Ухвала суду № 63548376, 21.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Епель О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року Справа № 826/2441/16

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у м. Києві, Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: заступник Голови - начальника Головного управління Національної поліції у м. Києві Крищенко Андрій Євгенович про визнання протиправними та скасування рішень і наказу, поновлення на роботі, стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі - відповідач-1), Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі - відповідач-2), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: заступник Голови - начальника Головного управління Національної поліції у м. Києві Крищенко Андрій Євгенович, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:

1) визнати протиправним та скасувати рішення ГУ Національної поліції у м. Києві в частині включення позивача до списку поліцейських, які підлягають атестуванню;

2) визнати протиправними дії ГУ Національної поліції у м. Києві щодо проведення атестування позивача;

3) визнати протиправним та скасувати висновок атестаційної комісії ГУ Національної поліції у м. Києві № 3 від 14.12.2015 р., який зазначений у розділі IV «Результати атестування» атестаційного листа ОСОБА_2 в частині зазначення « 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність», прийнятий відносно позивача;

4) визнати протиправним та скасувати наказ ГУ Національної поліції у м. Києві від 15.01.2016 р. № 32 о/с в частині звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_2 згідно з п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність);

5) зобов'язати ГУ Національної поліції у м. Києві прийняти рішення про поновлення ОСОБА_2 на попередній роботі, а саме на службі в поліції на посаді начальника відділення поліції № 1 Подільського управління поліції ГУ національної поліції у м. Києві;

6) стягнути з ГУ Національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29.01.2016 по день фактичного поновлення на роботі.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 жовтня 2016 року адміністративного позов було задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії ГУ НП у м. Києві щодо проведення 14.12.2015 р. атестування позивача; визнано протиправними та скасовано рішення Атестаційної комісії № 3 ГУ НП у м. Києві від 14.12.2015 р., накази ГУ НП у м. Києві від 15.01.2016 р. № 32 о/с та від 29.01.2016 р. № 63 о/с в частині звільнення позивача зі служби в поліції; поновлено позивача на посаді начальника відділення поліції № 1 Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві; стягнуто з ГУ НП у м. Києві на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 54424,89 грн.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач - ГУ Національної поліції у м. Києві подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, так як, на його думку, оскаржувана постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст.12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, з серпня 1995 року по листопад 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ, зокрема з вересня 2014 року на посаді начальника 1-го відділення міліції (з обслуговування мікрорайону «Вітряні гори») Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві.

Наказом ГУ МВС України у м. Києві від 06.11.2015 р. № 1009 о/с майора міліції ОСОБА_2 було звільнено в запас Збройних Сил у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) до Національної поліції.

Наказом ГУ Національної поліції у м. Києві від 07.11.2015 № 9 о/с позивача призначено на посаду начальника відділення поліції № 1 Подільського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві.

26.11.2015 р. НП України прийнято наказ № 116 «Про проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України».

В атестаційному листі від 09.12.2015 р., складеному безпосереднім керівництвом позивача, його охарактеризовано з позитивного боку та зазначено, що він відповідає займаній посаді, володіє відповідними навичками та знанням законодавства, має позитивні показники роботи, вміло організовує роботу підлеглих.

Крім того, безпосереднім керівництвом позивача до Атестаційної комісії, в якій він мав проходити атестування, було надано його позитивну службову характеристику, відповідно до якої за період служби в органах внутрішніх справ та на займаній посаді позивач зарекомендував себе позитивно, уміє визначти пріоритетні напрямки роботи та завдання, мобілізувати колектив на їх виконання. У службовій діяльності виявив ініціативу, цілеспрямованість, наполегливість, приймав виважені рішення, вміло здійснював контроль за виконанням запланованих рішень.

В Єдиному державному реєстрі осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади», позивач не обліковується.

За наслідками професійного тестування і тесту на загальні здібності та навички позивач набрав 72 бали (загальні здібності та навички - 32 бал, професійне тестування - 40 бали), що дорівнює необхідному рівню знань та навичок, які дозволяють належним чином виконувати посадові обов'язки і в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийнятті рішення, визначеного пунктом 15 Розділу IV Інструкції.

14.12.2015 р. Атестаційна комісія ГУ Національної поліції у м. Києві за результатами атестування позивача прийняла рішення про його невідповідність займаній посаді, і рекомендувала звільнити його зі служби в поліції через службову невідповідність.

24.12.2015 р., не погоджуючись з таким висновком Атестаційної комісії, позивач оскаржив його до Апеляційної атестаційної комісії Північного регіону.

05.01.2016 р. Апеляційна атестаційна комісія Північного регіону відхилила зазначену скаргу позивача.

Наказом ГУ Національної поліції у м. Києві від 15.01.2016 № 32 о/с майора поліції ОСОБА_2 (М-092486), начальника відділення поліції № 1 Подільського управління поліції, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність) звільнено зі служби в поліції з 29.01.2016, про що внесено запис до послужного списку.

Крім того, відповідачем було прийнято ще один наказ від 29.01.2016 р. № 63 о/с про звільнення позивача з аналогічних підстав.

