Постанова № 63550177, 14.12.2016, Маневицький районний суд Волинської області

Справа № 164/1666/16-а

п/с 2-а/164/51/2016

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2016 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Невара О.В.,

при секретарі Оліферчук І.В., Шолом С.І.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Турика П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маневицької селищної ради Волинської області про визнання протиправними та скасування рішень селищної ради № 6/11 від 12 січня 2007 року „Про впорядкування режиму роботи об'єктів торгівлі та сфери послуг", № 6/8 від 10 березня 2016 року „Про обмеження режиму роботи об'єкту торгівлі - бару „Лотос", -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Маневицької селищної ради Волинської області про визнання протиправними та скасування рішень селищної ради № 6/11 від 12.01.2007 року „Про впорядкування режиму роботи об'єктів торгівлі та сфери послуг" та № 6/8 від 10.03.2016 року „Про обмеження режиму роботи об'єкту торгівлі - бару „Лотос". Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що він є фізичною особою-підприємцем, здійснює свою діяльність на законних підставах, реалізуючи в барі „Лотос", що по вул. 100-річчя Маневич, 36 в смт. Маневичі Волинської області, алкогольні напої та тютюнові вироби. Згідно п. 1.7 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Мінекономіки № 219 від 24.07.2002 року, якими регламентуються основні вимоги щодо роботи суб'єктів господарської діяльності (закладів, підприємств) усіх форм власності, що здійснюють діяльність на території України у сфері ресторанного господарства, - режим роботи торговельного об'єкта та закладу ресторанного господарства встановлюється суб'єктом господарювання самостійно, а у випадках, передбачених законодавством, за погодженням з органами місцевого самоврядування. Відповідно п.п. 4 п. „б" ст. 30 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо встановлення за погодженням з власниками зручного для населення режиму роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ та організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності. Як стало відомо позивачу, рішенням Маневицької селищної ради № 6/11 від 12.01.2007 року „Про впорядкування режиму роботи об'єктів торгівлі та сфери послуг" без погодження з суб'єктом господарювання, в оренді якого на той час перебував бар „Лотос", було встановлено режим роботи торгівельних, ігрових, розважальних закладів та казино всіх форм власності, які розташовані на території селища, до 24 год. В подальшому, рішенням Маневицької селищної ради № 6/8 від 10.03.2016 року „Про обмеження режиму роботи об'єкту торгівлі - бару „Лотос" за систематичні порушення встановленого рішенням селищної ради № 6/11 від 12.01.2007 року режиму роботи, було обмежено режим роботи бару „Лотос" з 10 год. до 22 год. Вказані рішення, на думку позивача, є протиправними, оскільки порушують його права та інтереси, як суб'єкта підприємницької діяльності, прийняті органом, до повноважень якого не належить встановлення режиму роботи об'єктів торгівлі та сфери послуг, а також режим роботи бару „Лотос" було встановлено, а в подальшому обмежено без погодження з суб'єктом підприємницької діяльності, в оренді якого перебував бар „Лотос". Посилаючись на зазначені обставини, просив суд визнати протиправними та скасувати рішенняМаневицької селищної ради № 6/11 від 12.01.2007 року „Про впорядкування режиму роботи об'єктів торгівлі та сфери послуг" та № 6/8 від 10.03.2016 року „Про обмеження режиму роботи об'єкту торгівлі - бару „Лотос".

Позивач ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у поданій до суду заяві, просили визнати протиправними та скасувати рішенняМаневицької селищної ради № 6/11 від 12.01.2007 року „Про впорядкування режиму роботи об'єктів торгівлі та сфери послуг" та № 6/8 від 10.03.2016 року „Про обмеження режиму роботи об'єкту торгівлі - бару „Лотос".

Представник відповідача - Маневицької селищної ради Турик П.О. в судовому засіданні позовних вимог не визнав, проти їх задоволення заперечує. Вважає позов необґрунтованим, а тому в його задоволенні просив відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Маневицької селищної ради № 6/11 від 12.01.2007 року „Про впорядкування режиму роботи об'єктів торгівлі та сфери послуг" встановлено режим роботи торгівельних, ігрових, розважальних закладів та казино всіх форм власності, які розташовані на території селища, до 24 год. Рішенням Маневицької селищної ради № 6/8 від 10.03.2016 року „Про обмеження режиму роботи об'єкту торгівлі - бару „Лотос" за систематичні порушення встановленого рішенням селищної ради № 6/11 від 12.01.2007 року режиму роботи, було обмежено режим роботи бару „Лотос" з 10 год. до 22 год. ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, здійснює свою діяльність, реалізуючи в барі „Лотос", що по вул. 100-річчя Маневич, 36 в смт. Маневичі Волинської області, який орендує з 1.01.2016 року, алкогольні напої та тютюнові вироби. Розпорядженням № 1 „Щодо встановлення графіку роботи бару „Лотос", затвердженим 1.01.2016 року директором бару „Лотос" - позивачем ОСОБА_1, було встановлено графік роботи бару „Лотос" з понеділка по четверг з 10 год. до 2 год., а з п'ятниці по неділю - з 10 год. до 5 год. Протягом 2015-2016 років працівники бару „Лотос" неодноразово притягувалися до адміністративної відповідальності за порушення його режиму роботи, визначеного рішенням Маневицької селищної ради № 6/11 від 12.01.2007 року „Про впорядкування режиму роботи об'єктів торгівлі та сфери послуг". Крім того, в ході розгляду справи було встановлено, що згідно додатку до рішення селищної ради № 6/11 від 12.01.2007 року було визначено список закладів громадського харчування на території смт. Маневичі, в якому відсутній бар „Лотос". Рішенням Маневицької селищної ради № 12/4 від 30.11.2016 року „Про внесення змін до рішення Маневицької селищної ради № 6/11 від 12.01.2007 року „Про впорядкування режиму роботи об'єктів торгівлі та сфери послуг" було внесено зміни в п. 1 рішення селищної ради № 6/11 від 12.01.2007 року та викладено його в наступній редакції: заклади громадського харчування, які знаходяться на території селищної ради, режим роботи цих закладів встановити до 24 год. Відповідно до рішення селищної ради № 6/8 від 10.03.2016 року режим роботи бару „Лотос" обмежено до 22 год. Додаток до рішення селищної ради № 6/11 від 12.01.2007 року, в якому перераховані заклади громадського харчування, вважати таким, що втратив чинність (п. 2 вказаного рішення). Зазначені обставини не оспорюються сторонами, а також це підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, зокрема, свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В02 № 878286 від 20.11.2009 року, договором оренди нерухомого майна від 15.12.2015 року, ліцензіями серії АЖ № 004209 та серії АЖ № 001465 від 4.01.2016 року, розпорядженням № 1 від 1.01.2016 року „Щодо встановлення графіку роботи бару „Лотос", рішеннями Маневицької селищної ради № 6/11 від 12.01.2007 року „Про впорядкування режиму роботи об'єктів торгівлі та сфери послуг", № 6/8 від 10.03.2016 року „Про обмеження режиму роботи об'єкту торгівлі - бару „Лотос", № 12/4 від 30.11.2016 року „Про внесення змін до рішення Маневицької селищної ради № 6/11 від 12.01.2007 року „Про впорядкування режиму роботи об'єктів торгівлі та сфери послуг", додатком до рішення селищної ради № 6/11 від 12.01.2007 року, реєстраційним посвідченням № 3000202287 на реєстратор розрахункових операцій, інформацією про дотримання режиму роботи бару „Лотос".

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Згідно ст. 11 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Відповідно до ст. 30 вказаного Закону визначено перелік повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку.

Згідно п.п. 9 п. „а" ст. 30 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (власні повноваження) належать встановлення зручного для населення режиму роботи підприємств комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Відповідно до п.п. 4 п. „б" ст. 30 вказаного Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо встановлення за погодженням з власниками зручного для населення режиму роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ та організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності.

Загальні умови провадження торговельної діяльності, основні вимоги до торговельної мережі, мережі закладів ресторанного господарства і торговельного обслуговування громадян, які придбавають товари для власних побутових потреб у підприємств, установ, організацій незалежно від організаційно-правової форми і форм власності, фізичних осіб-підприємців та іноземних юридичних осіб, що провадять підприємницьку діяльність на території України, визначаються Порядком провадження торговельної діяльності та правилами торговельного обслуговування населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 833 від 15.06.2006 року.

Згідно п. 13 Порядку провадження торговельної діяльності та п. 1.7 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Мінекономіки № 219 від 24.07.2002 року, якими регламентуються основні вимоги щодо роботи суб'єктів господарської діяльності (закладів, підприємств) усіх форм власності, що здійснюють діяльність на території України у сфері ресторанного господарства, - режим роботи торговельного об'єкта та закладу ресторанного господарства встановлюється суб'єктом господарювання самостійно, а у випадках, передбачених законодавством, за погодженням з органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.ст. 6, 42 Господарського кодексу України одним із загальних принципів господарювання є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом. Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно ст.ст. 18, 23, 31 Господарського кодексу України незаконне втручання органів та посадових осіб місцевого самоврядування у господарську діяльність суб'єктів господарювання забороняється. Не допускається видання правових актів органів місцевого самоврядування, якими встановлюються не передбачені законом обмеження щодо обігу окремих видів товарів (послуг) на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Виходячи з аналізу наведених норм законодавства, при вирішенні заявлених позовних вимог суд бере до уваги, що Маневицькій селищній раді не надані повноваження щодо встановлення режиму роботи підприємств, установ, організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності на території селища. Такі повноваження віднесені до відання лише виконавчого органу селищної ради, якому належать повноваження встановлення зручного для населення режиму роботи підприємств комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, що належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, а також встановлення за погодженням з власниками зручного для населення режиму роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ та організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності.

Судом встановлено, що бар „Лотос", в якому здійснює свою підприємницьку діяльність позивач, не належить до комунальної власності. Разом з тим, Маневицька селищна рада, а не виконавчий комітет цієї селищної ради, який згідно ст. 30 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" має на це відповідні повноваження, оскаржуваними рішеннями № 6/11 від 12.01.2007 року „Про впорядкування режиму роботи об'єктів торгівлі та сфери послуг" та № 6/8 від 10.03.2016 року „Про обмеження режиму роботи об'єкту торгівлі - бару „Лотос" встановила для позивача режим роботи бару „Лотос" без його погодження з власником (без попередження суб'єкта підприємницької діяльності про розгляд питання про встановлення режиму роботи та попередньої пропозиції щодо погодження такого режиму). Доказів на підтвердження протилежного представник відповідача суду не надав. Відомості про те, що суб'єкт підприємницької діяльності, в оренді якого перебував бар „Лотос", в тому числі позивач по даній справі, свідомо уникали обговорення та погодження з органом місцевого самоврядування режиму роботи вказаного закладу в матеріалах справи відсутні і в ході її розгляду представником відповідача не представлені.

Представником відповідача не враховано, що згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч зазначеним нормам КАС України представником відповідача не було подано відповідних доказів в обгрунтування заперечень на заявлені позивачем вимоги.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст.ст. 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії… При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії… Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що оскільки в ході судового розгляду справи не знайшло підтвердження, що Маневицька селищна рада, приймаючи спірні рішення, діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, слід визнати протиправними та скасувати п. 1 рішення Маневицької селищної ради Волинської області № 6/11 від 12.01.2007 року „Про впорядкування режиму роботи об'єктів торгівлі та сфери послуг" та п. 2 рішення Маневицької селищної ради Волинської області № 6/8 від 10.03.2016 року „Про обмеження режиму роботи об'єкту торгівлі - бару „Лотос", які порушують права та інтереси позивача як суб'єкта підприємницької діяльності, зокрема, конституційне право на провадження підприємницької діяльності, яка не заборонена законом. Інші пункти вказаних рішень селищної ради прав та інтересів позивача не порушують, а тому взадоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 94 КАС України на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню з Маневицької селищної ради Волинської області 1378 гривень судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову.

Керуючись ст.ст. 4, 5-6, 7-14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 186 КАС України, ст.ст. 2, 11, 30 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 19, 42 Конституції України,ст.ст. 6, 18, 23, 31, 42 ГК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати п. 1 рішення Маневицької селищної ради Волинської області № 6/11 від 12 січня 2007 року „Про впорядкування режиму роботи об'єктів торгівлі та сфери послуг".

Визнати протиправним та скасувати п. 2 рішення Маневицької селищної ради Волинської області № 6/8 від 10 березня 2016 року „Про обмеження режиму роботи об'єкту торгівлі - бару „Лотос".

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Маневицької селищної ради Волинської області на користь ОСОБА_1 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Маневицький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі якщо постанову було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О.В. Невар