Постанова № 63548304, 20.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/2567/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кушнова А.О.

Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 грудня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучма А.Ю.,

за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Київській області, Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, рішення, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та поновлення на роботі, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Київській області, яким ОСОБА_2 визнано такою, що займаній посаді не відповідає і підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність;

- визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Національної поліції в Київській області від 23.02.2016 року №83 о/с та від 29.07.2016 №424 о/с в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_2, інспектора Борівського відділення поліції Васильківського відділу поліції зі служби в поліції у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за статтею 77 п.1 пп. 5 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність);

- поновити ОСОБА_2 на рівнозначній посаді відповідно встановленого штатно-посадового розкладу, який діє на момент прийняття рішення в Фастівському ВП Васильківського відділу поліції ГУ НП в Київській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_2 суму середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 07.03.2016 року на момент ухвалення рішення суду.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із даною постановою, відповідачем, Головним управлінням Національної поліції в Київській області, було подано апеляційну скаргу.

Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та надано невірну правову оцінку діям відповідачів щодо неправомірності видання прийнятих оспорюваних рішень, зокрема головним аргументом скаржника є те, що атестаційна комісія наділена дискреційними повноваженнями щодо прийняття рішень за результатами атестування поліцейських, а також, те, що Позивача поновлено на новостворену посаду, а не на ту, з якої відбулось її звільнення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, ознайомившись із наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що Закон № 580-VIII не передбачає проведення атестування без настання обставин, визначених частиною 2 статті 57 Закону № 580-VIII, а також, з того, що зміст протоколу від 13.01.2016 року № 15.00000159.0005387 не доводить, що атестаційною комісією рішення про службову невідповідність ОСОБА_2 приймалось на підставі повного та всебічного розгляду та дослідження всіх матеріалів, що були надані, і що за результатами розгляду цих матеріалів були встановлені обставини, що свідчать про невідповідність особи позивача критеріям, визначеним пунктом 16 Розділу ІV Інструкції № 1465, а в частині поновлення судом зазначено, що у зв'язку з оголошенням наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 16.02.2016 року №127дск скорочені всі тимчасові штатні посади в Головному управлінні Національної поліції в Київській області, затверджені наказом ГУ НП в Київській області від 06.11.2015 року №4, та, зокрема, і посада позивача, з якої позивача було звільнено, тому, враховуючи організаційно-штатні зміни, що відбулись в ГУ НП в Київській області з моменту звільнення позивача, Відповідач-1 зобов'язаний поновити позивача на службі в поліції на посаді, рівнозначній тій, яку займала позивач до звільнення, - інспектора ювенальної превенції, та у тому органі, що на момент ухвалення рішення у цій справі виконує функції органу, з якого була звільнена позивач - Фастівському відділенні поліції Васильківського відділу поліції ГУ НП в Київській області.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Так, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з березня 2005 року по листопад 2015 року проходила службу в органах внутрішніх справ: з березня 2005 року по червень 2005 року - як курсант Житомирського училища професійної підготовки працівників міліції УВС; з червня 2005 року по грудень 2005 року - на посаді міліціонера патрульно-постової служби міліції лінійного відділу на станції «Фастів»; з грудня 2005 року по вересень 2009 року - на посадах оперуповноваженого лінійного відділу на станції «Фастів»; з вересня 2009 року по січень 2013 року - на посаді оперуповноваженого КМСД Борівського СВМ Фастівського МВ (з обслуговування міста Фастова та Фастівського району); з січня 2013 року по листопад 2015 року - на посаді оперуповноваженого кримінальної міліції у справах дітей Борівського СВМ Фастівського МВ (з обслуговування міста Фастів та Фастівського району).

16 вересня 2015 року Кабінет Міністрів України у зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України «Про Національну поліцію» постановив ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ та утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції України.

Наказом Головного управління МВС України в Київській області від 06.11.2015 року №590 о/с капітана міліції ОСОБА_2, оперуповноваженого кримінальної міліції у справах дітей Борівського відділення міліції Фастівського міського відділу (з обслуговування міста Фастова та Фастівського району) звільнено у запас Збройних Сил за пунктом 64 «з» (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації).

Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 07.11.2015 №1 о/с відповідно до пунктів 9 та 12 Розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_2, як прибулу з Міністерства внутрішніх справ, призначено з присвоєнням спеціального звання капітана поліції в порядку переатестування на посаду інспектора Борівського відділення поліції Васильківського відділу поліції ГУ НП в Київській області (т.1, а.с. 124).

23 листопада 2015 року Головним управлінням Національної поліції в Київській області прийнято наказ №16 про проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Київській області та створення атестаційних комісій згідно з додатками 1-4 до наказу (т.1, а.с. 180-185).

Цим же наказом управлінню кадрового забезпечення ГУ НП в Київській області доручено скласти списки поліцейських, які підлягають атестуванню, скласти атестаційні листи на поліцейських.

На виконання наказу ГУ НП в Київській області від 23.11.2015 року №16, у складі ГУ НП в Київській області створені Атестаційні комісії №1-4, персональний склад яких затверджений додатками 1-4 до наказу від 23.11.2015 року №16.

Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 21.12.2015 року №68 внесено зміни до наказу від 23.11.2015 року №16 в частині створення та затвердження персонального складу атестаційних комісій ГУ НП в Київській області.

На виконання наказу ГУ НП в Київській області від 21.12.2015 року №68, у складі ГУ НП в Київській області створені Атестаційні комісії №1-6, персональний склад яких затверджений додатками 1-6 до наказу від 21.12.2015 року №68.

Рішенням Атестаційної комісії №5 ГУ НП в Київській області, оформленим протоколом від 12.01.2016 року №16.00000159, ОСОБА_2 було включено до переліку осіб, які мали проходити співбесіду 13.01.2016 року.

13 січня 2016 року Атестаційна комісія №5 ГУ НП в Київській області у складі голови - ОСОБА_4, секретаря - ОСОБА_6, члена комісії - ОСОБА_5, за результатами співбесіди прийняла рішення, оформлене протоколом ОП№15.00000159.0005387 від 13.01.2016 року, про невідповідність ОСОБА_2 займаній посаді, і рекомендувала звільнити ОСОБА_2 зі служби в поліції через службову невідповідність.

Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 23.02.2016 року №83 о/с ОСОБА_2, капітана поліції, інспектора Борівського відділення поліції Васильківського відділу поліції ГУ НП в Київській області відповідно до пункту 5 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність) звільнено зі служби в поліції 23.02.2016 року.

Підставою для звільнення слугував атестаційний лист ОСОБА_2 від 13.01.2016 року з висновками атестаційної комісії.

Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 29.07.2016 року №424 о/с до наказу ГУ НП в Київській області від 23.02.2016 №83 о/с в частині дати звільнення ОСОБА_2 було внесено зміни, зокрема, змінено дату звільнення, позивача вважати звільненою з 07.03.2016року.

Перевіривши правову оцінку обставин справи, повноту їх встановлення та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на наступне.

02 липня 2015 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VІІІ), який набрав чинності 07.11.2015.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 580-VІІІ Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Як встановлено статтею 3 Закону № 580-VІІІ, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону № 580-VІІІ поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Частиною 1 статті 48 Закону № 580-VІІІ визначено, що призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону.

Відповідно до вимог статті 47 Закону № 580-VІІІ призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України. У разі проведення конкурсу для визначення кандидата для призначення на відповідну посаду призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції згідно з номенклатурою посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України, та відповідно до результатів конкурсу.

07.11.2015 року ОСОБА_2 було зараховано до лав Національної поліції за наказом №1 ГУНП у Київській області на посаду інспектора Борівського відділення поліції зі збереженням звання капітан поліції.

Таким чином, позивач прийнятий на службу до поліції на умовах, визначених пунктом 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VIII, шляхом видання наказу про призначення за його згодою.

Статтею 58 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.

Колегія суддів враховує, що наказ ГУНП у Київській області, яким Позивач призначено на посаду не містить будь-яких застережень про тимчасовість призначення ОСОБА_2 на посаду в поліції

Разом із цим, аналіз наведеного вище пункту 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону дає підстави для висновку про те, що видання наказу про призначення є самостійною і достатньою підставою для призначення колишніх працівників міліції на посади, створені в структурі Національної поліції України. За правилами ч. 1 та 2 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію» атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Наведений перелік підстав атестування поліцейських є вичерпним, прийняття рішення про проведення атестування поліцейських з інших підстав, ніж зазначені у частині 2 ст. 57 Закону, даним законом не передбачено.

При цьому, кожна із цих підстав повинна бути зв'язана з певними передумовами, зокрема, атестування, яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, повинне має обумовлюватися існуванням реальних підстав до звільнення, як-то неналежне виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.

У своїй постанові від 11 березня 2014 року в справі №21-13а14 Верховний Суд України зазначив, що поняття «службова невідповідність» і звільнення за цією підставою є більш широким і таким, що може охоплювати поняття «звільнення у порядку дисциплінарного стягнення».

Крім того, правові та організаційні засади процедури оцінки професійного рівня працівників кваліфікаційним вимогам і посадовим обов'язкам, проведення оцінки їх професійного рівня (атестації) врегульовано Законом України «Про професійний розвиток працівників».

За визначенням ч. 1 ст. 1 цього Закону атестація працівників - процедура оцінки професійного рівня працівників кваліфікаційним вимогам і посадовим обов'язкам, проведення оцінки їх професійного рівня.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про професійний розвиток працівників» атестації не підлягають працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року.

З матеріалів справи вбачається, що позивача призначено на посаду 07.11.2015, атестування було проведено 13.01.2016 року.

Однак, враховуючи наведені правові норми, колегія суддів зазначає, що атестація працівника одразу ж після прийняття його на роботу (у тому числі на службу до поліції), безвідносно до вирішення питань кар'єри (призначення поліцейського на вищу посаду або переведення на нижчу посаду) або дисциплінарного провадження не відповідає меті та завданню атестування і суперечить вимогам Закону України «Про Національну поліцію».

Апеляційний суд акцентує увагу на тому, що наказ ГУНп у Київській області від 23.11.2015 року №16 про проведення атестування поліцейських не містить посилань на конкретні підстави для атестування поліцейських, визначені ч. 2 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію».

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивача було включено до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, за відсутності для цього визначених законом підстав, тобто незаконно.

Звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постановах від 21.05.2014 року та від 01.07.2014 року (реєстраційні номери рішень в ЄДРСР - 39088425 та 39891898).

Отже, оскільки під час вирішення спору судом установлено незаконність проведення атестування позивача, при цьому єдиною підставою для прийняття наказу про звільнення позивача зі служби в поліції слугував висновок атестаційної комісії, згідно із яким ОСОБА_2 не відповідає займаній посаді, то такий наказ підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Крім того, в силу вимог пункту 16 розділу IV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 № 1465 атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Згідно із п.20 Інструкції усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення.

Відповідно до п. 15 розділу IV Інструкції атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Під час вирішення спору судом встановлено, що всупереч наведеним нормам рішення (висновок) атестаційної комісії №5 ГУНП у Київській області, оформлене протоколом ОП№15.00000159.0005387 від 13.01.2016 року щодо невідповідності позивача займаній посаді та звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність, прийняте без врахування професійних якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки ОСОБА_2.

Крім того, ГУНП у Київській області не доведено неможливості залишення позивача на службі в поліції та необхідності застосування крайньої міри у вигляді звільнення та порядку дотримання накладання дисциплінарного стягнення.

Відповідно до частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року N 11 «Про судову практику оскарження рішень атестаційних комісій органів (закладів, установ) Національної поліції України про звільнення працівників поліції внаслідок непроходження ними атестації» суд зазначив, що положення частини другої статті 57 Закону необхідно розуміти таким чином, що закріплений у ній перелік підстав атестування поліцейських є вичерпним. Положення частини четвертої статті 57 Закону про те, що рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами, у взаємозв'язку з положенням частини другої статті 57 Закону необхідно розуміти таким чином, що у відповідному наказі керівника органу поліції щодо заходів із підготовки та проведення атестування повинно бути зазначено: ім'я поліцейського (перелік імен поліцейських), які підлягають атестуванню; необхідність та підстава атестування щодо кожного поліцейського, який включений до списку поліцейських, які підлягають атестуванню.

За викладених обставин, суд вважає, що позивача було протиправно та безпідставно включено до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, а власне атестування позивача було проведено за відсутності визначених законом підстав. Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року №641 «Про утворення Національної поліції України» утворено Національну поліцію України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року №730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» було утворено Головне управління Національної поліції в Київській області.

Згідно пункту 9 Положення про Головне управління Національної поліції в Київській області, затвердженого наказом Національної поліції України від 06.11.2015 №26, ГУ здійснює свої повноваження через апарат ГУ та утворені у встановленому порядку відокремлені структурні підрозділи в районах, містах, районах у містах.

Як було встановлено судом раніше, наказом ГУ НП в Київській області від 07.11.2015 №1 о/с ОСОБА_2, як прибулу з Міністерства внутрішніх справ, призначено з присвоєнням спеціального звання капітана поліції на посаду інспектора Борівського відділення поліції Васильківського відділу поліції ГУ НП в Київській області (т.1, а.с. 124).

Наказом ГУ НП в Київській області від 23.02.2016 року №83 о/с ОСОБА_2 звільнено зі служби в поліції з посади інспектора Борівського відділення поліції Васильківського відділу поліції ГУ НП в Київській області (т.1, а.с. 125).

Однак, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що Позивач підлягає поновленню на посаді з якої її було звільнено, оскільки посаду на яку її поновив суд першої інстанції - інспектора ювенальної превенції Фастівського відділення поліції Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області - ОСОБА_2 ніколи не займала.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 65 ЗУ «Про Національну поліцію» - переміщення поліцейських здійснюється у таких випадках:

- на рівнозначні посаді: для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби; за ініціативою поліцейського; у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації; у разі необхідності проведення кадрової заміни в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами; з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних і особистих якостей - на підставі висновку атестації; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри відповідно до ст. 87 цього Закону.

Колегія суддів зауважує, що з перелічених критеріїв, щодо переміщення на рівнозначну посаду - не передбачено таке поняття, як поновлення на рівнозначну посаду.

Тому в частині поновлення на рівнозначній посаді рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з сум грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.

Так, згідно з приписами частини 2 статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу є невід'ємним правом позивача, захист якого гарантований частиною 1 статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства. Неправомірна бездіяльність щодо виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу порушує право позивача на законне сподівання мати можливість користуватися своєю власністю, своєчасно і в повному обсязі і в порядку, визначеному законом, отримати належні йому кошти із бюджету при відсутності з його боку порушення закону.

У свою чергу, розмір середнього заробітку працівника визначається за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок № 100).

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку № 100 у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно абзацу 4 пункту 2 Порядку № 100 якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Як вбачається з довідки Головного управління Національної поліції в Київській області від 06.09.2016 року №1022, загальна сума нарахованого грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2016 року становить 10500,00 грн. (5250,00 грн. за кожен місяць) (т.1, а.с. 143).

При цьому, кількість календарних днів, за які позивачу нараховане грошове забезпечення складає 60 днів: 31 день у січні 2016 року та 29 днів у лютому 2016 року.

Отже, середньоденне грошове забезпечення позивача становить 175,00 грн. (10500,00 грн./60).

Суд зазначає, що період вимушеного прогулу позивача складає 227 днів та обраховується починаючи з першого дня після звільнення - з 08.03.2016 року по день прийняття рішення суду про поновлення позивача на роботі, тобто по 20.10.2016 року.

При цьому судом було враховано, що грошове забезпечення за січень 2016 року та лютий 2016 року позивачу виплачувалось за роботу повний календарний місяць (без вихідних днів), тому, при обчисленні тривалості вимушеного прогулу суд виходив з кількості календарних днів, що минули з 08.03.2016 року по 20.10.2016 року.

Враховуючи, що кількість днів вимушеного прогулу складає 227 днів, середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу становить 39725,00 грн. (175,00 грн. х 220 днів).

Відповідно до Положення про територіальні (відокремлені) підрозділи - відділи, відділення Головного управління Національної поліції в Київській області, затвердженого наказом ГУ НП в Київській області від 27.01.2016 №67 (далі - Положення №67), відділення полії в районах, містах є територіальними (відокремленими) підрозділами ГУ НП в Київській області, діяльність яких контролюється та координується начальниками відділів поліції, підпорядковується начальникові ГУ НП.

Пунктом 3 Положення №67 передбачено, що відділ, відділення поліції фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Пунктом 9 Положення про Головне управління Національної поліції в Київській області, затвердженого наказом Національної поліції від 06.11.2015 №26, встановлено, що ГУ здійснює свої повноваження через апарат ГУ та утворені в установленому порядку відокремлені структурні підрозділи в районах, містах, районах у містах.

Відповідно до підпункту 44 пункту 6 Положення ГУ відповідно до покладених на нього завдань забезпечує правовий і соціальний захист поліцейських, інших працівників ГУ та членів їх сімей.

Підпунктами 7, 8, 11 пункту 7 Положення передбачено, що ГУ НП в Київській області з метою організації своєї діяльності: відкриває рахунки в установах банків, організовує планово-фінансову роботу в апараті ГУ, відокремлених структурних підрозділах ГУ, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів; забезпечує організацію та ведення бухгалтерського обліку в установленому порядку, а також подання необхідної звітності.

Таким чином, саме на ГУ НП в Київській області покладені функції з нарахування та виплати грошового забезпечення поліцейським, що проходять службу у його відокремлених підрозділах, для чого ГУ НП в Київській області має відповідні рахунки в установах банку, здійснює ведення і подання необхідної звітності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що сума середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 39725,00 грн. підлягає стягненню саме з ГУ НП в Київській області.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі частково знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята з деяким порушенням норм матеріального та процесуального права, не враховано всі обставини справи, тому існують підстави для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції в частині.

Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254, 265 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на Київського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року - задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року - скасувати в частині задоволення позовних вимог про поновлення ОСОБА_2 на рівнозначній посаді - інспектора ювенальної превенції Фастівського відділення поліції Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, в цій частині прийняти нову постанову про поновлення ОСОБА_2 на посаді капітана поліції, інспектора Борівського відділення поліції Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції Київської області.

В іншій частині постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

(Повний текст Постанови виготовлений 21 грудня 2016 року)

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Кучма А.Ю.

Безименна Н.В.