Ухвала суду № 63561073, 20.12.2016, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 4-с/235/49/16

Справа № 235/201/15-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого судді Назаренко Г.В.

при секретарі Муханової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Кредит» на рішення головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, заінтересовані особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, -

ВСТАНОВИВ:

21 листопада 2016 року на адресу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області надійшла скарга Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Кредит» на рішення головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, заінтересовані особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка здана ним на пошту 10 листопада 2016 року.

В обґрунтування доводів скарги заявник зазначив, що 12 березня 2015 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області було ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «ОСОБА_1 Кредит» заборгованості в розмірі 11399174,07 грн. а судового збору 1827 грн., а всього 11401001,07 грн., яке набрало законної сили 05.05.2015р. На підставі вищезазначеного рішення Красноармійським міськрайонним судом Донецької області було видано виконавчий лист № 235/201/15-ц.

26 вересня 2016 року стягувач поштою направив до відділу примусового виконання рішень Департаменту ВДС України заяву про примусове виконання рішення суду за вих. № 04-11/3136 з оригіналом виконавчого листа.

7 листопада 2016 року стягував отримав повідомлення від 19.10.2016р. № 765/20.1/10 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання у звязку з предявленням не за непідвідомчістю.

Своє рішення головний державний виконавець Нещадим І.С. мотивував тим, що згідно п.4 розділу 1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.0.2012р. в редакції, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 2832/5 від 29.09.2016р., відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими сума зобовязання становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Повідомлення від 19.10.2016р. № 765/20.1/10 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання головного державного виконавця Нещадима І.С. відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС України заявник вважає незаконним та таким, що порушує права стягувача з тих підстав, що заява про примусове виконання рішення суду разом із виконавчим листом були здані на пошту 26 вересня 2016 року, до набрання чинності Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. № 1404-УШ та наказом Міністерства юстиції України № 2832/5 від 29.09.2016р., які набрали законної сили 05.10.2016р., і коли діяли ОСОБА_5 України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. № 606-14 та Інструкція з організації примусового виконання рішень в редакції, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012р., згідно положень яких на відділи примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень, за якими сума зобовязання становить десять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Заявник про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, його представник в судове засідання не зявився, не повідомив про причини неявки.

Представник рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в судове засідання не зявився, надав заяву, в якій проти доводів скарги на рішення державного виконавця заперечував, просив скаргу розглянути за його відсутності.

Заінтересовані особи про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, в судове засідання не зявились, не повідомили про причини неявки.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню частково.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 12 березня 2015 року з ОСОБА_4 на користь ПАТ "ОСОБА_1 Кредит» була стягнута заборгованість за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 94ю/2011/05-1467/2-1 від 25.05.2011 в розмірі 11399174,07 грн. та судовий збір в розмірі 1827 грн. Рішення набрало законної сили 24 березня 2015 року.

5 травня 2015 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області по справі був виданий виконавчий лист про стягнення суми заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_4 на користь ПАТ "ОСОБА_1 Кредит», а також судових витрат з ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Повідомленням головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 № 765/20.1/10 від 19 жовтня 2016 року виконавчий лист № 235/201/15-ц, виданий 05.05.2015р. Красноармійським міськрайонним судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «ОСОБА_1 Кредит» коштів в сумі 11401001,07 грн. було повернуто без прийняття до виконання, яке згідно штампу реєстрації вхідної кореспонденції отримане стягувачем 7 листопада 2016 року.

Згідно із ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

2 червня 2016 року був прийнятий ОСОБА_5 України «Про виконавче провадження» № 1404-УШ, який набрав законної сили 5 жовтня 2016 року (далі ОСОБА_5 № 1404).

Положеннями ч.1 ст.18 Закону № 1404 передбачено, що виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06. 2016р. № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої осадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Пунктом 6 ч.4 ст.4 Закону № 1404 передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його предявлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Згідно абз.3 п.4 розділу 1 «Загальні положення» Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012р. № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції у України 29.09.2016р. за № 2832/5), зареєстрованого в міністерстві юстиції України 30.09.2016р. за № 1302/29432, відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими сума заборгованості становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквіваленту суму в іноземній валюті.

Відповідно до п.6 Наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016р. № 2832/5 «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.09.2016р. за № 1302/29432, цей наказ набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України від 02.06.2016 № 1404-УШ «Про виконавче провадження», але не раніше дня його офіційного оприлюднення.

У п.1 розділу ХШ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 404-УШ ОСОБА_5 набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України «Про органи та служби, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», крім статей 8, 9 та положень, що стосуються діяльності приватних виконавців, які вводяться в дію через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.

Згідно п.1 розділу 1У «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про органи та служби, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» цей ОСОБА_5 набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, крім пункту 7 цього розділу цього Закону, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону. Зазначений Закону було опубліковано в газеті «Голос України» від 05.07.2016р. № 122-123, отже набрав чинності 05.102016р.

Таким чином, Інструкція з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012р. № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції у України 29.09.2016р. за № 2832/5), якою передбачено, що відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими сума заборгованості становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквіваленту суму в іноземній валюті, набрала чинності 05.10.2016р.

Відповідно до ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Частиною 2 статті 255 ЦК України визначено, що письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв`язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Стягувач звернувся до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду, відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа, додавши до неї виконавчий лист, які здав на пошту 27 вересня 2016 року, що підтверджується копіями фіскального чеку КМД УДППЗ «Укрпошта» від 27.09.2016р., опису вкладення у цінний лист, тобто до набрання чинності Законом № 1404.

З огляду на викладене, суд вважає, що вирішуючи питання про відкриття виконавчого провадження, державний виконавець мав керуватись положеннями п.2 ч.1 ст.21 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції чинній на час направлення стягувачем відповідної заяви, тобто станом на 27 вересня 2016 року, згідно якої на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень, за якими сума заборгованості становитиме десять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті, а отже вимога заявника стосовно визнання незаконним та скасування повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 19.10.216р. за № 765/20.1/10 головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6, а також зобовязання цього державного виконавця винести постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 05.05.2015р. № 235/201/15-ц є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Суд вважає, що права заявника були порушені посадовою особою державної виконавчої служби шляхом складання повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, тобто рішення державного виконавця, а тому додаткового судового захисту шляхом визнання незаконними дій державного виконавця по неприйняттю до виконання виконавчого листа не підлягають і заявлені зайво.

Відповідно до ст.19 Конституції України, ст. ст.5, 255 ЦК України, ст.4, 18, 26, 74 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст. ст.386, 387 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Кредит» задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати повідомлення головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання № 765/20.1/10 від 19 жовтня 2016 року.

Зобов'язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 вирішити питання про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа, виданого 5 травня 2015 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Кредит» заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 94ю/201/05-1467/2-1 від 25.05.2011 в розмірі 11399174,07 грн. та судового збору в розмірі 1827 грн.

В іншій частині в задоволенні скарги відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Г.В. Назаренко