Ухвала суду № 63548081, 20.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7409/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

20 грудня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Сергійчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний союз» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний союз» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельний союз» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вважає безпідставними висновки акту податкового органу про результати позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічними контрактами. Зазначає, що в ході проведення перевірки працівником контролюючого органу не було враховано факт звернення позивача до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промислові палаті України з позовними заявами до нерезидента «Ехреrtos Venture LР» щодо стягнення заборгованості за контрактами. Таким чином, в період з 20.07.2015 року по 11.11.2015 року пеня за прострочення розрахунків за вказаними зовнішньоекономічними контрактами в силу норм ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не повинна була нараховуватися, а тому у контролюючого органу були відсутні правові підстави для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 вересня 2016 року у задоволенні вказаного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про задоволення позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Будівельний союз» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічними контрактами від 16.03.2015 року № О-В/1603-15, від 01.10.2014 року № SС-В/0110-14-2, від 16.03.2015 року № SВ-В/1603-2015, укладеними з «Ехреrtos Venture LР», Великобританія, згідно повідомлень банків: ПАТ «Нацональний Кредит» від 07.08.2015 року № 12-27/1367, від 08.09.2015 року № 12.1-01/404 та ПАТ «Банк Південний» від 06.08.2015 року № 193-00902-17/3бт, від 09.09.2015 року № 193-01075-17/3бт, від 09.10.2015 року № 193-01233-173.

За результатами даної перевірки відповідачем складено акт від 11.11.2015 року № 487/26-55-22-04/32207880, за змістом якого перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме:

- по експортному контракту № SВ-В/1603-2015 від 16.03.2015 року несвоєчасно отримана виручка в сумі 29686,90 дол. США та неотримана валютна виручка у сумі 80455,10 дол. США;

- по експортному контракту № O-В/1603-15 від 16.03.2015 року несвоєчасно отримана виручка в сумі 206598,48 дол. США та неотримана валютна виручка у сумі 84202,08 дол. США;

- по експортному контракту № SС-В/0110-14-2 від 01.10.2014 року несвоєчасно отримана виручка у сумі 4948, 62 дол. США.

Зазначені висновки перевіряючого мотивовані наступним.

ТОВ «Будівельний союз» укладено ескпортні контракти від 16.03.2015 року № О-В/1603-15, від 01.10.2014 року № SС-В/0110-14-2, від 16.03.2015 року № SВ-В/1603-2015 з нерезидентом - компанією «Ехреrtos Venture LР» (Великобританія) щодо продажу останній сої, олії соняшникової та макухи з насіння соняшника.

На виконання умов вказаних контрактів ТОВ «Будівельний союз» експортувало товари покупцю-нерезиденту згідно вантажних митних декларацій, а саме: по контракту № SВ-В/1603-2015 від 16.03.2015 року експортовано товару на загальну суму 110142 дол. США згідно ВМД від 20.04.2015 року, 08.07.2015 року і 13.07.2015 року; по контракту № O-В/1603-15 від 16.03.2015 року експортовано товару на загальну суму 485264,81 дол. США згідно ВМД від 15.05.2015 року і 01.07.2015 року; по контракту № SС-В/0110-14-2 від 01.10.2014 року експортовано товару на загальну суму 574970,98 дол. США в т.ч. згідно ВМД від 19.05.2015 року (в обсязі партії на суму 4984,62 дол. США).

Відповідно до наданих до перевірки банківських виписок по валютному та розрахунковому рахунку в національній валюті валютна виручка від нерезидента у сумах 29686,90 дол. США по контракту № SВ-В/1603-2015 від 16.03.2015 року, 206598,48 дол. США по контракту № O-В/1603-15 від 16.03.2015 року, 4948,62 дол. США по контракту № SС-В/0110-14-2 від 01.10.2014 року надійшла на користь товариства з порушенням граничного (90-денного) терміну надходження валютної виручки, а валютна виручка у сумах 80455,10; 84202,08 дол. США по контрактах № SВ-В/1603-2015 від 16.03.2015 року і № O-В/1603-15 від 16.03.2015 року у вказаний термін не надійшла. Відомості про дати поставки товарів (дати ВМД) та проведенні розрахунки за контрактами станом на 11.11.2015 року наведені у додатку 3 до акта перевірки.

Станом на 11.11.2015 року за даними бухгалтерського обліку товариства значилася прострочена дебіторська заборгованість за контрактами з «Ехреrtos Venture LР» у сумах 80455,10 дол. США (контракт № SВ-В/1603-2015 від 16.03.2015 року) і 84202,08 дол. США (контракт № O-В/1603-15 від 16.03.2015 року).

З урахуванням ненадання перевіряємим Товариством висновків Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо продовження строків розрахунків за вказаними експортними контрактами та/або документальних доказів звернення ТОВ «Будівельний союз» з позовними заявами про стягнення заборгованості за такими контрактами до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем граничного терміну надходження валютної виручки за контрактами з «Ехреrtos Venture LР» та про необхідність застосування фінансових санкцій (пені) згідно ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

23.11.2015 року ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі висновків акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення (форми «У») за № 75926552204, яким у зв'язку з порушенням ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», позивачу визначено до сплати суму грошового зобов'язання за платежем «пеня за порушення термінів у сфері ЗЕД» у розмірі 480512,89 грн. Розрахунок суми пені загалом та в розрізі по зовнішньоекономічним контрактам наведений в додатку № 4 до акта перевірки.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням відповідача, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні даного адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є неправомірними та необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При цьому, Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Так, п. 3 Постанови правління Національного банку України від 16.11.2012 року № 475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.11.2012 року за № 1921/22233, встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Абзацами 1 і 4 ст. 4 вказаного Закону встановлено, що порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Судом першої інстанції було встановлено, що між позивачем (як постачальником) та партнерством з обмеженою відповідальністю «Ехреrtos Venture LР», Великобританія, (як покупцем) були укладені зовнішньоекономічні контракти від 16.03.2015 року № О-В/1603-15, від 01.10.2014 року № SС-В/0110-14-2, від 16.03.2015 року № SВ-В/1603-2015, згідно яких ТОВ «Будівельний союз» в порядку та на умовах визначених даними контрактами зобов'язується продати Ехреrtos Venture LР товари - сою насипом, олію соняшникову нерафіновану, макуху з насіння соняшника, країна походження - Україна, врожаю 2014/2015 року, а Ехреrtos Venture LР - прийняти та оплатити товар, валюта розрахунку долар США. Строк, місце та умови поставки обумовлюються сторонами у додатках до контрактів, кількість товару, ціна за одиницю товару у кожній партії та всю партію узгоджується у специфікаціях.

У відповідності до додатків № 1 від 16.03.2015 року і № 2 від 27.05.2015 року до контракту від 16.03.2015 року № SВ-В/1603-2015, № 1 від 30.03.2015 року і № 2 від 25.05.2015 року до контракту від 16.03.2015 року № О-В/1603-15, № 1 від 27.10.2014 року, № 2 від 03.11.2014 року, № 3 від 13.11.2014 року, № 4 від 10.11.2014 року, № 5 від 01.02.2015 року, № 6 від 01.02.2015 року і № 7 від 20.03.2015 року до контракту від 01.10.2014 року № SС-В/0110-14-2 сторонами визначено умови оплати - поставка перед оплатою. Всього за контрактом від 16.03.2015 року № SВ-В/1603-2015 позивач зобов'язувався поставити на адресу покупця-нерезидента товару (сої українського походження) в обсягах 240 тонн вартістю 72360 дол. США і 80 тонн вартістю 30608 дол. США, за контрактом від 16.03.2015 року № О-В/1603-15 - товару (олії соняшникової нерафінованої) в обсягах 600 тонн вартістю 395880 дол. США та 100 тонн вартістю 87000 дол. США, за контрактом від 01.10.2014 року № SС-В/0110-14-2 - товару (маруха соняшникова насипом) в обсягах 1700 тонн вартістю 260 440 дол. США, 700 тонн вартістю 104720 дол. США, 380 тонн вартістю 62510 дол. США, 250 тонн вартістю 40825 дол. США, 350 тонн вартістю 59220 дол. США, 300 тонн вартістю 44580 дол. США, 35 тонн вартістю 4690 дол. США.

Згідно додатків 2 від 14.07.2015 року до контракту від 16.03.2015 року № SВ-В/1603-2015, додатку 2 від 01.07.2015 року до контракту від 16.03.2015 року № О-В/1603-15 та додатку № 3 від 01.07.2015 року до контракту від 01.10.2014 року № SС-В/0110-14-2 оплата за товари здійснюється до 17.07.2015 року.

Крім того, відповідно до п. 9.1 і 9.2 зазначених експортних контрактів усі суперечки, що виникають за цим контрактом повинні вирішуватися мирним шляхом (шляхом переговорів). У разі неможливості досягнення згоди суперечка повинна вирішуватися в Міжнародному комерційному арбітражному суді України при Торгово-промисловій палаті України за регламентом цього суду, відповідно до матеріального права України.

