Рішення № 63553554, 12.12.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/5787/16-ц Головуючий у І інстанції Дубас Т. В.Провадження № 22-ц/780/5195/16 Доповідач у 2 інстанції Волохов Л. А.Категорія 4 12.12.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

12 грудня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого Волохова Л.А.,

суддів: Мельник Я.С., Журби С.О.,

при секретарі: Якимчук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання права власності в порядку спадкування, -

встановила:

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 липня 2016 року в позові ОСОБА_3 до Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання права власності в порядку спадкування - відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки - ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1.

ОСОБА_4 постійно проживала в квартирі АДРЕСА_1, що пдтверджується довідкою ЖЕД №4163.

Після смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 0,2410 га, що знаходиться в АДРЕСА_2.

Оригіналу державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 позивачу знайти та відновити не вдалося. Бажаючи прийняти спадщину, позивач звернулась до державної нотаріальної контори. Кузнецовська міська державна нотаріальна контора надала відповідь від 14 квітня 2016 року (а.с.27), в якій зазначила про неможливість оформлення спадщини через нотаріальну контору через відсутність оригіналу державного акту на право власності. Також в даній відповіді зазначено, що за відсутності правовстановлюючого документа на нерухоме майно, свідоцтво про право на спадщину не може бути видане і справа вирішується в судовому порядку. Тобто державна нотаріальна контора відмовила в оформленні права на спадщину.

В подальшому ОСОБА_3 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання прав власності в порядку спадкування.

На запит суду першої інстанції, Кузнецовською міською державною нотаріальною конторою Рівненської області, листом від 14.07.2016 року було повідомлено, що станом на 14 липня 2016 року - згідно перевірки записів в книгах реєстрації спадкових справ по Кузнецовській міській державній нотаріальній конторі та інформаційної довідки зі Спадкового реєстру, спадкова справа на майно, яке належало ОСОБА_4, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1, в Кузнецовській міській державній нотаріальній конторі не заведено; заяв щодо прийняття спадщини від спадкоємців ОСОБА_4 до нотаріальної контори не надходило, відомості про спадкоємців, що прийняли спадщину та відомості про склад спадкового майна, що залишилося після смерті ОСОБА_4 в нотаріальній конторі відсутні; на майно, що належало померлій ОСОБА_4 свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України), суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

За правилами ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ст. 1222 цього Кодексу спадкоємцями за заповітом і законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 та ст. 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно аб.3п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 р., у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 зазначено що При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати: місце відкриття спадщини; коло спадкоємців, які прийняли спадщину ; законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини у випадку, якщо спадщина відкрилась до 1 січня 2004 року або ж спадкодавець проживав в іншій державі, спадкоємець є іноземним громадянином та проживає в іншій державі, а спадкове майно знаходиться на території України.

Судом хибно встановлено, що позивач не зверталась до нотаріальної контори, оскільки дана обставина спростовується відповіддю нотаріуса від 14 квітня 2016 року(а.с.27).

Як вищезазначено, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 309 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 липня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати за ОСОБА_3, право власності на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_3, площею 0,2410 га, зо знаходиться в АДРЕСА_2.

Судове рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Волохов Л.А.

Судді: Мельник Я.С.

Журба С.О.