Постанова № 63549181, 20.12.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Адамович О.Й.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

іменем України

"20" грудня 2016 р. Справа № 296/2698/16-а

ОСОБА_2 апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Бучик А.Ю.

ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання Нероди І.В.,

позивача та представника відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від "30" травня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання неправомірними дій та зобов"язання провести перерахунок пенсії ,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом та просив визнати протиправною відмову Житомирського об"єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в перерахунку пенсії за вислугу років з 01.01.2016 року. Також, позивач просив зобов"язати відповідача провести йому перерахунок пенсії за вислугу років з 01.01.2016 року за нормами статті 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року на підставі довідки Національної академії прокуратури України від 05.02.2016 року № 30/1/21 про заробіток для перерахунку пенсії, в розмірі 90% від суми заробітку за відповідною посадою без обмеження граничного розміру та виплати на його користь різницю між фактично отриманою на належною до сплати сумою пенсії за вислугою років з 01.01.2016 року.

Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 30 травня 2016 року позов задоволено частково.

Визнано незаконною відмову управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_4 за вислугу років на підставі довідки № 30/1/2 від 05.02.2016 року виданою Національною академією прокуратури України.

Зобов"язано ОСОБА_2 об"єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_4 відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у редакції, яка була чинна на час призначення пенсії (січень 2002 року), у розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати, зазначеної у довідці № 30/1/2 від 05.02.2016 року виданою Національною академією прокуратури України з 01.03.2016 року без обмеження граничного розміру пенсії з виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.

В задоволенні решти вимог відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 551,20 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 об"єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову. Зокрема, апелянт посилається на те, що висновки суду першої інстанції не узгоджуються з вимогами Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 14.10.2014 року, чинної на час перерахунку пенсії.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 з 03.01.2002 року перебуває на обліку в Житомирському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90% від суми заробітної плати.

18.02.2016 року позивач звернувся до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про перерахунок пенсії згідно довідки зазначеної у довідці № 30/1/2 від 05.02.2016 року виданої Національною академією прокуратури України.

За результатами розгляду заяви, 23.02.2016 року відповідач направив позивачу лист за № 66/0-8 в якому відмовив у перерахунку пенсії, оскільки умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначається Кабінетом Міністрів України, який на даний час відсутній, а тому підстави для проведення перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» відсутні.

Суд першої інстанції перевіряючи рішення суб"єкта владних повноважень на відповідність вимогам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновків, що його прийнято протиправно.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з вказаним висновком, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч.1 ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

За змістом ч.13 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» ( в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії) обчислення (перерахунок) пенсій проводиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно ч.17 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» ( в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії) передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Частиною 18 статті 50-1 вказаного Закону визначено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховувалися у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадився з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадився з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" внесено зміни до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" та частину вісімнадцяту викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

Разом з тим, 15.07.2015 набув чинності Закон України "Про прокуратуру" згідно Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення : Закон України "Про прокуратуру" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 53, ст. 793, N 50, ст. 474; 1995 р., N 11, ст. 71, N 34, ст. 268; 2001 р., N 9, ст. 38, N 44, ст. 233; 2002 р., N 17, ст. 117, ст. 125; 2003 р., N 29, ст. 233, N 30, ст. 247; 2004 р., N 8, ст. 66; 2005 р., N 2, ст. 32, N 6, ст. 132, N 11, ст. 198; 2006 р., N 1, ст. 18, N 19 - 20, ст. 156; 2007 р., N 7 - 8, ст. 66, N 33, ст. 442; 2008 р., NN 5 - 8, ст. 78, N 48, ст. 357; 2010 р., N 37, ст. 497, NN 41 - 45, ст. 529; 2011 р., N 23, ст. 160, N 30, ст. 279; 2012 р., N 12 - 13, ст. 82; 2013 р., N 14, ст. 89, N 21, ст. 208, N 37, ст. 490, N 39, ст. 517; 2014 р., N 11, ст. 132, N 17, ст. 593, N 20 - 21, ст. 745, N 22, ст. 816; із змінами, внесеними Законом України від 14 серпня 2014 року N 1642-VII), крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46 2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50- 1, частини третьої статті 51 2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.

Отже, на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії (18.02.2016 року) частини тринадцята та вісімнадцята статі 50-1 Закону України "Про прокуратуру" втратили чинність, що виключає їх застосування при перерахунку пенсії.

Посилання позивача та суду першої інстанції на те, що соціальні гарантії не можуть бути звужені чи скасовані відповідно до ст. 22 Конституції України, а тому при перерахунку пенсії відповідач мав керуватися нормами Закону України "Про прокуратуру" які діяли на час призначення пенсії, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки процедури призначення пенсії та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом проведення, а тому при перерахунку пенсії має застосовуватися законодавство, яке діє на час виникнення права на перерахунок пенсії.

Так, відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" (чинної на час виникнення права на перерахунок пенсії) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, а тому посилання позивача на те, що його право на перерахунок пенсії скасовано не заслуговує уваги, оскільки вказані зміни до законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був йому гарантований ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" при призначені пенсії.

На час звернення позивача за перерахунком пенсії та на час розгляду справи судом першої інстанції, Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не було прийнято. Доказів на підтвердження того, що бездіяльність Кабінету Міністрів України з приводу не прийняття відповідного нормативно - правового акту визнано неправомірною не надано та не встановлено судом.

Також, згідно вимог статті 13 Закону України "Про Конституційний Суд України" лише Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

На час звернення позивача за перерахунком пенсії, норми законодавства, щодо умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не визнані неконституційними, а тому посилання позивача та суду на те, що нова редакція Закону України "Про прокуратуру" суттєво звужує і обмежує зміст та обсяг його прав, а тому не повинна застосовуватися при вирішенні питання про перерахунок пенсії, є безпідставними.

Окрім того, у п. 2.1 рішення № 20-рп/2011 від 26.12.2011, Конституційний суд України зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Відповідно до п. 2.2. вказаного рішення зазначено, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116) ( 254к/96-ВР ). У Рішенні від 2 березня 1999 року N 2-рп/99 ( v002p710-99 ) у справі про комунальні послуги Конституційний Суд України вказав, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України; політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення її проведення, відповідно до пункту 3 статті 116 Конституції України ( 254к/96-ВР ), здійснюється Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади, до яких належить і Пенсійний фонд України. Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України (384/2011 ) бюджет Пенсійного фонду України затверджує Уряд України. Таким чином, Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України - органом, який реалізує таку політику, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Також, як на підставу для задоволення позову, суд першої інстанції посилався на правову позицію Верховного Суду України, яку викладено у постанові від 10.12.2013 по справі №21-348а13.

Однак, посилаючись у своєму рішенні на правову позицію Верховного Суду України (постанова від 10.12.2013 справа № 21-348а13), суд першої інстанції не звернув уваги на те, що спірні правовідносини у вказаній справі виникли у листопаді 2012, коли підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам регулювалися частинами 13 та 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, положення яких щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-VІ змін не зазнали (змінилась лише нумерація частин цієї статті). Таким чином, нормами матеріального закону було визначено умови та порядок перерахунку пенсій, які призначені працівникам прокуратури. Також, поза увагою суду першої інстанції залишився правовий висновок суду, зазначений у вказаній постанові, що процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення.

Отже, з урахуванням норм діючого законодавства та обставин справи, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків, що при перерахунку пенсії позивачу відповідач повинен був керуватися ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, що діяла на час призначення пенсії ).

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при відмові ОСОБА_4 в перерахунку пенсії, відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

При прийнятті постанови про задоволення позову, суд не звернув уваги на вказані обставини, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування постанови суду відповідно до ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України з ухваленням нової, - про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задовольнити, постанову Корольовського районного суду м. Житомира від "30" травня 2016 р. скасувати та прийняти нову.

Відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позову до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання неправомірними дій та зобов"язання перерахувати пенсію.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.Ю.Бучик

ОСОБА_3

Повний текст cудового рішення виготовлено "21" грудня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1,10014

3- відповідачу ОСОБА_2 об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вул.Перемоги,55,м.Житомир,10003

4 - представнику позивача адвокат ОСОБА_5 АДРЕСА_2 - ,