Рішення № 63555923, 14.12.2016, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі: головуючого судді - Боймиструка С.В., суддів: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М.,

секретар судового засідання Шептицька С.С.

з участю прокурора Прищепа О.М., Кириченко О.А., Смоловик О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги першого заступника прокурора Рівненської області та ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів» на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 25 жовтня 2016 року про перегляд за нововиявленими обставинами в справі за позовом заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів» до ОСОБА_1 про витребовування майна з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 25 жовтня 2016 заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами в цивільній справі за позовом Заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності - задоволено повністю.

Скасовано рішення Рівненського районного суду від 04 червня 2015 року у зв'язку з його переглядом за нововиявленими обставинами.

В задоволенні позову Заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності на нерухоме майно - відмовлено.

Судові витрати по позову віднесено на рахунок держави.

Не погодившись з вказаним рішенням, заступник прокурора Рівненської області та ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів» подали апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі заступник прокурора Рівненської області зазначив, що судом першої інстанції зроблено невірний висновок щодо того, що будинки бази відпочинку, які витребовуються у ОСОБА_1, суттєво відрізняються площею і вартістю від тих, які незаконно вибули з володіння ВАТ «РЗТА», водночас про вказане відповідачу стало відомо лише з листа КП «РОБТІ» від 12.05.2016 року.

Вказав, що нововиявлені обставини відповідач обґрунтував тим, що обєкти, які вибули з власності ВАТ «РЗТА» на підставі договору купівлі-продажу від 07.07.2005 року, укладеного з Рівненською міською організацією спортивний клуб «Торпедо» є тимчасовими спорудами, в той час як з власності, ОСОБА_1 на підставі рішення Рівненського районного суду від 04.06.2015 року витребувано обєкти нерухомості.

Крім того, зазначив, що дані обставини відповідачу стали відомі лише з листа Рівненського ОБТІ від 11.05.2016 року, згідно якого слідує, що 23.04.2007 року за результатами повторної інвентаризації проведеної Рівненським ОБТІ встановлено, що спірні будиночки повністю демонтовано та фактично проведено нове будівництво на постійних фундаментах. Разом з цим, судом першої інстанції не враховано, що позовні вимоги прокурора ґрунтувались, в тому числі, на обставинах встановлених в ході розгляду справ №№ 15/65 та 570/563/13-ц, що зазначені відповідно в рішеннях господарського суду Рівненської області від 14.03.2007 року та 10.12.2008 року, постанові Вищого господарського суду України від 06.08.2008, рішенні апеляційного суду Рівненської області від 18.02.2014 року, які наявні в матеріалах справи.

Так, Вищим господарським судом України в постанові від 06.08.2008 року у справі № 15/65 зазначено, що ухвалою господарського суду Рівненської області від 14.05.2007 року у даній справі розяснено пункт 2 резолютивної частини рішення господарського суду Рівненської області від 14.03.2007 року та викладено його в наступній редакції: «Визнати за Рівненською міською громадською організацією - спортивним клубом «Торпедо» право власності на базу відпочинку по вул. Лісова, 2, в с. Решуцьк, яка складається з наступних будівель».

Також, ухвалою господарського суду Рівненської області від 14.05.2007 року у справі № 15/65 встановлено, що 23.04.2007 року КП «Рівненським ОБТІ» виготовлено технічні паспорти на всі спірні будівлі та зазначено їх інвентаризаційні номери.

З рішення господарського суду Рівненської області від 10.12.2008 року у справі № 15/65, вбачається позивачем по справі РМГОСК «Торпедо» подано заяву про додаткове обґрунтування позовних вимог, яким розширено прохальну частину позовної заяви та зазначено обєкти нерухомого майна, право власності на які просив визнати, одночасно зазначивши їх інвентаризаційні номери. ВАТ «РЗТА» подано зустрічний позов про визнання договору купівлі-продажу недійсним та вимогою визнати право власності на базу відпочинку, яка складається з відповідних обєктів нерухомого майна з одночасним зазначенням їх інвентаризаційних номерів.

Отже, ВАТ «РЗТА» та РМГОСК «Торпедо» під час судового розгляду справи стверджувалось, що предметом договору купівлі-продажу від 07.07.2005 року є саме обєкти нерухомості.

В ході розгляду справи судом встановлено, що 07.07.2005 року ВАТ «РЗТА» на користь РМГОСК «Торпедо» на підставі договору купівлі-продажу відчужено нежиле приміщення бази відпочинку по вул. Лісова, 2, с. Решуцьк. Водночас судом зроблено висновок, що, у звязку з недотриманням вимог чинного законодавства, позивач не набув право власності на майно, яке є обєктом купівлі-продажу, а саме обєкти нерухомого майна бази відпочинку, яка знаходиться по вул. Лісова, 2, в с. Решуцьк. З огляду на викладене, в ході розгляду справи № 15/65 судами встановлено, що предметом спору є саме обєкти нерухомості.

Окрім того, в ході розгляду справи № 570/563/13-ц апеляційним судом Рівненської області встановлено, що майно, яке було предметом договору купівлі-продажу від 07.07.2005 року між ВАТ «РЗТА» та РМГОСК «Торпедо», а також майно, яке згодом було відчужене ОСОБА_2 є одними і тими ж обєктами нерухомості, що й стало підставою для витребування їх в останньої. Отже, вказані обставини в силу вимог ст. 61 ЦПК України не підлягають додатковому доказуванню.

Разом з цим, як вже зазначалось, в матеріалах справи наявні відомості щодо виготовлення 23.04.2007 року технічних паспортів на всі спірні будівлі, а також вищевказані судові рішення.

Зазначає, що відповідач у справі неодноразово ознайомлювався з матеріалами справи №5 70/29007/14-ц, відповідно вказані обставини, які він вважає нововиявленими, були або могли бути відомі йому на час ухвалення оскаржуваного рішення місцевим судом. Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України у справі № 6-2сно14 в постанові від 17.12.2014 року. Зокрема судом зазначено, що обставини та докази, які могли бути відомі особі на момент розгляду справи не є нововиявленими обставинами

Звертає увагу, що 04.06.2015 року представником відповідача в судовому засіданні у справі № 570/2907/14-ц заявлялось клопотання про проведення експертизи з метою ідентифікації обєктів, які перебувають у власності ОСОБА_1 та які були предметом вищевказаного договору купівлі-продажу від 07.07.2005 року. Зокрема, дане клопотання обґрунтовувалось тим, що ОСОБА_1 придбано в ОСОБА_2 обєкти нерухомості, в той час як РМГОСК «Торпедо» за договором купівлі-продажу від 07.07.2005 придбано тимчасові споруди. Стверджує, що вказане зафіксовано в аудіо записі судового засідання, який досліджувався під час судового розгляду справи за нововиявленими обставинами. Враховуючи вимоги ст. 10 ЦПК України, згідно якої сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, тому відповідач не був позбавлений можливості витребувати необхідно докази з даного питання та подати їх до суду під час розгляду справи № 570/2907/14-ц.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30.03.2012, судове рішення не може переглядатись у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені ч.2 ст.361 ЦПК України, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом України, а також якщо обставини, визначені ч. 2 ст. 361 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Зазначає, що враховуючи викладене, обставини зазначені відповідачем, відповідно до вимог чинного законодавства, не є нововиявленими, оскільки були чи могли бути відомі заявнику на момент розгляду справи. Водночас, докази долучені відповідачем до заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами є новими доказами, відтак відповідно до вимог п.4 зазначеної постанови Пленуму, не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у звязку з нововиявленими обставинами.

Вказує, що судом безпідставно зроблено висновок щодо відмінності майна, яке витребовуюється у відповідача від майна, яке вибуло з володіння ВАТ «РЗТА» посилаючись лише на технічні паспорти на них від 28.03.2003 року та 23.04.2007 року. Так, технічні паспорти на спірні обєкти від 28.03.2003 року видано за два роки до їх відчуження ВАТ «РЗТА» на користь РМГОСК «Торпедо». А тому, зазначені обставини не можуть беззаперечно вказувати на те, що обєктом продажу були саме тимчасові споруди, відтак доводи відповідача та позиція суду першої інстанції з даного питання є надуманими.

Окрім цього, судом першої інстанції безпідставно не враховано лист управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Рівненській області з якого вбачається, що будь-які дозвільні документи щодо початку та закінчення підготовчих, будівельних та інших робіт по вул. Лісова, 2, с. Решуцьк, не надавались.Зазначене свідчить, що на момент вибуття спірного майна з володіння ВАТ «РЗТА» воно мало статус нерухомого.

Стверджує, що вибуття спірних обєктів з власності ВАТ «РЗТА» поза його волею, як власника, встановлено рішеннями апеляційного суду Рівненської області від 18.02.2014 року у справі №570/563/13-ц та господарського суду Рівненської області від 10.12.2008 року, постановою Вищого господарського суду України від 06.08.2008 року у справі №15/65, а дані обставини, в силу вимог ст. 61 ЦК України, не підлягають додатковому доказуванню.

З цих підстав просить задоволити апеляційну скаргу, скасувати рішення Рівненського районного суду від 25.10.2016 року, прийняти нове рішення про відмову в задоволені заяви про перегляд рішення Рівненського районного суду від 04.06.2015 року за нововиявленими обставинами, а рішення Рівненського районного суду від 04.06.2015 року - залишити без змін.

В апеляційній скарзі представник ВАТ «РЗТА» зазначив, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України мотивами для скасування оскаржуваного рішення і ухвалення нового є невідповідність висновків суду обставинам справи. Підстави для перегляду рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами встановлені ч.2 ст. 361 ЦПК України.

Стверджує, що судом не взято до уваги, що фактично заявник не погоджується з рішенням суду, посилаючись на неповне встановлення фактичних обставин справи. Проте наявні на думку заявника процесуальні недоліки розгляду справи не є нововиявленими обставинами, вони могли підставою для перегляду рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Вказує, що як вбачається із Журналу судового засідання 04.06.2015 року представник відповідача ОСОБА_3 заявляв клопотання про відкладення розгляду справи для написання клопотання про призначення експертизи.

Також, в судовому засіданні 04.06.2015 року представник відповідача ОСОБА_3 зазначив, що до нього під'їхали клієнти і повідомили наступне: надали висновок про вартість майна в 2006 році та зазначили, що на момент продажу це були деревяні будинки на тимчасових опорах, а на даний час це є капітальні споруди повністю облаштовані для того, щоб ідентифікувати дані обєкти. Тому, представник відповідача просив оголосити перерву для підготовки клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи для ідентифікації обєкта (дане клопотання було заявлене на 1 хв. 43 сек. судового засідання 06.04.2015 року). Дані факти судом першої інстанції було грубо проігноровано.

Також, судом не взято до уваги відповідь УДАБІ у Рівненській області, з якої вбачається те, що в єдиному реєстрі документів які дають право на виконання підготовчих робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів не міститься інформації щодо документів, які б давали право на виконання будівельних робіт та/або підтверджують прийняття в експлуатацію обєктів за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Решуцьк, вул. Лісова, 2.

З огляду на вищезазначене просить скасувати рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 25 жовтня 2016 року у цивільній справі № 570/2607/14-ц та ухвалити нове рішення яким позов Заступника прокурора Рівненської області в інтересах Фонду державного майна України, ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів» до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.

Прокурор та представник «ВАТ Рівненський завод тракторних агрегатів» підтримали подані апеляційні скарги та просили їх задовольнити в повному обсязі. Представник Фонду Державного майна України також підтримав подані апеляційні скарги.

Представник ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_4 заперечила проти задоволення апеляційних скарг та вказала, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та законним і просив лишити його без змін.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційні скарги до задоволення підлягають з такихпідстав.

Відповідно до ч. та ч.2 ст.361 ЦПК України, рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

Згідно розяснень даних в п. 3 та 9 Постанови Пленуму ВССУ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» від 30.03.2012 року за № 4, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК).

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 ЦПК є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Обставини на які посилається ОСОБА_1 та вважає нововиявленими, а саме, відмінність проданих ВАТ «РЗТА» тимчасових споруд по вул. Лісова 2 в с. Решуцьк Рівненського району для РГМО СК «Торпедо» та капітальних споруд за тою ж адресою придбаних нею у попереднього власника, не є нововиявленими, оскільки вони не підпадають під визначення зазначене в законі та в розясненнях наведеної вище постанови пленуму ВССУ.

Стороні заявника ОСОБА_1 достовірно було відомо станом на 04.06.2015 року про «тимчасовість придбаних нею споруд» що випливає зі слів представника ОСОБА_3 під час заявлення ним клопотання про призначення експертизи в судовому засіданні на 2-ій хвилині аудіозапису на диску та з журналу судового засідання (.т.1 а.с.75).

Однак, цією обставиною та отриманими її представником копіями техпаспортів на будинки на базі відпочинку, заявлені до ОСОБА_1 позовні вимоги під час розгляду позову по суті, не заперечувались, про приєднання їх як речових доказів відповідно до ст.131 ЦПК України поданих несвоєчасно з поважних причин клопотань не заявлялось.

Ці, на думку заявниці докази, уже як нововиявлених обставин, були до суду подані ОСОБА_1 майже через один рік всупереч ч.1 ст.362 ЦПК України.

Крім того, ці обставини відмінності придбаних ОСОБА_1 капітальних будинків на базі відпочинку від первісно відчужених ВАТ «РЗТА» не є доведеними.

З листа № 1017-2124 від 15 07.2016 року Управління ДАБК у Рівненській області вбачається, що в єдиному реєстрі документів які дають право на виконання підготовчих і будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, не міститься інформації про право на виконання робіт чи прийняття в експлуатацію обєктів за адресою Рівненський район, с. Решуцьк, вул. Лісова 2.

Якщо такі роботи проводились без відповідних дозволів та без прийняття в експлуатацію, то такі обєкти є самовільним будівництвом, а згідно ч.2 ст.376 ЦК України, особа, яка здійснила таке будівництво не набуває на нього прав власності.

Відповідно не могла на ці змінені обєкти набути права власності і заявниця.

Отже, будинки на базі відпочинку, як неодноразово встановлено рішеннями господарських та загальних судів, копії яких знаходяться в даній справі, є одним і тим самим майном що вибуло з власності ВАТ «РЗТА» та обґрунтовано йому повернуто.

Підстав для перегляду рішення Рівненського районного суду від 4 червня 2015 року за нововиявленими обставинами не має, оскільки немає таких нововиявлених обставин.

Відповідно до абзацу 2 п.19 згаданої Постанови пленуму ВССУ від 30.03.2012 року за № 4, оскільки статтею 307 ЦПК не передбачено права суду апеляційної інстанції передавати справу на новий розгляд, після скасування судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами при новому розгляді справи суд керується правилами розгляду справи судом першої інстанції, з винятками й доповненнями, встановленими главами ЦПК щодо апеляційного провадження та провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами. При цьому з урахуванням вимог статті 303 ЦПК апеляційний суд на підставі доказів, поданих особами, які беруть участь у справі, досліджує обставини, що стали підставою для перегляду судового рішення, дає юридичну кваліфікацію фактичних обставин справи і ухвалює відповідне судове рішення у справі.

За таких обставин, місцевий суд порушив норми матеріального та процесуального права, неповно зясував обставини, які мають значення для справи, його висновки не відповідають обставинам справи, а тому рішення суду першої інстанції про перегляд за нововиявленими обставинами підлягає скасуванню, а заяву про перегляд слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. п.2 ч.1 ст.307, 309, 313-314,316, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційні скарги першого заступника прокурора Рівненської області та ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів» задовольнити.

Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 25 жовтня 2016 скасувати.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Рівненського районного суду від 4 червня 2015 року за нововиявленими обставинами залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий:

Судді: