Ухвала суду № 63550343, 20.12.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/6757/14-ц Провадження №22-ц/773/1606/16 Головуючий у 1 інстанції: Ковтуненко В.В. Категорія:81 Доповідач: Подолюк В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

20 грудня 2016 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області ОСОБА_1, ознайомившись з апеляційною скаргою заявників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу Луцького міськрайонного суду від 01 серпня 2016 року за заявою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_6 про внесення виправлень та описок у рішення суду, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 01 серпня 2016 року заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_6 про внесення виправлень та описок у рішення суду відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 121 ЦПК України визнано неподаною та повернуто заявнику.

Не погоджуючись із постановленою ухвалою суду першої інстанції, заявники ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_6 подали апеляційну скаргу, яка 28 жовтня 2016 року ухвалою апеляційного суду Волинської області була залишена без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 295 ЦПК України та не оплачена судовим збором у визначеному Законом України «Про судовий збір» розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 жовтня 2016 року копії зазначеної ухвали були направлені усім вищевказаним учасникам справи, для відому за вказаними в апеляційній скарзі адресами, однак копії ухвали повернулись до суду без вручення, 04 листопада 2016 року.

09 листопада 2016 року копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направлені повторно, однак 16 листопада 2016 року повторно повернулись без вручення.

30 листопада 2016 року суд апеляційної інстанції вкотре повторно направив заявникам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_6, ухвалу апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху, для відому за вказаними в апеляційній скарзі адресами, а також за адресами, які були зазначені у матеріалах цивільної справи, однак копії ухвали повернулись до суду без вручення, що підтверджується довідками УДППЗ «Укрпошта», в яких зазначено про невручення та повернення ухвали, що свідчить про зловживання апелянтами своїми процесуальними правами.

Частиною 3 ст. 27 ЦПК України передбачено, що особи які беруть участь у справі, зобовязані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обовязки.

Згідно ч. 1 ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобовязання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні в справі «Калашников проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Заявники ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_6, які подали апеляційну скаргу, протягом тривалого часу не вжили будь-яких заходів для виконання ухвали апеляційного суду від 28 жовтня 2016 року про залишення їх апеляційної скарги без руху, не цікавилися станом провадження в даній справі, тому згідно ч. 2 ст. 121 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На день постановлення даної ухвали особи, які подали апеляційну скаргу, не усунули недоліків апеляційної скарги, а тому відповідно до вимог ст.121 ЦПК України апеляційну скаргу слід вважати неподаною і повернути особам, які її подали.

Керуючись ст. ст. 121, 297 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу заявників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу Луцького міськрайонного суду від 01 серпня 2016 року в даній справі вважати неподаною і повернути особам, які її подали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя: