Ухвала суду № 63563745, 20.12.2016, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/6323/16-ц

УХВАЛА

20 грудня 2016 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л., розглянувши про забезпечення позову,

в с т а н о в и в:

Представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про стягнення із ОСОБА_2 56211,40 грн. заборгованості за кредитним договором від 08.12.2009 року.

З метою забезпечення позову представник позивача ОСОБА_1 просить накласти арешт на квартиру, загальною площею 44,80 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди щодо цієї квартири, проводити її реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати її відчуження, оскільки невжиття заявлених заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання в подальшому судового рішення.

У відповідності до вимогст.151 ЦПК Українизабезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Як вбачається із розяснень, даних в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Із розяснень, даних в п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009 року відповідно до частини першої статті 153 ЦПК заява про забезпечення позову розглядається судом у день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. У зв'язку з цим вжиття заходів забезпечення позову можливе не лише при проведенні попереднього судового засідання, здійсненні процесуальних дій з підготовки справи до судового розгляду чи під час судового розгляду, а й одночасно з відкриттям провадження у справі чи після постановлення такої ухвали.

Частиною 1 ст.152 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб та забороною вчиняти певні дії.

Поданий ПАТ КБ «ПриватБанк» позов мотивований тим, що відповідно до укладеного з ПАТ КБ «ПриватБанк» договору №б/н від 08.12.2009 року ОСОБА_2 отримала в банку кредит у розмірі 15000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Разом з тим, представником позивачем не надано суду на виконання ст.10, 60 ЦПК України належних і допустимих доказів на підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №70936105 від 20.10.2016 року квартира №49 на вул.Любінська, 101а у м.Львові на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_2, однак представник позивача просить накласти арешт на квартиру в цілому.

До того ж, відповідно до ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до вимог ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи наведене, суд вважає, що заява представника позивача про забезпечення позову є безпідставною, а тому в задоволенні такої необхідно відмовити.

Керуючись ст.151-153 ЦПК України,

у х в а л и в:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_3 акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги в пятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: Ю.Л. Бориславський