Вирок № 63551752, 19.12.2016, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/4438/16-к

Провадження № 1-кп/361/287/16

19.12.2016

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2016 року Броварський міськрайонний суд Київської області

в складі: головуючого - судді Кічинської О.Ф.

при секретарі - Мельниченко О.Я.

з участю прокурора - Кадирової К.А.

обвинуваченої - ОСОБА_1

захисника обвинуваченої - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари об»єднане кримінальне провадження № 12016110130000550 від 19.02.2016 про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки АДРЕСА_2, громадянки України, з професійно-технічною освітою, незаміжньої, інваліда ІІ групи, такої, що має малолітню дитину, не працює, жительки АДРЕСА_1, раніше судимої 24.05.2007 Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 190 КК України до 1 року 4 місяців позбавлення волі, 15.04.2010 Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі з заміною на підставі постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13.12.2011 покарання у виді позбавлення волі на обмеження волі строком на 2 роки 5 місяців 6 днів, звільненої 30.08.2012 умовно-достроково на 1 рік 7 місяців 4 дня, -

- у вчиненні злочинів, передбачених ст. 395, ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 15.04.2010 ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі, постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13.12.2011 покарання у виді позбавлення волі замінено на обмеження волі строком на 2 роки 5 місяців 6 днів, 30.08.2012 засуджену звільнено з місць обмеження волі умовно-достроково на 1 рік 7 місяців 4 дня. Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 13.10.2015 відносно ОСОБА_1 встановлено адміністративний нагляд строком на 12 місяців з покладенням обов»язків щомісячно у перший та четвертий вівторок з»являтися на реєстрацію до Броварського МВ ГУМВС України в Київській області, не виїжджати за межі м. Бровари в особистих справах без дозволу уповноважених осіб відділу міліції, не відвідувати місця продажу алкогольних напоїв, не залишати місце проживання - квартиру АДРЕСА_1 - в період з 23 години до 06 години наступного дня. 03.11.2015 ОСОБА_1 ДІМ Броварського МВ ГУМВС України в Київській області ОСОБА_3 письмово попереджено про кримінальну відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду. Разом із тим, реалізовуючи злочинний умисел, направлений на ухилення від адміністративного нагляду, обвинувачена вперіод з 05.04.2016 по 23.10.2016 без поважних причин жодного разу не з»явилась на реєстрацію до Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Київській області та без дозволу вказаного правоохоронного органу залишила постійне місце проживання.

Крім того, ОСОБА_1, маючи незняту та не погашену в установленому законом порядку судимість за вчинення злочину проти власності, 18.02.2016, перебуваючи в коридорі будинку № 9 по бульвару Незалежності в м. Бровари Київської області, побачила дитячу коляску марки «Chicco» моделі «Trio I - MOVE», після чого в неї виник злочинний умисел на таємне викрадення вказаної речі. Реалізовуючи протиправний намір, діючи з корисливого мотиву та переконавшись у відсутності навколо інших осіб, які б могли завадити незаконному заволодінню чужим майном, обвинувачена близько 13 години 30 хвилин 18.02.2016 шляхом вільного доступу вчинила крадіжку належної ОСОБА_4 дитячої коляски марки «Chicco» моделі «Trio I - MOVE» вартістю, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 8-04/182 від 13.05.2016, 19 147 грн. 14 коп. З чужим майном ОСОБА_1 залишила місце події, розпорядилась ним за власним розсудом, своїми діями завдала потерпілому ОСОБА_4 матеріальні збитки в розмірі 19 147 грн. 14 коп.

Допитана судом обвинувачена ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих злочинах за обставин, викладених в обвинувальних актах і описовій частині вироку, визнала повністю. Показала, що, перебуваючи під адміністративним наглядом на підставі постанови суду, вона декілька місяців виконувала покладені обов»язки, однак, будучи засудженою в січні 2016 року Дніпровським районним судом м. Києва за вчинену в жовтні 2015 року крадіжку, дізнавшись про подану прокурором апеляційну скаргу на м»якість вироку та боячись засудження до реальної міри покарання, в березні 2016 року переїхала проживати до бабусі за іншою адресою в АДРЕСА_2, не повідомивши Броварському відділу поліції про своє місцеперебування, та припинила з»являтись на реєстрацію, при цьому усвідомлювала, що нестиме кримінальну відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду. Крім того, вдень 18.02.2016, зайшовши до знайомого в багатоквартирний будинок по бульвару Незалежності, 9 в м. Бровари, побачила біля однієї з квартир дитячу коляску та викрала її, скориставшись відсутністю інших осіб, які б могли помітити злочинні дії, відразу здала її до комісійного магазину, отримані кошти в сумі 400 грн. витратила на власні потреби. Про себе обвинувачена повідомила, що понад 5 років є ВІЛ-інфікованою і страждає на гепатит С, у зв»язку з чим систематично вживає ліки та потребує періодичного стаціонарного лікування, являється матір»ю малолітнього ОСОБА_5, стосовно якого не позбавлена батьківських прав, однак дитина проживає з батьком, в листопаді 2016 року перебувала на амбулаторному лікуванні в медичному центрі «ФАРМ МАКС», намагаючись позбутися наркотичної залежності, її батьки повністю відшкодували потерпілому ОСОБА_4 завдані злочином збитки.

Покази обвинуваченої є послідовними й логічними, відповідають фактичним обставинам справи, тому не викликають у суду сумніву. Оскільки ОСОБА_1 повністю визнала свою вину за ст. 395, ч. 2 ст. 185 КК України та не оспорювала фактичні обставини, викладені в обвинувальних актах об»єднаного кримінального провадження, судом безсумнівно встановлено правильність розуміння нею змісту цих обставин і добровільність її позиції, суд за згодою учасників судового провадження, роз»яснивши ОСОБА_1 положення частини третьої статті 349 КПК України про те, що у такому випадку вона буде позбавлена права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, за виключенням документів, які характеризують винну особу, тобто розглянув провадження за правилами, передбаченими частиною третьою статті 349 КПК України.

Суд вважає повністю доведеною винуватість ОСОБА_1 у порушенні правил адміністративного нагляду та в таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, тому засуджує її за ст. 395, ч. 2 ст. 185 КК України. Разом із тим, оскільки санкція ст. 395 КК України передбачає безальтернативне покарання у виді арешту, при цьому, відповідно до ч. 3 ст. 60 КК України, арешт не застосовується до жінок, які мають дітей віком до семи років, а ОСОБА_1 є матір»ю трирічної дитини, суд засуджує останню за ст. 395 КК України без призначення покарання.

Призначаючи покарання за ч. 2 ст. 185 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, думку потерпілого ОСОБА_4, висловлену в письмовій заяві, який претензій матеріального і морального характеру до обвинуваченої не має, в обранні виду та міри покарання покладається на розсуд суду, відомості про особу ОСОБА_1, яка неодноразово засуджувалась за вчинення умисних злочинів проти власності, неінформативно характеризується за місцем проживання, має сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, з 01.01.2016 визнана інвалідом ІІ групи, страждає на гепатит С та інші захворювання, на обліку лікарів психіатра і нарколога не перебуває, однак в судовому засіданні повідомила про вживання наркотичних засобів та з 03.11.2016 по 19.11.2016 знаходилась на амбулаторному лікуванні в медичному центрі «ФАРМ МАКС» з діагнозом «Психічні й поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів». Крім того, при призначенні покарання суд враховує репутацію підозрюваної, яка 14.01.2016 засуджена Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України за злочин, вчинений 07.10.2015, до 2 років 6 місяців позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, 14.06.2016 - Броварським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України за злочини, вчинені 18.02.2016 і 14.03.2016, до 3 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки, однак вироки відносно неї не набрали законної сили, оскільки перебувають в судах апеляційних інстанцій, де обвинувачену оголошено в розшук.

Обставин, які, відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України, пом»якшують та обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що виправлення ОСОБА_1, яка після звільнення з місць обмеження волі жодних висновків для себе не зробила, до затримання 12.12.2016 вела асоціальний спосіб життя та продовжувала злочинну діяльність, можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, тому на виконання вимог ч. 2 ст. 65 КК України засуджує її до позбавлення волі, оскільки саме такий вид покарання є необхідним і достатнім для виправлення винної особи, запобігання вчиненню нею нових злочинів. Враховуючи стан здоров»я обвинуваченої, яка є інвалідом ІІ групи, суд призначає їй мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 185 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлявся. Речовий доказ - передану на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_4 дитячу коляску марки «Chicco» моделі «Trio I - MOVE», необхідно залишити в розпорядженні власника.

На підставі частини другої статті 124 КПК України суд стягує з обвинуваченої на користь держави передбачені статтею 118 КПК України документально підтверджені процесуальні витрати в розмірі 703 грн. 68 коп. на залучення експерта для проведення судово-товарознавчої експертизи № 8-04/182 від 13.05.2016.

Під час судового розгляду обвинуваченій 12.12.2016 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. З урахуванням обставин вчинених злочинів і особи ОСОБА_1, що в сукупності свідчить про існування відносно неї ризику, передбаченого пунктом 5 частини першої статті 177 КПК України, який полягає у можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, на виконання вимог статей 177-178 КПК України суд вважає доцільним на період до набрання вироком законної сили застосувати до засудженої запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ст. 395, ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з 12.12.2016 за правилами ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувавши в цей строк період попереднього ув»язнення з дня прибуття обвинуваченої до Київського СІЗО Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області по дату набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув»язнення за два дні позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили застосувати до засудженої ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 703 (сімсот три) грн. 68 коп.

Речовий доказ - дитячу коляску марки «Chicco» моделі «Trio I - MOVE» - залишити в розпорядженні власника ОСОБА_4

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним в порядку статті 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційних скарг до апеляційного суду Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Броварський міськрайонний суд.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку; копії вироку негайно після його проголошення вручаються засудженому та прокурору.

Суддя О.Ф. Кічинська