Ухвала суду № 63557665, 25.11.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/58498/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2016 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Бабенко С.Ш.,

при секретарі Вишневській О.Р.,

за участю прокурора Шевченка А.Г.,

захисника ОСОБА_1,

підозрюваної ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України Черненка О.О., погоджене заступником начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генеральної прокуратури України Шевченком А.Г., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015100050000003 від 13.01.2015р., відносно підозрюваної

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, громадянки України, з вищою освітою, одруженої, яка займає посаду директора Київського центру соціальної адаптації престарілих, інвалідів та осіб, що не мають постійного місця проживання, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В провадження слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України Черненка О.О., погоджене заступником начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генеральної прокуратури України Шевченком А.Г., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_2

Вказане клопотання обґрунтовано тим, що Головним слідчим управлінням НП України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42015100050000003, зареєстрованому в ЄРДР 13.01.2015, за підозрою ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Прокурор посилаючись на те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, злочинними діями останньої завдано збитки місцевому бюджету м. Києва в особливо великих розмірах, що спричинило тяжкі наслідки, що дає достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, можливих невстановлених співучасників, знищити, змінити або переховувати документи, що мають доказове значення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе належним чином забезпечити його належної процесуальної поведінки.

З цих підстав прокурор просив клопотання задовольнити та застосувати відносно підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 6 753 830,77 грн із покладенням на підозрювану у разі сплати застави обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Підозрювана та її захисник заперечували проти задоволення клопотання, мотивуючи тим, що стороною обвинувачення не доведена мета застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Одночасно в судовому засіданні захисник зазначила, що висновки органу досудового розслідування з приводу обґрунтованості підозри не відповідають фактичним обставинам справи та є передчасними, жодних вагомих доказів, які б вказували на вчинення підозрюваною кримінального правопорушення в матеріалах клопотання не має та в судовому засіданні прокурором не доведено. Підозрювана виключно позитивно характеризується за місцем постійного проживання та роботи, має міцні соціальні зв'язки, з приводу чого відсутні будь-які ризики неналежної процесуальної поведінки підозрюваного на стадії досудового розслідування. Також орган досудового розслідування не врахував той факт, що за матеріалами зазначеного кримінального правопорушення вже закривалось зазначене кримінальне провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення в діях осіб, які за матеріалами кримінального провадження причетні до списання дизельного пального Київського центру соціальної адаптації престарілих, інвалідів та осіб, що не мають постійного місця проживання, за цей період часу підозрювана знаючи, що проводиться відповідна перевірка правоохоронним органом, але продовжувала сумлінно виконувати свої службові обов'язки.

Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваної та її захисника, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

ОСОБА_2 є підозрюваною у кримінальному провадженні № 42015100050000003 від 13.01.2015 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що департаментом соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в особі директора цього департаменту ОСОБА_7 01.11.2013 укладено контракт з ОСОБА_2,згідно з яким остання призначена на посаду директора Київського центру соціальної адаптації престарілих, інвалідів та осіб, що не мають постійного місця проживання.

У 2012 році ОСОБА_2 з метою заволодіння коштами місцевого бюджету м. Києва, які виділяються для придбання дизельного пального для роботи котельні, що здійснює опалення приміщень КЦСА, вступила в злочинну змову з іншими службовими особами КЦСА, а також з ОСОБА_5 і ОСОБА_8, та розробила план вчинення злочину, відповідно до якого КЦСА мало укласти з підконтрольним ОСОБА_5 підприємством договір про закупівлю дизельного пального для роботи котельні. Обсяг палива, що має бути закупленим за умовами договору, значно перевищує фактичні річні потреби котельні. Створений таким чином надлишок пального поставлений до КЦСА не буде, а кошти, виділені для його оплати, на підставі завідомо підроблених документів, підтверджуючих здійснення поставки і отримання пального КЦСА, будуть перераховані на рахунки підконтрольних юридичних осіб і привласнені учасниками злочину.

У період 2012-2013 років ОСОБА_2 умисно із корисливих спонукань, реалізовуючи спільний з іншими учасниками злочинний умисел, спрямований на заволодіння коштами місцевого бюджету, відповідно до розробленого плану вчинення злочину, діючи від імені КЦСА, уклала з підконтрольним ОСОБА_5 підприємством ТОВ «Преваленс» договори від 02.02.2012 № 5, від 11.02.2013 № 14 і 12.03.2012 № 5 про закупівлю дизельного пального для роботи котельні.

