Ухвала суду № 63548330, 15.12.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2016 р. № 876/7796/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Макарика В.Я., Судової-Хомюк Н.М.,

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року у справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрій" до Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,-

ВСТАНОВИВ:

21 вересня 2015 року позивач Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрій" звернувся до суду із позовом до відповідача - Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області, яким просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.05.2015

-Форми В1 № НОМЕР_1, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за звітний період листопад 2014 року на суму 1 165 051,00 грн та нараховано штрафні санкції на суму 291 263,00 грн;

-Форми В4 № НОМЕР_2, яким зменшено розмір від»ємного значення суми податку на додану вартість за звітний період листопад 2014 року на суму 2590051,00 грн;

-Форми Р № 000001891500, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1651, 25 грн, в тому числі за основним платежем 1321,00 грн та за штрафними санкціями 330,25 грн.

В обґрунтування вимог позовної заяви позивач зазначає, що згідно акту перевірки податкового органу у звітний період СТзОВ «Аграрій» проводило коригування податкового кредиту податку на додану вартість на підставі відповідних розрахунків коригувань до податкових накладних, наданих контрагентами позивача. На думку позивача, такі дії платника податків узгоджуються і відповідають положенням пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, оскільки товариство не видавало ні податкових накладних, ні розрахунків коригувань, а проводило коригування з урахуванням вже проведених змін контрагентами позивача (постачальниками товарів, послуг). Пунктом 192.1 статті 192 ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, допускалось проведення таких коригувань податкових накладних на підставі відповідних розрахунків у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов»язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг. Такі коригування відображені в бухгалтерських довідках та відповідні значення податку перенесені у загальну декларацію з податку на додану вартість за відповідні періоди. Будь-яких порушень платником податків не допущено.

Порушення, відображене в акті перевірки, щодо застосування СТзОВ «Аграрій» нульової ставки податку на додану вартість до операцій з вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур позивач вважає необґрунтованим та зазначає, що правомірно визначав по таких операціях нульову ставку податку на додану вартість та включав суми по таких операціях до розрахунку бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. У спірному випадку СТзОВ «Аграрій» на суборендованих земельних ділянках вирощувало кукурудзу, яку в подальшому експортувало. Щодо здійснення самих операцій будь-яких сумнівів у податкового органу не виникло. Проте контролюючий орган встановив, що договори суборенди земельних ділянок не пройшли державної реєстрації у порядку, встановленому законом, що позбавляє права платника податків на застосування нульовою ставки податку на додану вартість до операцій з вивезення в митному режимі експорту зернових культур, вирощених на таких земельних ділянках.

Позивач зауважує, що податкове законодавства пов»язує виникнення прав та обов»язків платника податків саме з реальністю здійснення господарських операцій, а не з фактом укладення (посвідчення) договорів оренди. На думку позивача, до спірних правовідносин слід застосовувати норми податкового законодавства та визначення термінів саме в розумінні податкового законодавства, в тому числі оренди землі.

Позивач вважає, що такі висновки податкового органу є необґрунтованими, а прийняті на цих підставі податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременецької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області від 20 травня 2015 року № НОМЕР_1 (форми В1), яким Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Аграрій» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1 165 051,00 грн та нараховано штрафні санкції на суму 291 263,00 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременецької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області від 20 травня 2015 року №0001882200 (форми В4), яким Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Аграрій» зменшено розмір від»ємного значення суми податку на додану вартість на 2 590 051,00 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременецької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області від 20 травня 2015 року № 000001891500 (форми Р), яким Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Аграрій» збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на 1 651,25 грн, у тому числі за основним платежем - 1 321,00 грн, за штрафними санкціями - 330,25 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що постанова прийнята з неповним зясуванням обставин справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що порушення, допущені позивачем, належно встановлено, а прийняті податкові повідомлення-рішення є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Заслухавши суддю доповідача, представника позивача, представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що СТзОВ «Аграрій» зареєстроване як юридична особа, здійснює господарську діяльність з вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (КВЕД 01.11). Товариство знаходиться на обліку як платник податків у Кременецькій ОДПІ, зареєстроване платником податку на додану вартість, застосовує спеціальний режим оподаткування по податку на додану вартість, є платником фіксованого сільськогосподарського податку (розділ 2 акту перевірки від 05.05.2015 року).

Кременецькою ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування СТзОВ «Аграрій» від»ємного значення різниці між сумою податкового зобов»язання та сумою податкового кредиту за жовтень-листопад 2014 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за листопад 2014 року, про що складено акт від 05.05.2015 № 88-15/31276026 (том 1 а. с. 13-37).

