Рішення № 63561516, 20.12.2016, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________ Справа № 299/2764/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.12.2016 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого-судді Трагнюк В.Р., при секретарі Конар В.М., за участі представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Управління Закарпаттярибохорони про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, третя особа: Управління Державної казначейської служби України у Виноградівському районі,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Управління Закарпаттярибохорони про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, третя особа: Управління Державної казначейської служби України у Виноградівському районі.

За заявленими вимогами просить стягнути з відповідача у відшкодування матеріальної шкоди 14 744,50 гривень, у відшкодування моральної шкоди 50 000 гривень, понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 1929,20 гривень (а.с.4,25).

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що 21.09.2015 року він ловив рибу на річці Боржава біля села Бронька. До нього підійшли двоє невідомих йому чоловік та почали говорити, що вся риба, яку він спіймав - марена. Після цього невідомі викликали інспектора з рибоохорони, який склав протокол про виявлення та вилучив під час складання протоколу спінінг марки «ВRАТFISHING» з котушкою та виловлену рибу. Протокол про адміністративне правопорушення відносно нього складено за ст. 90 КУпАП. Протокол складено неправомірно та з порушеннями, оскільки він ніяких незаконних чи неправомірних дій не скоював, що і було доведено судом в подальшому.

16 грудня 2015 року Іршавський районний суд Закарпатської області виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення №301/2056/15-п, якою ОСОБА_3 визнано винним та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 340.00 грн. (триста сорок грн. 00 коп.) та стягнуто на користь держави 5940.00 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот сорок грн. 00 коп.) майнової шкоди, також стягнуто судовий збір у сумі 243,60грн.

21 березня 2016 року постановою апеляційного суду Закарпатської області було скасовано постанову Іршавського районного суду від 16.12.2015 року та матеріали справи про адміністративне правопорушення направлено в Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання в Закарпатській області, для усунення наведених у описовій частині даної постанови недоліків та належного провадження у справі.

Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання в Закарпатській області матеріали справи про адміністративне правопорушення повторно направило для розгляду до Іршавського районного суду.

26 квітня 2016року суддею Іршавського районного суду Закарпатської області Маркович І.І. провадження по справі закрито у зв'язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

23 травня 2016 року постановою апеляційного суду Закарпатської області було скасовано постанову Іршавського районного суду від 26 квітня 2016 року та провадження у справі закрито на підставі п.1 ст.247 КупАП, тобто за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 90 КупАП.

Внаслідок неправомірних дій працівників управління Закарпаттярибоохорони та громадських інспекторів, які підпорядковуються даній організації, ОСОБА_3 було завдано моральних та матеріальних збитків, тобто витрат, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.

Через неправомірні дії відповідача, а саме ігнорування законних вимог, позивач для захисту своїх порушених прав вимушений був звернутись за правовою допомогою та в подальшому оплатити всі юридичні послуги надані фахівцем у галузі права. Тобто, фактично наслідком неправомірних дій відповідача стало те, що позивачем були понесені витрати на загальну суму 13 584,50 грн. (тринадцять тисяч п"ятсот вісімдесят чотири грн. 50 коп.) з яких: юридичні послуги - 12 130,00 грн.; комісія банку при оплаті юридичних послуг - 134,50 грн.; транспортні витрати 1320,00 грн.

Також, ОСОБА_3 не був повернутий вилучений, під час складання протоколу, спінінг марки «ВRАТFISHING» з котушкою, вартістю - 1160,00 (одна тисяча сто шістдесят) грн. та волосінь, поплавок, грузило, крючок, які знаходились на спінінгу.

Крім того, неправомірними діями відповідача завдано позивачу моральну шкоду, яка виразилась у негативних емоціях та переживаннях, неможливості нормального спілкування з близькими, порушення звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації протягом декількох місяців.

Коли ОСОБА_3 приходив на судові засідання то його постійно принижували та над ним насміхалися представник рибоохорони з свідками та громадські інспектора, які теж приходили на судові засідання. Оскільки ОСОБА_3 є учасником бойових дій і під час бойових дій в Афганістані отримав осколкове поранення в голову, то різного роду психологічний тиск на нього впливає негативно та супроводжується погіршенням стану здоров'я. Дана обставина була відома суду та присутнім на судових засіданнях. Також суду та присутнім на судових засіданнях було відомо, що ОСОБА_3 є інвалідом III групи. Дані насміхання та принижування негативно впливали на його психологічний стан, що в подальшому призвело до погіршення самопочуття. Для відновлення стану здоров'я та реабілітації після психологічних стресів, ОСОБА_3 змушений був пройти курс лікування у санаторно-курортному закладі для покращення свого стану здоров'я.

14.12.2016 р. після судового засідання та образ і тиску з боку представника рибоохорони, свідків та громадських інспекторів, ОСОБА_3 стало настільки погано, що він звернувся за медичною допомогою у лікарню де його з симптомом ситуаційний невроз (внаслідок перенесеного психо-емоційного збудження) поставили у стаціонар неврологічного відділення на лікування.

Також, від перенесених стресів, ОСОБА_3 змушений лікуватись стаціонарно і в лютому 2016 р.

Вказані обставини підтверджують, що ОСОБА_3 було завдано моральну шкоду, оскільки під час судових засідань на нього чинився моральний та психологічний тиск з боку представника рибоохорони, свідків та громадських інспекторів, а саме лунали погрози та нецензурна лайка не зважаючи на те, що він являється афганцем та інвалідом III групи, привело до того, що ОСОБА_3 змушений змушений лікуватися у медичних закладах.

Розмір заподіяної позивачеві та його родині моральної шкоди визначити важко, але відповідач має хоча б компенсувати ті емоційні страждання, які довелося перенести позивачеві і його родині, та витрати, пов'язані з відновленням здоров'я позивача (лікування на стаціонарі та реабілітація в санаторії), відпочинком від усього що сталося із позивачем та членами його родини. Розмір душевних страждань позивача і страждань його родини оцінюється позивачем в 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень. Ціна враховує в себе усі страждання, які довелося перенести позивачеві та зокрема: порушення звичайного способу життя, негативного впливу на стан здоров'я, а також моральних страждань та витрати пов'язані з витратами на лікування та реабілітацію після перенесеного емоційного стресу.

В судовому засіданні представник позивача обставини та вимоги позову підтримав. Шкода позивачу була завдано, як особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, громадськими інспекторами. Останні будучи присутніми на судових засідання в суді першої інстанції допускали образи по відношенню до його довірителя. Суд, який розглядав справу про адміністративне правопорушення їм зауваження не робив, до відповідальності не притягав. Факт вилучення спінінгу з обладнанням до нього підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення. Копію такого протоколу він не надає. Позивач та він до відповідача про повернення вилученого спінінгу, після прийняття судом кінцевого рішення по справі, не звертались.

Представник відповідача в судовому засіданні обставини та вимоги позову заперечив. У його задоволенні просив відмовити за недоведеністю заявлених вимог та з мотивів викладених у запереченні. Також зазначає, що позивач та його довіритель не звертались до Закарпаттярибохорони про повернення спінінгу. Вважає, що якщо хтось з представників Закарпаттярибохорони завдав шкоди позивачу, така шкода має бути відшкодовано. В свою чергу позивач не зазначає у своєму позові осіб, якими було завдано йому шкоду. В чому саме полягають неправомірні дії працівників. Відсутні в позовній заяві і відомості про посадових осіб Управління Закарпаттярибоохорони, які скоїли, за твердженням представника позивача, неправомірні дії.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

23 травня 2016 року постановою Апеляційного суду Закарпатської області було скасовано постанову Іршавського районного суду Закарпатської області від 26 квітня 2016 року та провадження у справі закрито на підставі п.1 ст.247 КупАП, за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 90 КупАП (а.с.5-7).

