Ухвала суду № 63549474, 19.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

19 грудня 2016 року м. Київ К/800/34873/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги командира військової частини А 1032 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18 липня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до командира військової частини А 1032 Царана Леоніда Олександровича, військової частини А 1032 про визнання протиправною бездіяльності,

встановив :

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року, позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність командира військової частини А 1032 щодо ненадання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 14 вересня 2015 року.

Судами встановлено, що 14 вересня 2015 року ОСОБА_1 надіслав командиру військової частини А 1032 звернення, в якому просив повідомити: чи надсилались будь-які повідомлення про порушення нарахування та виплати грошового забезпечення по грошовому атестату серії ЗУ №028538 від 14 січня 2015 року; чи було нараховано військовою частиною А 1032 на користь ОСОБА_1 грошові кошти за посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавку за вислугу років за період з 01 по 12 січня 2015 року. Додатково просив вказати підстави, з яких йому не були надані відповіді на звернення, а саме: рапорт від 25 липня 2015 року, рапорт від 27 квітня 2015 року. Вказане підтверджується копією фіскального чека та копією опису поштового вкладення від 14 вересня 2015 року.

Згідно з копією повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачем отримано звернення позивача 13 жовтня 2015 року, однак відповідь на свій запит від 14 вересня 2015 року позивач не отримав.

Статтею 1 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

За приписами статті 14 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

Згідно із статтею 20 цього Закону звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

З метою вдосконалення роботи із зверненнями громадян у Міністерстві оборони України і Збройних Силах України наказом Міністра оборони України від 03 грудня 2005 року № 722 затверджено Інструкцію про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України. Вказаний наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 грудня 2005 року за №1512/11792.

Відповідно до пункту 3.5 вказаної Інструкції звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, ураховуючи вихідні, святкові та неробочі дні, а ті, які не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, - невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання.

Судові рішення мотивовано тим, що звернення позивача відповідає вимогам статті 5 Закону України "Про звернення громадян" та пункту 3.5 Інструкції про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 03 грудня 2005 року № 722, натомість, відсутні докази того, що відповідачем у строк, встановлений зазначеними Законом та Інструкцією, було надано відповідь на запит позивача від 14 вересня 2015 року.

Доводи командира військової частини А 1032, що відповідь на запит було підготовлено 23 жовтня 2015 року за вих. № 1106 та 05 листопада 2015 року направлено військовою поштою начальнику Житомирського військового інституту ім. С.П. Корольова є необгрунтованими, оскільки доказів направлення такої відповіді відповідач не надав.

Крім того, визначальним критерієм в обрахуванні строку звернення до суду, визначеного частинами 1, 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, є те, коли позивач повинен був дізнатися про порушення свого права.

Так, судами встановлено, що відповідачем звернення позивача отримано 13 жовтня 2015 року, тому кінцевий строк надання відповіді на це звернення сплив 14 листопада 2015 року, а шестимісячний строк звернення до суду - 15 травня 2016 року. Позивач звернувся до суду з позовом 01 червня 2016 року, що підтверджується відміткою на поштовому конверті.

Суди виходили з того, що з урахуванням строку на поштовий перебіг (запит позивача направлений 14 вересня 2015 року, а отриманий 13 жовтня 2015 року), який в даному випадку становить більше ніж 15 днів, строк звернення до суду пропущено з поважних причин.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Зазначає, що відповідь на запит було надано у встановлений чинним законодавством строк та направлено на адресу позивача, вказану ним у зверненні.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою командира військової частини А 1032 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18 липня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до командира військової частини А 1032 Царана Леоніда Олександровича, військової частини А 1032 про визнання протиправною бездіяльності.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак