Ухвала суду № 63550338, 21.12.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/11248/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Присяжнюк Л.М. Провадження № 22-ц/773/1590/16 Категорія: 27 Доповідач: Здрилюк О. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Здрилюк О.І.,

суддів - Карпук А.К., Бовчалюк З.А.,

секретар Кирилюк О.О.,

з участю пр-ка позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 серпня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду від 19 серпня 2014 року позов у даній справі задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 003-02502-260612 від 26.06.2012 року в розмірі 55738 грн. 97 коп. та 243 грн. 60 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2, посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати це рішення та ухвалити нове про відмову в позові.

Судом встановлено, що відповідач належним чином не виконував своїх зобовязань за кредитним договором, у результаті чого станом на 19.05.2014 року у нього перед банком утворилася заборгованість у розмірі 55738 грн. 97 коп., яка підлягає стягненню у примусовому порядку.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з таких підстав.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Із матеріалів справи вбачається, що 26.06.2012 року між сторонами укладено кредитний договір № 003-02502-260612, згідно якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 50000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 36% річних із розрахунку 364 календарних днів у році (а.с.3-7).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач порушив умови кредитного договору, що виразилося у неповному та несвоєчасному поверненні отриманих в банку грошових коштів.

Розмір заборгованості позичальника перед банком станом на 19.05.2014 року становить 55738,97 грн., з яких 26844,86 грн. тіло кредиту, 21428,96 грн. прострочене тіло кредиту та 7465,15 грн. заборгованість за відсотками. Розмір заборгованості стверджується відповідним розрахунком та виписками по рахунку, наданими позивачем (а.с.10, 78-80, 90-95).

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов банку.

Покликання апелянта на те, що за період з 13.07.2012 року по 29.08.2012 року при підрахунку знятих ним сум коштів вбачається, що банком було перевищено кредитний ліміт на 60 грн., тобто виник недозволений овердрафт не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються випискою по рахунку, згідно якої за зазначений період відповідач не тільки знімав кредитні кошти, а й частково погашав кредит, у звязку із чим кредитний ліміт не було перевищено (а.с.78-80, 90-95).

Покликання апелянта на невірний розрахунок процентів, оскільки має братися до уваги 366 днів у році не заслуговують на увагу, оскільки згідно п.1.5 укладеного сторонами договору кредитування рахунку в межах кредитної лінії здійснюється протягом 364 календарних днів (а.с.3).

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, що підтверджуються належними доказами, правильно визначено правовідносини між сторонами і застосовано норми матеріального права, що регулюють ці правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 відхилити, а заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 серпня 2014 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді