Постанова № 63549533, 13.12.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 р. Справа № 816/1329/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Бартош Н.С. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Агротранс - 2009" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2016р. по справі № 816/1329/16

за позовом Приватного підприємства "Агротранс - 2009"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Агротранс-2009" (в подальшому - ПП "Агротранс-2009") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області (в подальшому - ГУ ДФС у Полтавській області) в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05 серпня 2016 року № НОМЕР_1.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню , з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що ПП "Агротранс-2009" зареєстровано як юридична особа 11 березня 2009 року, ідентифікаційний код 36396777.

На підставі направлень від 23 червня 2016 року, виданих ГУ ДФС у Полтавській області , та наказів ГУ ДФС у Полтавській області від 14 червня 2016 року № 676, від 08 липня 2016 року № 797, проведена планова виїзна перевірка ПП "Агротранс-2009" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2014 року по 31 грудня 2015 року та правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2015 року, відповідно до затвердженого плану-графіку проведення документальних перевірок та плану перевірки, наведеного у додатку 1 до акта.

За результатами перевірки складено акт від 25 липня 2016 року № 290/16-31-14-01-09/36396777, яким встановлені порушення позивачем: підпункту 134.1.1, пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 438474,00 грн в т.ч. за: 2015 рік - 475336,00 грн.; підпунктів 14.1.36, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пункту 188.1. статті 188, пункту 189.1 статті 189, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, абзацу г) пункту 198.5 пункту 198.6, статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 2.4, пункту 2.16 Положення "Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року, в результаті чого: занижено податок на додану вартість у сумі 97744,00 грн. у т.ч. липень 2015 року - 5485,00 грн., жовтень 2015 року - 92259,00 грн.; завищено показники р. 24 Декларації р. "Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду" у розмірі 455113,00 грн, у тому числі по періодах: за травень 2015 року в сумі 135,00 грн, за червень 2015 року в сумі 135,00 грн, за липень 2015 року в сумі 516,00 грн, за серпень 2015 року в сумі 14633,00 грн, за жовтень 2015 року в сумі 9368,00 грн, за листопад 2015 року в сумі 116245,00 грн, за грудень 2015 року - в сумі 314081,00 грн.; підпункту 164.2.11 пункту 164.2 статті 164, підпункту 170.9.1 пункту 170.9 статті 170, пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, в результаті чого додатково визначено грошове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 47,71 грн за жовтень 2015 року; підпункту 168.1.2., пункту 168.1 статті 168, абзац "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, у результаті чого несвоєчасно перераховано до бюджету податку на доходи фізичних осіб за лютий 2015 року в загальній сумі 4350,00 грн.; пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України та встановленого порядку заповнення податкового розрахунку суми доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку за формою 1ДФ, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 21 січня 2014 року № 49 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 лютого 2014 року за № 228/25005, в результаті подання у не повному обсязі та з помилками податкових розрахунків за формою 1ДФ у IV кв. 2014 року, II-IV кв. 2015 року; підприємству необхідно надати до податкового органу коригуючи податкові розрахунки за IV кв. 2014 року, II-IV кв. 2015 року; підпункту 2.11 пункту 2, підпункту 3.1, 3.2 пункту 3, підпункту 7.37, 7.39, 7.41 пункту 7 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року № 637 (зі змінами і доповненнями) перевіркою встановлено проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (встановленої форми та змісту), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на суму 270,34 грн.; пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадянського харчування та послуг" від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР в редакції Закону України від 01 червня 2000 року № 1776-III (із змінами та доповненнями) встановлено проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій (продаж продукції не власного виробництва через касу підприємства) на загальну суму 24000,00 грн.

Заперечення ПП "Агротранс-2009" № 12 від 26 липня 2016 року на вищезазначений акт перевірки залишенні відповідачем без задоволення.

На підставі висновків вищезазначеного акту перевірки, 05 серпня 2016 року ГУ ДФС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 438474, 00 грн.

Не погодившись із податковим повідомленням-рішенням відповідача , позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення рішення обґрунтоване та прийнято на підставі діючого законодавства.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" ( 852-15 ), або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп. 14.1.202 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари;

Відповідно до п. 188.1 ст. 189 Податкового кодексу України, при цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості.

Судовим розглядом встановлено, що у 2015 році ПП "Агротранс-2009" отримувало залізничні послуги від ДП "Південна залізниця" Сумська дирекція залізничних перевезень код 01072591 по доставці зерна покупцям. Вартість цих послуг віднесено підприємством до складу витрат на збут у відповідні періоди.

