Ухвала суду № 63551111, 14.12.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №286/993/16-ц Головуючий у 1-й інст. Гришковець А. Л.

Категорія 34 Доповідач Шевчук А. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Микитюк О.Ю., Кочетова Л.Г.,

з участю секретаря судового засідання Кучерявого О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 20 жовтня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди в сумі 25884,86 грн., яка складалася із: 24532,66 грн. збитку, завданого внаслідок пошкодження автомобіля, 980 грн. збитку, повязаного з необхідністю оплатити проведення автотоварознавчого дослідження, 372,20 грн. витрат, понесених на медикаменти для лікування доньки, та у відшкодування моральної шкоди -10000 грн. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 28 лютого 2016 року ОСОБА_2П,. перебуваючи на території її домогосподарства, словесно ображав, погрожував їй та її неповнолітній доньці, побив автомобіль, що належить їй на праві власності. Моральна шкода полягає у заподіяних їй душевних стражданнях через психо-емоційний стрес, який пережила її дитина у звязку з неправомірними діями відповідача, та пошкодження її майна. Добровільно відшкодовувати шкоду ОСОБА_2 не бажає.

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 20 жовтня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 25876,36 грн. та у відшкодування моральної шкоди - 4224 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги звіт автотоварознавчого дослідження, оскільки воно було проведене через місяць після настання події, на яку посилається позивач, без визначення природи походження та механізму спричинення пошкоджень автомобіля. Під час розгляду справи у суді першої інстанції провести будь-яке додаткове експертне дослідження не було можливим, оскільки автомобіль був відновлений. Суд безпідставно взяв до уваги матеріали справи про адміністративне правопорушення та кримінального провадження, оскільки вони предметно не повязані із пошкодженням автомобіля. Окрім того суд взяв до уваги пояснення свідків, жоден з яких не був очевидцем зазначених подій.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Доводи апеляційної скарги щодо безпідставності прийняття до уваги звіту автотоварознавчого дослідження спростовуються тим, що він є одним із доказів наряду з іншими та оцінювався судом першої інстанції нарівні з іншими доказами за загальними правилами оцінки доказів. Із звіту вбачається, що він складений за результатами огляду транспортного засобу, що має пошкодження, які перелічені у акті огляду (дефектній відомості). У звіті вказані прийоми та методи, які використовував оцінювач, нормативний матеріал, технічні норми і правила, спеціальна література, що має відношення до питання визначення розміру, заподіяного позивачу, як власнику автомобіля, матеріального збитку. Позивач довела розмір матеріального збитку, а відповідач його не спростував.

Посилання на безпідставність взяття до уваги матеріалів справи про адміністративне правопорушення та кримінальне провадження не вбачаються переконливим, оскільки жодний доказ не мав для суду наперед встановленого значення. Кожний доказ оцінений окремо, а також у сукупності з іншими доказами.

При оцінці показань свідків суд першої інстанції аналізував весь процес формування, збереження і передачі відомостей свідками. При цьому оцінці піддавалися умови та обставини, при яких свідки сприймали факти. Доводи ж апеляційної скарги ґрунтуються на переоцінці показань свідків.

Виходячи зі змісту ст.ст.23,1167 ЦК України, розяснень, що надані судам у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», загальних підстав цивільно-правової відповідальності, суд першої інстанції правильно вважав, що моральна шкода є похідним наслідком вчинення відповідачем правопорушення, а при вирішенні питання про її відшкодування зясував наявність такої, протиправність діянь відповідача, наявність причинного звязку між шкодою і протиправними діяннями, вину ОСОБА_2 у її заподіянні та визначився із розміром відшкодування, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.

Таким чином, суд першої інстанції повно встановив обставини справи, висновки їм відповідають, правильно застосував норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому рішення суду, згідно ст.308 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду залишає без змін.

Керуючись ст.ст.209,303,304,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2відхилити.

Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 20 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча

Судді: