КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/24405/15 Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А.С. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
У Х В А Л А
Іменем України
20 грудня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О.Є., Шелест С.Б.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфарм» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 липня 2016 року, -
У с т а н о в и в:
ТОВ «Інтерфарм» звернулося у суд з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, у якому просило:
- визнати протиправними дії відповідача щодо пред'явлення позивачу вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.10.2015 року №Ю-4097-03;
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) 06.10.2015 року №Ю-4097-03.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 липня 2016 року позов задоволено.
Не погоджуючись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову та прийняти нову - про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що суми боргу (недоїмки) до 31.07.2012 року, на яку відповідачем винесену вимогу про сплату боргу, увійшли в вимогу №Ю0571 від 01.08.2012 року, яка була скасована управлінням Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва. Також місцевий суд послався на частину 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якою передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
З такими висновками суду не можна не погодитися.
Колегією суддів установлено, що 06.10.2015 року податковим органом на адресу ТОВ «Інтерфарм» сформовано та надіслано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.10.2015 року №Ю-4097-03, у якій зазначено, що станом на 30.09.2015 року заборгованість зі сплати недоїмки по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у позивача складає 99 114,04 грн. Сума боргу виникла за період з 09.07.2012 року.
Уважаючи дії відповідача щодо пред'явлення зазначеної вимоги, а також саму вимогу, протиправними, позивач звернувся у суд з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 6 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон) платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Під недоїмкою розуміється сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Частиною 4 статті 25 Закону передбачено, що обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок
Згідно з пунктами 2, 3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України № 449 від 20.04.2015 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за № 508/26953 (далі - Інструкція), у разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов'язані самостійно обчислити ці внески, відобразити у звітності, що подається платником до фіскальних органів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.
У разі виявлення фіскальним органом своєчасно не нарахованих та/або несплачених платником сум єдиного внеску такий фіскальний орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена фіскальними органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.
Фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) в таких випадках: якщо дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску фіскальними органами; якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається) одночасно з актом документальної перевірки платника єдиного внеску.
Відповідно до п. 4 розділу VI Інструкції вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Судом першої інстанції встановлено та не заперечується відповідачем, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 06.10.2015 року №Ю -4097-03 прийнята відповідачем на підставі наявності станом на 30.09.2015 року несплаченої заборгованості зі сплати недоїмки по Єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка виникла за період з 09.07.2012 року.
Разом з тим, суми боргу (недоїмки) до 31.07.2012 року, увійшли до вимоги №Ю0571 від 01.08.2012 року, яка була скасована управлінням Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва (т. 1 а.с. 11).
Крім того, ухвалою Господарського суду м. Києва від 27 квітня 2012 року по справі № 5011-15/5513-2012 стосовно позивача було порушено провадження у справі про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та зупинено виконання позивачем грошових зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів, строк виконання яких настав до введення мораторію).
У газеті «Урядовий кур'єр» від 15 червня 2012 року № 106 було опубліковано оголошення про порушення справи № 5011-15/5513-2012 про банкрутство ТОВ «Інтерфарм».
В ухвалі Господарського суду м. Києва від 30 січня 2013 року у даній справі зазначено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.
Матеріалами справи підтверджується, що Державна податкова інспекція у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві із грошовими вимогами до ТОВ «Інтерфарм» не зверталося, тобто вимоги про сплату боргу (недоїмки), який виник до 27.04.2012 року, вважаються погашеними.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції, позивачем додано до матеріалів справи звітність та документи, які підтверджують, що за період з травня 2012 року по квітень 2016 року йому визначені зобов'язання по сплаті ЄСВ на суму 86 323, 47 грн., які ТОВ «Інтерфарм» були сплачені в повному обсязі.
При цьому, відповідачем, як в суд першої інстанції, так і в апеляційну інстанцію, всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано жодних пояснень та доказів на підтвердження наявності у позивача боргу (недоїмки) станом на 30.09.2015 року у сумі 99 114,04 грн., а також не спростовано наведених позивачем доводів з приводу її відсутності.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів, які виникли після введення мораторію, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідачем не надано доказів наявності вказаних зобов'язань у позивача перед податковим органом.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Відтак, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
У х в а л и в :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 липня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяС.Б. Шелест
Головуючий суддя Глущенко Я.Б.
Судді: Пилипенко О.Є.
Шелест С.Б.
Судове рішення № 63548100, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 20.12.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/24405/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: