Ухвала суду № 63563754, 14.12.2016, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/7487/15-ц

УХВАЛА

14 грудня 2016 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді: Бориславського Ю.Л.,

за участю секретаря: Каралюс Т.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» на дії державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві, суд

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» звернулося до суду зі скаргою, в якій просить визнати дії державного виконавця Залізничного ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві неправомірними, скасувати відповідну постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 30.09.2016 року та зобовязати державного виконавця відкрите виконавче провадження на підставі судового наказу № 462/7487/15-ц від 26.10.2015 року. Свої вимоги мотивує тим, що 30.09.2016 року державним виконавцем Залізничного ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження». Таким чином, права ПАТ «Львівгаз», як сторони виконавчого провадження були порушені, оскільки державним виконавцем безпідставно, формально повернуто судовий наказ без виконання.

У судове засідання представник стягувача не зявився, подавши заяву, в якій зазначив, що вимоги скарги підтримує, просить проводити розгляд скарги за його відсутності /заява в матеріалах справи/.

Інші особи, які брали участь у справі,будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду заяви, в судове засідання не зявилися, про причини неявки не повідомили, однак неявка осіб, які брали участь у справі, не перешкоджає розгляду скарги.

При цьому, державний виконавець подав письмові заперечення на скаргу, в яких зокрема зазначив, що державний виконавець повертає виконавчий документ у разі у якщо в боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Пояснила, що державним виконавцем, з метою належного виконання вказаного виконавчого документа, вжито всіх заходів, зокрема направлено запити з метою встановлення наявності у боржника рухомого та нерухомого майна, рахунків, доходів. З огляду на наведене, просить відмовити в задоволенні скарги.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

У відповідності до ч.1 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Судом встановлено, що 26.10.2015 року Залізничним районним судом м. Львова видано судовий наказ №462/7487/15-ц про солідарне стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованості за спожитий природній газ в розмірі 3318,64 грн., 1900,01 грн. інфляційних втрат та 166,88 грн. три відсотки річних /а.с.16/.

Також встановлено, що 30.09.2016 року державним виконавцем Залізничного ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» /а.с.22/.

У мотивувальній частині постанови державним виконавцем зазначено, що з виходом на територію по місцю проживання боржника встановлено, що майно яке б підлягало опису й арешту з метою подальшої реалізації в рахунок погашення боргу у квартирі боржника відсутнє, про що складено відповідний акт державного виконавця, згідно відповіді ДПІ інформація стосовно боржника щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку в ДРФО відсутня, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на все нерухоме майно боржника накладено арешт, згідно відповіді ТСЦ №1 4641 МВС у Львівській області рухоме майно за боржником не виявлено.

Відповідно ч.5 ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими для виконання на всій території України.

Статтею 14 ЦПК України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

У відповідності до ст.1, 6, 11 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб; зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

При цьому, згідно відповіді ДПІ у Залізничному районі м. Львова ОСОБА_3 як платник податків з таким податковим номером чи серією та номером паспорту на обліку в органах ДПС не перебуває, інформація про джерела отримання доходів фізичних осіб фізичну особу неможливо однозначно ідентифікувати, відповіді УПФ України у Залізничному районі м. Львова про осіб боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи інформацію не знайдено, про осіб боржників, які отримують пенсію інформації не знайдено, відповідно відповіді ТСЦ №1 4641 МВС України у Львівській області транспортні засоби не числяться, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно здійснено обтяження на майно боржника, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо субєкта відомості відсутні, з виходом на територію за адресою вказаною у виконавчому документі встановлено, що майно яке б підлягало опису і арешту в рахунок погашення боргу в квартирі не виявлено, про що складено акт державного виконавця.

Таким чином, оцінюючи письмові докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що державним виконавцем було вжито усіх передбачених чинним законодавством виконавчих дій з виконання судового наказу №462/7487/15-ц від 26.10.2015 року. Оскаржувана постанова була винесена правомірно та з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Керуючись ст.124 Конституції України, ст.208-210, 212, 383-389 ЦПК України, ст. 1, 6, 11, 47 Закону України «Про виконавче провадження», суд

у х в а л и в:

У задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» на дії державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: Ю.Л. Бориславський