районного суду м. Львова від 12.02.2007 року звільнений від даного покарання. Тобто, на момент укладення угоди із ОСОБА_7 ОСОБА_2 мав непогашену судимість, відтак він був обмежений у праві на здійснення адвокатської практики. В актах відповідач зазначав про складення запитів на витребування характеризуючих матеріалів, однак, такі були зібрані його матір»ю Шуп»яною Л.А. без будь-яких запитів. Ряд актів він підписав під впливом обману та шантажу з боку відповідача, хоча послуги, вказані в актах, не були надані. Просили визнати недійсною угоду від 13.01.07 року про участь адвоката в якості захисника по кримінальній справі,визнати протиправними дії ОСОБА_2 під час укладення даної угоди, стягнути з відповідача 1700 грн., отриманих за вказаною угодою та стягнути на їх користь 10000 грн. моральної шкоди в рівних частинах, а також поновити строк на звернення до суду, так як лише після прийняття Закону «Про доступ до публічної інформації» змогли отримати всі відповіді, які свідчили про неналежне виконання відповідачем угоди.

ОСОБА_2 подав позов про визнання неукладеним договору, що зобовязував би його з 23.02.07 року до 19.07.11 року надавати послуги у вигляді участі захисника ОСОБА_6 в судових засіданнях, договору, що зобовязував би його не бути відсутнім під час судового слідства по кримінальній справі відносно ОСОБА_6, що не укладення договору позивачем з відповідачем не змушувало відповідача звертатись за правовою допомогою до іншого юриста, так як це є особистим правом відповідача і відповідно йому оплачувати, договору, який би породжував взаємні стосунки між ним та відповідачем,які на думку ОСОБА_6 ніби то були обірвані зі сторони захисника у лютому 2007р., та ніби то у ОСОБА_6 були підстави розраховувати на захист в судових засіданнях з допомогою адвоката ОСОБА_10, але адвокат такий припинив після 20.02.07р., визнання того, що складені акти від 13.01.07 року, 01.02.07 року, 07.02.07 року, 21.02.07 року, 23.02.07 року не повязані з відсутністю не укладеного договору, визнання того, що у відповідача відсутнє право на визнання(невизнання) недійсними актів від 13.01.07 року, 31.01.07року, 01.02.07 року, 23.02.07 року, укладених ним з ОСОБА_7, посилаючись на те, що угода про надання послуг укладена між ним та ОСОБА_7, відповідно до вимог Закону. Ним виконано всю роботу згідно договору, яка вказана в актах прийому - передачі виконаних робіт. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зі змістом даних актів погодились та підписали їх. 23.02.2007 року на його адресу надійшла заява ОСОБА_7 про відмову від його послуг як адвоката та, що з дати отримання ним даної заяви угода від 13.01.2007р. вважається розірваною. Оскільки, ОСОБА_7 не виконала умови угоди щодо оплати за надані послуги,він звернувся до суду, в ході розгляду справ було досліджено надання ним послуг згідно угоди та відповідно до судового наказу та рішення суду від 01.03.2010р.його позовні вимоги задоволено. Просив застосувати строк позовної давності та відмовити у позові.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 01 грудня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_6 та ОСОБА_7 задоволено частково.

Визнано недійсною угоду № 2 від 13 січня 2007р. про участь адвоката в якості захисника по кримінальній справі, укладену між адвокатом ОСОБА_2 та ОСОБА_7

Визнано частково недійсним акт здачі-приймання виконаних робіт за договором доручення на виконання обовязків відповідно до кримінально-процесуального законодавства у процесі судового слідства захисника по кримінальній справі № 4 від 07.02.07р. в частині тривалості надання адвокатом ОСОБА_2 консультаційних послуг підзахисному ОСОБА_6 у Львівському СІЗО протягом 11-17год. 7 лютого 2007 року та суми оплати за надані консультаційні послуги.

Визнано частково недійсним акт здачі-приймання виконаних робіт за договором доручення на виконання обов»язків відповідно до кримінально-процесуального законодавства у процесі судового слідства захисника по кримінальній справі №5 від 21.02.1015 року в частині тривалості надання адвокатом ОСОБА_2 консультаційних послуг підзахисному ОСОБА_6 у Львівському СІЗО протягом 11-17 год. 21 лютого 2007 року та суми оплати за надані консультаційні послуги.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 - відмовлено.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 01 грудня 2015 року оскаржив ОСОБА_2

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що судом першої інстанції неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, має місце невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд та вирішення справи неповноважним судом, участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою.

Зазначає, що судом першої інстанції встановлено в процесі розгляду, що позивачам ОСОБА_6 та ОСОБА_7 стало відомо, що адвокат ОСОБА_2 був засуджений вироком Сихівського районного суду м. Львова від 14 травня 2005 року та постановою Сихівського районного суду м. Львова від 12 лютого 2007 року звільнений від відбування покарання, а, отже, був обмежений у праві на здійснення адвокатською діяльністю, вважає, що встановлення даних фактів є проявом неповаги до нього як адвоката під час здійснення судочинства. Сфабриковані докази ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суд долучив до матеріалів справи, належної перевірки даних доказів суд не здійснив, крім того в рішенні суду не зазначено номер кримінальної справи. Вважає, що належно надавав правову допомогу згідно угоди від 13.01.2007р.

Просить рішення Франківського районного суду м. Львова від 01 грудня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

Судом встановлено, що 13.01.2007 року між адвокатом ОСОБА_2 (виконавцем) та ОСОБА_7 (клієнтом) було укладено угоду № 2 про участь адвоката в якості захисника по кримінальній справі, згідно ст.1 якої виконавець зобовязався надати послуги адвоката захисника по кримінальній справі, клієнт погоджується зі змістом, складеного виконавцем 13.01.2007р. акту виконаних робіт по наданню консультацій (а.с. 7-8 т.1).

Статтею 2 визначено порядок і терміни виконання зобовязань виконавцем, зазначено, що послуги надаються шляхом усного та письмового консультування, складання необхідних процесуальних документів, надання консультаційних послуг під час досудового слідства з моменту розірвання угоди з попереднім адвокатом, особистої участі у судовому засіданні під час розгляду судом кримінальної справи.

Обовязки клієнта визначені ст.3 Угоди та полягають в наступному: надавати виконавцю за його вказівкою необхідні документи та інформацію.

Ціна договору визначена ст.4, зокрема, за послуги як захисника по кримінальній справі замовник сплачує виконавцю гонорар в розмірі 1500 грн., за надання консультаційних послуг 200 грн. за кожну годину консультаційних послуг, а також додаткова винагорода за результатами позитивного для замовника судового рішення. За складання запитів, довідок 500грн. за документ, та ін.

Порядок розрахунків визначено п.6 угоди, зокрема, за надання консультацій, складання запитів, довідок, апеляцій, ведення справи в суді, виклик до місця знаходження клієнта оплата протягом 2 днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.

ОСОБА_9 № 1 здачі - приймання виконаних робіт за договором доручення на виконання обовязків відповідно до кримінально-процесуального законодавства у процесі дізнання, попереднього та судового слідства захисника по кримінальній справі від 16.01.07р., адвокат ОСОБА_2 отримав оплату в сумі 1000 грн. (а.с. 9 т.1).

Як вбачається з акту № 2 здачі - приймання виконаних робіт за договором доручення на виконання обовязків відповідно до кримінально-процесуального законодавства у процесі судового слідства захисника по кримінальній справі від 31.01.2007р., виконавцем надано консультації тривалістю 6 год., вартість яких 1200 грн. (а.с. 10-12 т.1).

В акті № 3 від 01.02.07р. здачі-приймання виконаних робіт за договором доручення на виконання обов»язків відповідно до кримінально-процесуального законодавства у процесі судового слідства захисника по кримінальній справі, зазначено про складання адвокатом ОСОБА_2 запитів до оплати 6500 грн. (а.с. 13 т.1).

ОСОБА_9 акту № 4 від 07.02.2007р. здачі - приймання виконаних робіт за договором доручення на виконання обов»язків відповідно до кримінально-процесуального законодавства у процесі судового слідства захисника по кримінальній справі, адвокат ОСОБА_2 протягом 11-17 год. 07.02.2007р. під час зустрічі з підзахисним ОСОБА_6 у Львівському слідчому ізоляторі надавав консультаційні послуги, до оплати 1200 грн. (а.с. 14 т.1).

Акт № 5 від 21.02.2007р. здачі-приймання виконаних робіт за договором доручення на виконання обов»язків відповідно до кримінально-процесуального законодавства у процесі судового слідства захисника по кримінальній справі, складений про те, що протягом 11-17год. 21.02.2007р. відбулась зустріч з підзахисним ОСОБА_6 та надані консультаційні послуги, до оплати 1200 грн. (а.с. 15 т.1).

Всі вказані акти підписані ОСОБА_2, ОСОБА_7 і погоджені із ОСОБА_6

Встановлено, що 21.02.2007 року Шуп»яна Л.А. надіслала адвокатові ОСОБА_2 заяву про розірвання укладеної між ними угоди.

З акту № 6 від 23.02.2007р. здачі-приймання виконаних робіт за договором доручення на виконання обов»язків відповідно до кримінально-процесуального законодавства у процесі судового слідства захисника по кримінальній справі вбачається, що клієнт сплачує виконавцю за надання протягом 11-17год. 07.02.2007р. під час зустрічі з підзахисним ОСОБА_6 у Львівському слідчому ізоляторі консультаційних послуг 6 год. х 200 грн. = 1200грн.; протягом 11-17год. 21.02.2007р. консультаційних послуг 6 год. х 200 грн. = 1200 грн.; за вивчення справи з 10 до 13 год. 31.01.2007р. 3год. х 300 грн. = 900 грн.; за підготовку з 10 до 13 год. 09.02.2007р. до ведення справи в суді 3год. х 300 грн. = 900 грн.; за складання клопотань 19.02.2007р. та 21.02.2007р. 2 шт. х 500 грн. = 1000 грн. Крім того, в акті зазначено, що 23.02.07р. на адресу виконавця надійшла заява клієнта від 21.02.07р. про офіційну відмову від послуг захисника її сина та що угоду № 2 від 13.01.07р. вона вважає розірваною з дня отримання виконавцем цієї заяви. Відповідно до умов угоди виконавець вважається таким, що повністю виконав свої обов»язки перед клієнтом (а.с. 16-17 т.1). Даний акт Шуп »яною Л.А. не підписаний.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсною угоди № 2 від 13 січня 2007р. про участь адвоката в якості захисника по кримінальній справі, укладеної між адвокатом ОСОБА_2 та ОСОБА_7, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 станом на момент укладення вказаної угоди мав непогашену судимість. Проте погодитись з таким висновком суду не можна, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 згідно вироку Сихівського районного суду м.Львова від 14.06.2005р. був визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.190 ч.2 КК України і засуджений до 2 років обмеження волі та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік (а.с. 17 т.3).

Вирок суду залишений без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 18.10.2005р. (а.с. 19-21 т.3) та ухвалою колегії суддів Судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах від 23.11.2006 року (а.с. 22-24 т.3).

Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 12.02.2007р. ОСОБА_2 звільнений від відбування покарання, призначеного вироком Сихівського районного суду м.Львова від 14.06.05р. на підставі ст.. 78 КК України (а.с. 25 т.3).

Стаття 2 Закону України «Про адвокатуру», в редакції, яка діяла на час укладення спірного договору, передбачає, що адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно доміжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

ОСОБА_9 ч.2 ст. 2 Закону України «Про адвокатуру», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, адвокатом не може бути особа, яка має судимість.

Статтею 89 Кримінального кодексу України передбачено, що такими, що не мають судимості, визнаються:особи, засуджені відповідно достатті 75цього Кодексу, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового злочину і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом.

Тобто, автоматичне погашення судимості випливає безпосередньо із КК України.

Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду незалежно від того, судом якої інстанції застосовано ст. 75 КК України, відтак оскільки ОСОБА_2 вироком Сихівського районного суду м. Львова від 14.06.2005р. звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік на підставі ст.75 КК України, іспитовий строк для нього почав обчислюватись з 14.06.2005р. та закінчився 14.06.2006р.

З врахуванням вказаного судимість ОСОБА_2 була погашена після спливу іспитового строку, відтак станом на день укладення оспорюваної угоди № 2 від 13 січня 2007р. ОСОБА_2 не мав судимості, відтак відсутні підстави для визнання вказаної угоди недійсною, тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні вказаної позовної вимоги.

Суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що позовні вимоги про визнання недійсними актів здачі-приймання виконаних робіт за договором доручення на виконання обов»язків відповідно до кримінально-процесуального законодавства у процесі судового слідства захисника по кримінальній справі від 13.01.07р, 31.01.2007р. та 23.02.2007р., до задоволення не підлягають, оскільки, позивачами не доведено ненадання даних послуг адвокатом ОСОБА_2

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про визнання частково недійсними актів здачі-приймання виконаних робіт за договором доручення на виконання обов»язків відповідно до кримінально-процесуального законодавства у процесі судового слідства захисника по кримінальній справі № 4 від 07.02.07р. та № 5 від 21.02.1015р. в частині тривалості надання консультаційних послуг підзахисному ОСОБА_6 у Львівському СІЗО, протягом 11-17 год., оскільки як вбачається з повідомлення начальника Львівського слідчого ізолятора від 09.08.11р. №Г-6, в ізоляторі в період з 16.01.07р.по 02.03.07р. тримався під вартою ОСОБА_6, якому надавались побачення в межах ізолятора з адвокатом ОСОБА_2 без обмежень кількості та їх тривалості: 07.02.07 року знаходився на побаченні з 10.50 до 11.10 год.; 20.02.07 року знаходився на побаченні з 15.05 год. до 17.20 год. (а.с. 18 т.1).

Вказана інформація відповідачем ОСОБА_2 не спростована. Таким чином, судом встановлено, що адвокат ОСОБА_2 07.02.07 року знаходився на побаченні з ОСОБА_6 з 10.50 до 11.10 год., 21.02.07р. з 15.05 год. до 17.20 год., тобто 07.02.07р. надавав консультаційні послуги протягом 20 хв., 21.02.2007р. протягом 2 год. 15 хв., а не по 6 год., як це зазначено в даних актах.

Колегія суддів вважає, що позивачами не пропущено строк позовної давності по вимогах щодо визнання частково недійсними вказаних актів здачі-приймання виконаних робіт, оскільки про тривалість надання консультаційних послуг підзахисному адвокатом ОСОБА_2 позивачі дізнались після отримання відповіді з СІЗО від 09.08.2011р., а з позовом звернулись у серпні 2011 року.

Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6І та ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди апелянтом не оскаржується, тому не є предметом розгляду апеляційним судом.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги за обєднаним позовом ОСОБА_2 про визнання договору неукладеним після 23.02.2007р., визнання неукладеним договору, що зобовязував би його не бути відсутнім під час судового слідства по кримінальній справі відносно ОСОБА_6, що не укладення договору позивачем з відповідачем не змушувало відповідача звертатись за правовою допомогою до іншого юриста, договору, який би породжував взаємні стосунки між ним та відповідачем, визнання того, що складені акти не повязані з відсутністю не укладеного договору, визнання того, що у відповідача відсутнє право на визнання (невизнання) недійсними актів, укладених ним з ОСОБА_7 не підлягають до задоволення, оскільки, такий спосіб захисту не передбачений ст.16 ЦК України та умовами договору .

Керуючись п.2 ч.1 ст. 307, ч.2 ст. 314, ст.ст. 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 01 грудня 2015 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_6, Шуп»яної ОСОБА_11 до ОСОБА_2 про визнання недійсною угоди № 2 від 13 січня 2007р. про участь адвоката в якості захисника по кримінальній справі, укладену між адвокатом ОСОБА_2 та Шуп»яною Л.А. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні вказаної позовної вимоги.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий

Судді: