Ухвала суду № 63548181, 21.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1959/16 Головуючий у 1-й інстанції: Дудіна С.О. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

21 грудня 2016 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Межевича М.В., Сорочко Є.О.

за участю секретаря Канівець К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс", звернулося до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області та Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

1) зобов'язати Києво-Святошинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" суми податку на додану вартість у розмірі 98678,00 грн. за січень 2012 року;

2) стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс"пеню на рівні 120 відсотків обслікової ставки Національного банку України за період з 11.06.2013 року по 29.08.2016 року у розмірі 61683,16 грн.;

3) стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" судловий збір у розмірі 2756,00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року визнано поважними причини пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" строку на звернення до суду з позовом про спонукання Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області подати органу, що здійснює казначейське обслуговування коштів, висновок про відшкодування позивачу суми податку на додану вартість у розмірі 98678,00 грн. за січень 2012 року. Відмовлено у задоволенні клопотання представника Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про залишення позовної заяви без розгляду.

Вказана ухвала набирала законної сили з моменту постановлення і не могла бути оскаржена окремо. Заперечення на ухвалу могли бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції.

Однак, апелянт в своїй апеляційній скарзі не подав заперечень на вказану ухвалу суду.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року позов задоволено частково. Зобов'язано Києво-Святошинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" з Державного бюджету України суми податку на додану вартість за січень 2012 року у розмірі 98 678 (дев'яносто вісім тисяч шістсот сімдесят вісім) грн. 00 коп. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" пеню у розмірі 28 613 (двадцять вісім тисяч шістсот тринадцять) грн. 92 коп. за порушення строків відшкодування податку на додану вартість за січень 2012 року. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" судовий збір у сумі 2017 (дві тисячі сімнадцять) грн. 23 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області. Зобов'язано Києво-Святошинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області надати суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Не погоджуючись з прийнятою постановою представник Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" зареєстровано платником податку на додану вартість у Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 13831221 від 06.04.1999.

20 лютого 2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" було подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2012 року, у рядку 23.1 якої позивачем було зазначено суму від'ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, у розмірі 98 678,00 грн.

До вказаної податкової звітності позивачем було додано розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1), довідку про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишаються непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2), розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4).

Відповідно до квитанції № 2 податкову декларацію позивача з податку на додану вартість за січень 2012 року разом з вказаними додатками було прийнято ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області та зареєстровано за №9006786192.20.02.2012.

Разом із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування у загальній сумі 98678,00 грн.

В подальшому позивач неодноразово звертався до податкового органу з запитами про надання інформації щодо відшкодування ТОВ «Васт-Транс» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

На свої запити отримував інформацію, що заявлені позивачем до бюджетного відшкодування суми перебувають на перевірці достовірності їх нарахування ТОВ «Васт-Транс».

Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Товариству з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" за січень 2012 року, в зв'язку з чим звернувся до суду з вказаним позовом.

Крім того, позивач зазначив про те, що несвоєчасна виплата відповідної суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2012 року надає йому право на отримання пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного Банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення, яка за розрахунками позивача становить 61683,16 грн.

Суд першої інстанції, дійшов про наявність правових підстав для зобов'язання податкового органу подати до Державної казначейської служби України висновок із зазначення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету за податковою декларацією позивача з ПДВ за січень 2012 року в розмірі 98678 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком першої інстанції в цій частині та зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних відносин) бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків закріплено у статті 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно із п.200.6 ст.200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п.200.8 ст.200 Податкового кодексу України до декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Пунктом 200.10 ст.200 Податкового кодексу України встановлено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Як вбачається з квитанції про прийняття податкової звітності та зазначено вище, позивачем 20 лютого 2012 року було подано податкову звітність з додатками за січень 2012 року (а.с.16).

Тобто, останній день для проведення камеральної перевірки 21 березня 2012 року.

Зазначені обставини не заперечуються сторонами по справі.

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано податковим органом, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про проведення податковим органом камеральної або документальної перевірки.

Відповідно до п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.200.12 ст.200 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби (п.200.13 ст. 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.200.17 ст.200 Податкового кодексу України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Отже, у разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених п.п.200.7-200.8 ст.200 Податкового кодексу України вимог, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування органом державної податкової служби за результатами проведення камеральної чи документальної позапланової виїзної перевірки, цей орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Протягом п'яти операційних днів після отримання зазначеного висновку орган Державного казначейства України повинен видати платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

При цьому, суд першої інстанції правомірно звертає увагу на те, що передумовою направлення до органу казначейства висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету є проведення камеральної перевірки (пункт 200.10 статті 200 Податкового кодексу України), або ж документальної перевірки, у разі, коли податковий орган вважає, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства (пункт 200.11 статті 200 Податкового кодексу України).

Як зазначено вище та не спростовано податковим органом, перевірка для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування за січень 2012 року відносно позивача не проводилась.

У зв'язку з цим, суд першої інстанції правомірно зазначає, що на момент звернення позивача із даним позовом до суду, ані камеральна, ані документальна перевірка даних, відображених в декларації з ПДВ за січень 2012 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" проведена не була, а тому відповідачем не було вчинено встановлених вимогами чинного законодавства дій щодо підтвердження достовірності заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додатку вартість за січень 2012 року у розмірі 98678,00 грн.

При цьому, суд першої інстанції, що податковим органом не було своєчасно проведено камеральну або документальну перевірки, що свідчить про протиправну бездіяльність з боку відповідача.

А тому, бездіяльність відповідача щодо не проведення своєчасно перевірки достовірності заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додатку вартість є підставою вважати, що сума бюджетного відшкодування не заперечується відповідачем та є узгодженою.

Частиною 2 статті 45 Бюджетного кодексу України зазначено, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість визначений Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 39 від 17.01.2011 (далі-Порядок № 39).

Відповідно до п. 6 Порядку №39 у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі - висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

Згідно із п. 7 Порядку № 39 орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом: трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Пунктом 8 Порядку № 39 визначено, що державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою.

Відповідно до п. 9 Порядку № 39 на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно зазначає, що у разі підтвердження достовірності нарахованої позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області (Києво-Святошинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області) зобов'язана скласти та надіслати Головному управлінню Державної казначейської служби України в Київській області висновок про суму відшкодування податку на додану вартість.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та зазначено вище, відповідачем не було надано ні суду першої інстанці, ні суду апеляційної інстанції доказів, які б свідчили про складання податковим органом висновку про підтвердження суми від'ємного значення ПДВ, заявленого позивачем до бюджетного відшкодування у розмірі 98678,00 грн.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження направлення Києво-Святошинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного Управління ДФС у Київській області такого висновку територіальному органу Державної казначейської служби України у Київській області.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковим органом не було своєчасно проведено камеральну або документальну перевірки, не підготовлено відповідний висновок, та, відповідно не направлено на адресу територіального органу Державного казначейства України висновок із зазначенням вищевказаної суми, яка підлягає відшкодуванню позивачу, що вказує про протиправну бездіяльність з боку відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позивач має право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 98678,00 грн.

При цьому, зміст викладених положень Податкового кодексу України та Порядку свідчить, що бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 Податкового кодексу України та Порядком, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації у п'ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку.

Тобто, чинним законодавством безальтернативно визначений алгоритм дій платника податків, контролюючого органу та органу казначейства у правовідносинах, пов'язаних з отриманням бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок у банку (системі електронного адміністрування ПДВ).

Цей порядок (алгоритм) не передбачає можливості отримання бюджетного відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішеннями податкових органів, ухвалених за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування або окремо від здійснення такого контролю.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов'язання Києво-Святошинську ОДПІ ГУ ДФУ у Київській області у Київській області вчинити ті дії, від виконання яких відповідач безпідставно ухилився, а саме: подати до органу Державної казначейської служби України висновок із зазначення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету за податковою декларацією позивача з ПДВ за січень 2012 року в розмірі 98678 грн.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховної Суду України від 16 вересня 2015 року у справі №2а/0570/17001/2012, де зазначено, що відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості. При цьому, правильним способом захисту позивача є вимога про зобов'язання відповідача до виконання покладених на нього Законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Щодо позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України пені за несвоєчасне перерахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2012 року, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про їх часткове задоволення з огляду на таке.

Згідно з пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

У разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 Податкового кодексу України вимог, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування органом державної податкової служби за результатами проведення камеральної чи документальної позапланової виїзної перевірки, цей орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Протягом п'яти операційних днів після отримання зазначеного висновку орган Державного казначейства України повинен видати платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

На суми податку, не відшкодовані протягом визначених статтею 200 Податкового кодексу України строків, які вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ, нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 03 червня 2014 року у справі №21-121а14.

Враховуючи те, що Києво-Святошинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області не було відшкодовано позивачу бюджетне відшкодування, позивач набув право на нарахування пені у порядку, встановленому п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України.

Разом з тим, судом першої інстанції було здійснено перерахунок суми пені за заявлений позивачем період, та встановлено, що розмір пені, який підлягає стягненню з держави на користь позивача за порушення строків повернення суми бюджетного відшкодування складає 28613,92 грн. (98678,00 грн. х 7,5 % (облікова ставка НБУ на момент виникнення пені, тобто на 03 квітня 2012 року) х 120% : 365 дн. х 1176 дн.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі носять формальний характер, не спростовують висновку суду першої інстанції про протиправність дій відповідача. Натомість оскаржувана постанова суду ухвалена у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень, та вірно застосовано судом як норми процесуального так і матеріального права, в повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення адміністративного спору, доведено та всебічно обґрунтовано їх в своєму рішенні, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: М.В. Межевич

Є.О. Сорочко

Повний текст виготовлено 21 грудня 2016 року

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Сорочко Є.О.

Межевич М.В.