Вищезазначені послуги надавалися позивачу на підставі договору про комплексне транспортно-експедиційне обслуговування № 3188 від 25 лютого 2014 року, згідно умов якого в 2015 році позивачі отримали послуги на загальну вартість 9 048 090, 32 грн. ПДВ в т.ч 20% 1382 298, 67 грн., транспортно експедиційних послуг іншим підприємствам надано на суму 5 176 152 грн.

Вартість послуг залізничного транспортування у бухгалтерському обліку відображено наступними проведеннями: Дт93-Кт-631-7 612 121. 55 грн.; Дт64-Кт-631- 1 382 298, 67 грн.; Дт94-Кт-631- 53 670, 10 грн.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку ґрунтуються на затверджених Мінфіном стандартах (положеннях) бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" (надалі по тексту - П(С)БО 16) затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за № 27/4248 собівартість реалізованих товарів визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси".

Відповідно до пункту 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року № 246 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за № 751/4044 (надалі по тексту - П(С)БО 9), терміни, що наведені в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:

Запаси - активи, які утримуються для подальшого продажу (розподілу, передачі) за умов звичайної господарської діяльності.

Чиста вартість реалізації запасів - очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.

Згідно пункту 9 П(С)БО 9 первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

- суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству/установі;

- транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів). Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць. Приклади розподілу транспортно-заготівельних витрат наведені в додатку до Положення (стандарту) 9.

Судовим розглядом встановлено, що сума транспортно заготівельних витрат, відображенні позивачем на рахунку 93 «Витрати на збут», а не на рахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів.

Згідно наказу директора Приватного підприємства «Агротранс 2009» № 1 від 03.01.2016 року «Про облікову політику підприємства», собівартість придбаних та реалізованих товарів підприємства складається: з сум, сплачених згідно договору постачальнику з вирахуванням непрямих податків; або витрат на виробництво продукції; послуг залізної дороги при перевезенні залізничним транспортом; послуги вет. Лабораторії; вартість ЗПП; загальногосподарські витрати, повязані з придбанням товарів та доведенням їх до стану, в якому вони придатні до використання. Поставка товарів (послуг) не може бути нижче ціни придбання таки товарів (послуг), для операцій поставки самостійно виготовлених товарів (послуг) не може бути нижче їх собівартість.

Згідно орієнтовного розрахунку однієї тони собівартості соняшника власного виробництва складається з вартості послуг по обробітку ґрунту; вартості послуг по збиранню та перевезенню врожаю; вартість посівного матеріалу тв. Міндобрива; орендна плата за землю; заробітна плата працівників; нарахування на заробітну плату працівників; витрати повязані з доведенням с/г продукції до стану, в якому вони придані до використання; послуги залізної дороги при перевезенні залізничним транспортом; послуги вет. лабораторії.

Судовим розглядом встановлено, що згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капталу, зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого Міністерством фінансів України № 291 від 30 листопада 1999 року, для відображення послуг залізниці в бухгалтерському позивачем використовується рах. 93 «Витрати на збут», де обліковуються та накопичуються витрати, повязані з реалізацією продукції, товарів, послуг, а саме: транспортування продукції, товарів, згідно умовами договору; витрати та ремонт основних засобів, необоротних активів, які використовуються для забезпечення збуту продукції, товарів, робіт, послуг та інш.

По ДТ рахунку відображаються суми визнаних витрат на збут, по КТ списання на рахунок 79» Фінансові результати».

В плані рахунків, 9 клас рахунків це витратні рахунки, які застосовуються для узагальнення інформації про витрати операційної, інвестиційної, фінансової діяльності та витрати на запобігання надзвичайним подіям і ліквідацію їх наслідків.

Пунктом 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31 грудня 1999 року встановлено, що витрати на збут включають такі витрати, повязані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки.

Судовим розглядом встановлено, що витрати, які понесені підприємством в 2015 році використанні в господарській діяльності, відображені в бухгалтерському обліку та враховані при складанні Декларації з податку на прибуток за 2015 рік, відповідно до вимог чинного законодавства.

Із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що позов ПП "Агротранс-2009" обґрунтований та підлягає задоволенню, оскільки ГУ ДФС у Полтавській області неправомірно винесено податкове повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 05 серпня 2016 року.

Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у звязку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення адміністративного позову ПП "Агротранс-2009".

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Полтавській області.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Агротранс - 2009" задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2016р. по справі № 816/1329/16 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Приватного підприємства "Агротранс-2009" задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області № НОМЕР_1 від 05 серпня 2016 року.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Агротранс-2009" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області судові витрати за подачу адміністративного позову та апеляційної скарги в розмірі 11 400 (одинадцять тисяч чотириста) гривень 33 копійки.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_1Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст постанови виготовлений 19.12.2016 р.