Ухвала суду № 63549559, 14.12.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 р.Справа № 818/1009/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Пянової Я.В. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання: Городової А.О.,

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.09.2016р. по справі № 818/1009/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області, Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області про стягнення заробітної плати та середнього заробітку,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до головного управління ДФС у Сумській області, Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області про стягнення 22005,40 грн. нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та 22342,32 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 28.09.2016р. адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління ДФС у Сумській області, Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області про стягнення заробітної плати та середнього заробітку було задоволено.

Стягнуто з Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області (Сумська область, м. Шостка, вул. Знаменська, 2, код ЄДРПОУ 39521341) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 22005,40 грн. нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, 22342,32 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку, а всього 44347,72 грн. (сорок чотири тисячі триста сорок сім грн. 72 коп.).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.09.2016р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом Державної фіскальної служби України від 24.06.2016 року № 2437-о, на підставі п. 1 ч.1 ст. 87 Закону України «Про державну службу», ОСОБА_1 звільнено 30.06.2016 року з посади начальника Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області у звязку з реорганізацією та скороченням штатної чисельності, з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати за червень 2016 року, згідно розрахункового листа сума до виплати складала 22005,40 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що вимоги позивача є законними та обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно до статті 1 КЗпП України вказаний Кодекс регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Статтею 2-1 КЗпП України визначено, що Україна забезпечує рівність трудових прав усіх громадян незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.

Як було встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 з 08.04.2015 року по день звільнення працювала на посаді начальника Глухівської ОДПІ ГУ ДФС Сумській області, до обовязків якої, зокрема, входило організація та контроль за діяльністю Глухівської ОДПІ. Як керівник Глухівської ОДПІ ОСОБА_1 мала право підпису фінансових документів, у т.ч. на виплату заробітної плати. При нарахуванні і виплаті заробітної плати працівникам Глухівської ОДПІ складається дві відомості, одна у паперовому вигляді, яка підписується керівником Глухівської ОДПІ ОСОБА_1 та завідувачем сектору фінансування, бухгалтерського обліку та звітності Глухівської ОДПІ; друга в електронному вигляді, яка також підписується керівником Глухівської ОДПІ за допомогою електронного цифрового підпису, який видається уповноваженим банком.

У даному випадку працівники Глухівської ОДПІ обслуговувались у Глухівському відділенні «Приватбанк». Проте, як було встановлено перевіркою паперова відомість та електронна відомість, які були складені працівниками сектору фінансування, бухгалтерського обліку та звітності Глухівської ОДПІ та підписані керівником Глухівської ОДПІ ОСОБА_1 мали розбіжності. Зокрема, у відомості складеній у паперовому вигляді табельний номер та ідентифікаційний код вказаний ОСОБА_1 із сумою виплати заробітної плати у розмірі 22005,40грн., але в електронній версії відомості, яка також підписана ОСОБА_1 з допомогою електронного цифрового підпису, допущена помилка: замість ідентифікаційного коду ОСОБА_1 вказаний ідентифікаційний код іншого працівника Глухівської ОДПІ, а саме ОСОБА_4, яка звільнена з Глухівської ОДПІ з 23.09.2015 наказом від 10.09.2015 №55-о. Тому грошові кошти, що належали до виплати позивачці, були перераховані на картковий рахунок іншій особі.

Так, з матеріалів справи вбачається та не спростовано сторонами, що при звільненні ОСОБА_1 з посади їй не була здійснена виплата всіх сум, що належали їй від Глухівської ОДПІ, в зв'язку з цим можливо зробити висновок, що невиплата належних позивачці сум відбулася саме з вини Глухівської ОДПІ, де працювала ОСОБА_1

Також, колегія судів вказує на те, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №892 від 04.11.2015 «Про деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби України» та наказу №172 від 24.02.2016 «Про реорганізацію деяких територіальних органів ДФС у Сумській області» Шосткинська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Сумській області є правонаступником Глухівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області.

Суд апеляційної інстанції враховуючи норми чинного законодавства зазначає, що нарахована, але не виплачена позивачці заробітна плата в сумі 22005,40 грн. підлягає стягненню на її користь з Шосткинської ОДПІ Головного управління ДФС у Сумській області, як правонаступника, а також в силу положень ст.117 КЗпП України з Шосткинської ОДПІ Головного управління ДФС у Сумській області на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути середній заробіток за весь час затримки розрахунку у розмірі 22342,32 грн. (253,89грн. х 88дн.).

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.09.2016р. по справі № 818/1009/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_5Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7

Повний текст ухвали виготовлений 19.12.2016 р.