Ухвала суду № 63548423, 15.12.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2016 року Справа № 876/8825/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Носа С. П.,

суддів Кухтея Р. В., Яворського І. О.;

за участю секретаря судового засідання Мельничук Б. Б.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 27 жовтня 2016 року про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення судового збору у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

ВСТАНОВИВ:

26 серпня 2016 року Кременецьким районним судом Тернопільської області зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про скасування постанови серії ПС 2 № 645884 від 10 серпня 2016 року інспектора з дорожнього нагляду сектору превенції Луцького відділення поліції Головного управління національної поліції у Волинській області капітана поліції ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП.

Постановою Кременецького районного суду Тернопільської області від 13 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено. Скасовано постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ПС 2 № 645884 від 10 серпня 2016 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді 510,00 грн. штрафу, що передбачено ст. 321-1 КУпАП.

18 жовтня 2016 року Кременецьким районним судом Тернопільської області зареєстровано заяву ОСОБА_1 про повернення помилково сплаченого судового збору у розмірі 551,21 грн. від 18 серпня 2016 року за подання позовної заяви про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 27 жовтня 2016 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення судового збору.

Зазначену ухвалу мотивовано тим, що позивачем за подання позовної заяви було сплачено 551,20 грн. судового збору, а не державного мита, відтак дана сума поверненню не підлягає.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, позивачем ОСОБА_1, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову, якою задовольнити заяву про повернення сплаченої суми судового збору.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що судом при постановленні оскаржуваної ухвали було допущено порушення норм матеріального та процесуального права.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нову, якою заяву задовольнити.

Встановлено, що ОСОБА_1 при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір розмірі 551,20 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.602579464.1 від 18 серпня 2016 року (а.с. 1).

Відповідно до частини другої статті 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України від 08 липня 2011 № 3674-VI «Про судовий збір», який набрав чинності з 01 листопада 2011 року.

Цим Законом (статті 3 і 5) особи, які оскаржують постанову у справі про адміністративне правопорушення, не віднесені до кола суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об'єктів, за подання яких судовий збір не справляється.

ОСОБА_3 України «Про судовий збір» не містить застережень про те, що закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Законом діють у частині, що не суперечать йому, а лише доручає Кабінету Міністрів України протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям цього Закону (пункт 1 частини третьої статті 10 Закону України «Про судовий збір»).

Таким чином, відносини щодо звільнення від сплати судового збору врегульовуються не тільки статтею 5 Закону України «Про судовий збір», яка не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору, а й іншими законами України.

Так, частиною четвертою статті 288 КУпАП, норми якої є спеціальними порівняно з нормами Закону України «Про судовий збір» встановлено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Отже, за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується у порядку та розмірах, установлених Законом України «Про судовий збір».

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивач ОСОБА_1 був зобовязаний сплачувати судовий збір за оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відтак, з огляду на те, що позивач помилково сплатив суму судового збору в розмірі 551,20 грн., суд апеляційної інстанції вважає за необхідне повернути його згідно із заявою позивача по справі.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на неповно, необєктивно і всебічно не зясованих обставинах, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому таку слід скасувати та прийняти нову, якою задовольнити заяву про повернення сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. 41, 158-160, 195, 196, ст. ст. 202, 205, 206, ч. 2 ст. 211, ст. 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 27 жовтня 2016 року про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення судового збору у справі № 601/1532/16 скасувати та прийняти нову, якою заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору у справі № 601/1532/16 в розмірі 551 (пятсот пятдесят одна) гривня 20 (двадцять) копійок задовольнити.

Зобовязати Головне управління Державної казначейської служби у Тернопільській області повернути сплачений судовий збір ОСОБА_1, що проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, у сумі 551 (пятсот пятдесят одна) гривня 20 (двадцять) копійок, що внесений згідно з квитанції № 0.0.602579464.1 на розрахунковий рахунок Головного управління Державної казначейської служби у Тернопільській області, код отримувача 37766394, рахунок отримувача 31210206700316, МФО отримувача 838012.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: Р. В. Кухтей

ОСОБА_4

Ухвалу складено в повному обсязі 20 грудня 2016 року.