Перевіркою встановлені порушення:

- пункту 192.1 статті 192, підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195, пункту 200.4 статті 200, абзацу другого пункту 15-1 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, в результаті чого СТзОВ «Аграрій» завищено заявлено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2014 року на 1 165 051,00 грн. та відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за листопад 2014 року на 2 590 051,00 грн.;

- пункту 192.1 статті 192, підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195, пункту 200.4 статті 200, абзацу другого пункту 15-1 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, в результаті чого СТзОВ «Аграрій» занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, в загальній сумі 1 321,00 грн., у тому числі за жовтень 2014 року 249,00 грн., за листопад 2014 року 1 072,00 грн.

На акт перевірки СТзОВ «Аграрій» подало заперечення від 15.05.2015 №43, за результатами розгляду якого Кременецькою ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області прийнято рішення: суть порушень, викладених в акті від 05.05.2016 №№ 88-15/31276026, залишити без змін та не враховувати надані платником заперечення при прийняті рішення за наслідками перевірки.

На підставі акту перевірки від 05.05.2015 Кременецькою ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області 20.05.2015 прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № НОМЕР_1 (Форми В1), яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1 165 051,00 грн та нараховано штрафні санкції на суму 291 263,00 грн;

- № НОМЕР_2 (Форми В4), яким позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість на суму 2590051,00 грн;

- № 000001891500 (Форми Р), яким позивачу збільшено суму грошового

Позивач скористався можливістю досудового порядку вирішення спору, передбаченого законодавством. СТзОВ «Аграрій», не погоджуючись із прийнятими рішеннями, оскаржило їй в адміністративному порядку до Головного управління ДФС у Тернопільській області, рішенням якого скаргу платника залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 20.05.2015 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, №000001891500 без змін. Позивач звернувся до Державної фіскальної служби з повторною скаргою, за наслідками розгляду якої скаргу платника залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення та результати розгляду первинної скарги - без змін. Як наслідок, СТзОВ «Аграрій» оскаржило ці податкові повідомлення - рішення в судовому порядку.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Як встановлено судом, СТзОВ «Аграрій» займається вирощенням зернових культур (кукурудзи) на земельних ділянках, які використовує на умовах суборенди згідно з договорами суборенди земельних ділянок від 02.01.2014 року №А-П/01/14, укладеного із СТзОВ «Прогрес-плюс» та №А-Н/01/14, укладеного із TзOB «Нива», згідно з умовами яких орендар (СТзОВ «Прогрес-плюс», ТзОВ «Нива») передає, а суборендар (СТзОВ «Аграрій») приймає в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 1405, 00 га та 840,7477 га відповідно, які орендар орендує на підставі договорів оренди з орендодавцями власниками земельних паїв, котрі перелічені в додатку № 1 до договору.

В додатку №1 від 02.01.2014 до договору суборенди №А-П/01/14 від 02.01.2014 року, укладеного із СТзОВ «Прогрес-плюс», та акту прийому-передачі до цього ж договору від 03.01.2014 року міститься інформація про власників земельної ділянки (всього 599 осіб-орендодавців), кадастровий номер земельної ділянки, площу, місцезнаходження, суборендну плату. Орендовані земельні ділянки знаходяться на території Львівської області.

В додатку №1 від 02.01.2014 до договору №А-Н/01/14 від 02.01.2014 року, укладеного із TзOB «Нива», та акту прийому-передачі до цього ж договору від 03.01.2014 року міститься інформація про власників земельної ділянки (всього 936 осіб-орендодавців), кадастровий номер земельної ділянки, площу, місцезнаходження, суборендну плату. Орендовані земельні ділянки знаходяться на території Львівської області.

Відомості про державну реєстрацію договорів суборенди відсутні. Разом з тим, кожен з договорів оренди земельних ділянок (паїв) пройшов державну реєстрацію (т. 2 а.с. 134-144).

Послуги з вирощування зернових та технічних культур надають позивачу ОСОБА_1 «Нива» та СТзОВ «Прогрес-плюс» на підставі договорів про надання послуг з вирощування зернових та технічних культур (кукурудзи) від 02.01.2014 (том 1 а. с. 64-68, 141-145).

