Ухвала суду № 63559767, 20.12.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/17412/16-ц Провадження № 22-ц/772/3790/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 53Доповідач Міхасішин І. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого: Міхасішина І.В.

Суддів: Стадника І.М., Войтка Ю.Б.

За участю секретаря: Куленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою представника колективного підприємства «Зварювальна лабораторія» - ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 листопада 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до колективного підприємства «Зварювальна лабораторія» про стягнення недоплаченої заробітної плати, -

встановила:

В серпні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до колективного підприємства (далі КП) «Зварювальна лабораторія» , в якому просив визнати незаконними та скасувати п. 3 протоколу зборів працівників зборів правління КП «Зварювальна лабораторія» №12 від 31.12.2015 року і п. 3 наказу голови правління КП «Зварювальна лабораторія» №12-з від 31.12.2015 року в частині позбавлення його 50% премії за невиконання наказу голови правління №33 від 13.08.2015 року та стягнути із відповідача на його користь незаконно утримані із заробітної плати кошти за грудень 2015 року в сумі 1915, 53 грн.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 07 листопада 2016 року позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано пункт 3 протоколу зборів Правління КП «Зварювальна лабораторія» № 12 від 31.12.2015 року, і пункт 3 наказу голови правління КП «Зварювальна лабораторія» № 12-з від 31.12.2015 року в частині позбавлення ОСОБА_3 50 % премії за невиконання наказу голови правління № 33 від 13.08.2015 року.

Стягнуто з колективного підприємства «Зварювальна лабораторія» на користь ОСОБА_3 незаконно утриманні з його заробітної плати за грудень 2015 року кошти в сумі 1915 грн. 53 коп.

Стягнуто з колективного підприємства «Зварювальна лабораторія» в дохід держави 1102 грн. 40 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі представник КП «Зварювальна лабораторія» - ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне зясування обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник КП «Зварювальна лабораторія» - ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав, з підстав, зазначених в ній, просив суд її задовольнити.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, дійшла висновку, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Згідно із ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

По справі встановлено, що з 1996 року ОСОБА_3 був прийнятий на роботу у колективне підприємство «Зварювальна лабораторія» на посаду інженера-дефектоскопіста ренгено-гаммограмування.

Згідно з наказом КП «Зварювальна лабораторія» № 33 від 13 серпня 2015 року «Для виконання вимог ДНАОП 0.00.1.03.-02, Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів; Типової інструкції для осіб, відповідальних за утримання вантажопідйомних кранів в справному стані із змінами і доповненнями внесеними наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 01 жовтня 2007 року № 232, затвердженого в Міністерстві юстиції України 13 березня 1995 року № 59/595» позивача у справі ОСОБА_3, призначено відповідальним за безпечною експлуатацією таля електричного та встановлено йому відповідні робочі завдання (трудові обов'язки), зокрема наказано розробити згідно вимог «Типової інструкції для осіб відповідальних за утримання вантажопідіймальних кранів у справному стані…» необхідні документи (інструкції, схеми кріплення вантажів, тощо) (п.2 наказу); провести необхідні обстеження та випробування вантажопідіймального обладнання та засобів для забезпечення надійності в процесі експлуатації, при необхідності організувати ремонт, регулювання з залученням відповідних фахівців (п.3 наказу); придбати (виготовити) необхідні інформаційні засоби для розміщення їх в зоні проведення робіт для забезпечення безпечних умов праці (п.4 наказу); провести протягом 5 робочих днів необхідні інструктажі працівників задіяних експлуатацією вантажопідіймальних засобів (п.5 наказу); та встановлено терміни виконання пунктів 2, 3 - 20 робочих днів, пункту 4 - 15 робочих днів (а.с. 4).

15 грудня 2015 року комісією в складі представників КП «Зварювальна лабораторія» було складено ОСОБА_1 про те, що інженером-дефектоскопістом ОСОБА_3 (технічним експертом по вантажопідіймальним механізмам) відповідальним згідно наказу за безпечну експлуатацію таля електричного, який належить КП, не виконано розпорядження Голови правління ОСОБА_4 ( Наказ № 33 від 13.08.2015 року) щодо виконання вимог «Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів» та відповідної інструкції. Не розроблено інструкції, не придбано схеми кріплення вантажів тощо. Не проведено необхідних для безпечної експлуатації випробовувань. Не забезпечена кран-балка (таль) необхідними згідно, правил безпечної експлуатації, інформаційними засобами. Не проведені необхідні інструктажі з охорони праці працівників занятих переміщенням вантажів (а.с. 37).

Згідно з Протоколом зборів Правління КП «Зварювальна лабораторія» № 12 від 31 грудня 2015 року за невиконання розпорядження Голови Правління інженера-дефектоскопістом ОСОБА_3 позбавлено останнього 50% преміальної доплати до заробітної плати в розмірі 1915,53 грн. (а.с. 6).

Відповідно до п. 3 наказу Голови правління колективного підприємства «Зварювальна лабораторія» № 12-з від 31.12.2015 року «Про виплату заробітної плати за грудень 2015 року», за невиконання розпорядження Голови Правління інженера-дефектоскопістом ОСОБА_3 позбавлено 50% преміальної доплати до заробітної плати в розмірі 1915,53 грн. (а.с. 5). Факт позбавлення позивача премії також підтверджується розрахунковою відомістю заробітної плати за грудень 2015 року (а.с. 50).

З розрахунку заробітної плати за грудень 2015 року, виданого КП «Зварювальна лабораторія» вбачається, що ОСОБА_3 було нараховано 3831,06 грн. премії, з яких утримано 1915,53 грн. за невиконання розпорядження голови правління (а.с 3).

В січні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про стягнення з КП «Зварювальна лабораторія» на його користь незаконно утриманих із заробітної плати за грудень 2015 року коштів в сумі 1915,53 грн.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 15 квітня 2016 року в задоволенні вищевказаного позову ОСОБА_3 було відмовлено (а.с. 7-8).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що преміювання належить до кола повноважень підприємства і виплата премії є правом роботодавця, а не обовязком. При цьому питання преміювання регулюються колективним договором та локальними положеннями про преміювання, які діють на підприємстві. Судом встановлено, що позивач був позбавлений 50% премії за невиконання розпорядження голови правління, проте вимоги про скасування наказу про позбавлення премії , позивачем не предявлялися.

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 20 липня 2016 року у цивільній справі №127/3429/16-ц, за позовом ОСОБА_3 до КП «Зварювальна лабораторія» про скасування наказу про оголошення догани встановлено, що невиконання наказу №33 від 13 серпня 2015 року було допущено ОСОБА_3 з поважних причин, оскільки відповідачем не було створено умов для виконання працівником даного наказу (ст. 31 КЗпП України). Доказів того, що позивач не дотримувався трудової та технологічної дисципліни, правил з охорони праці та техніки безпеки при виконанні виробничих завдань суду надано не було (а.с. 9-12).

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 94 КЗпП України встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.

Структура заробітної плати визначається Законом України «Про оплату праці».

Згідно із ст. 2 Закону Україну «Про оплату праці» структуру оплати праці складають основна заробітні плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Зокрема, додаткова заробітна плата - це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно із ст. 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами. Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Аналогічні положення викладені і в ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оплату праці».

З матеріалів справи вбачається, що між адміністрацією, в особі начальника КП ОСОБА_4 та трудовим колективом КП «Зварювальна лабораторія» в особі уповноваженого від трудового колективу голови профспілкового комітету КП було укладено колективний договір на 2009-2012 р.р., який діє до прийняття нового колективного договору (а.с. 51-63).

Згідно п. 2 розділу 4 колективного договору, адміністрація зобов'язується виплачувати винагороду за виконану роботу працівникам підприємства за такими нормами і системами оплати праці: погодинна, погодинно-преміальна.

Також судом встановлено, що відповідно до п. 5.1. Правил внутрішнього трудового розпорядку КП «Зварювальна лабораторія», працівник має право, зокрема, на заробітну плату, не нижче від визначеної законом, колективним договором; на своєчасне одержання винагороди за працю (а.с. 64-72).

Крім того, з п. 6.4. вищевказаних Правил вбачається, що повне або часткове позбавлення премії, зменшення або скасування доплат, винагород та інших заохочувальних виплат може проводитися незалежно від дисциплінарного стягнення на умовах, визначених колективним договором (положенням про оплату праці та преміювання).

Згідно із ст. 3 Положення про оплату праці працівників, затвердженого головою правління КП «Зварювальна лабораторія» ОСОБА_4 17.04.2014 року, основна заробітна плата складається з: посадового окладу, встановленого працівникам відповідно до штатного розпису (а.с. 35-36).

Додаткова заробітна плата (премії) складається з: надбавок, доплат, гарантійних і компенсаційних виплат, передбачених чинним законодавством; премій пов'язаних з виконанням виробничих завдань (посадових обов'язків) (за окремим положенням) (Положення про оплату праці працівників).

12 березня 2014 року головою правління КП «Зварювальна лабораторія» ОСОБА_4 було затверджено Положення про преміювання працівників КП «Зварювальна лабораторія» (а.с. 34).

Так, основою для нарахування премії є виконання обсягів робіт їх якість, своєчасність оплати замовника, працівниками КП на підставі даних бухгалтерського обліку. Премії для працівників максимальними розмірами не обмежуються (п. 1.6 Положення).

Згідно з п. 2.1 Положення нарахування премії працівникам КП проводиться за підсумками виконання ними обємів робіт , які перевищують оплату тарифних ставок та посадових окладів за мінусом затрат на оплату робіт підрядних організацій, згідно колективного договору ці затрати не можуть перевищувати 30% від отриманого доходу.

При умові виконання заявлених обємів, працівникам КП нараховується премія в розмірі до 40% тарифу, посадового окладу (п. 2.2. Положення).

Подання на преміювання працівників КП надає начальник КП (голова правління), головному бухгалтеру.

Пунктом 4 передбачено, що працівники , які допустили порушення вимог етичних норм, посадових інструкцій, Статуту КП , вимог інших нормативних актів та діючого законодавства позбавляються премії повністю або частково.

Позбавляються премії до 90% за порушення вимог Посадової інструкції, інструкції з охорони праці і іншим причинам (п. 4.2 Положення).

Відповідно до п. 4.4. вищевказаного Положення, повне або часткове зниження премії фіксується в протоколі (наказі) розподілу заробітної плати (премії) за звітний місяць або оформлюється наказом розподілу зарплати між працівниками КП.

Так, Закон України «Про оплату праці» не передбачає державного регулювання преміювання, крім підприємств, заснованих на державній або комунальній власності, так як і не передбачено будь яких державних норм і гарантій щодо преміювання на підприємствах, які перебувають на госпрозрахунку.

Правове регулювання преміювання належить до кола повноважень підприємства і виплата премії є правом роботодавця, а не обовязком.

Водночас, згідно з розясненнями, наданими в п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», при вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами. З мотивів відсутності коштів у проведенні вказаних виплат може бути відмовлено в тому разі, коли вони обумовлені в зазначених актах наявністю певних коштів чи фінансування.

Отже, при вирішенні питань преміювання на КП «Зварювальна лабораторія» слід керуватися Положенням про преміювання працівників КП «Зварювальна лабораторія», як складовою частиною оплати праці, що діє на підприємстві системи, яким передбачені підстави для зменшення розміру премії.

З урахуванням вищевказаних положень, а також встановлених рішенням апеляційного суду від 20 липня 2016 року обставин, що невиконання наказу голови правління № 33 від 13.08.2015 року було допущено ОСОБА_3 з поважних причин та відсутності доказів порушення позивачем трудової та технологічної дисципліни, правил з охорони праці та техніки безпеки при виконанні виробничих завдань, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що підстави для зменшення розміру премії ОСОБА_3 були відсутні, а тому пункт 3 протоколу зборів Правління КП «Зварювальна лабораторія» № 12 від 31.12.2015 року, і пункт 3 наказу голови правління КП «Зварювальна лабораторія» № 12-з від 31.12.2015 року в частині позбавлення позивача 50 % премії за невиконання наказу голови правління № 33 від 13.08.2015 року суперечать п. 4.2 Положення та підлягають скасуванню.

Оскільки ОСОБА_3 незаконно позбавлено 50% премії, яка входить до структури оплати праці, в сумі 1915,53 грн., зазначені кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не надано оцінку висновкам , викладених в рішенні Вінницького міського суду Вінницької області від 15.03.2016 року та ухвалі Апеляційного суду Вінницької області 15.04.2016 року, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки висновки, які містяться в цих судових рішеннях не спростовують обставин, встановлених в рішенні Апеляційного суду Вінницької області від 20.07.2016 року та не суперечать зібраним доказам та встановленим обставинам у даній справі.

Також доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції помилково зазначив про скасування рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15.03.2016 року рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 20.07.2016 року не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

За таких обставин, суд першої інстанції повно та всебічно дослідивши обставини справи та надавши належну оцінку наявним у справі доказав дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила :

Апеляційну скаргу представника колективного підприємства «Зварювальна лабораторія» - ОСОБА_2В відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/ ОСОБА_5

Судді: /підпис/ ОСОБА_6

/підпис/ ОСОБА_7

Згідно з оригіналом: