Постанова № 63548203, 20.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 372/2180/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Проць Т.В.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя : Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.

При секретарі судового засідання: Кравченко Л.А.

За участі представника відповідача: Тарасенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Обухівського районного суду Київської області від 24.10.16р. у справі №372/2180/16-а за позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України, третя особа: Київський обласний військовий комісаріат про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просив:

визнати протиправними дії відповідача щодо повернення на доопрацювання документів позивача по отриманню одноразової допомоги, у зв'язку із встановленням інвалідності ІІІ групи, що настала внаслідок поранення пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії;

зобов'язати відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу, у зв'язку із встановленням інвалідності ІІІ групи, що настала внаслідок поранення пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.13р. №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та ст.ст. 16-16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності - 11.01.16р.

Постановою Обухівського районного суду Київської області від 24.10.16р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, в період з 05.11.83р. по 02.08.85р. позивач проходив строкову військову службу в Республіці Афганістан, де велися бойові дії, що підтверджується довідкою Обухівського районного військового комісаріату Київської області від 28.12.15р. №3001, військовим квитком.

Згідно висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи №2187/ж від 12.11.15р., в період проходження військової служби позивачем було отримано осколкові поранення, що виникли внаслідок розривної дії снаряду, яке за давністю утворення відповідає періоду участі в бойових діях в республіці Афганістан, тобто в 1984 році.

Згідно витягу з протоколу засідання №4464 від 26.11.15р. Центральної військо-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, поранення позивача пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Відповідно довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії АВ № 0214339 від 11.01.16р. позивачу довічно з 11.01.16р. встановлена ІІІ група інвалідності, причиною якої є поранення, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби.

У січні 2016 року позивач звернувся із заявою до Київського обласного військового комісаріату про виплату одноразової грошової допомоги.

26.01.16р. за вих.№2/5/176 Київський обласний військовий комісаріат вказану заяву з документами направив до відповідача Міністерства оборони України, з висновком про можливість виплатити ОСОБА_3 грошову компенсацію.

Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 20.05.16р. №36 вказані документи повернуто Київському обласному військовому комісаріату на дооформлення з тих підстав, що надані документи не містять підтверджень причин та обставин поранення, а саме, що воно не пов'язане із вчиненням ним кримінального або адміністративного правопорушення, або не є це насідком вчинення дій в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження як то передбачено п.11 Порядку.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції погодився з висновком відповідача щодо наявності підстав для направлення документів позивача на дооформлення.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.91р. № 2011-XII (у редакції, чинній на час звільнення позивача з військової служби; надалі Закон № 2011-XII) передбачено, що військовослужбовці, а також військовозобов'язані, призвані на збори, підлягають державному обов'язковому особистому страхуванню на випадок загибелі або смерті в розмірі 100-кратного мінімального прожиткового рівня населення України на час загибелі або смерті, а також в разі поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних у період проходження служби (зборів), у розмірі, залежному від ступеня втрати працездатності, що визначається у відсотковому відношенні від загальної суми страхування на випадок загибелі або смерті.

Частиною другою статті 16 Закону № 2011-ХІІ (у редакції, чинній на час встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності) передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Виходячи з буквального тлумачення статті 16 Закону № 2011-ХІІ колегія суддів дійшла висновку, що право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.

Такого правового висновку у справах з аналогічних правовідносин дійшов Верховний Суд України (постанови від 18.11.14р. року справа № 21-446а14; від 21.04.15р. справа№21-135а15.

Згідно висновку МСЕК, захворювання позивача пов'язане з виконанням обов'язку військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії; інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначений Порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.15р. №975.

Пунктом 6 Порядку передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IІI групи.

Відповідно до п. 3 Порядку, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Як свідчать обставини справи, ІІІ група інвалідності встановлена позивачу з 11.01.16р. (а/с 18).

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач набув право на одноразову грошову допомогу у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності з 11.01.16р.

Відповідно до частини шостої статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ обов'язок щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги покладено на МО України, представник якого і заперечував право позивача на її отримання. Тобто фактично йдеться про відмову у нарахуванні допомоги.

Така правова позиція узгоджується з позицією ВАСУ, що викладена у постанові від 15.10.15р. у справі № К/800/26489/15.

Окрім того, відповідачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження наявності підстав для повернення документів позивача до військового комісаріату на доопрацювання. Подані позивачем документи в повній мірі підтверджують його участь у бойових діях та отримання захворювання пов'язаного з виконанням обов'язку військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Відповідно до п.1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Керуючись ст.ст. 196, 202, 198, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Обухівського районного суду Київської області від 24.10.16р. у справі №372/2180/16-а - задовольнити.

Постанову Обухівського районного суду Київської області від 24.10.16р. у справі №372/2180/16-а - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо повернення на доопрацювання документів ОСОБА_3 по отриманню одноразової допомоги, у зв'язку із встановленням інвалідності ІІІ групи, що настала внаслідок поранення пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.

Зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу, у зв'язку із встановленням інвалідності ІІІ групи, що настала внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.13р. №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та ст.ст. 16-16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності - 11.01.16р.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.

Повний текст постанови складений: 21.12.16р.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Глущенко Я.Б.