Постанова № 63548066, 20.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

760/13738/16-а Головуючий у І інстанції: Кізюн Л.І.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б., Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві заяви ОСОБА_2 про повернення судового збору та винесення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду м. Києва від 08 листопада 2016 року постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 05 вересня 2016 року скасовано та прийнято нову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації щодо припинення виплати допомоги при народженні дитини - ОСОБА_3. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації поновити ОСОБА_2 виплату допомоги при народженні дитини - ОСОБА_3.

В листопаді 2016 року позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду із заявою, в якій просить: повернути сплачену суму судового збору у розмірі 1 212,67 грн., повернути оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 1 212,67 грн. та вирішити питання щодо судових витрат, а саме стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви у сумі 1 102,42 грн., та за подання апеляційної скарги у розмірі 1 212,67 грн.

Також позивач подав заяву до суду про винесення додаткової постанови у справі, в якій він просить вирішити питання про повернення суми сплаченого судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 551,21 грн. та відшкодувати витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката у розмірі 5 220,00 грн.

У судове засідання з'явилися не всі особи, які беруть участь у справі, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи заяв, колегія суддів вважає необхідним заяву ОСОБА_2 про повернення судового збору - залишити без задоволення, заяву про винесення додаткового судового рішення - задовольнити частково, ухвалити додаткову постанову щодо розподілу судових витрат.

В силу частини другої статті 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, перелік підстав для повернення сплаченої суми судового збору визначено частиною першою статті 7 Закону України «Про судовий збір». Такий перелік є вичерпним та не містить такої підстави, як скасування постанови суду першої інстанції та/або задоволення позовної заяви/апеляційної скарги.

Таким чином, підстави для задоволення заяви позивача про повернення сплаченого ним судового збору та оригіналу квитанції про сплату судового збору відсутні.

Водночас, за змістом частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною шостою статті 94 КАС України визначено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частин першої, третьої статті 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що при прийнятті постанови 08 листопада 2016 року стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 сплачений ним судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 551,21 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня двадцять одна копійка) та за подання апеляційної скарги у розмірі 1 212,67 грн. (одна тисяча двісті дванадцять гривень шістдесят сім копійок).

Матеріали справи свідчать, що позивачем сплачено судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 1 102,42 грн. (квитанція №85 від 08.08.2016 - а.с. 3; квитанція №86 від 08.08.2016 - а.с.4), тоді як згідно з постановою суду від 08 листопада 2015 року стягнуто з відповідача на користь позивача лише 551,21 грн.

За таких умов, з Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації додатково підлягає стягненню на користь позивача сплачений ним судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 551,21 грн.

Крім того, відповідно до частини першої статті 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Частина третя цієї статті визначає, що граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Стаття 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" встановлює, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Відповідно до глави 6 КАС України склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об'ємів робіт, їх кількості та видів.

Витрати на правову допомогу відшкодовуються лише в тому випадку, якщо правова допомога реально надавалася в справі тими особами, які одержали за це плату, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам.

Самі лише докази укладення угоди про надання правової допомоги й її оплати не можуть бути підставою для відшкодування цих витрат.

Водночас, на підтвердження понесених витрат за отриману правову допомогу позивачем долучено до заяви копію квитанції до прибуткового касового ордеру №2 від 23 листопада 2016 року, акт приймання-передачі робіт від 23 листопада 2016 року. Згідно із квитанцією від ОСОБА_2 прийнято адвокатом ОСОБА_4 5 215,00 грн. відповідно до договору від 20.01.2015 б/н та акту приймання-передачі робіт від 23 листопада 2016 року.

Однак, в матеріалах справи міститься копія договору від 20 січня 2015 року, укладеного між позивачем та адвокатом ОСОБА_4 про надання правової допомоги, відповідно до пункту 1 якого виконавець приймає на себе зобов'язання щодо надання замовником на платній основі правової допомоги за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Дельта Банк» «про визнання недійсним договору про заставу майнових прав».

Матеріали справи не містять договору/угоди про надання правової допомоги при розгляді адміністративної справи за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії.

Оскільки, позивачем не підтверджено належними доказами отримання правової допомоги від адвоката ОСОБА_4 в межах цього адміністративного спору, у задоволені його заяви в частині розподілу витрат, пов'язаних з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу, слід відмовити.

Пунктом 3 частини першої статті 168 КАС України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадку, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За таких обставин, враховуючи, що при ухваленні постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року питання про розподіл судових витрат вирішено не в повному обсязі, колегія суддів дійшла висновку про необхідність прийняття додаткового судового рішення в частині стягнення на користь позивача понесених судових витрат за подання адміністративного позову в розмірі 551,21 грн., в задоволенні решти вимог заяви позивача слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 94, 168, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА :

В задоволенні заяви ОСОБА_2 про повернення судового збору - відмовити.

Заяву ОСОБА_2 про винесення додаткового рішення у справі - задовольнити частково.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 сплачений ним судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 551,21 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня двадцять одна копійка).

В задоволенні заяви ОСОБА_2 про винесення додаткового рішення у справі в частині стягнення витрат на правову допомогу відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.