Ухвала суду № 63548382, 15.12.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2016 р. Справа № 876/7978/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Носа С. П.,

суддів Кухтея Р. В., Яворського І. О.;

за участю секретаря судового засідання Мельничук Б. Б.;

представника позивача ОСОБА_1;

представника відповідача ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2016 року про забезпечення адміністративного позову в справі за позовом Українсько-німецького спільного підприємства «Львів-Трейдінг» до Державної фіскальної служби України, адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

28 вересня 2016 року Львівським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Українсько-німецького спільного підприємства «Львів-Трейдінг» до Державної фіскальної служби України, адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування наказу № 808/474 АГ «Про зупинення дії дозволів на відкриття та експлуатацію магазинів безмитної торгівлі» від 27 вересня 2016 року, спільно винесеного Державною фіскальною службою України, адміністрацією Державної прикордонної служби України.

Разом із позовною заявою Українсько-німецьким спільним підприємством «Львів-Трейдінг» подано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу № 808/474 АГ від 27 вересня 2016 року «Про зупинення дії дозволів на відкриття та експлуатацію магазинів безмитної торгівлі»; заборони відповідачам чинити Українсько-німецькому спільному підприємству «Львів-Трейдінг» перешкоди у його господарській діяльності у спосіб виконання зупиненого оскаржуваного наказу № 808/474 АГ від 27 вересня 2016 року «Про зупинення дії дозволів на відкриття та експлуатацію магазинів безмитної торгівлі» (з урахуванням уточнення клопотання).

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2016 року клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задоволено. Ухвалою визначено вжити заходи забезпечення адміністративного позову у справі № 813/3212/16 до набрання законної сили рішення суду, а саме: зупинити дію № 808/474 АГ від 27 вересня 2016 року «Про зупинення дії дозволів на відкриття та експлуатацію магазинів безмитної торгівлі»; заборонити Державній фіскальній службі України та адміністрації Державної прикордонної служби України чинити Українсько-німецькому спільному підприємству «Львів-Трейдінг» перешкоди у його господарській діяльності у спосіб виконання зупиненого оскаржуваного наказу № 808/474 АГ від 27 вересня 2016 року «Про зупинення дії дозволів на відкриття та експлуатацію магазинів безмитної торгівлі».

Зазначену ухвалу мотивовано обґрунтованістю доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, відповідачем Державною фіскальною службою України, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану ухвалу.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції не наведено конкретних доказів та не встановлено обставин щодо задоволення клопотання та не оцінено того факту, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову завдати ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Представник позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить відмовити в її задоволенні.

Представник відповідача Державної фіскальної служби України, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить її задовольнити.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не зявились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, суд, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та пояснення представника Державної фіскальної служби України, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для її задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Встановлено, що 27 вересня 2016 року спільно Державною фіскальною службою України та Адміністрацією Державної прикордонної служби України щодо Українсько-німецького спільного підприємства»Львів-Трейдінг» винесено наказ № 808/474 АГ «Про зупинення дії дозволів на відкриття та експлуатацію магазинів безмитної торгівлі». 27 вересня 2016 року вказаний наказ відповідними посадовими особами був предявлений працівникам Українсько-німецького спільного підприємства «Львів-Трейдінг».

При цьому, одразу на виконання вказаного наказу уповноважені особи відповідача здійснили опломбування магазинів безмитної торгівлі позивача, власне на які були видані відповідні дозволи, чим здійснено перешкоди Українсько-німецькому спільному підприємству «Львів-Трейдінг» у здійсненні ним підприємницької діяльності. Більше того, такі дії фактично припинили підприємницьку діяльність позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Зазначеною статтею передбачений вичерпний перелік заходів забезпечення адміністративного позову, які має право застосувати суд. Зокрема, заходами забезпечення адміністративного позову є зупинення дії рішення суб'єкту владних повноважень, що оскаржується (ч. 3 ст. 117 КАС України) та заборона вчиняти певні дії (ч. 4 ст. 117 КАС України).

Зі змісту наведеної норми слідує, що підставою для вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. В свою чергу, небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.

Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або привести до неможливості виконання рішення суду.

З аналізу даної норми права вбачаються 4 окремі підстави для забезпечення позову:

- очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі. Очевидність небезпеки полягає в тому, що з високим ступенем вірогідності можуть настати такі дії або події, які безумовно призведуть до порушення прав та інтересів позивача;

- неможливість захисту прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів;

- якщо для відновлення прав, свобод чи інтересів необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Зокрема, необхідно буде звертатися до суду, визнавати недійсними договори чи рішення, вилучати майно тощо;

- очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Рішення, дії чи бездіяльність мають очевидні ознаки протиправності, якщо вони істотно суперечать чинному законодавству.

Відтак, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Також при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; необхідності у зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що заходи забезпечення адміністративного позову, про які у своїй заяві просив позивач, відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у даному випадку, невжиття заходів забезпечення адміністративного позову ускладнить відновлення порушених прав, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

При вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд оцінив, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більше шкоди, ніж та, якій можна запобігти та дійшов висновку, що вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом, зазначеним у клопотанні позивача, буде мати наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Виходячи із вищевказаних обставин справи, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржуваним наказом № 808/474 АГ «Про зупинення дії дозволів на відкриття та експлуатацію магазинів безмитної торгівлі» може бути заподіяно істотну шкоду правам, свободам та інтересам позивача, а захист цих прав, свобод та інтересів є неможливим без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено наявність обставин передбачених ч. 1 ст. 117 КАС України для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції визнає, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування ухвали суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 117, 118, 158-160, ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. ст. 200, 205, 206, ч. 2 ст. 211, ст. 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2016 року про забезпечення адміністративного позову в справі № 813/3212/16 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: І. О. Яворський

ОСОБА_3

Ухвалу складено в повному обсязі 20 грудня 2016 року.