Ухвала суду № 63549548, 13.12.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 р.Справа № 818/1102/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , Пянової Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Городової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.10.2016р. по справі № 818/1102/16 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Сумах), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.01.2015 року № 0000591705/1622 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 280056,77 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 11.10.2016р. адміністративний позов ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 15.01.2015р. №0000591705/1622 в частині збільшення суми грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 53707,29 грн. основного платежу, 13426,82 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В іншій частині позовних вимог було відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1,і.к. НОМЕР_1) суму судового збору в розмірі 672,40 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.10.2016р. в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Просить розглядати справи без їх участі.

Клопотання представника позивача та позивача про відкладення не підлягає задоволенню, оскільки на адресу суду повернувся конверт з судовою повісткою направленою на адресу позивача, який не є вручений адресату з незалежних від суду причин, в зв'язку з чим відповідно до ст. 35 КАС України вважається, що вказана повістка є врученою.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 13.12.2016 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що листом від 08.10.2013 року № 50-01/35658 ПАТ "УкрСиббанк" повідомив ОСОБА_2 про те, що станом на 08.10.2013 року його кредитна заборгованість, згідно договору від 24.10.2006 року № 11063274000, складає 143709,92 швейцарських франків в перерахунку в гривні - 271390,88 грн. та 315925,24 грн. штрафних санкцій.

Також, вказаним листом ПАТ "УкрСиббанк" повідомив ОСОБА_2 про те, що його кредитна заборгованість в розмірі 103338,43 грн. та 315925,24 грн. штрафних санкцій анульована (а.с.16). Крім того позивача попереджено, що анульована сума заборгованості є доходом ОСОБА_2, отриманим як додаткове благо, з якого йому самостійно необхідно сплатити податок.

Листом від 25.06.2014 року № 33803/18-19-17-06-38 ДПІ у м. Сумах звернулась до ОСОБА_2 для надання останнім документального підтвердження отримання ним доходу в 2013 році, у звязку з отриманням інформації, що свідчить про отримання ним доходу у вигляді додаткового блага (а.с.26).

Крім того, листом від 17.07.2014 року № 10/21/25855 ПАТ "УкрСиббанк"підтвердив достовірність даних про суми виплачених (нарахованих) доходів ОСОБА_2, що відображені банком у Податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за ознакою доходу "126" у 3-4 кварталах 2013 року (а.с.27).

В подальшому, в звязку з ненаданням документальних підтверджень на запит ДПІ у м. Сумах, податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб з отриманих доходів за 2013 рік, платника податків - ОСОБА_2, за результатами якої складено акт від 15.10.2014 року № 1108/18-19-17-05-09/2673409076/133 (а.с.28-30). Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п. д) п.п. 164.2.17 ст. 164 Податкового кодексу України, в результаті чого платнику донараховано 224045,42 грн.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у м. Сумах прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.01.2015 року № 0000591705/1622, яким ОСОБА_2 збільшено суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 280056,77 грн., в тому числі 224045,42 грн. основного платежу та 56011,35 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.32).

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, виходив з того, що суб'єкт владних повноважень не довів правомірність податкового повідомлення-рішення від 15.01.2015р. №0000591705/1622 в частині збільшення суми грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 53707,29 грн. основного платежу, 13426,82 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в межах апеляційної скарги.

Згідно пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Підпунктом 164.1.1 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України встановлено, що загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

За правилами абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

З аналізу зазначених норм права вбачається, що обов'язок щодо самостійної сплати податку з доходу у вигляді суми боргу, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, отриманого як додаткове благо, виникає у платника податку за наявності таких умов: а) отримання платником податку доходу, у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням; б) повідомлення платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу; в) включення кредитором суми анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь платника податку, за підсумками звітного періоду; г) відображення платником податків отриманого доходу у річній податковій декларації.

Згідно пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку є, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні. Відповідно до пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

В свою чергу, в силу підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Згідно пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані, зокрема, вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку; подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

Тобто визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб у вигляді додаткового блага є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Сума прощеного (анульованого) боргу є доходом особи, який підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб в порядку пункту 167.1 статті 167 і пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України лише в частині суми прощеного (анульованого) боргу за тілом кредиту.

При цьому анулювання кредитної заборгованості, що включає заборгованість за штрафними санкціями не є фактичним отриманням доходу в розумінні Податкового кодексу України та не може визначатись як додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням.

На підставі вищезазначених норм чинного законодавства, колегія судів вказує на те, що борг у вигляді штрафних санкцій за кредитним договором, прощений кредитором, не є додатковим благом, з якого боржник повинен сплатити податок у розумінні абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, а тому оскаржуване податкове повідомлення рішення в частині збільшення суми грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 53707,29 грн. основного платежу, 13426,82 грн. штрафних (фінансових) санкцій є неправомірним та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.10.2016р. по справі № 818/1102/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_3Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5

Повний текст ухвали виготовлений 19.12.2016 р.