Рішення № 63553549, 12.12.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/5571/14-ц Головуючий у І інстанції Кухленко Д. С.Провадження № 22-ц/780/4269/16 Доповідач у 2 інстанції Волохов Л. А.Категорія 19 12.12.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

12 грудня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого Волохова Л.А.,

суддів: Сержанюка А.С., Мельника Я.С.,

при секретарі: Якимчук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 01 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» про визнання права власності на квартиру та стягнення коштів, -

встановила:

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 01 червня 2016 року позов ОСОБА_3 до ТОВ «Аверс-Сіті» задоволено.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на об'єкт нерухомості квартиру АДРЕСА_1.

Стягнуто з ТОВ «Аверс-Сіті» на користь ОСОБА_3 зайво перераховані грошові кошти в сумі 36 846,32 грн.

Стягнуто зТОВ «Аверс-Сіті» на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 3654,00 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ТОВ «Аверс-Сіті» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Аверс-Сіті» підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ Регіональні будівні інвестиції» укладено договір бронювання об'єкта нерухомості № А8-Б2 щодо бронювання житлового приміщення, проектною площею 87,23 м. кв. в секції №1 454 - квартирного 21/22 поверхового будинку АДРЕСА_1 (а.с.14-18).

З одночасним укладанням Договору бронювання об'єкту нерухомості № А8-Б2 від 20 березня 2008 року ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №А8-К2;34-Б/52 від 20 березня 2008 року з ЗАТ «КУА АПФ «Наші інвестиції», що діє в інтересах та за рахунок Пайового венчурного фонду (а.с.19-21).

30 червня 2009 року Господарським судом Київської області прийнято рішення по справі № 13/133-09 згідно якого до ЗАТ «КУА АПФ «Наші інвестиції» перейшло право власності на об'єкт нерухомості, у якому знаходиться квартира. А 17 серпня 2009 року рішенням Господарського суду Київської області по справі №19/205-09 було визнано право власності на зазначений об'єкт за ТОВ «Аверс-сіті».

Позивач 25.10.2012 року відступив право вимоги Квартири АДРЕСА_1 до ТОВ «Регіональні будівні інвестиції» за договором №А-8/АС відступлення права вимоги від 25 жовтня 2010 року, на користь ТОВ «Аверс-Сіті».

16 вересня 2011 року будинок, складовою частиною якого є спірна квартира, введено в експлуатацію, що підтверджується сертифікатом серії НОМЕР_1 (а.с.24).

Акти приймання-передачі майнових прав на квартири між позивачем та відповідачем не укладалися.

Позивач, неодноразово письмово звертався до відповідача з вимогою виконати передбачені договором зобов'язання, не отримавши жодної відповіді, позивач звернувся з позовом до суду і просив визнати за ним права на об'єкти нерухомості - квартиру АДРЕСА_1.

Рішенням Ірпінського суду Київської області від 01 червня 2016 року позов задовольнили і визнали за позивачем право власності на вищезазначену квартиру.

Стаття 331 ЦК України встановила загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію.

За правилами ст. 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Отже, враховуючи, що відповідно до ст. 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на окремі об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному ст.. 392 цього Кодексу.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 02 грудня 2015 року у справі № 6-1502цс15, № 6-1732цс15, та від 30 березня 2016 року у справі № 6-3129цс15.

Про вирішення позовних вимог про визнання права на отримання спірної квартири, суд у порушення вимог ст.ст. 212-214, 316 ЦПК України не звернув увагу на те, що у позивача право власності на об'єкт квартири не виникло. На підставі договору позивач отримав лише право на набуття права власності, а не саме право власності на нерухоме майно.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення позову у суду першої інстанції не було, а тому рішення суду як таке, що ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права, тому воно підлягає скасуванню з підстав, передбачених ст.309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 309 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» задовольнити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 01 червня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Судове рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Волохов Л.А.

Судді: Сержанюк А.С.

`Мельник Я.С.