Рішення № 63561326, 15.12.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/902/2016(м)

263/10142/16-ц

Головуючий в 1 інстанції Шатілова Л.Г.

Доповідач: Зайцева С.А.

Категорія 50

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„15 грудня 2016 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого: Зайцевої С.А.

суддів: Пономарьової О.М. , Попової С.А.

за участю секретаря : Герасимової Г.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 20 жовтня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини ,що продовжує навчання,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, який уточнював протягом розгляду справи ,посилаючись на те,що відповідач є його батьком.До досягнення ним повноліття батько регулярно сплачував аліменти на його утримання.З 01 вересня 2013 року він навчається у Маріупольському механіко-металургійному коледжі ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет « на денній формі навчання,на бюджетній основі.У зв*язку з відсутністю доходу не має можливості забезпечити свої потреби. На даний час стипендію не отримує. Мати надає йому матеріальну допомогу ,але її не вистачає для покриття всіх витрат. Просив стягнути на його користь аліменти на час навчання у розмірі ? частини з усіх видів доходу відповідача щомісячно ,починаючи з дня звернення до суду та до закінчення навчання ,але не більш, ніж до досягнення ним 23-х років.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 20 жовтня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2задоволено частково.Стягнуто зі ОСОБА_3 на користь позивача, аліменти на його утримання, у розмірі 1/12 частини зі всіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму, починаючи з 12 серпня 2016 року на період продовження навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23-х років.Вирішено питання допущення негайного виконання рішення та стягнення судового збору.

Не погоджуючись з цим рішенням ОСОБА_1звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати, в обґрунтування доводів зазначив, що судом першої інстанції порушено вимоги матеріального та процесуального права, неповно з*ясовано обставини,що мають значення для справи,висновки суду не відповідають обставинам справи.

У судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1,що діє за довіреністю ОСОБА_4, підтримав доводи апеляційної скарги. ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу відхилити.

ОСОБА_1 у судове засідання апеляційного суду не з*явився ,належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, шляхом отримання телефонограм, зареєстрованих в журналі телефонограм № 1 за №№ 2150,2227 (а.с.86,89,209-210).

Відповідно ч.2.ст.305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, якіберуть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача,пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що відповідач є батьком ОСОБА_2 ОСОБА_1 працює електрозварником ТОВ « Метінвест-Промсервіс» .

Позивач ОСОБА_2 з 01 вересня 2013 року навчається на бюджетному денному відділенні у Маріупольському механіко-металургійному коледжі ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет за спеціальністю «Обробка металів тиску « . Строк навчання - до 30 червня 2017 року ( а.с.6 ).

Частково задовольняючи позов та стягуючи на користь позивача аліменти на час навчання в розмірі 1\12частини доходів відповідача, суд дійшов висновку та зазначив в рішенні, що у позивача є право на отримання аліментів,оскільки він не досяг 23 років.Позивач самостійного доходу не має, у зв*язку з продовженням навчання у вищому навчальному закладі на денній формі,несе відповідні витрати,потребує матеріальної допомоги батьків та, виходячи з матеріального і сімейного становища відповідача,витрат відповідача на першочергові потреби сім*ї, з урахуванням наявності на його утриманні інших неповнолітніх дітей,дружини,яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною,відповідач може надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину на час його навчання саме в такому розмірі.

Висновок суду відповідає вимогам закону та наданим сторонами доказам.Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи .

Згідно зі ст. 198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Частиною першою ст. 199 СК України передбачено, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;інші обставини, що мають істотне значення.

Як вбачається з досліджених матеріалів справи, згідно з довідкою про дохід ОСОБА_1, розмір нарахованої відповідачу за місцем праці заробітної плати за період з лютого по серпень 2016 року становить 46 350,37 грн. , за вирахуванням обов*язкових платежів та зборів загальний дохід становить 38 719,25 грн. Таким чином, розмір середньої заробітної плати відповідача за вказаний період складає 5 531,32 грн. (а.с.39 ).

З 24 вересня 2005 року ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5В.(а.с.32).Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей : сина ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_1 ,сина ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_2(а.с.32-34).

Дружина відповідача ОСОБА_5 знаходиться у соціальній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 21.12.2015 року по 02.09.2018 року включно.Згідно довідки ПрАТ «ММК ім.Ілліча» дохід ОСОБА_5 за період з березня по серпень 2016 року становить 1800 грн.(а.с.77-78).

Відповідно до виконавчого листа № 263/12272/16-ц ,виданого Жовтневим районним судом м.Маріуполя Донецької області 12.10.2016 року зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 були стягнуті аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини його доходу, починаючи з 28.09.2016 року до досягнення ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, 3-річного віку (а.с.35).

Відповідно до виконавчого листа № 263/12271/16-ц ,виданого Жовтневим районним судом м.Маріуполя Донецької області 12.10.2016 року зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 були стягнуті аліменти на утримання дітей ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму, починаючи з 28.09.2016 року до повноліття дітей(а.с.36).

З виписки з медичної картки стаціонарного хворого № 1264-287 та копії епікризу педіатра від 05.10.2016 року вбачається,що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, має ряд захворювань, у зв*язку з чим в періоди з 15.11.2015 року по 25.11.2015 року, з 10.02.2016 року по 22.02.2016 року проходив стаціонарне лікування.

Згідно довідки про доходи Маріупольського механіко-металургійного коледжу ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет» позивач ОСОБА_2 з липня 2015 року стипендії не отримує. Стипендія не нараховується відповідно постанови КМУ №882 від 12.07.2004 року(а.с.21).Зареєстрований та мешкає з матір*ю за адресою:м.Маріуполь,вул.Сонячна б.15.кв.140.(а.с.8).ОСОБА_7 позивача ОСОБА_8 працює машиністом крану в ТОВ «Метінвест-МРМЗ» та має заробітну плату за період з 01 лютого 2016 року по 01 липня 2016 року без урахування утримань обов*язкових платежів -4124,96 грн.,з урахуванням утримань -2984,94грн.(а.с.20).

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши матеріальне становище відповідача,співмірність його доходу та витрат на першочергові потреби сім*ї з урахуванням утриманців,перевіривши матеріальне становище дитини, врахувавши також дохід матері позивача та її обов*язок утримувати дитину на період навчання,суд дійшов обґрунтованого висновку,що відповідач може надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину на час його навчання.

Визначений судом першої інстанції розмір аліментів 1/12 частина доходу,з урахуванням підтвердженого середнього заробітку відповідача 5531,32 грн. буде складати 460 грн.94 коп.

Таким чином,суд врахував всі обставини по справі,дав оцінку доказам ,наданим сторонами.Крім того,звернув увагу щодо матеріального становища відповідача.Доводи апеляційної скарги щодо неповного з*ясування судом обставин,що мають значення для справи, невідповідність обставинам справи неспроможні.

У відповідності з роз*ясненнями, які містяться у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до ст.199 СК України і вказаного роз*яснення Пленуму Верховного Суду України обов*язок щодо утримання повнолітніх дочки,сина виникає за умови їх потреби у матеріальній допомозі у зв*язку з навчанням.Потреба в матеріальній допомозі має бути пов*язана з навчанням. Про наявність потреби в матеріальній допомозі , на думку суду апеляційної інстанції,свідчить саме неотримання позивачем стипендії .

Як встановлено судом ОСОБА_2 навчається на четвертому курсі Маріупольського механіко-металургійного коледжу ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет».Навчання дитини є його основним заняттям .

Право на утримання виникає за умови продовження навчання.

Закон не передбачає жодних особливостей залежно від балів успішності студента навчального закладу.Тому,доводи апеляційної скарги в частині відсутності письмових та достовірних доказів про належне навчання позивача,без прогулів та з високими балами успішності у заліковій книжці, не є слушними.

Доводи апеляційної скарги щодо зазначення позивачем без надання доказів про перебування на диспансерному обліку в окуліста,у зв*язку з чим має регулярно приймати з 17 червня 2013 року призначені медичні препарати,є неспроможними,оскільки зі змісту рішення суду вбачається,що при визначенні розміру аліментів ці обставини до уваги не приймались.

Згідно ст.182 СК України обставинами, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів є стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

З урахуванням всіх обставин, які мають істотне значення, а саме: матеріального становища повнолітньої дитини, матеріального становища платника аліментів, стану його здоровя,суд першої інстанції правильно визначив аліменти в розмірі - 1/12 частини всіх видів доходів.

Доводи апеляційної скарги,на які посилається відповідач неспроможні,не впливають на висновки суду та не дають підстав для відмови у задоволенні позову.

Проте ,апеляційний суд вважає необхідним змінити рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини,що продовжує навчання виходячи з наступного.

Стягуючи аліменти на повнолітнього сина із зазначення в розмірі, не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму, суд першої інстанції припустився помилки.

Мінімальний розмір аліментів ,установлений ст.182 СК України,застосовується тільки при визначенні розміру аліментів на неповнолітніх дітей. Положення ч.2 ст.182 СК України не застосовується при визначенні судом розміру аліментів на повнолітніх дочку,сина.Таким чином, мінімальний розмір аліментів на повнолітніх дочку,сина законом не встановлюється.

Крім того ,право повнолітньої дитини на утримання діє протягом її навчання до 23 років.В разі припинення навчання раніше досягнення цього віку,дитина втрачає право на утримання.Довід апеляційної скарги у вказаній частині заслуговує на увагу.

Згідно п.3.ч.1.ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право змінити рішення.Згідно ч.1ст.309 ЦПК України порушення норм матеріального або процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення.

Оскільки фактичні обставини справи встановлені судом вірно,але неправильно застосовані норми матеріального закону,апеляційний суд вважає за необхідне відповідно до ст.309 ЦПК України ухвалене судове рішення змінити в частині стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини,що продовжує навчання,та з урахуванням строку навчання позивача до 30 червня 2017 року ,стягнути зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на його утримання на період навчання у розмірі 1/12 частини з усіх видів заробітку (доходу ) щомісячно,починаючи з 12 серпня 2016 року до закінчення навчання до 30 червня 2017 року ,але не більш,ніж до досягнення ним 23-х років.

Вказана зміна рішення не впливає на допущення негайного виконання рішення та на розмір стягнутих судових витрат ,тому це ж рішення в частині допущення негайного виконання рішення та стягнення судового збору підлягає залишенню без змін .

Керуючись ст.ст. 307,309,316 ЦПК України, апеляційний суд

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково .

Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 20 жовтня 2016 року в частині стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини,що продовжує навчання -змінити .

Стягнути зі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5,який народився в місті Маріуполі Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який працює електрозварником ТОВ « Метінвест-Промсервіс», зареєстрований за адресою :ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2,який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8 аліменти на його утримання на період навчання у розмірі 1/12 частини з усіх видів заробітку (доходу ) щомісячно,починаючи з 12 серпня 2016 року до закінчення навчання до 30 червня 2017 року ,але не більш,ніж до досягнення ним 23-х років.

Це ж рішення в частині допущення негайного виконання рішення та стягнення судового збору залишити без змін .

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді: