Ухвала суду № 63558404, 02.12.2016, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2607/11865/12

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2016 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Декаленко В. С. ,

при секретарі - Кравцовій Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві подання головного державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Дубаса А.М. про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу, боржник: ОСОБА_3, стягувач: ОСОБА_4, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Державний виконавець звернувся до суду з вищезазначеним поданням мотивуючи свої вимоги тим, що в Подільському районному відділі державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві перебуває виконавче провадження № 38180030 по виконанню виконавчого листа № 2607/11865/12 від 24.04.2013 року Подільського райсуду м. Києва про стягнення боргу в сумі 2369036,07 грн. з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4

Зазначає, що в ході здійснення виконавчого провадження державним виконавцем вжито усіх, передбачених чинним законодавством заходів з примусового виконання рішення, однак боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього даним рішенням. Рішення суду протягом тривалого часу залишається не виконаним.

Враховуючи вищевикладене, а також керуючись статтею 124 Конституції України, ст. 1, 5, 10, 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 217, 377-1 ЦПК України, ст.ст. 6, 7 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», та ін.. звертається з даним поданням до суду та просить ухвалити рішення, яким обмежити ОСОБА_3 шляхом заборони виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа № 2607/11865/12 від 24.04.2013 року Подільського райсуду м. Києва про стягнення боргу в сумі 2369036,07 грн. з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4

Державний виконавець в судовому засіданні подання підтримує з вищевикладених підстав, обгрунтувавши поясненнями просить суд його задовольнити.

Заслухавши пояснення державного виконавця, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що подання підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, в провадженні в Подільському районному відділі державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві дійсно перебуває виконавче провадження № 38180030 з виконання виконавчого листа № 2607/11865/12 виданого 24.04.2013 року Подільським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 боргу в сумі 2 369 036,07 грн.

Стаття 1 ЗУ «Про виконавче провадження» визначає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Судом встановлено, що 30.05.2013 року державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 38180030 та надано строк для добровільного виконання рішення суду в семиденний строк з моменту винесення постанови, копії якої направлено сторонам (а.с. 38,39).

У зв'язку з не сплатою боржником, у встановлений державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення суду, заборгованості згідно виконавчого документа, 30.05.2013 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та заборони на його відчуження (а.с. 33).

24.04.2014 року та 25.04.2016 року державним виконавцем з метою виявлення грошових коштів та майна боржника було направлено запити до Головного управління ДАІ у м. Києві, Державної податкової служби України та Пенсійного фонду України (а.с. 34).

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами отриманих відповідей на вищезазначені запити, а також на інші запити, державним виконавцем встановлено наступне: ОСОБА_3 є керівником ПП «Альфа-Фенікс», що знаходиться за адресою м. Київ, пр-т. Г.Гонгадзе 20; згідно відповіді АТ «Укрсиббанк» коштів для погашення боргу недостатньо; транспортних засобів за боржником не зареєстровано; за боржником зареєстрована земельна ділянка в Баришівськму районі Веселинівської сільської ради площею 0,1200 га.

Крім того, згідно довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником на праві приватної власності зареєстровано наступне майно, а саме: комплекс по переробці сільгосппродукції, об'єкт житлової нерухомості, загальною площею АДРЕСА_2; 1/5 частина квартири АДРЕСА_1; житловий будинок по АДРЕСА_3

З матеріалів справи також вбачається, що з метою перевірки достовірності вищезазначеної інформації, а у випадку її підтвердження, проведення опису та арешту майна боржника, державним виконавцем 22.09.2016 року була винесена постанова про перевірку інформації, яка направлена до Ірпінського МВДВС ГТУЮ у Київській області, а 23.09.2016 року постанова про перевірку інформації, яка направлена до Дніпропетровського РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області (а.с. 5, 6, 7, 8).

В подальшому державним виконавцем з метою проведення виконавчих дій, на адресу місця проживання боржника та на адресу місця його роботи, направлялися неодноразові виклики, які боржником були проігноровані.

З викладеного вбачається, що державним виконавцем під час виконання виконавчого листа Подільського районного суду м. Києва № 2607/11865/12 від 24.04.2013 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 боргу в сумі 2 369 036,07 грн., було вжито цілий ряд заходів з примусового виконання рішень, визначених ЗУ «Про виконавче провадження», які позитивного результату не дали. Рішення суду до цього часу залишається не виконаним і боржником чиняться свідомі перешкоди з його виконання, що об'єктивно знайшло своє підтвердження в судовому засіданні.

Стаття 124 Конституції України визначає, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Судом встановлено, що законодавцем в чинному законодавстві України надано право державному виконавцю у процесі здійснення виконавчого провадження у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням (п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону «Про виконавче провадження», ст. 377-1 ЦПК України).

З системного аналізу вказаних норм ЗУ «Про виконавче провадження» та ЦПК України в сукупності з іншими їх нормами та нормами іншого чинного законодавства України можна зробити висновок, що тимчасове обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням, є крайнім заходом забезпечення виконання судового рішення і може бути застосований лише в тому випадку, коли державним виконавцем вичерпано всі можливі заходи примусового виконання рішень.

Судом достовірно встановлено та об'єктивно підтверджується наданими державним виконавцем матеріалами, якими він обґрунтовує доводи свого подання, що ним вичерпано всі можливі заходи з примусового виконання рішень, визначені ЗУ «Про виконавче провадження», однак боржник ухиляється від виконання покладених на нього зобов'язань за виконавчим листом Подільського районного суду м. Києва № 2607/11865/12 від 24.04.2013 року та свідомо не виконує рішення суду маючи на це можливість.

Стаття 11 ЦПК України визначає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З врахуванням вищевикладеного, а також встановлених в судовому засіданні обставин, суд оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що вимоги державного виконавця знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому подання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 27 ЗУ «Про виконавче провадження», керуючись ст. 377-1 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Подання задовольнити.

Тимчасово обмежити право виїзду за межі України боржника - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, до виконання ним своїх зобов'язань у виконавчому провадженні № 38180030 з виконання виконавчого листа № 2607/11865/12 виданого 24.04.2013 року Подільським районним судом м. Києва, без вилучення паспортного документу.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяВ. С. Декаленко