ОСОБА_2 усвідомлювала, що відповідно до розробленого плану вчинення злочину, обсяг палива, що начебто буде закуплений за умовами цих договорів, значно перевищує фактичні потреби котельні, створений таким чином надлишок пального поставлений до КЦСА не буде, а кошти, виділені для його оплати, на підставі завідомо підроблених документів, підтверджуючих здійснення такої поставки ТОВ «Преваленс» і отримання пального КЦСА, будуть перераховані на рахунок зазначеного товариства, що підконтрольне ОСОБА_5, після чого привласнені учасниками злочину.

У період з 2013 року ОСОБА_5, реалізовуючи спільний злочинний умисел, склав від імені ТОВ «Преваленс» завідомо підроблені видаткові накладні про поставку до КЦСА 578 634 літрів дизельного пального та передав їх ОСОБА_2 для перерахування бюджетних коштів на користь цього товариства.

ОСОБА_2, усвідомлюючи, що ТОВ «Преваленс» за вказаними договорами до КЦСА дизельне пальне в обсязі 578 634 літрів не поставляло, указаний обсяг пального перевищує фактичну потребу пального, необхідного для роботи котельні, діючи згідно з розробленим злочинним планом, склала і підписала платіжні доручення, на підставі яких з місцевого бюджету м. Києва на рахунок ТОВ «Преваленс» було безпідставно перераховано 5 029 856,24 грн, як оплату за начебто поставлене дизельне пальне.

З метою маскування своєї злочинної діяльності ОСОБА_2, діючи умисно, за попередньою змовою з іншими учасниками злочину, з корисливих спонукань, відповідно до розробленого плану вчинення злочину, склала і підписала завідомо підроблені акти списання дизельного пального, в які внесла завідомо неправдиві відомості про те, що за період 2013 року в котельні КЦСА використано 510 776 літрів дизельного пального.

ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з іншими службовими особами КЦСА, а також ОСОБА_5 і ОСОБА_8, завищила витрати дизельного пального в котельні КЦСА у 2013 році на 310 566 літрів, кошти за поставку якого в сумі 3053 760,21 грн безпідставно перераховано на рахунок ТОВ «Преваленс», які привласнила з іншими учасниками злочину.

У період 2014 року ОСОБА_2, реалізовуючи спільний з іншими учасниками злочинний умисел, спрямований на заволодіння коштами місцевого бюджету, відповідно до розробленого плану вчинення злочину, умисно із корисливих спонукань, діючи від імені КЦСА, уклала з підконтрольним ОСОБА_5 підприємством - ТОВ «Ніка-25» в особі його директора ОСОБА_8 договір від 20.03.2014 № 14, а також з ТОВ «Укрінвест 25» в особі його директора ОСОБА_5 договір від 15.12.2014 № 22 про закупівлю дизельного пального для роботи котельні.

ОСОБА_2 усвідомлювала, що відповідно до розробленого плану вчинення злочину, обсяг палива, що начебто буде закуплений за умовами цих договорів, значно перевищує фактичні потреби котельні, створений таким чином надлишок пального поставлений до КЦСА не буде, а кошти, виділені для його оплати, на підставі завідомо підроблених документів - накладних, підписаних ОСОБА_6 і підтверджуючих здійснення такої поставки ТОВ «Ніка-25» і ТОВ «Укрінвест-25», а також отримання пального КЦСА, будуть перераховані на рахунок зазначеного товариства, що підконтрольне ОСОБА_5, після чого привласнені учасниками злочину.

У період з 26.03.2014 по 24.12.2014 ОСОБА_5, реалізовуючи спільний злочинний умисел, склав від імені ТОВ «Ніка-25» і ТОВ «Укрінвест-25» завідомо підроблені видаткові накладні про поставку до КЦСА 534 030 літрів дизельного пального та передав їх ОСОБА_2 і ОСОБА_6 для перерахування бюджетних коштів на користь цього товариства.

У вказаний період часу ОСОБА_2, усвідомлюючи, що ТОВ «Ніка-25» і ТОВ «Укрінвест-25» за вищевказаними договорами до КЦСА дизельне пальне в обсязі 565 960 літрів не поставляло, указаний обсяг пального перевищує фактичну потребу пального, необхідного для роботи котельні, діючи згідно з розробленим злочинним планом, склала і підписала платіжні доручення, на підставі яких з місцевого бюджету м. Києва на рахунки ТОВ «Ніка-25» і ТОВ «Укрінвест-25» було безпідставно перераховано 5 136 961,5 грн, як оплату за начебто поставлене дизельне пальне.

З метою маскування своєї злочинної діяльності ОСОБА_2, діючи умисно, за попередньою змовою з іншими учасниками злочину, з корисливих спонукань, відповідно до розробленого плану вчинення злочину, склав і підписав завідомо підроблені акти списання дизельного пального, в які вніс завідомо неправдиві відомості про те, що за період 2014 року в котельні КЦСА використано 534 030 літрів дизельного пального.

Відповідно до проведеного Державним агентством енергоефективності та енергозбереження України розрахунку з визначення обсягів споживання теплової енергії та палива у КЦСА, обсяг палива, необхідний для забезпечення роботи котельні для здійснення опалення приміщень КЦСА у 2014 року складає 193 297 літрів.

ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з іншими службовими особами КЦСА, а також директором ТОВ «Укрінвест-25» ОСОБА_5, а також засновником ТОВ «Укрінвест-25» та директором і засновником ТОВ «Ніка 25» ОСОБА_8 завищила витрати дизельного пального у котельні КЦСА у 2014 році на 340 733 літрів, кошти за поставку якого в сумі 3 700 070,56 грн безпідставно перерахувала на рахунки ТОВ «Ніка-25» і ТОВ «Укрінвест-25», які привласнила з іншими учасниками злочину.

Протягом 2013- 2014 років ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з іншими службовими особами КЦСА, а також ОСОБА_5 і ОСОБА_8, зловживаючи своїм службовим становищем, заволоділа коштами місцевого бюджету м. Києва в сумі 6 753 830,77 грн.

23.11.2016р. ОСОБА_2 затримана в порядку ст. 208 КПК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

24.11.2016 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Згідно положень ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо слідчий, прокурор доведе, що встановлені під час розгляду клопотання обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, переховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_2 складає сукупність належних даних, які підтверджуються: договором 11.02.2013 № 14, укладеними між КЦСА в особі ОСОБА_2 і ТОВ «Преваленс» в особі його директора ОСОБА_9, згідно з умовами якого останнє зобов'язалося поставити КЦСА 420 000 літрів дизельного пального суму 4 032 000 грн.; договором від 20.03.2014 № 14, укладеним між КЦСА в особі ОСОБА_2 і ТОВ «Ніка-25» в особі його директора ОСОБА_8, згідно з умовами якого останнє зобов'язалося поставити КЦСА 545 325 літрів дизельного пального суму 5 136 961,50 грн.; договором від 15.12.2014 № 22, укладеним між КЦСА в особі ОСОБА_2 і ТОВ «Укрінвест-25» в особі його директора ОСОБА_5, згідно з умовами якого останнє зобов'язалося поставити КЦСА 37 800 літрів дизельного пального суму 562 086 грн.; видатковими накладними ТОВ «Преваленс», згідно з якими ТОВ «Преваленс» начебто поставило КЦСА у продовж 2013 року 578 634 літрів дизельного пального; видатковими накладними ТОВ «Ніка-25» згідно з якими зазначене товариство в особі його директора ОСОБА_5 поставило КЦСА 528 160 літрів дизельного пального; видатковою накладною ТОВ «Укрінвест-25, згідно з якою ТОВ «Укрінвест-25» в особі його директора ОСОБА_5 поставило КЦСА 37 800 літрів дизельного пального; актами списання дизельного пального за 2013 рік, підписаними ОСОБА_2, ОСОБА_10 і ОСОБА_6, згідно з якими КЦСА у період 2013 року використало 510 776 літрів дизельного пального, актами списання дизельного пального за 2014 рік, підписаними ОСОБА_2, ОСОБА_10 і ОСОБА_6, згідно з якими КЦСА у період 2013 року використало 534 030 літрів дизельного пального, відомостями про рух коштів КЦСА згідно з якими за поставлене пальне на рахунки ТВО «Преваленс» і ТОВ «Ніка-25» останнє перерахувало 6 232 585,24 грн.; Відомостями по рух коштів про рахунках ТОВ «Ніка-25», згідно з якими КЦСА перерахувало на рахунки останнього 5 136 961,5 грн., розрахунком з визначення обсягів споживання теплової енергії та палива у КЦСА, проведеним Державним агентством енергоефективності та енергозбереження України, згідно з яким обсяг палива, необхідний для забезпечення роботи котельні для здійснення опалення приміщень КЦСА у 2013 році складає 200 210 літрів, розрахунком з визначення обсягів споживання теплової енергії та палива у КЦСА, проведеним Державним агентством енергоефективності та енергозбереження України, згідно з яким обсяг палива, необхідний для забезпечення роботи котельні для здійснення опалення приміщень КЦСА у 2014 року складає 193 297 літрів, висновком судово-економічної експертизи, проведеної судовими експертами ОСОБА_11 і ОСОБА_12, від 09.08.2016 № 09/08/16-1, з урахуванням дослідження розрахункового споживання енергії та відповідних витрат дизельного палива в Київському центрі соціальної адаптації престарілих, інвалідів та інших осіб, що не мають постійного місця проживання, проведеного спеціалістом Держенергоефективності України, документально підтверджуються матеріальні збитки, завдані КЦСА діями щодо безпідставного списання дизельного пального у 2013 році в сумі 3 053 760,21 грн., у 2014 році в сумі 3 700 070,56 грн. Усього протягом 2013 - 2014 років в сумі 6 753 830,77 грн, представленими в судовому засіданні розсекреченими даними щодо проведених негласних слідчо-розшукових дій.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_2, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_2, у вчиненні кримінального правопорушення за викладених в клопотанні обставин.

Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови»), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Вирішуючи клопотання про застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, особу підозрюваної, виключно позитивні дані про особу підозрюваної, її задовільний стан здоров'я, міцні соціальні зв'язки, наявність постійного місця роботи та сім'ї, її організаційну роль щодо вчинення протиправних дій, наявність значного суспільного інтересу в результатах розслідування кримінального провадження, та, враховуючи те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя дійшов висновку, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, з яких не може бути застосовано жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Таким чином, перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про їх наявність, з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_2, її тяжкість, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, тяжкості покарання, що загрожує, у разі визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, в якому вона підозрюється, особи підозрюваної, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, має визначене місце проживання, роботи, за місцем постійного проживання та роботи характеризується позитивно.

Наявність позитивних характеристик підозрюваної, міцність соціальних зв'язків підозрюваної в місці його постійного проживання та роботи, не можуть бути безумовними підставами для звільнення підозрюваної з-під варти, оскільки не спростовують висновки суду про те, що ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи тяжкість та суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, її особу, слідчий суддя дійшов висновку, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, з яких не може бути застосовано жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

За таких обставин доводи захисника щодо відсутності ризиків у даному кримінальному провадженні, які виправдовують тримання підозрюваної під вартою, є необґрунтованими, оскільки наявність існуючих в сукупності ризиків підтверджуються матеріалами кримінального провадження, які були предметом безпосереднього дослідження судом. Одночасно доводи захисника з приводу недостатності доказів вини підозрюваної в інкримінованому їй діянні, що виключає застосування до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не заслуговують на увагу, оскільки оцінка доказів з точки зору їх достатності для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні кримінального провадження на даному етапі кримінального провадження слідчим суддею не здійснюється.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваної розмір застави, а також покласти на підозрювану обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваної, те, що перебування підозрюваної на посаді директора Київського центру соціальної адаптації престарілих, інвалідів та осіб, що не мають постійного місця проживання, сприяло вчиненню нею вказаного кримінального правопорушення, організаційну роль підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, суму заподіяної в результаті правопорушення матеріальної шкоди, предмет посягання, позицію прокурора в судовому засіданні щодо розміру застави, слідчий суддя, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177 та 178 КПК України, вважає за необхідне визначити розмір застави в розмірі, який перевищує 300 розмірів мінімальної заробітної плати, а саме в розмірі 3000 розмірів мінімальної заробітної плати, що дорівнює 4134000,00 грн, яка здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст. ст. 178, 182, 183 КПК України. Суд також вважає, що внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, зважаючи на його показання в судовому засіданні щодо відсутності в його діях протиправного умислу та непричетність до їх вчинення.

При визначенні розміру застави суд також приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваної, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України Черненка О.О., погоджене заступником начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генеральної прокуратури України Шевченком А.Г., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_2, задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в межах строків досудового розслідування, тобто до 21 січня 2017р. включно.

Строк тримання під вартою відраховувати з моменту затримання з 23.11.2016р. з 14 год 30 хв.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_2 обов'язків, визначених КПК України.

Визначити заставу в розмірі 3000 розмірів мінімальної заробітної плати, а саме у розмірі 4134000,00 (чотири мільйони сто тридцять чотири тисячі) грн, яка може бути внесена (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р 373 110 010 028 07; МФО (код банку) 820019;

ЗКПО 02 896 745; ЄДРПОУ банку: 38004897;

Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві.

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрювану ОСОБА_2 у разі внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Визначити строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення строком до 21 січня 2017р. включно.

Визначити строк дії ухвали до 21.01.2017р. включно.

Роз'яснити підозрюваній, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у місті Києві та Київській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у місті Києві та Київській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити усно і письмово ГСУ Національної поліції у місті Києві.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваної та її явки за викликом.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомлена, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомила про причини своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому, застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя С.Ш.Бабенко