Ухвала суду № 63559978, 21.12.2016, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/4447/16-к

1-кп/219/667/2016

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

21 грудня 2016 року. Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі :

головуючого судді Радченко Л.А. ,

при секретарі Лосинської І.М.,

з участю прокурора Бечвая Т.О.,

захисника ОСОБА_1,

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3,

провівши в приміщенні суду в м.Бахмуті підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному 24.03.2016р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016050150000872, за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.15ч.2;185ч.2 КК України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працює, раніше судимого: 24.05.2011р. Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ст..309ч.1 КК України до штрафу у розмірі 850грн.; 12.12.2011р. Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ст..ст.185ч.3,70ч.4 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 21.09.2011р. Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ст..ст.185ч.3,70ч.4 КК України до 3 років позбавлення волі; 18.07.2012р. Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ст..ст.185ч.1,185ч.2,357ч.3,70ч.1,70ч.4 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, мешкає за адресою: м.Бахмут Донецької області, вул.Горького,55/33,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 15ч.2;185ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 15ч.2,185ч.2 КК України, надійшов до провадження судді 24.10.2016року.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні просила постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, вважаючи, що під час досудового розслідуваннябули дотримані всі вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачає. Заперечувала проти клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору.

Захисник обвинувачених заявив клопотання, яке підтримали обвинувачені, про повернення обвинувального акту прокурору, мотивуючи не конкретністю обвинувального акту та наявністю протиріч в ньому , і що є порушенням прав обвинувачених на захист.

Вислухавши учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали обвинувального акту з додатками, суд приходить до наступного.

Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Згідно п.5 ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Згідно з положеннями п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

У відповідності з ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України.

Формулювання обвинувачення має бути конкретним, тобто в ньому повинно бути детально описано місце вчинення злочину, час, спосіб вчинення, зокрема конкретні дії (бездіяльність), які були скоєні обвинуваченим, ознаки суб'єктивної сторони злочину (форма вини, мотив, мета) та інші обставини, відповідно до положень ст. 91 КПК України.

Згідно ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення та інше), але вказані вимоги КПК України не виконані належним чином.

На підставі ч.1 ст.337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, за результатами якого, у разі визнання особи винуватою, мотивувальна частина вироку має містити, як на тому наголошується в п.2 ч.3 ст.374 КПК України, зокрема, формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення та статтю (частину статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Як убачається зі змісту обвинувального акту, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні закінченого замаху на викрадення чужого майна , за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_3 і повторно, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України ( крадіжка).

Таким чином, формулювання обвинувачення , з зазначенням кваліфікації кримінального правопорушення, містить протиріччя та незрозуміле викладання згідно до редакції ст.15 та ст.185 КК України, у т.ч. як « ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України ( крадіжка)».

Також, при викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення та формулюванні обвинувачення при складанні обвинувального акту допущено суттєві протиріччя, які свідчать про відсутність фактичного викладення обставин та обвинувачення щодо замаху на таємне викрадення майна .

Так, при викладенні обставин в обвинувального акту спочатку зазначено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 діяли за попередньою змовою , а потім зазначено, що кожен з обвинувачених керувався раптово виниклим корисливим мотивом, і що є взаємовиключним. При цьому, при викладені фактичних обставин не зазначено , в чому полягала попередня змова , чи були розподілені ролі та як були розподілені, який товар намагався винести кожен з обвинувачених, тощо.

Більше того, при викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення спочатку зазначено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 « намагалися таємно винести зазначений товар з фрешмаркету « Брусничка» № 01311», а потім зазначено, що « ОСОБА_2 і ОСОБА_3 всього таємно викрали майно ТОВ « Український Рітейл» на загальну суму 204,93 грн.» , тобто, одночасно зазначено, що обвинувачені намагалися скоїти крадіжку і скоїли крадіжку.

Заположеннями п. «а» ч.3 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.Тобто,викладення в обвинувальному акті фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та формулювання обвинувачення повинне бути в однозначно зрозумілій формі.

Такі суттєві недоліки обвинувального акту та його невідповідність вимогам ст. 291 КПК України перешкоджають об'єктивному розгляду справи.

З урахуванням того, що за правилами ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, наявні обставини, що перешкоджають подальшому судовому розгляду, а тому обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору.

При цьому суд враховує, що ст. 338 КПК України передбачена можливість зміни обвинувачення в суді, однак це є правом прокурора, а не обов'язком, а відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Окрім того, такі недоліки обвинувального акта в подальшому є перешкодою для суду розглянути кримінальне провадження в порядку ч.3 ст.349 КПК України та порушенням права особи на розгляд кримінального провадження у найкоротший строк.

Дана неповнота і неконкретність обвинувачення та протиріччя в ньому дійсно порушує права обвинувачених на захист та позбавляє суд першої інстанції можливості проводити судовий розгляд на підставі конкретного обвинувачення і повинна бути усунута саме органом досудового розслідування, тому, клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 27, 31, 32, 33, 91, 109, 110, 183, 291, 293, п.3 ч.3 ст.314 КПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Повернути обвинувальний акт з додатками за кримінальним провадженням, внесеним в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016050150000872 від 24.03.2016 року, відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 15ч.2;185ч.2 КК України, разом з матеріалами кримінального провадження , що містяться на а.к.п. 37-60, 68-97, 131-137, прокурору Артемівської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_5

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя: Л.А.Радченко