Крім того, позивач здійснював операції з експорту вирощеної сільськогосподарської продукції (кукурудзи 3 класу, українського походження, врожаю 2014 року) згідно з контрактами №ULF14P040-21 від 06.10.2014 на загальну суму 5 784 142,43 грн та №ULF14P041-21 від 06.10.2014 на суму 12 948 975,32 грн, укладених із покупцем - ULF TRADE AG (Талакер 50, 8001 - СН Цюріх, Швейцарія), ВМД від 28.10.2014 та 10.11.2014 відповідно. При цьому зазначені операції оподатковувались податком на додану вартість. СТзОВ «Аграрій» у період, що підлягав перевірці, застосовувалась ставка податку на додану вартість 20 відсотків згідно з пунктом 10 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПУ України та нульова ставка згідно із підпунктом 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 ПК України.

Відповідно до пункту 195.1 статті 195 ПК України за нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту.

Разом з тим, підрозділ 2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України містить особливості справляння податку на додану вартість у перехідний період.

Так, зокрема пункт 15-1 даного підрозділу (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), передбачав, що тимчасово до 31 грудня 2014 року включно від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників, а також крім постачання таких зернових та технічних культур Аграрним фондом у разі їх придбання з податком на додану вартість.

Операції з вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур, зазначених в абзаці першому цього пункту, звільняються від оподаткування податком на додану вартість, крім вивезення сільськогосподарськими підприємствами виробниками таких зернових та технічних культур, вирощених на землях сільськогосподарського призначення, які перебувають у їх власності та/або постійному користуванні, та/або на орендованих землях, зареєстрованих належним чином відповідно до встановленого законом порядку, на дату такого експорту.

У розумінні пп.14.1.235 п.14.1 ст. 14 ПУ України сільськогосподарський товаровиробник - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

При цьому лізинговою (орендною) операцією є господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних засобів у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк. Лізингові (орендні) операції здійснюються у вигляді оперативного лізингу (оренди), фінансового лізингу (оренди), зворотного лізингу (оренди), оренди житла з викупом, оренди земельних ділянок та оренди будівель, у тому числі житлових приміщень (пп.14.1.97 п.14.1 ст. 14 ПК України).

Земельним законодавством України визначено обовязок щодо державної реєстрації документа, що встановлює право оренди земельної ділянки, зокрема згідно з ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки повязане з моментом державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст.126 ЗК України).

Разом з тим, податковим законодавством не встановлено обовязок державної реєстрації договору оренди земельної ділянки (паю), що знаходиться у користуванні сільськогосподарського товаровиробника. Податкове законодавство пов»язує виникнення прав та обовязків аплатника податків не з фактом укладання договору оренди, а з фактом здійснення господарської операції.

Крім того, Інформаційним листом Вищого адміністративного суду України від 28.12.2012 року № 2614/12/13-12 роз»яснено пріоритетність застосування податкового законодавства перед земельним для цілей оподаткування.

А тому, недотримання норм земельного законодавства щодо реєстрації права оренди (суборенди) земельних ділянок не може бути перешкодою для кваліфікації сільськогосподарських угідь як таких, що знаходяться у користуванні (оренді, суборенді) товаровиробника для цілей оподаткування операцій з вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур, вирощених сільськогосподарськими товаровиробниками.

Слід зазначити, що земельні ділянки, які передані в оренду ТзОВ «Нива» та СТзОВ «Прогрес-плюс», а в подальшому - в суборенду СТзОВ «Аграрій», зареєстровані належним чином відповідно до встановленого Законом України «Про державний земельний кадастр» порядку з присвоєнням земельним ділянкам кадастрових номерів. Речове право оренди основних орендарів земельних ділянок СТзОВ «Нива» та ТзОВ «Прогрес-плюс» також належним чином зареєстроване в передбаченому законом порядку, реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Суд оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності

Наявні в матеріалах справи договори про надання послуг з вирощування зернових та технічних культур (кукурудзи) від 02.01.2014, укладені з ТзОВ «Нива» та СТзОВ «Прогрес-плюс», акти приймання-передачі послуг, податкові накладні та розрахунки коригувань до них, агрономічні звіти про результати надання послуг з вирощування зернових та технічних культур (кукурудзи), акти обстежень земельних масивів (поля), договори суборенди земельних ділянок, ати приймання- передачі земельних ділянок, представлені позивачем як докази в повній мірі підтверджують факт реальності здійснення господарських операцій, повязаних із вирощуванням зернових культур. Вказаний факт не заперечується й у висновках, викладених в акті перевірки податкового органу.

На підставі наведеного вище та з урахуванням того, що дефекти оформлення відповідних договорів не можуть впливати на правильність розрахунку податку сільськогосподарського товаровиробника, до операцій з експорту кукурудзи СТзОВ «Аграрій» слід застосовувати оподаткування за правилами п.195.1 ст. 195 ПК України.

Щодо проведення коригування податкового кредиту податку на додану вартість на підставі розрахунків коригувань до податкових накладних, виписаних TзOB «Нива» та СТзОВ «Прогрес-плюс», судом першої інстанції встановлено наступне.

ТзОВ «Нива» та СТзОВ «Прогрес-плюс» на підставі договорів від 02.01.2014 року надавали СТзОВ «Аграрій» послуги з вирощування зернових та технічних культур (кукурудзи).

Надання послуг оформлено актами прийому-передачі послуг, на які СТзОВ «Прогрес-плюс» та ТзОВ «Нива» видано позивачу податкові накладні, до яких в подальшому вносились коригування показників (у сторону зменшення) згідно з розрахунками коригувань до податкових накладних.

Такі відомості позивачем відображені у відповідних бухгалтерських довідках (том 2, а. с. 85-86, 109-110). Проте в таких довідках не відображено окремими рядками податкові накладні та розрахунки коригувань до податкових накладних з відповідними сумами операцій та сумами податку на додану вартість, а відразу внесено результат проведеного коригування, тобто за мінусом суми податку на додану вартість, що відображений у розрахунку коригування.

Розрахунки таких коригувань були включені СТзОВ «Аграрій» до податкових декларацій з податку на додану вартість у відповідних податкових періодах в жовтні та листопаді 2014 року відповідно та до додатка 1 до податкової декларації з податку на додану вартість в розрізі розрахунків коригування до кожної податкової накладної окремо.

Пунктом 192.1 статті 192 ПК України (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин) передбачено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

При цьому, відповідно до підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПК України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Згідно з п.192.3 ст. 192 ПК України результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

На час подання СТзОВ «Аграрій» податкових декларацій за жовтень-листопад 2014 року діяв Порядок заповненення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 року № 678. Відповідно до п. 5 розділу V цього Порядку встановлено, що у рядку 16.3 відображаються суми податку на додану вартість, включені до податкового кредиту за операціями сільськогосподарських або переробних підприємств із вивезення сільськогосподарської продукції або продукції власного виробництва переробних підприємств у митному режимі експорту. Значення цього рядка переноситься з рядка 16.3 декларації 0121-0123/0140 до рядка 16.3 декларації 0110. Сума податку на додану вартість у рядку 16.3 декларацій 0121 - 0123/0140 відображаєтьсязгідно з бухгалтерською довідкою, в якій така сума розраховується, виходячи із фактично сплаченої (нарахованої) постачальникам товарів/послуг, вартість яких була включена до складу виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит по сільськогосподарських товарах (супутніх послугах), вивезених у митному режимі експорту (декларації 0121 - 0123). Бухгалтерська довідка має бути складена згідно з податковими накладними, митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу, які є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, з урахуванням норм пункту 198.6 статті 198 Кодексу, та містити вичерпний їх перелік.

Податковим законодавством визначено проведення відповідних коригувань у разі зміни суми компенсації вартості робіт і послуг, що проводяться на підставі розрахунків до податкових накладних. Зміни до бухгалтерського та податкового обліку відображаються у бухгалтерській довідці, що складається на підставі податкових накладних, митних декларацій, інших документів, які є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Колегія суддів зауважує, що бухгалтерські довідки СТзОВ «Аграрій» за жовтень, листопад 2014 року складені на основі первинних документів податкових накладних, які містять достовірні відомості щодо господарських операцій зурахуванням пароведених коригувань податкових накладних.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує пояснення податкового органу, згідно яких зауваження стосуються саме порядку заповнення таких бухгалтерських довідок.

За таких обставин колегія суддів дійшда висновку, що суми податкового кредиту податку на додану вартість по операціх з ТзОВ «Нива» та з СГ ТзОВ «Прогрес-плюс» вірно відображені у бухгалтерській довідці та перенесені до податкових декларацій з податку на додану вартість у відповідні податкові періоди, що дає підстави вважати про необгрунтованість доводів про порушення позивачем порядку коригування податкових зобовязань та податкового кредиту.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись частиною 3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року у справі № 819/3189/15 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддяІ. В. Глушко

СуддіВ.Я. Макарик

ОСОБА_2

Ухвала складена в повному обсязі 20.12.2016.