Позивач, вважаючи протиправними вищевказане рішення (висновки) атестаційної комісії та наказ відповідача 1, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Судова колегія встановила, що задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Атестаційної комісії про невідповідність позивача займаній посаді є немотивованим і прийнято не уповноваженим складом атестаційної комісії, а обидва аналогічні за змістом накази ГУ НП у м. Києві про звільнення позивача були прийняті на підставі вказаного рішення Атестаційної комісії, а отже, є неправомірними і підлягають скасуванню, а позивач поновленню на роботі зі стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Відмовляючи в задоволенні інших позовних вимог, а саме щодо рішення відповідача про включення позивача до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, суд першої інстанції виходив з того, що під час офіційного з'ясування судом обставин справи не встановлено прийняття ГУ Національної поліції у м. Києві такого рішення.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України), Законами України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 р. № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), «Про професійний розвиток працівників» від 12.01.2012 р. № 4312-VI (далі - Закон № 4312-VI), Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженою наказом МВС України від 17.11.2015 р. № 1465 (далі - Інструкція № 1465), Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 (далі - Порядок № 100).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч. 1-4 ст. 57 Закону № 580-VIII визначено, що атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Згідно з ч. 1 ст. 58 Закону № 580-VIII призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

У ст. 12 Закону № 4312-VI визначено, що атестації не підлягають, зокрема працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року.

Відповідно до п. 5 розділу І та п.п. 2-4 розділу ІІ нструкції № 1465 атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

У Національній поліції України створюються такі атестаційні комісії: 1) центральні атестаційні комісії, персональний склад яких затверджується наказом Національної поліції України. До повноважень центральних атестаційних комісій належить проведення атестування всіх поліцейських. 2) атестаційні комісії органів поліції, персональний склад яких затверджується наказом керівника відповідного органу за погодженням із Національною поліцією України. До повноважень атестаційної комісії органу поліції належить проведення атестування поліцейських відповідних органів поліції.

До складу атестаційних комісій входять: 1) у центральних атестаційних комісіях: голова комісії - Голова Національної поліції України або його перший заступник, або заступник; секретар комісії - особа, яку визначає Голова Національної поліції України.

У разі відсутності голови (секретаря) атестаційної комісії його обов'язки виконує член атестаційної комісії, який обраний більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії.

До зазначених вище атестаційних комісій можуть бути включені працівники підрозділів кадрового забезпечення, Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, практичної психології та інші працівники апарату Національної поліції України чи органу поліції, а також за згодою народні депутати України, працівники МВС, громадських, правозахисних організацій, представники проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та засобів масової інформації.

Кандидати з числа народних депутатів України, працівників МВС, громадських, правозахисних організацій, проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та засобів масової інформації включаються до складу атестаційних комісій за пропозиціями, які були отримані після розміщення відповідних оголошень на офіційних сайтах МВС чи органів поліції, та за наявності їхньої згоди.

Згідно з п.п. 10-13, 15-20 розділу ІV Інструкції № 1465 з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

Атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.

Якщо поліцейський, який атестується, не з'явився на співбесіду з атестаційною комісією, то комісія приймає рішення без проведення співбесіди, про що робиться відповідний запис у протоколі засідання атестаційної комісії.

Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.

Поліцейські, які проходять атестування, за їхньою згодою проходять тестування на поліграфі.

Атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Атестаційна комісія проводить розгляд матеріалів за відсутності особи, щодо якої приймається рішення.

Голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої приймається рішення, і запрошених осіб.

Рішення атестаційної комісії приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії.

У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови атестаційної комісії.

Усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення.

Пунктами 1, 12, 14 розділу VІ Інструкції № 1465 передбачено, що до повноважень апеляційних атестаційних комісій північного регіону входить розгляд скарг поліцейських на висновки атестаційних комісій, які були створені в головних управліннях Національної поліції у м. Києві, Київській, Чернігівській, Житомирській, Вінницькій, Черкаській областях.

Апеляційна атестаційна комісія на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, шляхом відкритого голосування приймає рішення про відхилення скарги поліцейського або скасовує висновок відповідної атестаційної комісії та приймає новий висновок.

Висновки апеляційної атестаційної комісії заносяться до атестаційного листа, який підписують голова та секретар комісії, та протягом 5 робочих днів надсилаються для обов'язкового негайного виконання керівнику, якому надано право на призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через службову невідповідність.

У п. 28 розділу ІV Інструкції № 1465 визначено, що керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобов'язані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу.

Згідно зі ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з п.п. 2, 8 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Таким чином, з викладених правових норм вбачається, що Атестаційна комісія (далі - АК) при визначенні результатів атестування поліцейського та прийнятті стосовно нього відповідного рішення (висновку) повинна дослідити та врахувати всі матеріали, що містять відомості про показники його роботи та прийняти вмотивоване рішення.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що з оскаржуваного рішення (висновку) АК від 14.12.2015 р. про невідповідність позивача займаній посаді загалі не вбачається, з чого саме виходила Комісія при його прийнятті, зокрема не наведено жодних мотивів.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що на момент проведення атестації позивач відпрацював на посаді начальника відділення поліції № 1 Подільського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві та взагалі в органах Нацполіції лише один місяць, що у відповідності до вищенаведених положень ст. 12 Закону № 4312-VI, виклює наявність правових підстав для його атестування.

Аналогічна правова позиція викладена у п. 1 висновків Пленуму ВАСУ від 29.09.2016 р. № 11.

Колегія суддів також зауважує, що у вищенаведеній ч. 2 ст. 57 № 580-VIII закріплено виключний перелік підстав для атестування поліцейських, однією з яких є вирішення питання про звільнення зі служби через службову невідповідність. Однак, така підстава не підлягає довільному застосуванню та може бути виключно наслідком виявлення ознак невідповідності поліцейського займаній посаді, а саме: в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби; метою проведення атестації для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.

Аналогійний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 11.03.2014 р. у справі №21-13а14, який, у відповідності до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень та повинен враховуватися судами.

Проте, наявність вищезазначених підстав для проведення атестування позивача відповідачами не доведена.

Окрім вищезазначеного, судова колегія також приймає до уваги й те, що відповідачами не доведено погодження персонального складу АК ГУ НП у м. Києві № 3 Нацполіцією України. Водночас, затвердження персонального складу АК без погодження з НП України є порушенням пп. 2 п. 2 розділу ІІ Інструкції № 1465 та підставою для визнання його неповноважним, що, у свою чергу, зумовлює незаконність рішення (висновку) такої АК та, як наслідок, незаконність наказу про звільнення особи з поліції на його підставі.

Аналогічна правова позиція викладена у п. 5 висновків Пленуму ВАСУ від 29.09.2016 р. № 11.

Більш того, як було правильно встановлено судом першої інстанції і підтверджується матеріалами справи, рішення про проведення 14.12.2015 р. співбесіди з атестованою особою (позивачем) було прийнято неуповноваженим на те складом атестаційної комісії, а саме складом Атестаційної комісії № 3, затвердженої наказом ГУ Національної поліції у м. Києві від 15.12.2015 № 11 /т.1 а.с. 150/, тобто лише на наступний день після проведення атестування позивача.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини та докази у їх сукупності, відповідно до ст. 86 КАС України, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності проведення 14.12.2015 р. атестування позивача та оскаржуваного рішення Атестаційної комісії як такого, що є необґрунтованим, довільним, нераціональним та необ'єктивним.

Приходячи до такого висновку, колегія суддів враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 31.07.2008 р. по справі «Дружстевні заложна пріа та інші проти Чеської Республіки», в якому ЄСПЛ, зокрема зазначив, що висновки адміністративних органів, викладені у прийнятих ними рішеннях, не повинні бути довільними, нераціональними та непідтвердженими доказами.

При цьому, наказ ГУ НП у м. Києві від 15.01.2016 р. № 32 о/с про звільнення позивача є формою виконання вищевказаного рішення АК та прийнятий з урахуванням його висновків /Т.1 а.с. 18/.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 29.01.2016 р. відповідачем було прийнято аналогічний наказ № 63 о/с про звільнення позивача з тих же підстав, а саме за висновком АК від 14.12.2015 р. /Т.1 а.с. 127/. Тобто, позивача двічі звільнено тих же підстав, що не передбачено жодною правовою нормою, та на підставі протиправного висновку АК.

З огляду на це, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для скасування обох зазначених наказів та поновлення позивача на займаній посаді зі стягненням на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу з розрахунку, наведеного у Постанові № 100, в розмірі 54424,89 грн.

Доводи апелянта про те, що він був зобов'язаний звільнити позивача на підставі висновку АК, а тому такий наказ не є протиправним, колегія суддів вважає не обґрунтованими з підстав, зазначених вище.

Посилання апелянта на те, що 07.11.2015 р. позивач був прийнятий на службу до поліції без проходження конкурсу та без проведення атестації, а також, що він особисто зареєструвався на проходження атестування, апеляційний суд вважає такими, що не можуть бути прийняті до уваги, оскільки такі обставини не доводять правомірності ані оскаржуваних рішень АК, ані звільнення позивача.

Твердження апелянта про те, що судом не мотивовано визнання протиправними дій ГУ НП в м. Києві щодо проведення атестування позивача, є безпідставними і не відповідають дійсності.

Таким чином, проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає їх такими, що не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України, не довів перед судом правомірності прийнятого ним наказу та не переконав суд у своїй правоті.

Крім того, перевіряючи оскаржуване рішення суд першої інстанції в межах апеляційної скарги, відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо рішення відповідача про включення позивача до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, судова колегія погоджується з висновками суду, оскільки ГУ НП у м. Києві взагалі не доведено прийняття такого рішення, що окрім іншого, також вказує на протиправність проведення атестування позивача.

Враховуючи вищевикладені обставини та докази у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, згідно з вимогами ст. 159 КАС України.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, апеляційна скарга Головного управління Національної поліції у м. Києві підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 жовтня 2016 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 жовтня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, виготовлено 21 грудня 2016 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Карпушова О.В.

Кобаль М.І.