Ухвала суду № 63549531, 13.12.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 р.Справа № 820/2473/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Бартош Н.С.

за участю секретаря судового засідання Дудки О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці Державної фіскальної служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2016р. по справі № 820/2473/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нертус"

до Харківської митниці Державної фіскальної служби

про скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нертус" (в подальшому - ТОВ "Торговий дім "Нертус" ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Харківської митниці Державної фіскальної служби, в якому просив: скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № 807000011/2016/000287/2 від 29.03.2016 року; скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807110000/2016/00083 від 29.03.2016 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2016 року позов задоволено у повному обсязі.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2016 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Конституції України, Митного кодексу України, КАС України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Представником відповідача через канцелярію суду надано клопотання про перенесення розгляду справи, у зв'язку із зайнятістю представника митниці у іншому судовому засідання та знаходженням інших представників у стані тимчасової непрацездатності та у відпустки , проте доказів поважності не надав, у зв'язку з чим суд визнає неповажними причини неявки представника відповідача у судове засідання та проводить судовий розгляд за відсутністю нез'явившихся осіб.

Згідно ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ "Торговий дім "Нертус" (в якості покупця) та Pannon Agrochem Kft (Угорщина) (в якості продавця) 18 грудня 2015 року укладено контракт №PN-6(а.с.29-36 том 1).

Відповідно до п. 1.1 контракту продавець зобовязується поставити покупцеві, а покупець зобовязується прийняти від продавця на умовах СFR ОСОБА_1 (UKRAINE) FCA Cegled (Hungary) "ІНКОТЕРМС-2010" товар з найменуванням відповідно до специфікації (додатку) до контракту, яка є невідємною частиною контракту.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до контракту продавець передав ТОВ "Торговий дім "Нертус" засіб для захисту рослин, фунгіцид, у вигляді готового препарату, на основі пропіконазолу Віртуоз, KE, (назва англійською мовою: Virtuoz, EC) концентрат емульсії з вмістом діючих речовин: пропіконазол 250г/л + ципроконазол 80 г/л; не в аерозольній упаковці, всього 9315 літрів на загальну суму 114 951,86 доларів США.

Пунктом 2.1 контракту передбачено, що одиниця виміру, прийнята для товару, що є предметом цього контракту, його кількість зазначені в специфікації до контракту.

Відповідно до умов контракту від 18 грудня 2015 року сторони уклали специфікацію (а.с.37 том 1) де погодили замовлення на поставку партії товару.

Розділом 2 контракту передбачено, що ціна товару визначається у доларах США та включає: вартість товару, тари, упаковки, маркірування. Усі цінові показники за контрактом зазначаються у специфікації.

Загальна сума контракту становить 412300 доларів США.

Згідно п. 3.1 контракту транспортування партій товару здійснюється за рахунок покупця наземним видом транспортування на умовах поставки СFR ОСОБА_1 (UKRAINE) та/або FCA Cegled (Hungary).

Судовим розглядом встановлено, що для митного оформлення товару ТОВ "Торговий дім "Нертус" надано відповідачу митну декларацію № 807110000/2016/003744, в якій вказано митну вартість 114 951,86 доларів США.

Крім того, судовим розглядом встановлено, що декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару додатково надано відповідь на запит Державного підприємства "Укрпромзовнішекспертиза" №1246 від 29.03.2016 року, в якому зазначено, що вказана ТОВ "Торговий дім "Нертус" у декларації ціна на засіб захисту рослин "Віртуоз, КЕ" відповідає поточній конюктурі ринку.

При перевірці правильності визначення митної вартості товарів Харківською митницею Державної фіскальної служби було винесено рішення про коригування митної вартості товарів № 807000011/2016/000287/2 від 29.03.2016 року.

Відповідно до вказаного рішення про коригування митної вартості товару №807000011/2016/000287/2 від 29.03.2016 року, митним органом скориговано ціну товару з 114 951,86 доларів США (12,32 дол. США/кг) до 133 750,92 доларів США (14,33 дол. США/кг) та надано картку відмови в митному оформленні випуску товарів № 807110000/2016/00083 від 29.03.2016 року.

Не погодившись із рішенням та карткою відмови відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення та картка відмови прийняті з порушенням діючого законодавства, а відповідачем не надано доказів їх правомірності, законності та обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобовязані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на обєктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, повязані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах пятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є обєктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, відповідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем на підтвердження митної вартості товару до Харківської митниці Державної фіскальної служби надано усі документи передбачені відповідно до ст. 53 Митного кодексу України.

Доводи апелянта, що надані позивачем документи містять розбіжності, а саме: (згідно інформації яка є у митного органу, МД №100270001/2016/252232 від 23.03.2016 року вартість на подібний товар по прямому договору складає 14,33 дол. США/кг), а по митному оформленню МД №807110000/2016/003744 від 28.03.2016 року по непрямому контракту (через посередників) митна вартість товару 12,32 дол. США/кг., колегія суддів вважає безпідставними з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що митним органом не зазначено, які розбіжності містилися саме в митних деклараціях, які були подані ТОВ "Торговий дім "Нертус". Встановлення в податковій декларації, яка була подана позивачем іншої ціни товару, ніж в будь-якій іншій декларації не свідчить про наявність розбіжностей саме в документах, які були подані.

Згідно з митною декларацією № 807110000/2016/003744 від 28.03.2016 року, обсяг товару, який було імпортовано, а саме засобу для захисту рослин, фунгіцид, у вигляді готового препарату Віртуоз, КЕ становить 9315 літрів.

Відповідно ж до декларації, на яку посилається Митний орган, а саме МД № 100270001/2016/252232 від 23.03.2016 року, обсяг імпортованого товару складає лише 2665 літрів.

Із урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що митним органом не було досліджено питання ідентичності порівнюваних договорів, не було досліджено питання того, на яких умовах здійснюється поставка ідентичного товару, а також інші суттєві умови, що в свою чергу унеможливлює оцінку товарів за порівнюваними договорами як ідентичних.

Крім того, судовим розглядом встановлено, що стосовно розбіжностей щодо вартості товару за непрямим контрактом в залежності від вартості товару за прямим контрактом, що зазначено в рішення митного органу № 807000011/2016/000287/2 від 29.03.2016 року, представником позивача надано до суду лист-запит ТОВ "Торговий дім "Нертус" до виробника поставленого товару "Peters & Burg Kft" та відповідь на вказаний запит. З перекладу листа-відповіді надісланого виробником поставленого позивачем товару Віртуоз, КЕ вбачається , що відпускна ціна цього продукту є нижчою за 12,31 дол. США за 1 л та ця ціна є вищою ніж фабрична собівартість продукту, а здійснення такої поставки для "Peters & Burg Kft" була вигідною та рентабельною. Також виробником вказано, що компанія встановлює власні ціни для різних клієнтів (а.с. 6 том 2).

Судовим розглядом встановлено, що відмінність в умовах поставки ідентичного товару полягає у тому, що відповідно до контракту №PN-6, відповідно до якого здійснювалося декларування імпортованого товару ТОВ "Торговий дім "Нертус", а саме Розділу 3, п. 3.1, який передбачає: 3.1 Транспортування партій Товару здійснюється за рахунок покупця наземним видом транспортування на умовах поставки CFR-Odessa (Ukraine) або FCA-Cegled (Hungary)….

Колегія суддів зазначає, що на умовах FCA-Cegled здійснювалася поставка вказаного товару, що підтверджується усіма наявними у справі доказами.

Згідно умов договору (контракт купівлі-продажу №2 від 16.12.2015 року), на умовах якої були імпортовані та задекларовані товари, на яку здійснює посилання відповідач (МД №100270001/2016/252232 від 23.03.2016 року), а саме Розділу 3, п. 3.1 передбачає: 3.1 Доставка Товару здійснюється наземним видом транспортування на умовах поставки DDU Україна…, Київська область, м. Сквира, вул. Київська 33, Інкотермс 2010(а.с.75-91 том 1).

Терміни FCA та DDU відносяться до Інкотермсу міжнародних комерційних умов, комплекту міжнародних правил з тлумачення найбільш широко використовуваних торгівельних термінів (умов) в галузі міжнародної торгівлі.

Відповідно до вищезазначених умов FCA (free carrier - вказане місце) означає такі умови поставки, за яких товар доставляється до вказаного в договорі місця знаходження перевізника покупця. Страхування основного перевезення, розвантаження та погрузку вказаного товару оплачує покупець.

Колегія суддів зазначає, що DDU (delivered duty unpaid) передбачає такі умови поставки, за яких відповідальність продавця закінчується лише після того, як товар буде доставлений до вказаного в договорі місця поставки в країні покупця. Всі витрати по доставці вантажу (податки і т.д.), відповідальність за зіпсування та втрату товару (за винятком інших виплат) до моменту доставки до пункту призначення (в країні покупця), вказаного в договорі несе продавець.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо неправомірності прийнятих рішення про коригування митної вартості товарів № 807000011/2016/000287/2 від 29.03.2016 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807110000/2016/00083 від 29.03.2016 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів переглянувши у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2016 року без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно правовим обґрунтуванням.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2016р. по справі № 820/2473/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_1Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст ухвали виготовлений 19.12.2016 р.