Ухвала суду № 63548796, 19.12.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2016 р.Справа № 613/1376/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С.

за участю: секретаря судового засідання - Мороз Є.В.

представника позивача - ОСОБА_1

третьої особи - ОСОБА_2

представника третьої особи - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Богодухівського районного суду Харківської області від 22.11.2016р. по справі № 613/1376/16-а

за позовом ОСОБА_4

до Івано-Шийчинської сільської ради Богодухівського району, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ОСОБА_4, звернувся до Богодухівського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до Івано-Шийчинської сільської ради Богодухівського району, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення позачергової сесії Івано- Шийчинської сільської ради Богодухівського району Харківської області VII скликання № 1 від 19 вересня 2016 року «Про затвердження протоколу засідання лічильної комісії про підсумки таємного голосування з питання висловлення недовіри Івано-Шийчинському сільському голові ОСОБА_4О.».

- визнати протиправним та скасувати рішення позачергової сесії Івано-Шийчинської сільської ради Богодухівського району Харківської області VII скликання № 2 від 19 вересня 2016 року «Про затвердження протоколу засідання лічильної комісії про підсумки таємного голосування з питання дострокового припинення повноважень Івано-Шийчинського сільського голови ОСОБА_4О.».

- визнати протиправним та скасувати рішення позачергової сесії Івано-Шийчинської сільської ради Богодухівського району Харківської області VII скликання № 3 від 19 вересня 2016 року «Про недовіру Івано-Шийчинському сільському голові ОСОБА_4 та дострокове припинення повноважень Івано-Шийчинського сільського голови ОСОБА_4О.».

- поновити його на посаді Івано-Шийчинського сільського голови Богодухівського району Харківської області.

Також позивачем було подано до суду клопотання про вжиття заходів забезпечення позову в якому, з урахуванням уточнень, позивач просив суд:

- зупинити дію рішення позачергової сесії Івано-Шийчинської сільської ради VII скликання від 19.09.2016 за № 1 «Про затвердження протоколу засідання лічильної комісії про підсумки таємного голосування з питання висловлення недовіри Івано-Шийчинському сільському голові ОСОБА_4О»; рішення позачергової сесії Івано-Шийчинської сільської ради VII скликання від 19.09.2016 за № 2 «Про затвердження протоколу засідання лічильної комісії про підсумки таємного голосування з питання дострокового припинення повноважень Івано-Шийчинського сільського голови ОСОБА_4О» та рішення позачергової сесії Івано- Шийчинської сільської ради VII скликання від 19.09.2016 за № 3 «Про недовіру Івано-Шийчинському сільському голові ОСОБА_4 та про дострокове припинення повноважень Івано-Шийчинського сільського голови ОСОБА_4О.» до вирішення цієї адміністративної справи по суті.

- зупинити дію рішень 3 позачергової сесії Івано-Шийчинської сільської ради Богодухівського району Харківської області: № 1 - VII від 15.11.2016, № 2 - VII від 15.11.2016, № 3 - VII від 15.11.2016, № 4 - VII від 15.11.2016 до вирішення цієї адміністративної справи по суті.

- заборонити сектору державної реєстрації Богодухівської РДА Харківської області, а також іншим органам, які мають право на проведення змін у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проводити будь-які зміни прізвища, імя та по-батькові особи, яка має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, та в розділі про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи керівника Івано-Шийчинської сільської ради Богодухівського району Харківської області (ідентифікаційний код 04397052) ОСОБА_4 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до вирішення цієї адміністративної справи по суті.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 22 листопада 2016 року клопотання ОСОБА_4 про забезпечення позову - задоволено частково.

Зупинено до розгляду справи по суті дію рішення №3 позачергової сесії Івано-Шийчинської сільської ради Богодухівського району Харківської області VІІ скликання від 19 вересня 2016 року «Про недовіру Івано-Шийчинському сільському голові ОСОБА_4 та дострокове припинення повноважень Івано-Шийчинського сільського голови ОСОБА_4О.», а також дію рішень 3 Позачергової сесії Івано-Шийчинської сільської ради Богодухівського району Харківської області: №1 та №4 від 15.11.2016 року.

Заборонено субєктам державної реєстрації, які мають право доступу до «Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» до розгляду справи по суті вносити до цього реєстру будь-які зміни.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, третьою особою - ОСОБА_2, подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної ухвали, норм процесуального і матеріального права, а саме: ст.ст. 7, 10, ч. 2 ст. 17, ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 10, ч. 1, ч. 3 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", апелянт просить ухвалу Богодухівського районного суду Харківської області від 22 листопада 2016 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову - відмовити.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, третьої особи та її представника, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення, шляхом зупинення до розгляду справи по суті дії рішення №3 позачергової сесії Івано-Шийчинської сільської ради Богодухівського району Харківської області VІІ скликання від 19 вересня 2016 року «Про недовіру Івано-Шийчинському сільському голові ОСОБА_4 та дострокове припинення повноважень Івано-Шийчинського сільського голови ОСОБА_4О.», а також дію рішень 3 Позачергової сесії Івано-Шийчинської сільської ради Богодухівського району Харківської області: №1 та №4 від 15.11.2016 року.

При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, що відповідає меті застосування заходів з забезпечення позову. Заходи забезпечення адміністративного позову, про які у даному клопотанні просить позивач, відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті що цілком узгоджуються із вимогам Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду від 06.03.2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ».

З такими висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, з огляду на наступне.

Колегія суддів зазначає, що виключний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову встановлений ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог.

Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму ВАСУ № 2 від 06.03.2008 р. застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

При цьому, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи наявна хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

В даному випадку позивачем належним чином не було зазначено підстави та не надано доказів, у відповідності ст. 117 КАС України, для задоволення клопотання про забезпечення позову.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про вжиття заходів забезпечення позову, не навів жодного мотиву, з яких він дійшов до висновку про наявність достатніх та належних підстав, визначених ч. 1 ст. 117 КАС України, для зупинення дії рішень відповідача, оскільки ухвала суду першої інстанції не обґрунтована наявністю існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Також, матеріали справи не містять доказів того, що захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат або доказів очевидності ознак протиправності спірного рішення.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що за своєю правовою природою повноваження органу місцевого самоврядування щодо прийняття відповідного рішення є дискреційними, які є компетенцією виключно уповноваженого органу, тобто повноваженнями, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, зокрема, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

При цьому колегія суддів зауважує, що за своєю суттю інститут забезпечення позову, як в адміністративному судочинстві, так і в інших його видах, є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову у разі існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Зупинення дії нормативно-правового акта, як один із способів забезпечення позову, не повинно змінювати існуючі обсяг прав та обов`язків сторін у спорі, а лише як один із способів судового захисту в разі наявності відповідних підстав встановлених законом повинно тимчасово зупиняти їх реалізацію до вирішення спору по суті.

Забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення вищезазначеного рішення Івано-Шийчинської сільської ради Богодухівського району №3 від 19 вересня 2016 року, яким висловлено недовіру та достроково припинено повноваження Івано-Шийчинського сільського голови ОСОБА_4, за відсутності підстав встановлених ч. 1 ст. 117 КАС України, призводить до продовження службових відносин між позивачем та відповідачем, виконання покладених на позивача службових обов'язків, виплати заробітної плати, прийняття позивачем відповідних рішень тощо, що також не було враховано судом.

Колегія суддів зазначає, що існування можливості настання наслідків заподіяння шкоди правам позивача не є підставою для вжиття заходів забезпечення позову згідно ч. 1 ст. 117 КАС України, при цьому наявності існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, судом першої інстанції, під час прийняття спірного рішення, не наведено.

Крім того, приймаючи ухвалу про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень 3 Позачергової сесії Івано-Шийчинської сільської ради Богодухівського району Харківської області: № 1 та № 4 від 15.11.2016 року, судом першої інстанції не враховано, що такі рішення не є предметом оскарження у даній справі, вимоги щодо скасування вказаних рішень ОСОБА_4 не заявлялись, а тому у суду першої інстанції не було жодних правових підстав для зупинення дії цих рішень в порядку забезпечення даного адміністративного позову.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки прийнята судом з порушенням норм ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції про забезпечення позову, через порушення ним норм процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання позивача.

Керуючись ст. ст. 117, 118, 160, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 199, ст. 204, п. 3 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Богодухівського районного суду Харківської області від 22.11.2016р. по справі № 613/1376/16-а скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч. 5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_7Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_8 ОСОБА_9 Повний текст ухвали виготовлений 21.12.2016 р.