Ухвала суду № 63558040, 20.12.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

'

Провадження №2/760/6036/16

Справа №760/16826/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/про залишення позовної заяви без руху/

20 грудня 2016 року Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Шереметьєва Л. А., розглянувши зустрічний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання недійсним договору,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ПАТ »Універсал Банк» звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача розмірі 67 517 грн. 29 коп. заборгованості за Кредитним договором.

Ухвалою суду від 28 жовтня 2016 року в справі відкрито провадження та призначено до судового розгляду.

19 грудня 2016 року відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом і просить визнати недійсним договір про видачу та використання кредитних карток №VG2001 від 14 лютого 2008 року з моменту укладення.

Позовна заява не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору.

При зверненні до суду з зустрічним позовом такий документ додано не було.

При зверненні до суду позивач, як на підставу для звільнення його від сплати судового збору, посилається на положення частини 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Так, відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 119 і 120 цього Кодексу.

З точки зору ст. 80 ЦПК України зустрічна позовна є позовом немайнового характеру.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» / Закон № 1023-XII від 12 травня 1991 року / споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Частиною 7 статті5 Закону України « Про судовий збір» споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав, були звільнені від сплати судового збору.

Законом № 484- VШ від 22 травня 2015 року до даного Закону були внесені зміни, які набули чинності з 01 вересня 2015 року, і стаття 5 даного Закону викладена в новій редакції, якою визначено перелік осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору.

Згідно зі ст.5 Закону, який був прийнятий пізніше Закону України « Про захист прав споживачів», з 01 вересня 2015 року споживачі за позовами , що пов»язані з порушенням їхніх прав, не відносяться до суб»єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи.

Конституційний Суд України у рішенні від 09 лютого 1999 року у справі №1-рп/99 зазначив, що принцип, закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

У разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності. Така неузгодженість може виникнути внаслідок того, що прийняття нової норми не завжди супроводжується скасуванням «застарілих» норм з одного й того ж питання.

Таким чином, Закон України «Про судовий збір» є спеціальним законом, положеннями якого визначено порядок справляння судового збору, зокрема, його обчислення, сплата, а також пільги щодо його сплати.

За таких обставин посилання позивача в обгрунтування звільнення від сплати судового збору на Закон України « Про захист прав споживачів» не може прийматися до уваги.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду України від 12 жовтня 2016 року №6-2128ц16.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25 грудня 2015 року №928-VIII визначає, що з 01 січня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати складає 1 378 гривень.

Виходячи з цього, однієї вимоги немайнового характеру, позивач за зустрічним позовом має сплатити 551 грн. 20 коп. судового збору на:

- р/р №31212206700010, утримувач коштів ГУДКСУ у Солом`янському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, банк отримувача: ГУ ДК у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: 22030001; 050, «судовий збір».

Керуючись ст. ст. 119, 121 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

зустрічний позов ОСОБА_1 lо Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання договору недійсним залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали.

Ухвала в частині визначення розміру судового збору може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення чи протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, постановленої без участі особи, яка її оскаржує.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя