Ухвала суду № 63548576, 20.12.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року № 876/8709/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Гінди О.М.

суддів:Качмара В.Я., Ніколіна В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 31 жовтня 2016 року про залишення позовної заяви без руху у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Ланчинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

28.10.2016 ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Ланчинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, у якому просила визнати протиправною та скасувати постанову, винесену відповідачем, про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу 85 грн за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 186 КпАП України від 25.10.2016 № 2.

Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 31.10.2016 позовну заяву залишено без руху та надано строк до 15.11.2016 для усунення недоліків, вказаних в мотивувальній частині такої, зокрема сплати судового збору.

Із цією ухвалою судді першої інстанції не погодився позивач ОСОБА_1 та оскаржила її в апеляційному порядку. Вважає, що така ухвала є незаконною, перешкоджає подальшому провадженню у справі, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що суддя суду першої інстанції дійшов помилкового висновку про залишення позовної заяви без руху, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 288 КпАП України особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати судового збору. При цьому, положення ч. 4 ст. 288 КпАП України є спеціальними нормами порівняно з положеннями Закону України «Про судовий збір».

Сторони в судове засідання не прибули, хоча належним чином про нього повідомлені, що підтверджується повідомленнями про вручення повісток, а тому у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України такий проведено у порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити повністю.

Суддею суду першої інстанції встановлено, що за поданий адміністративний позов ОСОБА_1 не сплачено судовий збір.

Вимоги до позовної заяви встановлює стаття 106 КАС України, частиною 3 якої передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Суддя суду першої інстанції дійшов висновку, що оскільки позивачем порушено вимоги п. 3 ст. 106 КАС України, не сплачено судовий збір за подання адміністративного позову, то позовну заяву слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.

Однак, суд апеляційної інстанції з такими висновками судді суду першої інстанції не погоджується, з огляду на таке.

Питання справляння судового збору, крім Закону України «Про судовий збір», регулюється іншим законодавством. Зокрема, відповідно до ч. 4 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Статтею 87 КАС України визначено, що до судових витрат належать судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Законом України «Про судовий збір», який набрав чинності 1 листопада 2011 року, такі особи не віднесені до кола суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об'єктів, за подання яких судовий збір не справляється.

Разом із цим такий припис у ч. 4 ст. 288 КУпАП не вступає в колізію з положеннями ст. 5 Закону України «Про судовий збір», якою визначено пільги щодо сплати судового збору, оскільки коло осіб і коло вимог, які мають такі пільги за цим Законом, не є вичерпним. ОСОБА_2 не містить застережень про те, що закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Законом діють в частині, що не суперечать йому, а лише доручає Кабінету Міністрів України протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України з прийняттям цього Закону (п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про судовий збір»).

Отже, норми ч. 4 ст. 288 КУпАП є спеціальними нормами порівняно з нормами Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується у порядку та розмірах, встановлених Законом України «Про судовий збір».

Отже, суддя суду першої інстанції помилково дійшов висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху з підстав неподання документу про сплату судового збору, оскільки судовий збір у вказаних справах сплаті не підлягає.

Таким чином, висновки судді суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху зроблені без належного встановлення обставин справи та з порушенням норм процесуального права, а відтак оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 106, 108, 195, 197, 199, 204, 205, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 31 жовтня 2016 року про залишення позовної заяви без руху у справі № 348/1987/16-а скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після надіслання її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий:О.М. Гінда

Судді:В.Я. Качмар

ОСОБА_3