Ухвала суду № 63548595, 13.12.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 р.Справа № 816/1506/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Калитки О. М. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.10.2016р. по справі № 816/1506/16

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю " Укроліяпродукт"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з додатковою відповідальністю "Укроліяпродукт" ( далі позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області ( далі відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 25 серпня 2016 року №0002941402.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав про безпідставність нарахування спірним податковим повідомленням-рішенням пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 1004590,30 грн та недопущення ним порушення статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Посилався на наявність рішення суду про стягнення з ARCOR GmbH суми боргу за зовнішньоекономічним контрактом №20150326-UP, укладеним 05.06.2015 ТДВ "Укроліяпродукт" з нерезидентом АRCOR GmbH, яке викладене з урахуванням вимог законодавства Німеччини, згідно якого укладено контракт та яким сторони зобов'язалися керуватися при виникненні спірних питань. При цьому, позивач зауважував на наявність обставин, які є надзвичайними та невідворотними, а саме, припинення діяльності компанії ARCOR GmbH.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.10.2016 року адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю "Укроліяпродукт" до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області від 25 серпня 2016 року №0002941402.

Стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (ідентифікаційний код 39461639) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Укроліяпродукт" (ідентифікаційний код 00687267) судові витрати у розмірі 15068,86 грн (п'ятнадцять тисяч шістдесят вісім гривень вісімдесят шість копійок).

Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що в ході судового розгляду жодних доказів на підтвердження правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення відповідачем не надано, а тому позовні вимоги ТДВ "Укроліяпродукт" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що у період з 21.07.2016 по 03.08.2016 заступником начальника відділу перевірок фінансових операцій управління аудиту ГУ ДФС у Полтавській області, радником податкової та митної справи 1 рангу ОСОБА_1, на підставі наказу від 19.07.2016 №859, направлення на перевірку від 20.07.2016 №1413, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТДВ "Укроліяпродукт" з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 05.06.2015 по 01.07.2016.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 10.08.2016 №317/16-31-14-02-08/00687267 (а.с. 114-126), в якому зафіксовано порушення ТДВ "Укроліяпродукт" вимог статті 2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" при виконанні зовнішньоекономічного контракту №20150326-UP, укладеного 05.06.2015 ТДВ "Укроліяпродукт" з нерезидентом АRCOR GmbH.

На підставі висновків акту перевірки від 10.08.2016 №317/16-31-14-02-08/00687267, керуючись вказаною нормою, ГУ ДФС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.08.2016 №0002941402, яким до позивача застосовано пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 1004590,30 грн (а.с. 112-113).

Таким чином, позивач, не погоджуючись із оскаржуваними рішеннями контролюючого органу, звернувся до суду з позовом.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії, колегія суддів зазначає.

Як вбачається з матеріалів справи,в акті перевірки від 10.08.2016 №317/16-31-14-02-08/00687267, як на обставину, що слугувала підставою для застосування до ТДВ "Укроліяпродукт" пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 1004590,30 грн, перевіряючий вказує на надходження повідомлення уповноваженого банку ПАТ "Мегабанк" від 04.12.2015 №09-7454 БТ щодо порушення термінів розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 05.06.2015 №20150326-UP, укладеними ТДВ "Укроліяпродукт" з нерезидентом АRCOR GmbH, Німеччина. При виконанні контракту від 05.06.2015 №20150326-UP на час перевірки мало місце ненадходження товару в терміни зазначені в пункті 3.1 контракту - 4,5 місяці з моменту отримання продавцем авансового платежу, тобто до 04.11.2015, а з урахуванням висновків Мінекономрозвитку України від 11.08.2015 №730 та від 17.11.2015 №1027 щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом - до 18.02.2016. В ході проведення позапланової перевірки товариством не надані позовні заяви до суду про стягнення заборгованості з нерезидента, ухвали суду про прийняття до розгляду позовної заяви та порушення провадження по справі та рішення суду про стягнення суми заборгованості з нерезидента АRCOR GmbH, Німеччина, яка виникала при виконанні операцій по зовнішньоекономічному імпортному контракту від 05.06.2015 №20150326-UP. Під час перевірки сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору не надавався. Станом на 01.07.2016 в бухгалтерському обліку підприємства по рахунку №632 "Розрахунки з іноземними постачальниками" при виконанні контракту від 05.06.2015 №20150326-UP рахується дебіторська заборгованість в сумі 85200,00 євро (2498980,84грн).

З'ясовуючи обґрунтованість викладених в акті перевірки висновків встановлено, що 05.06.2015 ТДВ "Укроліяпродукт" укладено зовнішньоекономічний контракт №20150326-UP з нерезидентом АRCOR GmbH, Zellerstr. 22, 64720 Michelstadt, Німеччина, яке на той час було зареєстроване в торговому реєстрі В (а.с. 35-58).

Сторонами в ході розгляду справи не заперечувалося, що згідно контакту від 05.06.2015 №20150326-UP та специфікації SP-1 до нього (а.с. 61-65) покупець замовив обладнання для видування ПЕТ - пляшок MultiBLOW 2 та сплатив за нього передоплату в розмірі 30% вартості обладнання, що складає 85200 євро, після чого продавець зобовязаний був почати виготовлення обладнання, яке потребувало тривалого строку.

Так, термін поставки обладнання визначено сторонами контракту в пункті 3.1 контракту, а саме - 4,5 місяці з моменту отримання продавцем авансового платежу, тобто до 04.11.2015.

У звязку зі складністю технічних процесів виготовлення замовленого ТДВ "Укроліяпродукт" обладнання, тривалим терміном узгодження всіх технічних даних по форматах та зразках матеріалів (пункти 3.1.2, 3.3. контракту), а також несвоєчасністю надання рахунку на оплату другої частини вартості обладнання згідно з пунктом 5.1.2 контракту, враховуючи складність замовленого обладнання, сторони дійшли згоди щодо перенесення строків оплати другого платежу та строків поставки обладнання, про що уклали додаткову угоду №2 до контракту (а.с. 132).

Додатковою угодою №2 пункт 3.1 контракту викладений в наступній редакції: "Продавець підготовляє до відправки обладнання, перераховане в SP-1 до даного контракту, повідомляє покупця про готовність до відправки та поставляє на умовах СІР (Інкотермс 2010) протягом 8 місяців після переоплати". Водночас, пункт 5.1.2 контракту в додатковій угоді №2 має наступну редакцію: "Оплата 30 % від загальної суми даного контракту, що становить 85200,00 євро, здійснюється покупцем шляхом банківського переводу на рахунок продавця протягом 7 місяців після передоплати згідно пункту 5.1.1 контракту на підставі рахунку продавця".

Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 2 Закону №185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Пунктом 1 постанови правління Національного банку України від 03.06.2015 №354 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Вказана постанова набрала чинності 04.06.2015 та діяла до 04.09.2015.

Так, за приписами статті 6 Закону №185/94-ВР строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.

Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у частині першій цієї статті та умови видачі висновків на перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п'яти робочих днів з дати видачі висновку, зазначеного у частині другій цієї статті, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, про видачу такого висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, ТДВ "Укроліяпродукт" отримано висновки на продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 05.06.2015 №20150326-UP, а саме, висновок від 11.08.2015 №730 щодо продовження строків розрахунків до 03.11.2015 та висновок від 17.11.2015 №1027 щодо продовження строків розрахунків до 18.02.2016 (а.с. 133-134).

Таким чином, фактично кінцевим строком розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом є 18.02.2016.

Згідно з пунктом 16.3 контракту правом, регулюючим даний контракт, є право Федеративної Республіки Німеччина. Тобто, при настанні неплатоспроможності постачальника ТДВ "Укроліяпродукт" керувалось законодавством Німеччини, а саме Кодексом Німеччини про неплатоспроможність та Положенням про порядок проведення конкурсного провадження.

Відповідно до Ухвали Місцевого суду м. Дармштадт від 05.08.2015, згідно з ст.21, 22 та Положенням про порядок проведення конкурсного провадження Німеччини призначено конкурсного управляючого (тимчасового ліквідатора) ОСОБА_2, якому доручено перевірити підстави відкриття конкурсного провадження, в тому числі і сформувати баланс з визнаними вимогами.

В звязку з тим, що відповідно до рішення 01.10.2015 Місцевого суду м. Дармштадт відкрито провадження у справі про неплатоспроможність АRCOR GmbH, законодавчим актом, що регулює дане питання за законодавством Німеччини є Кодекс про неплатоспроможність.

Відповідно до рішення Місцевого суду м. Дармштадт 01.10.2015 призначений керуючий, у якого реєструються претензії кредиторів. При цьому, вказано що кредитори, чиї вимоги визнані (затверджені), не повинні бути поінформовані. Керуючий підтвердив зарахування вимог ТДВ "Укроліяпродукт", що відповідає вимогам параграфа 179 Кодексу про неплатоспроможність. Тобто, суд зарахував вимоги ТДВ "Укроліяпродукт" за зовнішньоекономічним контрактом від 05.06.2015 №20150326-UP в сумі 85200,00 євро шляхом затвердження звіту призначеного конкурсного управляючого (тимчасового ліквідатора) рішенням 01.10.2015 Місцевого суду м. Дармштадт.

На момент відкриття провадження у справі про неплатоспроможність АRCOR GmbH у ТДВ "Укроліяпродукт" не було підстав щодо звернення до суду про стягнення оплаченої передплати, так як не настав строк поставки (строк виконання зобовязань АRCOR GmbH за укладеним контрактом). Крім того, сума передплати 85200,00 євро визнана як безспірна вимога та затверджена в загальній ліквідаційній масі, відображена в ліквідаційному балансі АRCOR GmbH відповідно до рішення 01.10.2015.

Колегія суддів зазначає, що про вказані обставини зазначає й перевіряючий у акті перевірки від 10.08.2016 №317/16-31-14-02-08/00687267.

Так, згідно з наданими Місцевим судом м. Дармштадт даними щодо записів в торговому реєстрі, компанія АRCOR GmbH припинила свою діяльність, дата відповідного запису в реєстрі 05.10.2015 (а.с. 72).

Частинами шостою та сьомою статті 6 Закону №185/94-ВР передбачено, що якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

Колегія суддів зазначає, що за умовами пункту 15.3 зовнішньоекономічного контракту від 05.06.2015 №20150326-UP, погодженого сторонами контракту, доказом дії і тривалості одного з перерахованих у пункті 15.1 обставин є довідка Тогово-промислової палати тієї території, на якій діють ці обставини. Продавець та (або) покупець може надати й інші докази існування таких обставин.

Таким чином, виходячи з того, що форс-мажорні обставини фактично виникли на території нерезидента АRCOR GmbH, а саме, в Німеччині, а також зважаючи на погодження сторонами контракту можливості надавати в підтвердження виникнення форс-мажорних обставин не лише довідку Тогово-промислової палати тієї території, на якій діють ці обставини, а й інші докази існування форс-мажорних обставин, судом критично оцінюються посилання перевіряючого у акті від 10.08.2016 №317/16-31-14-02-08/00687267 на непредставлення на перевірку зазначеної вище довідки.

Враховуючи відсутність у ТДВ "Укроліяпродукт" на момент відкриття провадження у справі про неплатоспроможність АRCOR GmbH підстав щодо звернення до суду про стягнення сплаченої передплати в сумі 85200,00 євро у зв'язку з ненастанням строку виконання АRCOR GmbH своїх зобовязань за укладеним контрактом (поставка обладнання); припинення діяльності компанії АRCOR GmbH, що свідчить про наявність обставин, які є надзвичайними та невідворотними; а також безспірне визнання, зарахування та відображення керуючим вимог ТДВ "Укроліяпродукт" в ліквідаційному балансі АRCOR GmbH відповідно до рішення 01.10.2015, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість висновків контролюючого органу щодо допущення ТДВ "Укроліяпродукт" порушення вимог статті 2 Закону №185/94-ВР.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що жодних доказів на підтвердження правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення відповідачем не надано, а тому позовні вимоги ТДВ "Укроліяпродукт" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Укроліяпродукт" - обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими з вище зазначених підстав і висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.10.2016р. по справі № 816/1506/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст ухвали виготовлений 19.12.2016 р.