Судом першої інстанції було встановлено, що на виконання умов експортного контракту від 16.03.2015 року № SВ-В/1603-2015 ТОВ «Будівельний союз» поставило товару на загальну суму 485264,81 дол. США (в тому числі 20.04.2015 року на суму 29686,90 дол. США, 08.07.2015 року на суму 49195,15 дол. США і 13.07.2015 року на суму 31259,95 дол. США), а покупець оплатив вартість товару 21.07.2015 року (дата зарахування коштів на валютний рахунок продавця) лише на суму 29686,90 дол. США.

При цьому, граничний термін надходження валютної виручки від нерезидента у сумі 29686,90 дол. США становив 19.07.2015 року, у сумі 49195,15 дол. США - 06.10.2015 року та у сумі 31259,95 дол. США - 11.10.2015 року. Заборгованість за контрактом складає 80445,10 дол. США.

На виконання умов експортного контракту від 16.03.2015 року № О-В/1603-15 ТОВ «Будівельний союз» поставило товару на загальну суму 485264,81 дол. США (в тому числі 15.05.2015 року на суму 401062,73 дол. США і 01.07.2015 року на суму 84202,08 дол. США), а покупець оплатив вартість товару 13.08.2015 року на суму 194464,25 дол. США та 18.08.2015 року на суму 206598,48 дол. США.

При цьому, граничний термін надходження валютної виручки від нерезидента у сумі 401062,73 дол. США становив 13.08.2015 року та у сумі 84202,08 дол. США - 29.09.2015 року. Заборгованість за контрактом складає 84202,08 дол. США.

На виконання умов експортного контракту від 01.10.2014 року № SС-В/0110-14-2 ТОВ «Будівельний союз» протягом періоду з 26.11.2014 року по 19.05.2015 року поставило товару на загальну суму 574970,98 дол. США (в тому числі 19.05.2015 року на суму 4948,62 дол. США), а покупець протягом періоду з 20.11.2014 року по 20.08.2015 року оплатив всю вартість товару (в т.ч. 20.08.2015 року у сумі 4948,62 дол. США).

При цьому, граничний термін надходження валютної виручки від нерезидента у сумі 4948,62 дол. США становив 17.08.2015 року. Заборгованість за контрактом відсутня.

У зв'язку з невиконанням контрагентом-нерезидентом умов вказаних зовнішньоеко-номічних контрактів 18.07.2015 року позивач звернувся до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України з позовом до Ехреrtos Venture LР про стягнення боргу (валютної виручки) у сумі 600355,43 дол. США.

На підтвердження цього факту позивачем надав копію позову про стягнення боргу (вих. № 300/1 від 18.07.2015 року), адресованого Міжнародному комерційному арбітражному суду при Торгово-промисловій палаті України, копії опису вкладення у цінний лист № 0350500272318 та корінця рекомендованого відправлення з відмітками штемпеля Центру кур'єрської доставки УДППЗ» «Укрпошта» від 18.07.2015 року про прийняття цього листа до відправлення.

За змістом листа Міжнародного комерційному арбітражному суду при Торгово-промисловій палаті України від 29.07.2016 року № 5398/14-7, суд 26.07.2016 року отримав і залишив без руху позовну заявну ТОВ «Будівельний союз» від 18.07.2016 року № 300/1 до Ехреrtos Venture LР» (Великобританія) про стягнення 600355,43 дол. США. Керуючись положеннями п. 2 ст. 19 Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, суд висунув товариству вимоги про роз'єднання позовних вимог та подання окремих позовів по кожному з контрактів, з перерахуванням по кожному з поданих позовів реєстраційного збору в сумі 600 дол. США у гривнях за курсом НБУ на день сплати. Також суд запропонував позивачу подати певні додаткові документи.

29.08.2016 року ТОВ «Будівельний союз» на виконання листа Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 29.07.2016 року № 5398/14-7 надіслала засобами поштового зв'язку три позови про стягнення боргу (в матеріалах справи наявні копії описів вкладення до цінних листів №№ 0100139296928, 0100139296910, 0100139296936 з відмітками штемпелю поштового відомства від 29.08.2016 року).

Згідно постанов Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 01.09.2016 року арбітражні спори за позовами ТОВ «Будівельний союз» до Ехреrtos Venture LР» (Великобританія) про стягнення 110142 дол. США (за контрактом № SВ-В/1603-2015), 290800,56 дол. США (за контрактом № О-В/1603-15 ) та 4948,62 дол. США (за контрактом № SС-В/0110-14-2), надіслані позивачем 29.08.2016 року згідно з штемпелем поштового відомства місця відправки, прийнято до провадження цим судом. Справам за вказаними позовами присвоєні номери 393в/2016, 392в/2016 і 394в/2016.

При цьому, протягом січня 2016 року контрагент-нерезидент погасив суми заборгованостей по контрактам від 16.03.2015 року за № SВ-В/16.03.2015 і № О-В/1603-15 в повному обсязі, що засвідчується доданими до позовної заяви виписками Акціонерного банку «Південний» за 25.01.2016 року та 29.01.2016 року.

Станом на день розгляду справи судом першої інстанції відомості про результати розгляду арбітражних спорів №№ 393в/2016, 392в/2016 і 394в/2016 сторони до суду не подали.

Нормою абз. 2 ст. 4 вказаного вище Закону передбачено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Згідно ст. 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України, а відповідно до ст. 2 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітраж - будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що підставою для зупинення строків, передбачених ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків є рішення суду про задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, затвердженого рішенням президіуму Торгово-промислової палати України 17.04.2007 року № 18 (1), днем подання позовної заяви вважається день його вручення суду, а при відправленні позовної заяви поштою - дата штемпеля на конверті поштового відомства місця відправлення.

Отже, дата звернення резидентом із позовом до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-Промисловій палаті України про стягнення з нерезидента заборгованості за експортно-імпортним контрактом або дата відправлення позову поштою є датою прийняття позовної заяви судом, внаслідок чого зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, встановлених ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», і пеня за їх порушення не сплачується.

Правова позиція по даному питанню викладена в постанові Верховного Суду України від 07.02.2011 року у справі № 21-63а10.

Відповідно до абз. 3 і 4 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Таким чином, підставою для зупинення строків, передбачених ст. 1 вказаного Закону, є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків - рішення суду про задоволення позову.

Аналогічні наслідки мають наставати у разі, коли провадження у справі припиняється за заявою резидента про відмову від позову у зв'язку з тим, що нерезидент виконав зобов'язання за експортно-імпортним контрактом після подання позовної заяви до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, що є підтвердженням правомірності поведінки резидента.

Отже, підстава для нарахування пені за порушення термінів має визначатися з урахуванням підстав припинення провадження у справі. Зокрема, якщо такою підставою є заява позивача про відмову від позовних вимог у зв'язку з виконанням відповідачем умов контракту, що свідчить про порушення відповідних строків нерезидентом, підстави для поновлення строків та нарахування резиденту пені відсутні, що якраз мало місце в даному випадку.

Правова позиція по даному питанню висловлена Верховним Судом України, зокрема, в постановах від 27.02.2012 року по справі № 21-387а11 та від 13.02.2012 року у справі № 21-422а11, Вищим адміністративним судом України в ухвалах від 12.04.2016 року № К/800/66542/14 та від 16.02.2016 року № К/800/43405/15.

Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 16, ч. 1 ст. 17 Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України при поданні позовної заяви до МКАС позивач зобов'язаний сплатити реєстраційний збір. До сплати реєстраційного збору позов вважається неподаним. Сплачений реєстраційний збір за поданим позовом поверненню не підлягає.

Провадження у справі відкривається постановою голови МКАС про прийняття справи до провадження за фактом подання до МКАС належним чином оформленої позовної заяви, сплати реєстраційного збору у відповідності до Положення про арбітражні збори та витрати.

На підставі наданих позивачем документів, зокрема, позову ТОВ «Будівельний союз» № 300/1 від 18.07.2015 року, судом першої інстанції встановлено подання (надіслання засобами поштового зв'язку) 18.07.2015 року Товариством позовної заяви (вих. № 300/1 від 18.07.2015 року) до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України без дотримання вимог щодо сплати реєстраційного збору, а тому такий позов відповідно до ч. 1 ст. 16 Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України не вважається поданим.

Натомість позовні заяви про стягнення з контрагента-нерезидента сум заборгованостей за контрактами № SВ-В/1603-2015, № О-В/1603-15 та № SС-В/0110-14-2 зі сплатою відповідних сум реєстраційного збору були подані позивачем 29.08.2016 року, тобто після закінчення граничних строків для надходження сум валютної виручки за такими контрактами (19.07.2015 року у сумі 29686,90 дол. США, 06.10.2015 року у сумі 49195,15 дол. США, 31259,95 дол. США, 13.08.2015 року у сумі 206598,48 дол. США, 29.09.2015 року у сумі 84202,08 дол. США, 17.08.2015 року у сумі 4948,62 дол. США).

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що наявні матеріали справи спростовують твердження позивача про підстави для зупинення нарахування позивачу пені за експортними контрактами № SВ-В/1603-2015, № О-В/1603-15 та № SС-В/0110-14-2 на період з 20.07.2015 року по 11.11.2015 року, а тому відсутні правові підстави для визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Отже, позов є таким, що задоволенню не підлягає.

Зі змісту ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний союз» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 вересня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

В.Е. Мацедонська

Повний текст виготовлено 21.12.2016 року.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Мацедонська В.Е.

Лічевецький І.О.