Ухвала суду № 63548174, 14.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/1985/16 Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Мацедонської В.Е., при секретарі - Шевчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Домосвіт Трейд» до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Домосвіт Трейд» (надалі за текстом - «ТОВ «Домосвіт Трейд») звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001111401 від 08.06.2016 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 120 774 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області (надалі за текстом - «Головне управління ДФС»), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 18.04.2016 р. по 18.05.2016 р. посадовцями Головного управління ДФС проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Домосвіт Трейд» з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2015 р.

Результати перевірки оформлено актом № 60/10-36-14-01-13 від 25.05.2016 р.

Згідно цьому акту позивачем, серед іншого, порушено вимоги ст. 198, 201 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України»), внаслідок чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на 96 619 грн.

Такий висновок контролюючого органу вмотивовано наступним.

У грудні 2013 р. ТОВ «Домосвіт Трейд» включило до складу податкового кредиту 11 664 грн. за податковою накладною, виданою ТОВ «Орієнтир-Екобетон».

Разом з тим, зазначена податкова накладна не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, у січні, лютому, квітні, травні, липні, жовтні 2014 р. та січні, лютому, березні 2015 р. позивач сформував податковий кредит у загальному розмірі 84 955 грн. за результатами господарських операцій з ТОВ «Віст Групп Лімітед», ТОВ «Ресанта», МПП «Ліна», ТОВ «Грін Пауер Євроелектрик Україна», ТОВ «Град Строй ХХІ», ТОВ «НТС Україна», ТОВ «Максус Юкрейн», ПП «Крепеж Люкс Юг».

Водночас, названа сума податкового кредиту не підтверджена податковими накладними.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Головним управлінням ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001111401 від 08.06.2016 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 120 774 грн., у тому числі 96 619 грн. за основним платежем та 24 155 грн. за штрафними санкціями.

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на податку на додану вартість податкового кредиту врегульовано статтею 198 ПК України.

Так, підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України 198.6. не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи податкова накладна № 2 від 03.12.2013 р., видана ТОВ «Орієнтир-Екобетон» на суму ПДВ 11 664 грн., була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних за реєстраційним № 9077913884 (т. 3, а.с. 45-46).

Також у позивача в наявності податкові накладні, отримані ним від ТОВ «Віст Групп Лімітед», ТОВ «Ресанта», МПП «Ліна», ТОВ «Грін Пауер Євроелектрик Україна», ТОВ «Град Строй ХХІ», ТОВ «НТС Україна», ТОВ «Максус Юкрейн», ПП «Крепеж Люкс Юг».

Таким чином, у ТОВ «Домосвіт Трейд» наявні необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування податкового кредиту.

Посилання Головного управління ДФС на те, що названі податкові накладні не були надані під час перевірки обґрунтовано не взято судом до уваги.

Згідно листу № 311 від 31.05.2016 р. зазначені первинні документи надавались контролюючому органу разом із запереченнями на акт перевірки.

Відповідно ж до пункту 44.6 статті 44 ПК України якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

З огляду на викладене судова колегія не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 19 грудня 2016 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Мацедонська В.Е.

Мельничук В.П.