Мотивами, які слугували для прийняття такого рішення, суд, зокрема, наводив те, що не може вважати довідку-висновок № 04-08/76 від 28.09.2015 року, складеної головним спеціалістом сектору іхтіології ОСОБА_4, належним, допустимим і достовірним доказом у справі і ставити її в основу доведеності винуватості ОСОБА_3 у вилові та знищення саме такого вилову риби та в такій кількості, які в ній вказані.

Як вбачається з даного судового рішення ОСОБА_3 та його представник в суді апеляційної інстанції участі не приймали, на судовому засіданні присутні не були.

Наявний у справі договір про надання правової допомоги та акт виконаних робіт (в копіях), суд до уваги не приймає, оскільки жодного доказу на підтвердження укладання договору та здійснення витрат саме у справі про адміністративне правопорушення, провадження в якій було закрито, ці документи не містять (а.с.15,16).

Крім цього, суд не приймає доводи позивача та його представника про те, що внаслідок розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, останньому було завдано моральну та матеріальну шкоду.

Так, на підтвердження цих обставин позивач подає фотознімок стаціонарну картку № 87 та копію виписки № 13774 із медичної картки стаціонарного хворого неврологічного відділення (а.с.12,13). З цих документів вбачається, що ОСОБА_3 рекомендовано 18.11.2015 року санаторно-курортне лікування у зв'язку з основними захворюваннями: 12 п.кишки, хронічним гастродуоденіт ф.р., хрон. холецистопанкреатит ф.р. Стаціонарне лікування ОСОБА_3 у період 14.12.2015 року по 22.12.2015 року пов'язано з діагнозом: Ситуаційний невроз внаслідок перенесеного психо - емоційного збудження. Гіпертонічний криз ІІ порядку. Гіпертонічна хвороба ІІ ст. Наслідки перенесеної ЗЧМТ (1980 р.) у вигляді хронічного церебрального арахноїдиту з помірним порушенням ліквороциркуляції.

Обставини позову про здійснення неправомірних дій працівниками управління Закарпаттярибоохорони та громадськими інспекторами по відношенню до позивача при складенні протоколу про адміністративного правопорушення, подальшого розгляду такого протоколу у судах, причинно-наслідковий зв'язок лікування позивача у зв'язку з цим, в судовому засіданні свого підтвердження не знайшли.

Сторонами у справі не оспорюються обставини про вилучення від позивача представником відповідача при складенні протоколу про адміністративне правопорушення знаряддя лови риби (спінінг). В той же час спір про повернення такого між ними відсутній. Представник позивача в судовому засіданні ствердив про те, що ані він, а ні його довіритель, після прийняття апеляційною інстанцію кінцевого рішення по справі про адміністративне правопорушення, до відповідача з питанням (вимогою) про повернення вилученого майна не звертались.

Стаття 3 Цивільного процесуального кодексу України гарантує кожній особі право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання показів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставина, на які вона посилається як на уставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами в цивільному судочинстві, згідно ст.57 ЦПК України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Стаття 60 ЦПК України визначає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Підстави звільнення від позивача від доказування, визначені ст. 61 ЦПК України, відсутні.

В той же час позивач та присутній в судовому засіданні його представник на власний розсуд розпорядились процесуальними правами.

Отже, суд дійшов до висновку, що позивачем не доведена наявність причино-наслідкового зв'язку між діями відповідача та заподіяній йому шкоді.

Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовна вимога щодо відшкодування матеріальної шкоди задоволенню не підлягає, в зв'язку із її недоведеністю позивачем. Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За загальним правилом немайнова шкода, завдана особі іншою особою відшкодовується винною особою, за наявності її вини.

Оскільки у спірних правовідносинах вини відповідача судом не встановлено, вимога про відшкодування моральної шкоди також задоволенню не підлягає.

Враховуючи, що судове рішення підлягає ухваленню не на користь позивача, понесені ним судові витрати з відповідача на підставі ст. 88 ЦПК України стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 208, 209, 212, 213, 214, 215, 217, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог до Управління Закарпаттярибохорони про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у загальній сумі 64 744,50 гривень та стягненні судових витрат по сплаті судового збору у сумі 1929,20 гривень.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

ГоловуючийОСОБА_5